Ухвала суду № 48467787, 14.08.2015, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 308/5568/15-ц

У Х В А Л А

Іменем України

14 серпня 2015 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі

головуючого судді КОНДОРА Р.Ю.

суддів ІГНАТЮКА Б.Ю., КЕМІНЯ М.П.

при секретарі ДАШКОВСЬКОЇ С.О.

за участю сторін розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 20 травня 2015 р. про забезпечення позову ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 та ОСОБА_23 до ОСОБА_1 про зобовязання вчинити дії, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 оскаржила ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 20.05.2015, якою до вирішення спору по суті було забезпечено зазначений позов шляхом заборони відповідачу здійснювати будівництво та будь-які інші будівельні роботи в житловому будинку, на земельній ділянці площею 0,067 га, наданій для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою: м. Ужгород, вул. Котловинна, поз. 9. На думку апелянта, ухвалу постановлено з порушенням норм процесуального права. Так, предметом позову є відстань будинку, що будується, від «червоної лінії», що проходить вздовж дороги по провулку Грибоєдова в м. Ужгороді, тоді як обґрунтовуючи застосування забезпечення позову позивачі ставили питання не про цю «червону лінію», а про відстань до сусіднього будинку, яка не має стосунку до «червоних ліній» і до норм, що регулюють містобудування біля них. Тобто, позов заявлено з одних підстав, а заяву про його забезпечення подано з інших.

Відтак, суд, забезпечуючи позов, не пересвідчився, що між сторонами дійсно існує спір, а також, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову. Внаслідок підміни понять позивачами доводи позову та доводи заяви про його забезпечення необґрунтовані, позивачі не надали даних про можливість впливу будівництва на права та інтереси позивачів, чиї ділянки не межують з будинком, що будується, відсутні докази, що необхідні для забезпечення позову, заява ґрунтується на припущеннях. Крім того, забезпечення позову має наслідком значні збитки для забудовника.

Посилаючись на ці обставини, апелянт просить ухвалу про забезпечення позову скасувати.

Заслухавши доповідь судді, пояснення: представника апелянта ОСОБА_1 - ОСОБА_24, який скаргу підтримав, позивача ОСОБА_5 та її представника адвоката ОСОБА_25, позивача ОСОБА_19, яка як адвокат також представляє позивача ОСОБА_3, позивача ОСОБА_8, які апеляцію не визнали, розглянувши скаргу за правилами ст. 305 ч. 2 ЦПК України за відсутності інших учасників процесу, обговоривши доводи сторін, перевіривши матеріали справи, суд приходить до такого.

Позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 і ОСОБА_23 предявили до ОСОБА_1 вимогу, якою просили зобовязати відповідача знести в житловому будинку, який будується по вул. Котловинній, поз. 9 в м. Ужгороді на земельній ділянці з кадастровим номером 2110100000:44:001:0279, зовнішню бічну стіну в частині, яка розташована ближче, ніж 6 м до «червоної лінії» пров. Грибоєдова (а.с. 4-8).

Заявою від 15.05.2015 позивачі просили забезпечити позов шляхом заборони відповідачу та будь яким іншим особам здійснювати будівництво та будь-які інші будівельні роботи в житловому будинку, який будується, по вул. Котловинній, поз. 9 в м. Ужгороді, на земельній ділянці з кадастровим номером 2110100000:44:001:0279 (а.с. 9-11). Заява мотивувалася, серед іншого, тим, що будівництво здійснюється з порушенням вимог законодавства, в т.ч., відстаней до «червоної лінії» по провулку Грибоєдова в м. Ужгороді, яка має бути 6 м, а фактично є 5,35 м, а з огляду на предмет позову продовження будівництва може унеможливити виконання рішення суду, якщо таке буде ухвалене на користь позивачів.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 20.05.2015 до вирішення спору по суті заборонено відповідачу здійснювати будівництво та будь-які інші будівельні роботи в житловому будинку, на земельній ділянці площею 0,067 га, наданій для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою: м. Ужгород, вул. Котловинна, поз. 9, кадастровий номер 2110100000:44:001:0279, зареєстрованій за ОСОБА_1 згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 20.03.2015 № 35216050 (а.с. 18-20).

Приймаючи рішення про забезпечення позову, суд виходив з того, що за характером справи невжиття таких заходів може утруднити виконання рішення суду чи зробити це неможливим. Судове рішення відповідає обставинам справи, вимогам, встановленим ст. 151 ч.ч. 1-3, ст. 152 ч. 1 п. 2, ч. 3, ст. 153 ЦПК України, забезпечення позову до вирішення справи по суті шляхом заборони проводити будівельні роботи в будинку, про знесення стіни в якому ставиться питання, з огляду на предмет спору є виправданим та має запобіжний характер.

На момент забезпечення позову підстав для сумнівів щодо реальної наявності спору між сторонами в суду не було. Доводи апеляції щодо подання заяви про забезпечення позову начебто з інших підстав порівняно з тими, з яких предявлявся позов, про підміну понять, суперечності між документами тощо необґрунтовані. Заява про забезпечення позову узгоджується як з підставами позову, так випливає й із предмету позову, що в даному питанні є визначальним. Посилання апелянта на необґрунтованість, бездоказовість доводів позову, на необґрунтованість тверджень про порушення прав позивачів, зокрема, тих, земельні ділянки яких не межують із ділянкою, де ведеться будівництво, і т.ін. у контексті вирішення питання щодо забезпечення позову не мають правового значення, оскільки зазначені обставини є предметом доказування (ст. 179 ч. 1 ЦПК України), підлягають встановленню та можуть мати значення при вирішенні спору по суті. Можливе заподіяння відповідачу збитків забезпеченням позову не є перешкодою для застосування заходів забезпечення позову, якщо таке обєктивно вимагається за обставинами справи, водночас за наявності відповідних підстав відповідач не позбавлений права діяти в цьому питанні за правилами, встановленими ст. 155 ч. 1 ЦПК України та іншого законодавства, що регулює питання захисту майнових прав.

Таким чином, забезпечення позову, що оспорюється, враховує суть і характер спірних правовідносин, ґрунтується на необхідності забезпечення використання позивачами передбаченого законом права вимагати забезпечення позову, відповідна ухвала постановлена з дотриманням вимог закону, з урахуванням дійсних обставин справи, підстави та мотиви її постановлення в контексті справи є зрозумілими, судове рішення відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України в розумінні його законності, обґрунтованості та вмотивованості.

Відтак, на підставі ст. 312 ч. 1 п. 1 ЦПК України апеляцію, доводи якої законності ухвали суду не спростовують, слід відхилити, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст. 307 ч. 2 п. 1, ст. 312 ч. 1 п. 1, ст.ст. 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 20 травня 2015 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді