Рішення № 4847450, 28.08.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1/327

28.08.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудсервіс»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Симпатик»

Про стягнення 7657,20 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача Боняк А.М., довіреність № 23 від 04.02.2008р.

від відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фудсервіс» (далі –позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Симпатик»(далі –відповідач) про стягнення з останнього 7657,20 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору поставки № 372 від 19.12.2003р. (далі –договір).

Ухвалою суду від 22.05.09 порушено провадження у справі № 1/327 та призначено розгляд на 10.07.2009.

28.08.2009р. сторони в судове засідання не з’явились, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконали, про причини своєї відсутності суд не повідомили.

З адреси відповідача, вказаної в позовній заяві, процесуальні документи повернулись, тому суд відклав розгляд справи на 28.08.2009р.

28.08.2009р. позивач подав до відділу діловодства документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

28.08.2009р. представник позивача підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та додаткові пояснення по суті спору.

Також представник позивача надав довідку ЄДРПОУ на відповідача, зі змісту якої виходить, що відповідач свого місця реєстрації не змінював.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі укладеного між сторонами Договору поставки № 372 від 19.12.2003р. (далі-договір) позивач зобов’язався передати у власність відповідача товар, а відповідач зобов’язався приймати товар та оплачувати за нього певну грошову суму.

На виконання умов договору, згідно видаткових накладних позивач поставив відповідачу товару на загальну суму 20 483,27 грн.

23.12.2008р. відповідач частково розрахувався, а саме перерахував на поточний рахунок позивача 18 000 грн

29.12.2008р позивач згідно расходної накладної № 3169Д поставив відповідачу товару на суму 4670,15 грн., таким чином станом на день подачі позову до суду борг відповідача перед позивачем становить 7153,42 грн.

Позивач у своїй позовній заяві просить стягнути з відповідача 7657,20 грн., а саме: 7153,42 грн. –основного боргу, 422,05 грн. –інфляційних втрат, 81,73 грн. –3% річних.

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 712 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; замовник зобов’язується прийняти та оплатити надані послуги; одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором поставки.

Відповідно до п.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 102 грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 312,50 грн., та покласти на відповідача витрати за адвокатські послуги у розмірі 1500 грн.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобов’язань за договором поставки доведена матеріалами справи і не спростована відповідачем.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629, 712 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Симпатик»(03049, м.Київ, вул. Лукашевиа 15, код ЄДРПОУ 32524414) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудсервіс»(49050, м.Дніпропетровськ, пл. Академіка Стародубова 1, офіс 116, код ЄДРПОУ 32130719) 7153 (сім тисяч сто п’ятдесят три) грн. 42 коп. –основного боргу, 422 (чотириста двадцять дві) грн. 05 коп. –інфляційних втрат, 81 (вісімдесят одну) грн. 73 коп. –3% річних; 102 (сто дві) грн. –державного мита, 312 (триста дванадцять)грн. 50 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 1500 (одну тисячу п’ятсот) грн. –адвокатських послуг.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя В.І.Мельник

(Рішення виготовлене та підписане 31.08.2009 року)