Рішення № 4847560, 20.08.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 38/219

20.08.09

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенсі Тойз»

До

Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестер Україна»

Про

стягнення 160256,89 грн.

Суддя Власов Ю.Л.

Представники:

Від позивача

Беззубенко О.П.

Від відповідача

не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Відповідача про стягнення 160256,89 грн., з яких 145967,10 грн. основного боргу, 8539,08 грн. пені, 4670,95 інфляційних нарахувань, 1079,76 грн. 3% річних за господарським договором поставки №34 УКР 2008 від 08.11.07р.

18.06.09р. представник Позивача у судовому засіданні подав заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з Відповідача 189970,09 грн., з яких 145967,10 грн. основного боргу, 22865,75 грн. пені, 18245,89 інфляційних нарахувань, 2891,35 грн. 3% річних

Заявлені позовні вимоги Позивач обґрунтовує наступним. Між Позивачем та Відповідачем був укладений господарський договір поставки №34УКР2008, відповідно до якого Позивач здійснив поставку товару, а Відповідач прийняв товар на суму 471450,07 грн.

За отриманий товар Відповідач розрахувався частково та повернув нереалізований товар на загальну суму 325482,97 грн., в зв’язку з чим повинен сплати борг з урахуванням індексу інфляції, три відсотки річних від простроченої суми та пеню.

Ухвалою від 22.05.09р. провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи був призначений на 18.06.09р. Цією ж ухвалою сторони було зобов’язано подати суду документи вказані в цій ухвалі.

Ухвалою від 18.06.09р. розгляд справи був відкладений на 06.08.09р. у зв’язку з неявкою представника Відповідача та неподанням сторонами всіх витребуваних судом доказів.

Ухвалою від 06.08.09р. розгляд справи був відкладений на 20.08.09р. у зв’язку з неявкою представника Відповідача та неподанням сторонами всіх витребуваних судом доказів.

Відповідач повідомлявся ухвалами суду про час та місце розгляду даної судової справи, проте відзиву на позовну заяву та жодного іншого витребуваного судом доказу не подав, в судові засідання своїх представників не направляв, доказів на підтвердження поважних причин зазначених обставин суду не подав. Заявлені позовні вимоги не заперечив.

За цих обставин, згідно з ст.75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Судом досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання Позивача суд, -

ВСТАНОВИВ:

08.11.07р. між Позивачем та Відповідачем був укладений господарський договір поставки №34УКР2008, відповідно до якого Позивач зобов’язався передати (поставити) в обумовлені строки (строк) другій стороні –Відповідачу товар, і оплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до п.1.2. договору предметом поставки є товари, зазначені у Специфікації.

Згідно п.3.1. договору загальна кількість товарів, які поставляються за даним договором, їх часткове співвідношення по сортам, групам, підгрупам, видам, маркам, типам, розмірам визначаються Специфікацією за узгодженням сторін.

Відповідно до п.7.1. договору товар вважається прийнятим Відповідачем за кількістю, асортиментом, товар, який поступив у тарі –по кількості місць, і якості (видимі недоліки), з моменту підписання уповноваженим представником Відповідачем товаро-транспортної накладної і/чи товарної накладної.

Згідно з п.9.7. цього договору, оплата товару здійснюється шляхом безготівкового розрахунку протягом 30 банківських днів з дня отримання товару Відповідачем. Датою оплати є дата списання грошових коштів з розрахункового рахунку Відповідача.

Згідно з п.10.4. договору за прострочення оплати отриманого товару, Відповідач повинен оплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

На виконання умов вказаного договору Позивач поставив, а Відповідач прийняв товар відповідно на загальну суму 471450,07 грн., що підтверджується видатковими накладними та іншими матеріалами справи.

Відповідач частково оплатив даний товар в сумі 325482,97 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку Позивача, залученими до матеріалів справи.

Отже, заборгованість Відповідача перед Позивачем зі сплати за поставлений товар складає 145967,10 грн.

Спір виник з причини того, Відповідач не розрахувався вчасно та в повному обсязі з Позивачем за поставлений товар у зв’язку з чим виникла заборгованість.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, 08.11.07р. між Позивачем та Відповідачем був укладений господарський договір поставки №34УКР2008, відповідно до якого Позивач зобов’язався передати (поставити) в обумовлені строки (строк) другій стороні –Відповідачу товар, і оплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом, згідно з п.9.7. цього договору, оплата товару здійснюється шляхом безготівкового розрахунку протягом 30 банківських днів з дня отримання товару Відповідачем. Датою оплати є дата списання грошових коштів з розрахункового рахунку Відповідача.

Як встановлено судом, Позивач поставив Відповідачу товар на суму 471450,07 грн., проте, Відповідач оплатив поставлений товар частково в сумі 325482,97 грн. Таким чином, у Відповідача існує заборгованість перед Позивачем в сумі 145967,10 грн., що підтверджується матеріалами справи. На підтвердження іншого Відповідачем не надано суду будь-яких документів.

Враховуючи викладене, суд вважає вимогу Позивача щодо стягнення з Відповідача заборгованості за поставлений товар в розмірі 145967,10 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За вказаних обставин суд вважає за можливе задовольнити вимоги Позивача про стягнення з Відповідача боргу з урахуванням індексу інфляції в сумі 164212,99 грн. та 3% річних в сумі 2891,35 грн.

Відповідно до ч.1,3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як встановлено судом, згідно з п.10.4. договору за прострочення оплати отриманого товару, Відповідач повинен оплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

За вказаних обставин суд вважає за можливе задовольнити вимогу Позивача про стягнення з Відповідача пені частково в сумі 17432,14 грн. з підстав неправильного розрахунку.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач відзиву, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених Позивачем, суду не надав.

Відповідно до ч.2 ст.46 Господарського процесуального кодексу України в разі збільшення розміру позовних вимог недоплачена сума державного мита оплачується чи стягується згідно х новою ціною позову.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач не доплатив державне мито в розмірі 297,13 грн. відповідно до збільшеного розміру позовних вимог. Отже, за цих обставин, державне мито в розмірі 297,13 грн. підлягає стягненню з Позивача.

Оскільки позов задоволено частково, державне мито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.4, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестер Україна» (04112, м. Київ, вул. Рижська, 8-А; код 35073676) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенсі Тойз»(01023, м. Київ, вул. Мечникова, 8, кімната 22; код 30184935) основний борг з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 164212 (сто шістдесят чотири тисячі двісті дванадцять) грн. 99 коп., пеню в розмірі 17432 (сімнадцять тисяч чотириста тридцять дві) грн. 14 коп., 3% річних в розмірі 2891 (дві тисячі вісімсот дев’яносто одну) грн. 35 коп., державне мито в сумі 1845 (одна тисяча вісімсот сорок п’ять) грн. 36 коп. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 303 (триста три) грн. 56 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенсі Тойз»(01023, м. Київ, вул. Мечникова, 8, кімната 22; код 30184935) в доход Державного бюджету України державне мито в сумі 297 (двісті дев’яносто сім) грн. 13 коп.

4. В іншій частині у позові відмовити.

Суддя Ю.Л. Власов

Рішення підписане 15.09.2009р.