Рішення № 4848648, 21.08.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/354

21.08.09

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Нафтогаз"

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазтранскарт"

про

стягнення 70 996, 84 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Кизенко Д.О. –дов. № 215/01 від 27.01.2009 року;

від відповідача : не з’явився;

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фактор Нафтогаз" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазтранскарт" про стягнення 65 058,70 грн. основного боргу, 1541,00 грн. –індексу інфляції, 488,57 грн. –3 % річних та 3 908,57 грн. –пені.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобов’язання щодо оплати послуг по інформаційному, інформаційно-технічному забезпеченню процесу відпуску та реалізації пального через систему «Нафтогазтранскарт»по пластиковим карткам за Договором № В 00053/ГКБ-248/08 від 01 жовтня 2008 року.

Ухвалою від 09.06.2009 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 22.06.2009 року.

В судове засідання 22.06.2009 року представник позивача не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судове засідання 22.06.2009 року не з’явився, однак через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника.

У зв’язку з неявкою представників сторін, ухвалою суду від 22.06.2009 року розгляд справи відкладено на 03.07.2009 року.

В судому засіданні 03.07.2009 року представник позивача надав усні пояснення по справі та додаткові документи.

Представник відповідача в судове засідання 03.07.2009 року вдруге не з'явився, про причини неявки суд не повідомив,про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв’язку з тим, що нез'явлення представника відповідача у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, а також у зв’язку з неподанням витребуваних доказів по справі розгляд справи було відкладено на 27.07.2009 року.

У судовому засіданні 27.07.2009 року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та надав додаткові документи на вимогу ухвали суду.

Представник відповідача в судове засідання 27.07.2009 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив,про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв’язку з необхідністю витребовування нових доказів розгляд справи було відкладено на 21.08.2009 року.

В судовому засіданні 21.08.2009 року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, крім того, подав заяву про збільшення позовних вимог відповідно до якої просить стягнути з відповідача 65 058,70 грн. основного боргу, 2157,62 грн. –індексу інфляції, 744,38 грн. –3 % річних та 5 787,51 грн. –пені.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 21.08.2009 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

0 1 жовтня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фактор Нафтогаз», іменоване надалі «Сторона-1»(позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтогазтранскарт»», іменоване надалі «Сторона-2»(відповідач) був укладений договір № В 00053/ГКБ-248/08 (далі –Договір), відповідно до пункту 1.1 якого сторона-1 відпускає, а сторона-2 отримує і проводить розрахунки за стиснений, 19,6 Мпа, природний газ (метан), надалі «пальне»зі стороною-1 на виконання договорів доручення, укладених з Клієнтами сторони-2.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що сторона-1 надає послуги стороні-2, згідно даного Договору, по інформаційному, інформаційно-технічному забезпеченню процесу відпуску та реалізації пального через систему «Нафтогазтранскарт»по пластиковим ідентифікаційним карткам ( далі –ПК).

Відповідно до пунктів 2.1 та 2.2 Договору сторона-2 отримує та сплачує для своїх клієнтів стиснений природний газ у сторони-1 на АГНКС. Сторони домовились, що до моменту відпуску пального по ПК, право його власності належить стороні-1, послуги вважаються наданими стороною-2 стороні-1 після відпуску пального. Прийняття-передача пального оформлюється щомісячно актом здачі-прийняття стиснутого природного газу (Додаток №5) та актом здачі-прийняття послуг (Додаток № 6). Акти складені уповноваженими представниками сторін з 8-го по 12-те число місяця наступного за звітним є підставою для остаточних розрахунків.

Пунктами 2.3 та 2.4 передбачено, що підставою для складання акту здачі-прийняття стиснутого природного газу та акту звірки взаєморозрахунків є звітні чеки видані POS-терміналом ПК. Звірка розрахунків між стороною-1 та стороною-2 проводиться щомісячно після підписання акту здачі-прийняття пального та акту здачі-прийняття послуг про що складаються відповідні акти.

Згідно з пунктами 3.1 Договору вартість відпущеного по ПК пального встановлюється власником АГНКС і визначається сумою, що вказана в звітному чеку, отриманому за допомогою POS-емулятора.

Відповідно до пункту 4.1 Договору оплата обсягів пального, реалізованого через систему «Нафтогатранскарт», здійснюється стороною-2 підсумком за 10 днів на підставі наявних даних про кількість відпущеного пального, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок сторони-1 в повному обсязі вартості газу не відраховуючи від цієї суми вартості своїх послуг, або іншим чином не забороненим законодавством.

Згідно з пунктом 4.3 Договору оплата послуг наданих стороні-1 здійснюється грошовими коштами на поточний рахунок сторонеи-2, наступного банківського дня рахуючи від суми яка надійшла на поточний банківський рахунок сторони-1 від сторони-2 за сплачений стиснений природний газ.

Пунктом 4.5 передбачено, що остаточний розрахунок за СПГ та надання послуг по заправці автотранспортних засобів клієнта пальним здійснюється сторонами до 15 числа місяця, наступного за звітним на підставі підписаного між сторонами акту (п. 2.3 Договору).

Як вбачається з матеріалів справи та акту звірки взаєморозрахунків від 13.07.2009 року позивач надав відповідачеві послуг на загальну суму 65 058,70 грн., що підтверджується документами доданими до позовної заяви.

Згідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю у сумі 65 058,70 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 7.2 Договору встановлено, що за несвоєчасну оплату відпущеного пального сторона-2 у строки, зазначені в п. 4.1 Договору, сплачує на користь сторони-1, крім суми заборгованості, ще й пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період її нарахування від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за надані послуги, керуючись п. 7.2 Договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 5 787,51 грн. за весь період прострочення.

Здійснивши перерахунок пені в межах обґрунтованого розрахунку позивача, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 744,38 грн. та 2 157,62 грн. –інфляційних втрат.

Здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних витрат господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних та інфляційних витрат розраховані позивачем вірно, а тому підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазтранскарт»(місцезнаходження: 03115, м. Київ, пл. Святошинська, 1, кв. 272; фактична адреса: 02660, м. Київ, вул. Марина Раскової, 19, пов.10, оф. 1-2, код ЄДРПОУ 34483710) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Нафтогаз" (місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Тельмана, буд.5, код ЄДРПОУ 36134497) 65 058 (шістдесят п’ять тисяч п’ятдесят вісім) грн. 70 коп. –основного боргу, 2 157 (дві тисячі сто п’ятдесят сім) грн. 62 коп. –індексу інфляції, 744 (сімсот сорок чотири) грн. 38 коп. –3 % річних, 5 787 (п’ять тисяч сімсот вісімдесят сім) грн. 51 коп. –пені, 734 (сімсот тридцять чотири) грн. 48 коп. державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50. коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

31.08. 2009 року