Рішення № 4847355, 12.08.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2009 р. Справа № 37/125-09

вх. № 3893/4-37

Суддя господарського суду

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Мірончук В.І. за довіреністю № 5534 від 31.12.2008 р.

відповідача - Волкова А.В. за довіреністю № б/н від 11.06.2009 р.

розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Сведбанк" в особі Харківського відділення, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕГІОНАЛЬНА ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ СХІД", м. Харків

про стягнення 505918,74 грн.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Сведбанк" в особі Харківського відділення (позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕГІОНАЛЬНА ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ СХІД" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „РЕГІОНАЛЬНА ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ СХІД" на користь ВАТ "Сведбанк" в особі Харківського відділення суми заборгованості по кредитному договору № Т13.02.2008К94 від 07.04.2008 р. у розмірі 505918,74 грн., що складається з:

- простроченої заборгованості по кредиту в сумі 486944,68 грн.;

- поточної заборгованості за відсотками в сумі 5310,37 грн.;

- пені за прострочений кредит та відсотки в розмірі 13663,69 грн.

Ухвалою Заступника голови господарського суду Харківської області від 11.08.2009 року справу № 37/125-09 було передано до розгляду судді господарського суду Харківської області Доленчуку Д.О. у зв'язку з щорічною відпусткою судді Гребенюк Н.В.

Позивачем було заявлено клопотання про забезпечення позову в задоволенні якого господарський суд вважає за необхідне відмовити, оскільки позивачем не було надано до суду офіційних доказів вчинення відповідачем дій по відчуженню свого майна, які утруднять чи зроблять неможливим виконання рішення господарського суду по даній справі.

Позивач, через канцелярію господарського суду 16.07.2009 р. за вх. № 7981 та вх. № 7982, надав заяви про зміну ціни позову, які є тотожними. Дані заяви господарський суд вважає за необхідне залишити без розгляду, оскільки позивачем, через канцелярію господарського суду 04.08.2009 р. за вх. № 8948, була надана інша заява про зміну ціни позову. Господарський суд, дослідивши вказану заяву, встановив, що дана заява за своєю суттю є заявою про зменшення розміру позовних вимог.

Враховуючи те, що відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, господарський суд вважає за необхідне прийняти до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог та розглядати справу з урахуванням цієї заяви.

Згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „РЕГІОНАЛЬНА ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ СХІД" на користь ВАТ "Сведбанк" в особі Харківського відділення суму заборгованості по кредитному договору № Т13.02.2008К94 від 07.04.2008 р. у розмірі 378268,45 грн., що складається з:

- суми простроченої заборгованості по кредиту в сумі 364284,68 грн.;

- суми пені за прострочений кредит та відсотки в сумі 13983,77 грн.;

та витрати по сплаті державного мита в розмірі 5059,19 грн. та витрати по сплаті за інформаційно - технічне забезпечення у розмірі 312,50 грн.

Відповідач, через канцелярію господарського суду 12.08.2009 р. за вх. № 20090, надав клопотання про припинення провадження у справі у зв'язку з тим, що відповідача по справі на даний момент згідно Постанови про визнання боржника банкрутом від 28 травня 2009 року по справі № Б - 24/68-09 визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатора боржника. Згідно вищезгаданої постанови, скасовуються арешти, що накладені на майно боржника, і інші обмеження щодо розпорядження майном боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

Господарський суд, розглянувши вищезазначене клопотання відповідача вважав за необхідне в його задоволенні відмовити, оскільки ст. 80 ГПК України не передбачено припинення провадження у справі з вищезазначених підстав.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

Між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір Т13.02.2008К94 від 07.04.2008 р.

Відповідно до пункту 1.1 вказаного кредитного договору банк (позивач по справі) зобов’язався надати позичальнику (відповідачу по справі) грошові кошти у вигляді кредитної лінії, що поновлюється, у розмірі, на строк та на умовах, передбачених у договорі, а позичальник (відповідач по справі) зобов’язався повернути кошти, одержані в рахунок кредитної лінії, сплатити проценти за користування кредитною лінією та виконати свої зобов’язання у повному обсязі у строки, передбачені договором.

Відповідно до умов вищевказаного кредитного договору розмір кредитної лінії складав 500000,00 грн., а строк користування кредитною лінією з 07 квітня 2008 року по 06 квітня 2009 року включно. Плата за користування кредитною лінією у вигляді процентів становить 14,1% річних (пункт 1.4. кредитного договору).

Відповідно до додаткової угоди № 1 до кредитного договору, укладеної 25 липня 2008 року, плата за користування кредитною лінією у вигляді процентів встановлена у розмірі 18% річних. Відповідно до додаткової угоди № 2 до кредитного договору, укладеної 14 листопада 2008 року, плата за користування кредитною лінією у вигляді процентів встановлена у розмірі 23% річних.

Відповідно до пункту 10.7 кредитного договору договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного погашення кредитної лінії, сплати процентів, комісій, можливих штрафних санкцій і до повного виконання усіх умов кредитного договору.

На забезпечення виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань по кредитному договору, між позивачем та відповідачем було укладено договір застави № Т15.02.2006І95, посвідчений 07 квітня 2008 року Трубніковим С.О., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, за реєстровим № 1774, предметом якого є застава товарів в обороті, а саме: металопрокат, арматура, труби, кути, які належать на праві власності відповідачу. Предмет застави оцінений сторонами на 131103,35 грн.

Позивачем свої зобов'язання за кредитним договором були виконані в повному обсязі: надано кредит в сумі 500000,00 грн. у вигляді кредитної лінії, що підтверджується меморіальним ордером № F04 458-17 від 07.04.2008р.

Згідно п.3.3. кредитного договору проценти за користування кредитною лінією сплачуються щомісячно до 05 числа (включно) за попередній місяць (з 9.00 до 18.00 години) і на дату повернення. Згідно п. 4.1. кредитного договору, погашення заборгованості за кредитною лінією здійснюється по 06 квітня 2009 року включно. Проценти, нараховані за останній період користування кредитною лінією, сплачуються одночасно з погашенням заборгованості за кредитною лінією у відповідності з п.п. 1.2, 1.3.

Згідно із пунктом 6.1 зазначеного кредитного договору у випадку ненадходження на рахунок банку суми заборгованості за кредитною лінією та процентів у встановлені строки, позичальник незалежно від наявності його вини у невиконанні чи неналежному виконанні зобов’язань за цим договором, сплачує банку пеню в розмірі подвійної процентної ставки за кредитною лінією, визначеної у пункті 1.4, що діє на момент прострочення відповідного платежу від суми відповідного непогашеного платежу за кожний день прострочення, при цьому кількість днів року приймається рівною фактичній кількості днів у році.

Однак, відповідачем були порушені умови погашення заборгованості за кредитом договором та умови погашення відсотків за користування кредитом.

У зв'язку з цим на адресу відповідача 30 квітня 2009 року було направлено претензію № 351-Д.

Проте, як свідчать матеріали справи, відповідачем свої зобов’язання по кредитному договору не були виконані у повному обсязі у зв'язку з чим сума заборгованості відповідача по кредитному договору № Т13.02.2008К94 від 07.04.2008 р. становить 378268,45 грн., що складається з суми простроченої заборгованості по кредиту в сумі 364284,68 грн. та суми пені за прострочений кредит та відсотки в сумі 13983,77 грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч.1 статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (стаття 610 Цивільного кодексу України). Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання (ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За таких обставин справи вимога позивача про стягнення з відповідача суми простроченої заборгованості по кредиту в сумі 364284,68 грн. та суми пені за прострочений кредит та відсотки в сумі 13983,77 грн. є обґрунтованою, доведеною суду необхідними конкретними доказами, в зв’язку чим підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 44-49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача. Враховуючи те, що з вини відповідача спір було доведено до суду господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму державного мита у розмірі 5059,19 грн. та суму витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 312,50 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 509, 526, 530, 610, 611, 629, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44-49, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову відмовити.

Прийняти до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог та розглядати справу з урахуванням цієї заяви.

В задоволенні клопотання відповідача про припинення провадження у справі відмовити.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕГІОНАЛЬНА ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ СХІД" (61105, м. Харків, вул. Киргизька, 19, код ЄДРПОУ 33898313, п/р 26002074088601 в ВАТ "Сведбанк", МФО 300164) на користь Відкритого акціонерного товариства "Сведбанк" в особі Харківського відділення (61166, м. Харків, вул. Новгородська, 11, код ЄДРПОУ 19356840, к/р 32002170101 в Головному Управлінні НБУ по м. Києву та Київській області, МФО 300164) суму заборгованості по кредитному договору № Т13.02.2008К94 від 07.04.2008 р. у розмірі 378268,45 грн., що складається з суми простроченої заборгованості по кредиту в сумі 364284,68 грн. та суми пені за прострочений кредит та відсотки в сумі 13983,77 грн.; витрати по сплаті державного мита у розмірі 5059,19 грн. та витрати по сплаті за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 312,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення підписано 17.08.2009 р.