Постанова № 48474353, 15.07.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 490/4952/14-п 15.07.2014 15.07.2014 15.07.2014

Номер провадження: 33/784/151/14

.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 33/784/151/14 Головуючий у суді 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст.124 КУпАП Головуючий у 2-й інстанції: Пустовар М.Л.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Апеляційний суд Миколаївської області

у складі:

головуючого судді Пустовара М.Л.,

при секретарі Чоботаренко Т.І., Змунчиловій І.О.,

за участю особи, притягнутої до

адміністративної відповідальності ОСОБА_2,

15 липня 2014 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 14 квітня 2014 року, якою:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який проживає у ІНФОРМАЦІЯ_3;

- визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді 340 грн. штрафу,

в с т а н о в и в:

Постановою суду ОСОБА_2 визнано винуватим у тому, що 11 квітня 2014 року, близько 10 год. 45 хв., він, керуючи автомобілем «Volkswagen T4», реєстраційний № НОМЕР_1, починаючи рух заднім ходом вулицею Рюміна у м. Миколаєві, в районі будинку № 27, на порушення вимог п.п. 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху України, не переконався в безпеці свого маневру, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «Suzuki Grand Vitara», реєстраційний № НОМЕР_2, що стояв позаду.

Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

В апеляції ОСОБА_2 просить постанову скасувати, оскільки правил дорожнього руху не порушував.

Заперечує факт зіткнення свого автомобіля з автомобілем потерпілого. Зазначає, що його транспортний засіб оснащений фаркопом, тому при зіткненні пошкодження у «Suzuki» мало б інший вигляд та перебувало б в іншому місці.

Посилається на розгляд справи за його (ОСОБА_2В.) відсутності, коли він був хворий та не міг попередити про це суд. Цим суд порушив його право на захист.

Крім того, внаслідок поспішного рішення у справі не приймав участь потерпілий, через що він (ОСОБА_2В.) не мав можливості задавати йому запитання.

Суд також не надав йому можливості клопотати про призначення експертизи.

Заслухавши пояснення ОСОБА_2 на підтримку апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважаю, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

ОСОБА_2 себе винуватим не визнав, надав пояснення, що хоча його автомобіль і перебував на зупинці, зазначеній у протоколі ДАЇ, проте під час руху заднім ходом, він не контактував з автомобілем «Suzukі».

Висновки про доведеність вини ОСОБА_2 у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, на думку суду 1-ї інстанції ґрунтуються на доказах, що містяться в матеріалах справи.

Так, наведено зміст протоколу АА2 № 510877 від 11 квітня 2014 року, за яким близько 10 год. 45 хв., ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Volkswagen T4», та починаючи рух заднім ходом вулицею Рюміна, в районі будинку № 27, не переконався в безпеці свого маневру, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «Suzuki Grand Vitara».

Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Викладено зміст письмових пояснень водія ОСОБА_3, що саме автомобіль «Volkswagen», припаркований попереду, виконуючи рух заднім ходом, зіткнувся з його автомобілем «Suzuki» та пошкодив останього.

Суд також послався на фото-таблицю, з якої видно наявність пошкоджень на обох автомобілях.

Проте, зазначені докази, на переконання суду апеляційної інстанції, не є такими, що беззаперечно доводять винуватість водія ОСОБА_2

Так, вказаний протокол від 11.04.2014 р. (як і схема до нього) складений не безпосередньо на місці та не одразу після зіткнення автомобілів, про яке в ньому йде мова, а значно пізніше, вже після повернення через деякий час автомобіля під керуванням ОСОБА_2 на зупинку, з якої він виїхав. Тому він не може реально відображати істотні обставини зіткнення, як і факт, що воно взагалі дійсно мало місце саме між цими автомобілями.

Потертості (механічні ушкодження), про які зазначено в оскаржуваній постанові, що маються на задньому бампері автомобіля «Volkswagen T4» та видимі на фотознімках (а.с. 8), є такими, походження яких візуально за фото встановити вкрай ускладнено.

З цього приводу є слушними і доводи апелянта про наявність фаркопу, яким при зіткненні у «Suzuki» була б інша локалізація пошкоджень.

В матеріалах справи також відсутні пояснення сторонніх осіб (свідків або очевидців) на підтвердження, чи спростування винуватості водія ОСОБА_2 у спричиненні пошкоджень автомобіля «Suzuki».

Сам водій ОСОБА_3 тричі не зявився у розгляд справи районним судом та двічі - до апеляційного суду, що позбавило можливості його безпосереднього допиту та встановлення додаткових обставин, які б мали суттєве значення для вирішення справи.

До того ж, судове засідання 02.06.2014 р. проведене і без участі ОСОБА_2 з постановленням остаточного рішення.

Зважаючи на істотну сумнівність вищевикладених доказів щодо достатності визнання їх такими, що однозначно вказують на доведеність винуватості ОСОБА_2 у порушенні Правил дорожнього руху з настанням наслідків, передбачених ст.124 КУпАП, та неможливості отримання додаткових даних, рішення суду 1-ї інстанції щодо ОСОБА_4 не можна вважати таким, що відповідає вимогам ст.ст.251,252 КУпАП, тому усі сумніви щодо доведеності вини особи, відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України, мають тлумачитись на її користь.

З урахуванням зазначеного, у діях водія ОСОБА_4 відсутній склад правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Згідно із п.1 ст.247, п.2 ч.8 ст.294 КУпАП постанова районного суду щодо ОСОБА_2 має бути скасована, а провадження у справі закрите.

З огляду на викладене викладеного, керуючись п.2 ч.8 ст.294 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 2 червня 2014 року про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за ст.124 КУпАП скасувати.

Провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя