Рішення № 4847831, 10.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/170

10.09.09

За позовом

Кредитної спілки „Центр фінансових послуг”

до

Акціонерного комерційного банку „Європейський ”

про

стягнення 512 361,38 грн.

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Денисенко А.В.

Представники:

від позивача : Пуш М.М. (довіреність від 24.04.2009)

від відповідача : не з’явились.

В судовому засіданні 10 вересня 2009 року за згоди представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

Кредитна спілка «Центр фінансових послуг»(надалі - позивач) звернулася до суду з позовом до Акціонерного комерційного банку «Європейський»(надалі –відповідач, Банк) про стягнення 512 361,38 грн. в тому числі боргу з повернення депозиту в сумі 470 000,00 грн., процентів за користування коштами за період з 01.02.2009 по 19.02.2009 в розмірі 6506,85 грн., процентів за користування коштами за період з 20.02.2009 по 27.04.2009 в розмірі 22000,00 грн., інфляційних втрат в сумі 13813,70 грн. та 3% річних в розмірі 35,83 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконане зобов’язання щодо повернення коштів з депозитного рахунку згідно з умовами договору банківського вкладу.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує посилаючись на те, що постановою правління Національного банку України (надалі - НБУ) від 14.05.2009 № 293 було призначено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а тому Банк повинен виконувати кредиторські вимоги по своїх зобов’язаннях лише після припинення дії мораторію.

10.09.2009р. до суду надійшла заява представника позивача про залишення позовної заяви без розгляду, проте в судовому засіданні представник відповідача повідомив суд про відкликання вказаної заяви. За таких обставин, судом не розглядалась заява про залишення позову без розгляду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

24 грудня 2008 року між позивачем (Клієнт) і відповідачем (Банк) було укладено Депозитний договір про вклад «Еталон»№ Д/12/2610 (надалі –Договір), у відповідності до якого Клієнт передає, а Банк приймає на депозитний рахунок грошові кошти в сумі 500 000,00 грн., із строком повернення –19.02.2009 та сплатою процентів за користування вкладом в розмірі 25% річних (пп. 1.1 –1.5 Договору).

Згідно із п. 2.4.2 Договору Банк зобов’язаний перерахувати суму депозиту і суму нарахованих процентів за останній період користування депозитом на поточний рахунок Клієнта в день, наступний за останнім днем строку депозиту.

Як стверджує позивач та не заперечується відповідачем 20.02.2009 відповідач не повернув позивачу суму вкладу в розмірі 500 000,00 грн. 13.03.2009 відповідачем перераховано позивачу частину вкладу в сумі 30000,00 грн. Інша частина вкладу в сумі 470 000, 00 грн. на час розгляду справи відповідачем позивачу не повернута.

Враховуючи закінчення терміну виконання зобов’язання по поверненню суми вкладу 20.02.2009, а також той факт, що в порядку, визначеними п. 2.4.2 Договору, сума вкладу позивача в розмірі 470 000,00 грн. не була повернута позивачу, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі частини суми вкладу, а саме в сумі 470 000,00 грн. та в сумі процентів за користування вкладом в розмірі 6506,85 грн. Вказана сума заборгованості не заперечується відповідачем, що підтверджується змістом відзиву на позовну заяву.

Згідно із ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

У відповідності до ст. 1061 ЦК України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав. У разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти.

Згідно з п.2.4 глави 2 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами»№ 516 від 03.12.2003 року, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від іншої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові цю суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, установлених договором.

Частиною 1 статті 1060 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Згідно з п.3.3 глави 3 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами»№ 516 від 03.12.2003 року банки повертають вклади (депозити) та сплачують нараховані проценти у строки, що визначені умовами договору банківського вкладу (депозиту) між вкладником і банком.

Відповідно до частини першої ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

У відповідності до ст. 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність»(надалі –Закон про банки) у разі істотної загрози платоспроможності банку Національний банк України призначає тимчасову адміністрацію.

Згідно із ст. 85 цього закону з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців.

Постановою Правління НБУ № 293 від 14.03.2009 року в Акціонерному комерційному банку «Європейський»призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік - з 15.05.2009 до 14.05.2010 та з метою створення сприятливих умов для фінансового стану банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 15.05.2009 року до 14.11.2009 року.

У відповідності до ст. 2 Закону про банки мораторій –це зупинення виконання банком майнових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Згідно з ч.2 статті 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність»банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.

Частиною другою ст. 85 Закону про банки визначено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов’язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Відповідач визнає, що грошові кошти в сумі 470 000,00 грн. (вклад) він повинен був перерахувати до введення мораторію, тобто до 15.05.2009, але порушив договірне зобов’язання, а після введення мораторію перерахування стало неможливим, оскільки мораторій поширюється на зобов’язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасового адміністратора. Таким чином, зобов’язання за договором було порушене відповідачем до введення мораторію.

Однак дана обставина не впливає негативно на права позивача щодо судового захисту своїх прав. Так, згідно із частиною третьою ст. 85 Закону України про банки протягом дії мораторію: 1) забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України; 2) не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).

Отже, мораторій не впливає на право кредитора (позивача) звернутися до суду із позовними вимогами та на право суду розглянути та задовольнити їх, оскільки стадія судового розгляду не є стягненням за виконавчими документами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (надалі –ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

У відповідності до частини третьої ст. 1066 ЦК України банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Крім того, статтею 1074 ЦК України встановлені обмеження права розпоряджатись рахунком, за якою обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Таким чином, враховуючи все вищезазначене та беручи до уваги те, що термін дії Депозитного договору про вклад № Д/12/2610 від 24.12.2008 року закінчився, тобто строк повернення вкладу настав, а банком сума депозитного вкладу не повернута, чим порушено вимоги договору та чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми вкладу в розмірі 470 000,00 грн. та процентів в сумі 6506,85 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 85 Закону України про банки протягом дії мораторію не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань.

Твердження позивача про необхідність сплати відповідачем процентів за користування вкладом після закінчення строку повернення вкладу в тому ж розмірі, що визначено Договором не відповідає нормам чинного законодавства в частині визначення розміру процентів.

У відповідності до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

У відповідності до частин 1, 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Таким чином, нарахування процентів за користування вкладом здійснюється в період дії Договору депозиту, а після закінчення терміну такого договору можуть застосовуватися лише заходи відповідальності за невиконання зобов’язань за цими договорами.

Умовами Договору (п. 3.1) передбачено, що проценти на суму депозиту нараховуються за фактичну кількість днів користування з дня, наступного за днем надходження коштів на депозитний рахунок Клієнта, та включно до дня, який передує дню його повернення Клієнту. Враховуючи те, що дата повернення вкладів сторонами визначена –20.02.2009, останнім днем нарахування відсотків за вкладами у розмірі 25% річних є 19.02.2009. В разі порушення відповідачем зобов’язання по поверненню суми вкладу 20.02.2009, після цієї дати можуть застосовуватися лише заходи відповідальності за порушення грошових зобов’язань, передбачені діючим законодавством.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача процентів за користування вкладом за період з 20.02.2009 по 27.04.2009 в сумі 22000,00 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Зазначена вище стаття 536 ЦК України кореспондується зі ст. 1048 ЦК України, за якою позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики.

Крім того, положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Договором встановлений розмір процентів на суму вкладу розмірі 25% річних. Вказані проценти є платою за користування грошовими коштами позивача, нарахування якої передбачено ст. ст. 536, 1948 ЦК України. В разі ж прострочення відповідачем виконання грошового зобов’язання по поверненню основної суми вкладу, застосуванню підлягає ст. 625 ЦК України, якою встановлений спеціальний розмір санкцій (процентів) за невиконання такого зобов’язання після закінчення строку користування вкладом.

Виходячи із розрахунку позовних вимог, 3% річних в сумі 35,83 грн., нараховані позивачем на суму несплачених процентів, а не на суму вкладу. Враховуючи те, що Договором вже встановлений розмір процентів за користування коштами, а нарахування 3% річних на вже нараховані проценти за вкладом законодавством не передбачено, позовні вимоги про стягнення 3% річних на нараховані проценти є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що законодавство України не відносить стягнення суми інфляційних втрат до фінансових санкцій, за порушення відповідачем строків повернення депозиту та сплати процентів, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума інфляційних в розмірі 6 671,10 грн., яка розрахована керуючись Рекомендаціями Верховного суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ (лист № 62-97р від 03.04.1997) наступним чином: 476 506,85 грн. заборгованості х 101,4% індексу інфляції за березень 2009 року / 100 - 476 506,85 грн. = 6671,10 грн.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення 483 177,95 грн., в тому числі суми депозиту в розмірі 470 000,00 грн., процентів за користування вкладом в сумі 6506,85 грн. та втрат від інфляції в розмірі 6671,10 грн.

Судові витрати позивача пропорційно сумі задоволених вимог у розмірі 5128,66 грн. (4 831,78 грн. державного мита та 296,88 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Європейський»(ідентифікаційний код: 19359904, адреса: 04070, м. Київ, вул. Почайнинська 38/44) на користь Кредитної спілки «Центр фінансових послуг»(ідентифікаційний код 33738861, адреса: 02140, м. Київ, пр-т. Петра Григоренка 39-б, оф. 2 р/р 2650120949 в ВАТ „АБ „Укргазбанк”, МФО 320478) 483 177,95 грн. (чотириста вісімдесят три тисячі сто сімдесят сім гривень 95 копійок) та судові витрати в розмірі 5128,66 (п’ять тисяч сто двадцять вісім гривень 66 копійок) грн. Видати наказ.

В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя

С.М. Морозов

Дата підписання повного тексту рішення 18.09.2009р.