Ухвала суду № 48474404, 13.08.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №489/3610/15-ц 13.08.2015

Провадження №22-ц/784/1931/15

Категорія 59 Єдиний унікальний номер 489/3610/15-ц

Номер провадження 22-ц/784/1931/15

Головуючий у І інстанції Тихонова Н.С.

Доповідач в апеляційній інстанції Прокопчук Л.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2015 року місто Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

Головуючого судді Прокопчук Л.М.,

Суддів: Козаченка В.І., Локтіонової О.В.

При секретарі судового засідання - Гордійчук С.С.

За участю: представник позивача - Крупеніної К.М.

відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 9 липня 2015 року по справі за позовом Ленінського районного центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення незаконно отриманої суми допомоги по безробіттю, -

В С Т А Н О В И Л А :

В травні 2015 року Ленінський районний центр зайнятості звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_3 на користь Ленінського районного центру зайнятості суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 605 грн. 95 коп.

В обґрунтування вимог, вказував на те, що 9 лютого 2012 року ОСОБА_3 надано статус безробітного та призначена допомога по безробіттю, яку відповідач отримував у період з 09.02.2012 року по 05.11.2012 року. Проте, при проведенні зустрічної звірки з УПФУ в Ленінському районі було встановлено, що ОСОБА_3 під час перебування на обліку в Ленінському РЦЗ у якості безробітного отримав дохід від ПрАТ «Аліко Україна» відповідно до умов цивільно-правового договору починаючи з 22.10.2012 року. Таким чином, в період незаконного перебування на обліку в якості безробітного ОСОБА_3, отримав допомогу по безробіттю в сумі 605 грн. 95 коп. (а.с. 1-2).

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 9 липня 2015 року позовні вимоги Ленінського районного центру зайнятості задоволені. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Ленінського районного центру зайнятості незаконно отриману допомогу по безробіттю в розмірі 605 грн. 95 коп., а також на користь держави судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп.(а.с. 64-65).

В апеляційній скарзі на вказане рішення суду відповідач порушує питання про його скасування та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову. Посилається на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що договору з ПрАТ «Аліко Україна» він не підписував, хоча винагороду у листопаді 2012 року отримав (а.с. 67-68).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача, представника позивача, дослідивши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в повному обсязі відповідно до вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Однак з такими висновками погодитись не можна.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Пунктом 4 ч.1 ст. 17 КАС України встановлено, що спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом, поширюється компетенція адміністративних судів.

Судом установлено, що у зв'язку з неповідомленням державній службі зайнятості про укладення цивільно-правового договору з ПрАТ «Аліко Україна» відповідач з 22.10.2012 по 05.11.2012 року на порушення законодавства про зайнятість населення незаконно отримав допомогу по безробіттю.

У зв'язку із цим позивач як орган державної влади звернувся до суду з метою реалізації повноважень, наданих центру ч.3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», якою передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 2 березня 2000 року N 1533-III, який визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов»язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, передбачено, що загальнообов»язкове соціальне страхування на випадок безробіття - система прав, обов»язків та гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов»язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Одним із видів такого матеріального забезпечення є допомога по безробіттю, яка виплачується за рахунок коштів Фонду.

Таким чином, у справі виник спір за зверненням суб'єкта владних повноважень із приводу реалізації наданих йому законом функцій та у випадку, який встановлено законом, а тому справа не підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п. 31 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року № 3 "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ" міський центр зайнятості як орган державної влади має право на звернення до суду з позовом про стягнення безпідставно отриманої допомоги по безробіттю з метою реалізації наданих йому частиною третьою статті 36 Закону України від 2 березня 2000 року N 1533-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" повноважень, якою передбачено, що сума виплаченого матеріального забезпечення на випадок безробіття та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Оскільки у такому разі виникає спір за зверненням суб'єкта владних повноважень із приводу реалізації наданих йому законом функцій та у випадку, встановленому законом, такий спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи вищенаведене, судову практику по розгляду вказаної категорії спорів (постанова Вищого адміністративного суду України від 14.07.2015 року по справі №К/800/41382/14, постанова Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 17.02.2015 року по справі № 21-20а15, постанова Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 08.07.2014 року по справі № 79а14), позов Ленінського районного центру зайнятості до ОСОБА_3, як до отримувача допомоги по безробіттю, не підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч.1 ст. 310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі з підстав визначених статтею 205 ЦПК України.

Ст. 205 ч.1 п.1 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Оскільки судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права щодо підсудності справи, яке призвело до неправильного її вирішення, оскаржуване рішення з підстав, що передбачені ст. ст. 205 п.1, 310 ч.1 ЦПК України, підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 205 п.1, 303, 307, 310 ч.1, 314 ч.1 п.3, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 9 липня 2015 року скасувати.

Провадження у справі за позовом Ленінського районного центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення незаконно отриманої суми допомоги по безробіттю закрити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою апеляційного суду законної сили.

Головуюча: Судді: