Ухвала суду № 48455104, 11.08.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2015 року м. Київ К/800/54562/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Загороднього А.Ф.,

Федорова М.О.,

секретар Антипенко В.В.

за участю представника Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Руцької А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт» (далі - Підприємство) на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року у справі №1570/7835/2012 за адміністративним позовом Підприємства до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - ДПІ),

про визнання дій протиправними та скасування податкових вимог, -

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2012 року Підприємство звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними дії ДПІ щодо нарахування пені за податковими повідомленнями - рішеннями: від 3.10.2011 року № 0001101530 у розмірі 24458,15 грн., за повідомленням-рішенням від 3.10.2011 року № 0001111530 в розмірі 8000,12 грн., за повідомленням-рішенням від 21.09.2011 року № 0001081530 у розмірі 3834,40 грн., за повідомленням-рішенням від 21.09.2011 року № 0001071530 у розмірі 1272,89 грн., за повідомленням-рішенням від 21.09.2011 року № 0001021530 у розмірі 12350,82 грн; скасування листа - повідомлення №16559/10/25-043/4 щодо нарахування пені у розмірі 24 458,15 грн. та у розмірі 8 000,12 грн.; скасування податкових вимог №27 та № 28 від 10.12.2012 року.

Зазначило, що Підприємство вчасно та у повному обсязі сплатило грошові зобов'язання визначені податковими повідомленнями - рішеннями, підстави для нарахування пені відсутні.

10 квітня 2013 року постановою Одеського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії ДПІ щодо нарахування Підприємству пені у розмірі 22 575,47 грн., нарахованої на суму заниження податкового зобов'язання по податку на прибуток за податковим повідомленням - рішенням від 3.10.2011 року № 0001101530; пені у розмірі 3 834,40 грн., нарахованої на суму заниження податкового зобов'язання по ПДВ за податковим повідомленням - рішенням від 21.09.2011 року № 0001081530; пені у розмірі 48,03 грн., нарахованої на суму заниження податкового зобов'язання по податку на прибуток за податковим повідомленням - рішенням від 21.09.2011 року № 0001071530; пені у розмірі 5 047,73 грн., нарахованої на суму заниження податкового зобов'язання по ПДВ за податковим повідомленням - рішенням від 21.09.2011 року № 0001021530. Податкові вимоги від 10.12.2012 року № 27 та № 28 скасовані.

Підприємство звернулося із касаційною скаргою про скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про задоволення позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що з 20.05.2011 року до 5.09.2011 року ДПІ здійснила виїзні планові перевірки Підприємства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1.01.2009 року до 31.03.2011 року, а також договорів про спільну діяльність Підприємства з ТОВ «ТМ Термінал» та з ТОВ «Феррум Плюс», за результатами яких ДПІ склала акти перевірок: № 383/16-3/01125672/53 від 19.09.2011 року, №368/16-3/374644123/49 та №369/16-3/374644123/49 від 12.09.2011 року.

На підставі акту № 383/16-3/01125672/53 ДПІ прийняла податкові повідомлення-рішення № 0001101530 від 3.10.2011 року, щодо збільшення Підприємству грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 208 551,50 грн., а також № 0001111530, щодо збільшення грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 182 267,00 грн.

На підставі акту № 368/16-3/374644123/49 від 12.09.2011 року ДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення від 21.09.2011 року № 0001081530, щодо збільшення Підприємству грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 13 277,50 грн.

На підставі акту № 369/16-3/375664473/50 від 12.09.2011 року ДПІ прийняла податкові повідомлення-рішення від 21.09.2011 року: №0001071530, щодо збільшення Підприємству грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 27 128,75 грн., а також №0001021530, щодо збільшення Підприємству грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 185 127,50 грн.

У зв'язку із встановленими порушеннями ДПІ нарахувала пеню: за повідомленням-рішенням від 3.10.2011 року № 0001101530 у розмірі 24458,15 грн., за повідомленням-рішенням від 3.10.2011 року № 0001111530 у розмірі 8000,12 грн., за повідомленням-рішенням від 21.09.2011 року № 0001081530 у розмірі 3834,40 грн., за повідомленням-рішенням від 21.09.2011 року № 0001071530 у розмірі 1272,89 грн., за повідомленням-рішенням від 21.09.2011 року № 0001021530 у розмірі 12350,82 грн.

У зв'язку з наявністю у Підприємства переплати за податковими платежами, вказана пеня була частково була погашена, на залишок несплаченої пені ДПІ були направлені Підприємству податкові вимоги від 10.12.2012 року № 27 на суму 3834,40 грн. та № 28 на суму 5830,95 грн.

З вказаних актів перевірок та розрахунків пені вбачається, що ДПІ нарахувала пеню за порушення податкового законодавства, які були здійснені Підприємством протягом лютого 2009 - грудня 2010 року.

Таким чином, при нарахуванні пені за вказані порушення, ДПІ застосувала статтю 129 Податкового кодексу України, яка на момент виникнення спірних правовідносин не була чинною.

Згідно пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

До введення в дію Податкового кодексу України порядок нарахування пені було визначений ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яка не передбачала права контролюючого органу нараховувати пеню у разі виявлення заниження суми податкового зобов'язання на суму такого заниження за весь період заниження.

Суди попередніх інстанцій прийшли до правильного висновку щодо протиправності нарахування ДПІ Підприємству пені у розмірі 31 505,63 грн. за здійснені у період 2009-2010 років порушення податкового законодавства на підставі ст. 129 Податкового кодексу України.

Крім того, податкові вимоги № 27 та № 28 від 10.12.2012 року були правомірно скасовані, оскільки на час виникнення спірних правовідносин вказана норма не була чинною, Закон Україн «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не передбачав нарахування пені у такий спосіб.

Судами першої та апеляційної інстанції обгрунтовано відмовлено Підприємству у задоволенні позовних вимог щодо нарахування пені на суму заниження податкових зобов'язань у розмірі 1224,86 грн. за податковим повідомленням - рішенням року № 0001071530 від 21.09.2011, у розмірі 7303,09 грн. за податковим повідомленням - рішенням № 0001021530 від 21.09.2011 року, у розмірі 1444,72 грн., у розмірі 437,96 грн. за податковим повідомленням - рішенням від № 000110153 від 3.10.2011 року та у розмірі 8 000,12 грн. за податковим повідомленням - рішенням № 000111153 від 3.10.2011 року, оскільки порушення податкового законодавства Підприємством було здійснене після набрання чинності Податковим кодексом України, нормами якого передбачена фінансова відповідальність у вигляді пені за такі порушення.

Відповідно до п. 54.3 цієї статті контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом; результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Відповідно до ст. 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно ст. 111 Податкового кодексу України за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, може застосовуватися, крім інших, фінансова відповідальність, одним з видів якої є нарахування пені.

Згідно п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно п. 57.4. цієї статті пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов'язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню, а якщо такі пеня та санкції були сплачені, вони підлягають зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу, грошових зобов'язань або поверненню в порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що пеня є видом відповідальності за порушення податкового законодавства, а саме заниження податкових зобов'язань.

Згідно пп. 129.1.2. п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України пеня нараховується за весь період заниження, в тому числі, відповідно до п. 54.1 ст. 54, пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України, і у випадку декларування платником податкових зобов'язань у повному обсязі, але несвоєчасної сплати ним цих податкових зобов'язань.

Колегія суддів вважає висновки судів попередніх інстанцій щодо правомірності дій ДПІ з нарахування Підприємству пені з моменту вчинення податкового правопорушення у вигляді заниження податкових зобов'язань, а не з моменту їх узгодження, обгрунтованими.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу касаційну скаргу Державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт» залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: (підпис) Сірош М.В.

Загородній А.Ф.

Федоров М.О.

.