Ухвала суду № 48455128, 11.08.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2015 року м. Київ К/800/38645/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Загороднього А.Ф.,

Федорова М.О.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ) на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 березня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2014 року у справі № 826/20347/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіларм" (далі -Товариство) до ДПІ

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2013 року Товариство звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003042220 від 23.07.2013 року щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Зазначило, що висновки ДПІ не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки Товариством був поданий уточнюючий розрахунок щодо корегування показників за взаємовідносинами із ТОВ «Фалкон-2011», однак всупереч здійснених корегувань ДПІ збільшила грошове зобов'язання та нарахувала штрафні санкції щодо Товариства.

18 березня 2014 року постановою Окружного адміністративного суду м. Києва, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2014 року, позов задоволено.

Податкове повідомлення - рішення № 0003042220 від 23.07.2013 року визнано протиправним та скасовано.

Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що 27.05.2013 року (до початку здійснення перевірки) Товариство надіслало до Міністерства доходів у зборів України уточнюючу податкову декларацію, яка була прийнята податковим органом, однак ДПІ не врахувала зазначену обставину та здійснила перевірку правомірності нарахування податкового кредиту у розмірі 292 054,60 грн., який був самостійно знятий Товариством.

ДПІ звернулась із касаційною скаргою про скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 27.05.2013 року Товариство надіслало на електронну адресу ДПІ уточнюючу податкову декларацію з ПДВ за лютий 2013 року та додаток № 5 до вказаної декларації, у якому самостійно відкорегувало суму податкового кредиту, сформованого на підставі господарських операцій з ТОВ «Фалкон-2011», шляхом його зменшення на 292 054,60 грн.

27 травня 2013 року уточнююча податкова декларація з ПДВ за лютий 2013 року та додаток № 5 до неї були прийняті ДПІ, що підтверджується квитанцією № 2 від 27.05.2013 року.

З 19 червня 2013 року до 25.06.2013 року ДПІ здійснила документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань взаємовідносин з ТОВ «Фалкон-2011» за період з 1.02.2013 року до 28.02.2013 року, за наслідками якої 25.06.2013 року був складений акт перевірки.

У акті перевірки зазначено, що Товариством у порушення п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України занижений податок на додану вартість у розмірі 292 054,60 грн.

23 липня 2013 року ДПІ прийняла податкове повідомлення - рішення № 0003042220 щодо збільшення Товариству грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 438 081,90 грн.

Колегія суддів вважає висновки судів попередніх інстанцій про задоволення позову обгрунтованими з наступних підстав.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України передбачено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - це документ, який подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з пп. 49.11 ст. 49 ПК України, у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Пунктом 50.1 ст. 50 ПК України визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до п. 50.2 ст. 50 ПК України, платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Таким чином, податковим законодавством регламентовано право платника податків на виправлення помилок у власній податковій звітності шляхом подання до відповідного податкового органу уточнюючої декларації, яким він може скористатися до моменту проведення контролюючим суб'єктом владних повноважень документальної планової або позапланової перевірки правильності визначення та обчислення таким платником податків його податкових зобов'язань.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство самостійно відкорегувало спірну суму податкового кредиту по контрагенту ТОВ «Фалкон-2011», зменшивши його на 292 054,60 грн., 25.06.2013 року надіслало до ДПІ відповідну уточнюючу декларацію із додатком №5 27.05.2013 року до моменту проведення ДПІ документальної позапланової виїзної перевірки податкової звітності Товариства.

Крім того, ДПІ не приймала жодного рішення про невизнання зазначених вище уточнюючих документів, поданих Товариством 27.05.2013 року. Спірна уточнююча декларація разом із додатком № 5 була прийнята ДПІ у день її надходження.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 березня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: (підпис) Сірош М.В.

Загородній А.Ф.

Федоров М.О.