Ухвала суду № 48454977, 10.08.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" серпня 2015 р. м. Київ К/800/4290/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Нечитайло О.М.Судді: Кошіль В.В. Моторний О.А.,за участю секретаря:Латишевої Л.П.,за участю представників позивача:не з'явився, відповідача:Ісаєва С.П.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Каскад-Продакшн»

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 травня 2012 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2012 року

у справі №2-а-5041/12/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Каскад - Продакшн»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Каскад-Продакшн» (далі-позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби (далі-відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 травня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2012 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу позивача на адресу суду касаційної інстанції не надіслав.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Працівниками контролюючого органу було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за звітний податковий період II квартал 2011 року позивача, за результатами якої складено акт перевірки від 31 жовтня 2011 року № 3636/15-27/13345568, яким встановлено порушення позивачем вимог пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, а саме - завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 165 921 951,00 грн. та зменшення податкового зобов'язання з податку на прибуток на 145 757,00 грн.

За результатами проведеної перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 23 листопада 2011 року №0034901510, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року на 165 921 951,00 грн. та №0034921510, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 145 757,00 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року, у якій відображено від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду у розмірі 165 921 951,00 грн.

Суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволені позовних вимог, виходили з того, що у зв'язку з набранням чинності 01 квітня 2011 року розділу ІІІ Податкового кодексу України та відсутністю у ньому посилання на облік у ІІ кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, крім того, що виник за результатами діяльності у І кварталі 2011 року, від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010 року, що увійшло до першого кварталу 2010 року відповідно до пункту 22.4 статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу від'ємного значення ІІ кварталу 2011 року не включається.

Отже, спір між сторонами виник з приводу правомірності застосування позивачем приписів пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, яким визначені особливості застосування у 2011-2012 році пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України.

Слід зазначити, що зазначена законодавча норма застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого-четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Абзац другий пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України передбачає право платника податку на прибуток відобразити у складі витрат другого кварталу 2011 року суму від'ємного значення, що є результатом розрахунку об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу 2011 року.

Водночас, розрахунок об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року здійснювався на підставі чинних до 01 квітня 2011 року норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Пунктом 6.1 статті 6 вказаного Закону було визначено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році зазначена норма застосовувалася з урахуванням пункту 22.4 статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якою було визначено обмеження щодо врахування у складі валових витрат у порядку статті 6 Закону сум від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 01 січня 2010 року.

Як передбачено абзацом другим пункту 22.4 статті 22 вказаного Закону, у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Отже, у 2011 році встановлені пунктом 22.4 статті 22 Закону обмеження щодо можливості врахування всієї суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток у складі валових витрат не застосовувалися.

При цьому, прямо передбачалося право врахувати у складі валових витрат першого кварталу 2011 року всю суму від'ємного значення об'єкта оподаткування, що виникло у 2010 році.

Таким чином, відповідно до зазначених законодавчих норм до складу валових витрат першого кварталу 2011 року підлягали включенню всі суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток - як ті, що утворилися станом на 01 січня 2010 року так і суми, яки виникли у попередніх роках.

Отже, розрахунок об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року повинен був здійснюватися з урахуванням у складі валових витрат цього податкового періоду всіх сум від'ємного значення, що утворилися станом на 01 січня 2011 року.

В свою чергу, на підставі пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

В подальшому розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

При цьому, тлумачення абзацу третього пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України в системному взаємозв'язку із абзацом другим цього ж пункту дозволяє дійти висновку про те, що наведене в цій нормі поняття «від'ємне значення, отримане в першому кварталі 2011 року» - це від'ємне значення, отримане як розрахунок значення об'єкту оподаткування за перший квартал 2011 року на підставі норм чинного на час проведення розрахунку законодавства, у тому числі щодо визначення складу валових витрат, які враховувалися при визначенні об'єкту оподаткування за перший квартал 2011 року.

Форма податкової декларації з податку на прибуток підприємства, що використовувалася платниками податку починаючи з другого кварталу 2011 року, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 28 лютого 2011 року №114.

У рядку 06.6 зазначеної декларації підлягало відображенню, зокрема, від'ємне значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року. Тобто, у другому кварталі 2011 року до рядку 06.6 податкової декларації з податку на прибуток підприємства, підлягало перенесенню в повному обсязі від'ємне значення рядку 08 декларації з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2011 року.

Водночас, ні Закон, ні Податковий кодекс України не передбачають можливості обмежити формування витрат другого кварталу 2011 року лише тими сумами від'ємного значення, які виникли як результат діяльності саме першого кварталу 2011 року, без урахування непогашених наростаючим підсумком сум від'ємного значення попередніх податкових періодів.

Таким чином, до складу витрат другого календарного кварталу 2011 року підлягають включенню від'ємне значення об'єкту оподаткування за перший квартал 2011 року, причому розрахунок суми від'ємного значення об'єкту оподаткування за перший квартал 2011 року здійснюється з урахуванням без будь-яких обмежень сум від'ємного значення, що утворилися станом на 01 січня 2010 року та тих, що виникли протягом 2010 року, та які не були погашені наростаючим підсумком протягом попередніх звітних періодів.

Враховуючи викладене, не може бути підставою для визначення контролюючим органом платникові податку податкових зобов'язань із податку на прибуток саме собою включення до складу витрат другого кварталу 2011 року сум від'ємного значення, що виникло у попередніх податкових періодах.

Разом з тим, надаючи оцінку правомірності рішень податкового органу про визначення податкових зобов'язань внаслідок завищення платниками податку суми від'ємного значення з податку на прибуток, необхідно досліджувати формування сум від'ємного значення, задекларованого платниками податків та у разі встановлення порушення платником податку інших правил оподаткування не пов'язаних із застосуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» прийняти рішення з урахуванням фактично вчинених платником податку порушень.

У розглядуваному випадку до предмета доказування у справі належать обставини щодо підстав виникнення у платника збитків у відповідній сумі.

Так, з акту перевірки позивача вбачається, що збитки 2010 року у нього виникли в результаті нарахування та сплати курсових різниць та процентів по кредитах.

У матеріалах справи містяться акти від 30 жовтня 2009 року №647/1-23-07/13345568 та від 04 березня 2011 року №143/1-23-20/13345568 про результати планових виїзних перевірок позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2008 року по 30 червня 2009 року та з 01 липня 2009 року по 30 вересня 2010 року, відповідно.

Разом з тим, суди не надали будь-якої правової оцінки вказаним обставинам, правильність висновків, викладених у вказаних актах не перевірили.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає за необхідне наголосити, що у разі встановлення обставин, що свідчать про порушення платником умов формування валових витрат, які спричинили виникнення від'ємного значення об'єкта оподаткування, відповідні суми повинні бути виключені зі складу витрат, що враховувалися в розрахунку об'єкта оподаткування з податку на прибуток.

А відтак для правильного вирішення цього спору судам слід було дослідити, за якими саме операціями у податковому обліку позивача виникло від'ємне значення податку на прибуток в оспорюваній сумі, перевірити реальність виконання цих операцій, порядок їх документального оформлення та факт дотримання позивачем умов формування валових витрат, визначених, зокрема, у статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, згідно частини другої статті 227 КАС України є підставою для скасування судового рішення і направлення справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду слід врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Каскад-Продакшн» задовольнити частково.

2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 травня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2012 року у справі №2-а-5041/12/2670 скасувати.

Справу №2-а-5041/12/2670 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Нечитайло О.М. Судді Кошіль В.В. Моторний О.А.