Ухвала суду № 48462188, 11.07.2014, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа 127/14594/14-к

Провадження 1-кс/127/4670/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2014 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

слідчого судді Чернюка І.В.,

при секретаріВажинській М.П.,,

за участю слідчого Трачука В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ УСБ України у Вінницькій області капітана юстиції ОСОБА_1 про застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна щодо підозрюваного:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СВ УСБ України у Вінницькій області капітан юстиції ОСОБА_1 09.07.2014 року, звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором відділу прокуратури Вінницької області про арешт майна. Клопотання мотивовано тим, що громадянин України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуваючи у м. Вінниці по вул. Паліїв Яр. поблизу будинку № 28, придбав за невстановлених обставин та зберігав з метою збуту поліетиленовий пакет з порошкоподібною речовино білою кольору, після чого, у цей же день, приблизно о 20.00 години, поблизу вказаного будинку, був затриманий співробітниками УСБ України у Вінницькій області, при цьому намагаючись утекти.

В результаті проведення огляду на місці затримання ОСОБА_2, в останнього виявлено та вилучено зазначений поліетиленовий зіп-пакет із порошкоподібною речовиною білого кольору загальною масою 25.6777 грам., яка відповідно до висновку експерта НДЕКЦ УМВС України у Вінницькій області № 718 від 28.06.2014 с психотропною речовиною, обіг якої обмежено - амфетамін, загальною масою 12.5961 грам, що є особливо великим розміром.

Таким чином, ОСОБА_2 своїми умисними діями вчинив злочин, передбачений ст. 307 ч. 3 КК України - незаконне придбання та зберігання з метою збуту психотропних речовин в особливо великих розмірах.

28.06.2014 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 ч. 3 КК України.

В ході допитув якості підозрюваного ОСОБА_2 відмовився від дачі показів та заперечив свою причетність до вчинення вказаного злочину.

29.06.2014 до підозрюваною ОСОБА_2В ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області обрано міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та визначено розмір застави. 01.07.2014 на депозитний рахунок територіального управління ДСА у Вінницькій області надійшли кошти в розмірі 365400,00 грн. як застава за підозрюваного ОСОБА_2 від ОСОБА_3

Злочин, передбачений ст. 307 ч. 3 КК України, в якому підозрюється ОСОБА_2 є особливо тяжким, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, у зв'язку із чим виникла необхідність арештувати майно, яке перебуває у власності підозрюваного, проте перебуває в іншої фізичної особи.

Так, під час досудового слідства встановлено, що 17.07.2002 між підозрюваним ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено шлюб.

05.05.2004 за ОСОБА_3 зареєстровано транспортний засіб автомобіль марки «Opel Vectra 1/6I», 1989 року випуску, номер кузову WOL000087k5081075, державний номерний знак НОМЕР_1.

16.08.2012 ОСОБА_3 зареєстровано транспортний засіб - автомобіль марки «Volkswagen СС», 2012 року випуску, номер кузову WVWZZZ3CZDE521784, державний номерний знак АВ0408II.

Факти реєстрації вказаних транспортних засобів підтверджуються листом УДАІ УМВС України у Вінницькій області № 9/10034 від 08.07.2014.

Відповідно до ст. 355 ч. 1 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Згідно ч. 2 цієї ж статті, майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Разом з цим, відповідно до ст. 60 ч. 1 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Крім того, згідно ст. 60 ч. 2 СК України, вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Таким чином, враховуючи, те, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено шлюб 17.02.2002, вказані вище транспортні засоби, зареєстровані за ОСОБА_3 із зазначеного часу, є також рухомим майном, яке перебуває у власності підозрюваного ОСОБА_2

При цьому, поведінка підозрюваного ОСОБА_2, його не бажання активно сприяти розкриттю злочину, ступінь тяжкості вчиненого злочину, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, майновий стан підозрюваного, спосіб та обставини вчинення злочинів, його корисливі мотиви, свідчать, що у разі незастосування заборони на використання, а також заборони розпоряджатись майном, яке належить на праві власності підозрюваному ОСОБА_2, існує загроза зникненню, втраті або пошкодженню відповідного майна або настанню інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Крім цього, з метою забезпечення арешту майна, враховуючи поведінку підозрюваного ОСОБА_2 (намагання утекти під час затримання), а також враховуючи репутацію останнього, беручи до уваги, що ОСОБА_3 є його дружиною та може сприяти у зникненні та пошкодженні майна, яке може бути конфісковано та враховуючи їх особисту зацікавленість й з метою попередження зняття з реєстрації або перереєстрації вище вищевказаних транспортних засобів, слідство дійшло до висновку про необхідність розгляду поданого клопотання без повідомлення підозрюваного ОСОБА_2, його захисника, представника чи законного представника та його дружини ОСОБА_4, на яку зареєстровано відповідне майно.

На підставі викладеного, з метою забезпечення можливої конфіскації майна підозрюваного ОСОБА_2 та збереження доказів його протиправної діяльності. На підставі викладеного слідчий просить клопотання задовольнити.

В судовому засіданні слідчий дане клопотання підтримав за обставин, викладених в ньому.

Підозрюваний ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не викликалися, оскільки слідчим було доведено те, що повідомлення вищевказаних осіб про дату розгляду клопотання може призвести до неможливості накладення арешту на вказане майно.

Слідчий суддя, дослідивши вказане клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення слідчого, дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужити певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог КПК України арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Згідно ч.2 вищевказаної статті арешт може буде накладено на нерухоме майно і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

Отже, арешт майна може бути накладено на майно підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, яке перебуває у їх володінні з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

Під час розгляду даного клопотання судом було зясовано, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яким законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна.

В клопотанні слідчий просить накласти арешт на наступне майно, а саме автомобіль марки «Volkswagen СС», 2012 року випуску, номер кузову WVWZZZ3CZDE521784, державний номерний знак АВ0408II та автомобіль марки «Opel Vectra 1/6I», 1989 року випуску, номер кузову WOL000087k5081075, державний номерний знак НОМЕР_1 з метою забезпечення можливої конфіскації майна.

Однак, перелічене майно підозрюваному ОСОБА_2 не належить, що підтверджується обліковими картками приватного ТЗ АВ 0408 ІІ та АВ1530АА. Власником вищевказаних транспортних засобів є ОСОБА_3

Твердження слідчого Трачука В.В. про те, що дані транспортні засоби є спільною сумісною власністю подружжя, а тому на дане майно необхідно накласти арешт, суд оцінює критично, оскільки транспортний засіб є неподільною річчю, які можуть перебувати у спільній власності двох осіб, тому накладення арешту на дані транспортні засоби призведе до порушення вимог ст. 170 КПК України у звязку з тим, що автомобілі не є лише власністю підозрюваного. Крім того, накладення арешту на вказане майно призведе до порушення прав співвласника ОСОБА_5, яка у відповідності до вимог ст. 369 ЦК України має рівні права з ОСОБА_2 щодо володіння, користування та розпорядження даними транспортними засобами.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд прийшов до висновку, що в клопотанні слідчого про накладення арешту слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

В задоволені клопотання старшого слідчого СВ УСБ України у Вінницькій області капітана юстиції ОСОБА_1 про арешт майна відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя