Рішення № 4847500, 15.09.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

15.09.2009

Справа №2-9/2673-2009

За позовом Державного підприємства «Придніпровська залізниця», м. Дніпропетрівськ

До відповідача Феодосійського підприємства із забезпечення нафтопродуктами, м. Феодосія

Про спонукання до виконання певних дій

Суддя ГС АР Крим Н.С.Пєтухова

Представники:

Від позивача – Селяков О.В., ю/к., дов. пост., № 386 від 01.01.2009р; Герасюк С.О. – перщ.заст.струк.підрозд., дов. пост., № 515 від 09.02.2009р.

Від відповідача – Сікіраж В.В., ю/к., дов. пост. № 13 від 08.01.2009р., у справі.

Суть спору: Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом, у якому просить прийняти пункти 1, 8, 11, 14, 15, 16 Договору № ПР/М-09-4/55-/НЮдч від 23.03.2009 про подачу та забирання вагонів на залізничну під’їзну колію, яка належить залізниці, між ДП «Придніпровська залізниця» та Феодосійським підприємством по забезпеченню нафтопродуктами по станції Айвазовська Придніпровської залізниці в редакції ДП «Придніпровська залізниця», а також стягнути з відповідача 85 грн. держмито та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач проти позову заперечує по мотивам, викладеним у відзиву на позов вих. №1562 від 09.06.2009р.

У судовому засіданні 18.08.2009 р. була оголошена перерва до 15.09.2009 р. до 14:10 годин.

15.09.2009 р. судове засідання відбулось у присутності представників сторін: позивача – Селяков О.В., ю/к., дов. пост., № 386 від 01.01.2009р. Від відповідача – Сікіраж В.В., ю/к., дов. пост. № 13 від 08.01.2009р., та Муравьева Е.О. – кер.відділу обліку руху нафти, дов. від 14.09.09р. №2306 у справі.

Суд залучає до матеріалів справи письмові пояснення позивача 07.09.2009 р., а також надані відповідачем копії пам'яток про користування вагонами(на 12 аркушах), відомості плати за користування вагонами (на 14 аркушах), акти загальної форми(на 3 аркушах).

Розглянувши матеріали справи, а також додатково надані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

В с т а н о в и в:

Згідно з пунктом 2.1. Правил обслуговування залізничних під'їзних колій, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 № 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 875/5096 (далі по тексту - Правила) взаємовідносини залізниці з підприємствами, які виконують вантажні роботи на під'їзних коліях, визначаються договорами про експлуатацію під'їзних колій або договорами про подачу та забирання вагонів (додатки 1 та 2 до Правил).

Відповідно до цього же пункту договори розробляються з урахуванням технології роботи під'їзної колії і технології роботи станції примикання, а відповідних випадках - з урахуванням єдиних технологічних процесів.

Згідно з Правилами обслуговування залізничних під'їзних колій, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 № 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 875/50963.4. оформлення договору про експлуатацію під'їзної колії та договору про подачу та забирання вагонів виконується в такому порядку:

- проект договору розробляється залізницею. Підписаний у двох примірниках проект договору надсилається на підпис підприємству. Підприємство підписує і повертає залізниці проект договору у двадцятиденний термін. Цей термін обчислюється: у разі пересилки проекту договору з посильним - з дати розписки про отримання договору, у разі пересилки поштою з дати календарного штемпеля поштового відділення в пункті знаходження адресата. Якщо при підписанні договору в підприємства виникнуть заперечення стосовно його умов, то незалежно від цього воно підписує договір, складає протокол розбіжностей і направляє його у двох примірниках залізниці одночасно з підписаним договором. Наявність розбіжностей оговорюється в договорі. У разі неповернення залізниці підписаного проекту договору у двадцятиденний термін, договір набирає чинності в редакції залізниці;

- залізниця не пізніше ніж через 20 днів після отримання цього протоколу розбіжностей зобов'язана призначити день розгляду розбіжностей, про що вона має повідомити підприємство у десятиденний термін після отримання протоколу і не пізніше ніж за 10 днів до призначеної дати розгляду. Якщо залізниця у вказаний термін не призначить дату розгляду розбіжностей, договір набирає чинності в редакції підприємства. У випадку неприбуття представника підприємства у призначений термін для розгляду розбіжностей договір набуває чинності в редакції залізниці;

- розбіжності, що залишилися неврегульованими, оформлюються новим протоколом і у двадцятиденний термін після дня їх розгляду передаються залізницею до господарського суду. Якщо в указаний термін розбіжності не будуть направлені до арбітражного суду, то договір набуває чинності в редакції підприємства. ( Абзац четвертий пункту 3.4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 540 (zl 142-05 ) від 12.09.2005 )

На виконання зазначених вимог на адресу Відповідача залізницею супровідним листом вих. № МД-4/55 від 27.03.2009 було направлено два примірники договору № ПР/М-09-4/55- /НЮдч від 23.03.2009 про подачу та забирання вагонів на залізничну під'їзну колію, яка належить залізниці, між ДП «Придніпровська залізниця» та Феодосійським підприємством по забезпеченню нафтопродуктами по станції Айвазовська Придніпровської залізниці.

Супровідним листом від 17.04.2009 за вих. № 971 Відповідач направив на адресу Позивача зазначений вище підписаний договір з протоколом розбіжностей, в якому запропонував свою редакцію п.п. 1, 3, 5, 8, 11, 14, 15, 16 договору.

В зв'язку із виникненням у Відповідача заперечень стосовно умов договору 27.03.2009 Позивач направив Відповідачу лист № МД-4/55-1, яким запросив представників Відповідача в Управління ДП «Придніпровська залізниця» на 29.04.2009 для розгляду розбіжностей.

29.04.2009 в Управлінні ДП «Придніпровська залізниця» за участю представників Позивача та Відповідача відбувся розгляд розбіжностей до договору № ПР/М-09-4/55- /НЮдч від 23.03.2009 про подачу та забирання вагонів на залізничну під'їзну колію, яка належить залізниці, між ДП «Придніпровська залізниця» та Феодосійським підприємством по забезпеченню нафтопродуктами по станції Айвазовська Придніпровської залізниці.

В результаті розгляду розбіжностей 29.04.2009 неврегульованими залишилися п.п. 1,8, 11, 14, 15, 16.

Позивач просить прийняти пункти 1,8, 11, 14, 15, 16 договору у своєї редакції, викладеної у договорі.

Відповідач наполягає на прийнятті спірних пунктів в редакції, викладеної їм у протоколі розбіжностей до договору.

Позивач виклав пункт 1 у наступної редакції: «Згідно із Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору здійснюється подача, розставлення на місця навантаження, вивантаження і забирання вагонів з під'їзної колії, яка примикає до колії № 10 станції Айвазовська Придніпровської залізниці через стрілку №15 і обслуговується локомотивом залізниці. Межею під'їзної колії є знак "Межа під'їзної колії", розташований в створі із світлофором М-7 на відстані 47,2 м від стрілки примикання №15.»

Відповідач у протоколі розбіжностей до договору доповнює даний пункт після слів «Згідно з», словами «Чинним законодавством».

Обґрунтування цьому доповненню полягає в тому, що згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.1998 № 12-рп/98 «Термін "законодавство" досить широко використовується у правовій системі в основному у значенні як сукупності законів та інших нормативно-правових актів, які регламентують ту чи іншу сферу суспільних відносин і є джерелами певної галузі права. Цей термін без визначення його змісту використовує і Конституція України (статті 9, 19, 118, пункт 12 Перехідних положень). У законах залежно від важливості і специфіки суспільних відносин, що регулюються, цей термін вживається в різних значеннях: в одних маються на увазі лише закони; в інших, передусім кодифікованих, в поняття "законодавство" включаються як закони та інші акти Верховної Ради України, так і акти Президента України, Кабінету Міністрів України, а в деяких випадках - також і нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади.» Взаємовідносини залізниці з іншими підприємствами щодо порядку і умов укладання та виконання договорів на подачу та забирання вагонів регулюються не лише Статутом залізниць України, а і Законом України "Про залізничний транспорт", Господарським кодексом України, Наказами Міністерства транспорту України, нормативними актами виданими ДП «Укрзалізниця».

Суд вважає, що п.1 договору підлягає прийняттю у редакції відповідача.

Позивач наполягає на прийнятті пункт 8 договору у наступної редакції: «Про готовність вагонів до забирання начальником зміни ФПЗНП передає повідомлення прийомоздавальнику вантажу станції Айвазовська особисто або за телефоном №2-73, 3-98.»

Відповідач просить доповнити даний пункт словами: «…з одночасним оформленням пам’ятки про користування вагонами форми ГУ-45».

Суд вважає, що даний пункт договору слідує прийняти у редакції позивача, по наступним підставам.

Повідомлення про готовність вагонів до забирання та приймально-здавальні операції не співпадають у часі. Технологія роботи станції така, що після отримання від клієнта повідомлення прийомоздавальник станції виходить на місце здійснення таких операцій (відповідно до п. 9 Договору приймання вагонів при забирання їх залізницею здійснюється на вантажних фронтах Користувача). Таким чином спочатку відповідачем повідомляється станція, потім працівник станції прибуває на встановлене Договором місце здійснення приймально-здавальних операцій, перевіряє готовність вагонів до забирання, пересвідчується в їх готовності до забирання (залізниця може не приймати від вантажовласника вагони неочищені, неправильно навантажені або неправильно запломбовані та з іншими комерційними та технічними несправностями, що виникли з вини вантажовласника. Ці вагони відповідно до п. 11 Розділу II Правил користування вагонами і контейнерами залишаються в користуванні вантажовласника до усунення недоліків), і лише потім оформлює Пам'ятку про подавання/забирання вагонів.

Позивач просить прийняти пункт 11 договору у наступної редакції: «час прибування вагонів на під’їзній колії обчислюється з моменту подачі вагонів на під’їзну колію до моменту отримання Залізницею повідомлення користувача про готовність вагонів до забирання.

Відповідач просить доповнити даний пункт словами: «… на підставі пам’яток про користування вагонами форми ГУ-45 та відомостей плати за користування вагонами.»

Суд вважає, що даний пункт договору слідує прийняти у редакції відповідача, по наступним підставам.

Згідно з п.3 Розділу II Правил користування вагонами і контейнерами затвердженими Наказом Мінтрансу України від 25.02.1999 № 113: «Облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23.»

Тобто, Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами, лише додало до п.11 договору вказівку на документи згідно яких, відповідно до вищезгаданої норми Правил, проводиться облік часу користування вагонами.

Позивач виклав пункт 14 договору у наступній редакції:

«Користувач сплачує Залізниці плату:

· за подачу, забирання вагонів по ставкам таблиці №2 (розділ 2), тарифного керівництва №1;

· за користування вагонами, згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами;

· за користування вагонами, які затримані з вини Користувача на станції Айвазовська та на підходах до неї згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами;

· за зберігання вантажів у вагонах у разі затримки їх з вини Користувача після закінчення терміну безплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції Айвазовська та на підходах до неї), згідно Правил зберігання вантажів);

· за маневрову роботу – згідно тарифного керівництва №1;

· за інші збори і плати, додаткові роботи та послуги, що виконує Залізниця для Користувача – згідно з діючими нормативними документами.

Збори і плати вносяться у порядку передоплати через розрахунковий підрозділ залізниці, на підставі ст. 62 статуту залізниць України та Правил розрахунків за перевезення вантажів з відповідними оголошеннями Укрзалізницею коефіцієнтами підвіщення».

Відповідач просить доповнити абзац 2 даного пункту - «за користування вагонами, згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами» наступними словами: «які знаходяться під вантажними операціями, з моменту повернення їх Залізниці на підставі пам’яток про користування вагонами форми ГУ-45 та відомостей плати за користування вагонами і контейнерами».

Абзац 3 п.14 договору відповідач просить змінити та викласти у своєї редакції: «за користування вагонами, які затримані з вини Користу вача на станції Айвазовська з моменту , узгодженого станці єю та Користувачем часу по чатку затримки вагонів, до закінчення затримки подавання вагонів. Користувачу для вантажних операцій, згідно Правил користування вагона ми і контейнерами в п'ятиденний термін після отримання рахунку та необ хідного комплекту підтвер джуючих документів. За кори стування вагонами, затрима них з вини Користувача на підходах до станції Айвазов ська з моменту вручення Ко ристувачу копії Повідомлення про затримку до моменту від новлення вантажних операцій Користувачем, згідно Акту загальної форми (Форми ГУ-23 в п'ятиденний термін після отримання рахунку та необ хідного комплекту підтвер джуючих документів, згідно ставок плати за користування вантажними вагонами залізниць №372/ЦМ від 24.12.08р. та п.10.12 Правилами користування вагонами і контейнерами. При цьому, підходами до станції Айвазовська вважаються всі станції по маршруту, почина ючи зі станції Джанкой. Ком плект підтверджуючих доку ментів - це копії наказів, по відомлення та акти про затри мку вагонів, а також відомості плати за користування вагонами.»

Суд вважає, що абзац 2 п.14 договору підлягає прийняттю у редакції відповідача, оскільки згідно з абзацом 5, п.4, Розділу II, Правил користування вагонами і контейнерами затвердженими Наказом Мінтрансу України від 25.02.1999 № 113: «Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника.», п.З, Розділу II Правил користування вагонами і контейнерами затвердженими Наказом Мінтрансу України від 25.02.1999 № 113: «Облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 , Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Пам'яток про видачу/ приймання контейнерів форми ГУ-45к, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23.»

Тобто, Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами, лише конкретизувало зміст абзац 2 п.14 договору момент початку та закінчення обчислення користування вагонами, та вказало документи, згідно яких відповідно до вищезгаданої норми Правил, проводиться облік часу користування вагонами.

Абзац 3 п.14 договору суд вважає можливим прийняти у редакції відповідача за виключенням останньої пропозиції: «Ком плект підтверджуючих доку ментів - це копії наказів, по відомлення та акти про затри мку вагонів, а також відомості плати за користування вагонами» по наступним підставам.

Згідно з абзацом 2 п.6, Розділу III Правил користування вагонами і контейнерами затвердженими Наказом Мінтрансу України від 25.02.1999. № 113: «Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.». Згідно з п.8, Розділу III Правил користування вагонами і контейнерами затвердженими Наказом Мінтрансу України від 25.02.1999 № 113: «У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.» Згідно з абзацом 4, п.10, Розділу III Правил користування вагонами і контейнерами затвердженими Наказом Мінтрансу України від 25.02.1999 № 113: «Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).»

Тобто, Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами, лише конкретизувало зміст абзац 3 п.14 договору момент початку та закінчення обчислення користування вагонами, та вказало документи, згідно яких відповідно до вищезгаданої норми Правил, проводиться облік часу користування вагонами.

Відповідач просить викласти частину 2 п.14 договору у наступній редакції: «Збори і плати (крім плати за користування вагонами і збору за зберігання вантажів у вагонах, які затримані з вини Користувача на станції Айвазовська та на підходах до неї) вносяться у порядку передоплати через розрахунковий підрозділ залізниці, на підставі с.62 Статуту залізниць України, та Правил розрахун ків за перевезення вантажів з відповідними оголошеними Укрзалізницею коефіцієнтами підвищення.

Суд вважає, що частина 2 п.14 договору підлягає прийняттю у редакції відповідача по наступним підставам.

Згідно із ст.62 Статуту залізниць України: «Порядок розрахунків за перевезення і послуги встановлюється Укрзалізницею згідно з чинним законодавством. Належні за перевезення вантажів і надання додаткових послуг платежі можуть вноситися готівкою, чеками, безготівково, якщо інше не передбачено законодавством, на станціях відправлення або передоплатою через розрахункові підрозділи залізниць.

Остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюються на станціях призначення. Платежі за перевезення експортно-імпортних вантажів здійснюються згідно з міжнародними угодами та чиним законодавством.

У разі несвоєчасного внесення вантажовідправником, вантажоодержувачем, експедитором належної плати, зборів та штрафів справляється пеня за кожний день затримки у розмірі, встановленому законодавством. Відправка, видача вантажів можуть бути затримані до внесення платежів. За час затримки відправник, одержувач, експедитор сплачують за користування вагонами (контейнерами), залізниці плату, передбачену статтею 119 цього Статуту.»

Згідно із ст.119 Статуту залізниць України: «За користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати. Зазначена плата стягується також з вантажовідправників, вантажоодержувачів у разі затримки вагонів (контейнерів), пов'язаної з митним оформленням.

Вантажовласники, порти відшкодовують залізницям плату за користування вагонами інших держав від часу прийому цих вагонів від залізниці до повернення їх після виконання вантажних операцій у порядку, визначеному Укрзалізницею відповідно до міжнародних договорів України з цих питань. Якщо подання вантажовідправнику на його замовлення порожніх спеціальних вагонів затримується з вини вантажовідправника, з нього стягується плата за весь час затримки вагонів на станції навантаження.

Якщо вантажовідправник заявить про відмову від цих вагонів, плата нараховується до моменту одержання відмови. У разі відмови від раніше замовлених спеціальних вагонів, з вантажовідправника стягується плата за пробіг цих вагонів від станції, з якої вони були відправлені, до станції навантаження, але не більш як за 300 кілометрів. Зазначена плата не стягується, якщо ці вагони були використані на станції навантаження іншим вантажовідправником протягом доби з моменту їх прибуття. Порядок розрахунків та перелік операцій з вагонами (контейнерами), за час виконання яких не стягується плата, встановлюється Правилами.

У розрахунках затримка до 30 хвилин не враховується, затримка 30 хвилин і більше враховується як повна година.»

Правила користування вагонами і контейнерами затвердженими Наказом Мінтрансу України від 25.02.1999р. № 113, не містять норми про обов'язкове внесення плати за користування вагонами в порядку передоплати.

Пункт 15 договору позивач просить прийняти у наступній редакції: «Користувач несе, відповідальність за схоронність вагонного парку відповідно до статті 124 Статуту залізниць України, розділу IV «Порядок розрахунку розмірів збитків за пошкодження вантажних вагонів» Правил користування вагонами і контейнерами.

Вагони з під'їзної колії повертаються очищеними від вантажу, із знятими реквізитами кріплення після розвантаження, промитими у випадках, передбачених Правилами перевезення вантажів навалом і насипом, згідно зі статтею 35 Статуту залізниць України.»

Відповідач просить доповнити даний пункт наступними словами: «….Залізниця згідно із ст. 31 Статуту залізниць України, несе відповідальність за подавання під навантаження пошкоджених порожніх вагонів та повинна відшкодувати збитки понесені Користувачем при наливі у такі вагони (вартість витраченої при цьому електро енергії на налив та злив, та інші).».

Суд вважає, що п.15 договору підлягає прийняттю у редакції відповідача по наступним підставам.

Згідно із ст.224 Господарського Кодексу України «Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст.23 Закону України «Про залізничний транспорт» «У разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники - за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України. Перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України.

За незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.»

Відповідно до ст.31 Статуту залізниць України: «Залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери. Додаткова підготовка вагонів та контейнерів під завантаження вантажів, що потребують особливих умов перевезення і зберігання, може здійснюватися залізницею на підставі договору за рахунок відправника.

Під наливання повинні подаватися цистерни та бункерні напіввагони, що відповідають роду наливного вантажу.

Підготовка під наливання спеціальних цистерн та бункерних напіввагонів усіх форм власності здіііснюється відправником.

Придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається: вагонів - відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці; контейнерів, цистерн та бункерних напіввагонів - відправником.»

Отже, з огляду на вищенаведене, діюче законодавство не містить обмежень, щодо відповідальності перевізника під час виконання зобов'язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень.

Відповідач також просить доповнити договір пунктом 16 у наступній редакції: «Планування навантаження імпортних нафтопродуктів запровадиться по додатковим планам. Подача вагонів прово диться згідно з графіком, по даним вантажовідправником і узгодженим начальником ст. Айвазовська.

Сторони погоджуються у разі виникнення форс-мажорних обставин (дії нездоланної сили незалежно від волі сторін над звичайні обставини техноген ного (аварії, пожежі)природного (обкригування або його настання, сильний поривчатий вітер), військово-політичного характеру, (дії Уряду, які роблять неможливим виконання сто ронами своїх обов'язків), сто рони звільняються від ви конання своїх обов'язків на час дії указаних обставин. Моментом настання надзви чайних ситуацій, з якого повідомляються сторони, є пороговий (пограничний) стан. Документом, який підтвер джує появу форс-мажорних обставин, є документ, який видає Торгова-Промислова Палата України, або її регіона льне відділення.»

Суд вважає, що п.16 договору слідує прийняти у редакції відповідача часткове та викласти його у наступній редакції: «Сторони погоджуються у разі виникнення форс-мажорних обставин (дії нездоланної сили незалежно від волі сторін над звичайні обставини техноген ного (аварії, пожежі)природного (обкригування або його настання, сильний поривчатий вітер), військово-політичного характеру, (дії Уряду, які роблять неможливим виконання сто ронами своїх обов'язків), сто рони звільняються від ви конання своїх обов'язків на час дії указаних обставин. Документом, який підтвер джує появу форс-мажорних обставин, є документ, який видає Торгова-Промислова Палата України, або її регіона льне відділення.»

У п.5 договору сторони погодились, що вагони подаються після повідомлення, яке передається маневровим диспетчером ст. Айвазовська начальнику зміни Феодосійського підприємства із забезпечення нафтопродуктами. Відповідач пропонує свою редакцію п.16 договору, в якій всупереч п.5 передбачається подача вагонів згідно з графіком. Єдиним технологічним процесом не передбачене подавання вагонів згідно з графіком. Подавання та забирання вагонів здійснюється за повідомленням.

Відповідно до п.4.2 Роз'яснення Вищого господарського суду України від 29.05.2002 № 04-5/601, Статутом встановлено вичерпний перелік обставин, за яких залізниця та вантажовідправник не несуть майнової відповідальності за невиконання плану перевезень вантажів (статті 107 і 108 Статуту). Поряд з цим господарським судам у вирішенні спорів слід виходити з того, що наведений у пунктах "а" зазначених статей Статуту перелік явищ стихійного характеру (замети, повінь, пожежа)не є вичерпним, тобто підставою для звільнення від відповідальності за невиконання плану перевезень вантажів можуть бути й інші, крім зазначених, явища стихійного характеру.

Вантажовідправник звільняється від сплати штрафу за невиконання плану перевезень у разі припинення виробництва відвантажуваної продукції протягом трьох і більше діб підряд лише у разі припинення виробництва внаслідок аварії, але не з інших причин, як-от через відсутність сировини, енергопостачання та інше. Факт аварії та тривалість припинення у зв'язку з цим виробництва відвантажуваної продукції повинен довести вантажовідправник.»

Також, відповідно до ст.121 Статуту залізниць України: «Вантажовідправник, вантажоодержувач, порт звільняються від плати за користування вагонами і контейнерами: якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинним положеннями заборонено виконувати вантажні роботи.»

Витрати по оплаті держмита і за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам відповідно до ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні 15.08.2009 р. зі згодою сторін були оголошені тільки вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України і підписано 18.08.2009 р.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити часткове.

2. Прийняти спірні пункті у наступної редакції:

· Пункт 1: «Згідно із чинним законодавством, Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору здійснюється подача, розставлення на місця навантаження, вивантаження і забирання вагонів з під'їзної колії, яка примикає до колії № 10 станції Айвазовська Придніпровської залізниці через стрілку №15 і обслуговується локомотивом залізниці. Межею під'їзної колії є знак "Межа під'їзної колії", розташований в створі із світлофором М-7 на відстані 47,2 м від стрілки примикання №15 з одночасним оформленням пам’ятки про користування вагонами форми ГУ-45.»

· Пункт 8: «Про готовність вагонів до забирання начальником зміни ФПЗНП передає повідомлення прийомоздавальнику вантажу станції Айвазовська особисто або за телефоном №2-73, 3-98.».

· Пункт 11: «Час прибування вагонів на під’їзній колії обчислюється з моменту подачі вагонів на під’їзну колію до моменту отримання Залізницею повідомлення користувача про готовність вагонів до забирання на підставі пам’яток про користування вагонами форми ГУ-45 та відомостей плати за користування вагонами.»

· Абзац 2 пункт 14: «за користування вагонами, згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами, які знаходяться під вантажними операціями, з моменту повернення їх Залізниці на підставі пам’яток про користування вагонами форми ГУ-45 та відомостей плати за користування вагонами і контейнерами».

· Абзац 3 пункт 14: «за користування вагонами, які затримані з вини Користу вача на станції Айвазовська з моменту, узгодженого станці єю та Користувачем часу по чатку затримки вагонів, до закінчення затримки подавання вагонів. Користувачу для вантажних операцій, згідно Правил користування вагона ми і контейнерами в п'ятиденний термін після отримання рахунку та необ хідного комплекту підтвер джуючих документів. За кори стування вагонами, затрима них з вини Користувача на підходах до станції Айвазов ська з моменту вручення Ко ристувачу копії Повідомлення про затримку до моменту від новлення вантажних операцій Користувачем, згідно Акту загальної форми (Форми ГУ-23 в п'ятиденний термін після отримання рахунку та необ хідного комплекту підтвер джуючих документів, згідно ставок плати за користування вантажними вагонами залізниць №372/ЦМ від 24.12.08р. та п.10.12 Правилами користування вагонами і контейнерами. При цьому, підходами до станції Айвазовська вважаються всі станції по маршруту, почина ючи зі станції Джанкой та на підходах до неї згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами»

· Частина 2 пункт 14: «Збори і плати (крім плати за користування вагонами і збору за зберігання вантажів у вагонах, які затримані з вини Користувача на станції Айвазовська та на підходах до неї) вносяться у порядку передоплати через розрахунковий підрозділ залізниці, на підставі с.62 Статуту залізниць України, та Правил розрахун ків за перевезення вантажів з відповідними оголошеними Укрзалізницею коефіцієнтами підвищення.

· Пункт 15: «Користувач несе, відповідальність за схоронність вагонного парку відповідно до статті 124 Статуту залізниць України, розділу IV «Порядок розрахунку розмірів збитків за пошкодження вантажних вагонів» Правил користування вагонами і контейнерами. Вагони з під'їзної колії повертаються очищеними від вантажу, із знятими реквізитами кріплення після розвантаження, промитими у випадках, передбачених Правилами перевезення вантажів навалом і насипом, згідно зі статтею 35 Статуту залізниць України.

Залізниця згідно із ст. 31 Статуту залізниць України, несе відповідальність за подавання під навантаження пошкоджених порожніх вагонів та повинна відшкодувати збитки понесені Користувачем при наливі у такі вагони (вартість витраченої при цьому електро енергії на налив та злив, та інші).»

· Пункт 16: «Сторони погоджуються у разі виникнення форс-мажорних обставин (дії нездоланної сили незалежно від волі сторін над звичайні обставини техноген ного (аварії, пожежі)природного (обкригування або його настання, сильний поривчатий вітер), військово-політичного характеру, (дії Уряду, які роблять неможливим виконання сто ронами своїх обов'язків), сто рони звільняються від ви конання своїх обов'язків на час дії указаних обставин. Документом, який підтвер джує появу форс-мажорних обставин, є документ, який видає Торгова-Промислова Палата України, або її регіона льне відділення.»

3. Стягнути з Феодосійського підприємства із забезпечення нафтопродуктами (98107, м. Феодосія, вул. Геологічна, 2 р/р 26000261008001 в Феодосійській філії Кримського РУ КБ «ПриватБанк» МФО 384436, ЄДРПОУ 03482347) на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця» (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, р/р 26039000002000 в ДФ АБ „Експрес-Банк" м. Дніпропетровська, МФО 306964, ЗКПО 01073828) 42,50 грн. держмита, 156,25 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної чинності.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Петухова Н.С.