Ухвала суду № 48455232, 11.08.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2015 року м. Київ К/800/34045/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2014

у справі № 813/1058/13-а

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15.05.2013 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2014 скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.05.2013 та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби від 04.10.2012 № 0001191720 та № 0001181720 в частині застосування штрафної санкції в розмірі 4 086,32 грн.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Оскільки відмова в задоволенні позовних вимог по справі не оскаржується, суд касаційної інстанції, керуючись приписами ч.2 ст. 220 КАС України, переглядає судове рішення судів попередніх інстанцій в межах касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем документальної планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 31.12.2011, складено акт № 1338/17-2/НОМЕР_3 від 14.09.2012.

На підставі висновків акта перевірки, відповідачем 04.10.2012 були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення: № 0001181720, яким визначено податкове зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб в сумі 20 436,60 грн., у тому числі: за основним платежем 16349,28 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 4087,32 грн.; № 0001191720, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 680,00 грн. за неподання до податкового органу обов'язкової фінансової звітності з податку на додану вартість за період з 11.09.2011 по 31.12.2011; № 0001201720, яким визначено податкове зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб в сумі 574,34 грн., у тому числі: за основним платежем 51,47 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 522,87 грн.

За результатами адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень, ДПС у Львівській області прийнято рішення № 25299/10-10-2005/1954 від 23.11.2012, яким податкові повідомлення-рішення від 04.10.2012 № 0001181720 та №0001191720 залишені без змін, а рішення № 0001201720 - скасовано та прийнято нове від 27.11.2012 № 0001491720, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 510,00 грн. за неподання у встановлені строки податкової звітності про суми доходів, нарахованих (виплачених) в користь платника податків.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з правомірності прийняття податковим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов в частині, суд апеляційної інстанції виходив з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п.7 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Як свідчать матеріали справи, актом перевірки встановлено, що обов'язок ФОП ОСОБА_2 щодо подання податкової звітності з податку на додану вартість обумовлений перевищенням ним допустимої пп. 181.1 ст.181 Податкового кодексу України суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг в розмірі 300 000,0 грн., внаслідок чого, як передбачено положеннями цієї статті, така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку на додану вартість.

При цьому, факт отримання ФОП ОСОБА_2 доходу від здійснення операцій з постачання товарів/послуг в розмірі, що перевищує 300 000,00 грн., виявлений за результатами аналізу інформації, що містилась в книзі обліку доходів і витрат та банківських виписках, наданих підприємцем до перевірки.

Загальна сума, отримана ФОП ОСОБА_2 від здійснення операцій з постачання товарів/послуг за період перебування на загальній системі оподаткування з 01.01.2011 по 25.08.2011, становить 307 920,72 грн.

Відповідно до ч.2 п. 180.1 ст.180 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платником податку є будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

Статтею 181 Податкового кодексу України встановлено вимоги щодо реєстрації осіб платників податку.

Зокрема, пунктом 181.1 цієї статті визначено, що у разі, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної та глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 000,00 грн., така особа зобов'язана зареєструватися як платник податків в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог п. 181.1 ст.181 Податкового кодексу України та чинного на момент виникнення спірних правовідносин наказу ДПА України від 22.12.10 № 978 "Про затвердження Положення про реєстрацію платників податків на додану вартість", позивачем 09.09.2011 подано до податкового органу заяву про реєстрацію платником податку на додану вартість.

Проте, вказана заява не була прийнята податковим органом з підстав її неналежного заповнення, а відповідачем, відповідно до п. 10 розділу 3 Положення про реєстрацію платників податків на додану вартість, запропоновано позивачу подати нову заяву.

Судами встановлено, що 30.09.2011, 26.10.2011 та 11.11.2011 позивачем подавались до податкового органу відповідні заяви про реєстрацію платником податку на додану вартість, однак, на думку відповідача, вони містили помилки, у зв'язку із чим реєстрація ФОП ОСОБА_2 платником ПДВ проведена не була.

Відповідно до п. а ст. 202 Податкового кодексу України, звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця.

Згідно із п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Отже, в силу приписів ст. 180 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_2 став платником ПДВ з вересня 2011 року і зобов'язаний був подавати податкову звітність з податку на додану вартість, чого у період з 11.09.2011 по 31.12.2011 не робив.

Згідно п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків) тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Разом з тим, висновки податкового органу про те, що позивачем в період з 11.09.2011 по 31.12.2011 звітність з податку на додану вартість не подавалась, а тому є підстави для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 680,00 грн., спростовуються наступним.

Відповідно до п. 6 підрозділу 10 Розділу XX Перехідні Положення Податкового кодексу України, не застосовуються фінансові санкції до платників податку на прибуток підприємств та платників податків, що перейшли на загальну систему оподаткування за порушення податкового законодавства за наслідками діяльності у другому - четвертому календарних кварталах 2011 року.

Таким чином, особи, які перейшли зі спрощеної на загальну систему оподаткування, на підставі пункту б підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, звільняються від фінансових санкцій за порушення податкового законодавства за наслідками діяльності у другому - четвертому кварталі 2011 року, незалежно від видів податків, норми щодо справляння яких порушені.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність у податкового органу підстав для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень від 04.10.2012 №0001191720 та № 0001181720 в частині застосування штрафної санкції в сумі 4 086,32 грн.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області - відхилити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль