Ухвала суду № 48452802, 12.08.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2015 року Справа № 876/5545/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Сеника Р.П., Іщук Л.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2015 року у справі за його позовом до державного підприємства «Виробниче об'єднання «Карпати» про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

30 березня 2015 року управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську (далі УПФУ в м. Івано-Франківську) звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило стягнути з державного підприємства «Виробниче об'єднання «Карпати» (далі ДП «ВО «Карпати») на користь позивача заборгованість з відшкодування сум витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період з 01.08.2014 року по 01.12.2014 року в сумі 143589,50 грн.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2015 року позовні вимоги за серпень-вересень 2014 року у розмірі 74825,71 грн. залишено без розгляду.

Оскаржуваною постановою цього ж суду від 27 квітня 2015 року у справі № 809/1340/15 позовні вимоги задоволено частково. Вирішено стягнути з ДП «ВО «Карпати» на користь позивача заборгованість з відшкодування пільгових пенсій за період з 01.10.2014 року по 01.12.2014 року в сумі 35009,69 грн. У задоволені решти позовних вимог відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі позивач УПФУ в м. Івано-Франківську просить зазначене судове рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що перевизначення дат досягнення пенсійного віку пенсіонерам (ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7І.) здійснено у звязку з набранням чинності 01.10.2011 року Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», яким внесено зміни до ст. 26 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». Продовження граничного віку пенсіонерів, з якого можливо призначити пенсію за віком, відбулось автоматично в силу дії Закону. Тому правових підстав для виключення даних пенсіонерів із розрахунків немає.

Крім того, апелянт зазначає, що відповідно до ч. 3 п. 6.8 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку сплачуються одночасно з оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць. Таким чином, на думку апелянта, зазначеною Інструкцією передбачено подання до відшкодування витрат по пенсіонерам (ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14Р.), яким призначені пенсії напередодні періоду відшкодування за період з дати призначення пенсій до дати складання розрахунку.

Також апелянт звертає увагу, що зазначеним пенсіонерам було проведено індивідуально-масовий перерахунок пенсій у звязку зі зміною прожиткового мінімуму, а тому розмір пенсій відповідно збільшився.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не зявилися, а відтак на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апелянтів у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких мотивів.

Частково задовольняючи позовні вимоги УПФУ в м. Івано-Франківську, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем у даній справі не підтверджена відповідними розрахунками сума фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за жовтень 2014 року в розмірі 9618,92 грн., та за листопад 2014 року в розмірі 9564,83 грн., оскільки, розрахунок УПФУ в Тисменицькому районі № 7047/04 від 03.12.2013 року, поданий позивачем на підтвердження заявлених позовних вимог, вказує лише на подання до відшкодування позивачем суми в розмірі 12255,64 грн. за грудень місяць 2013 року, та, в той же час, не може слугувати підставою для відшкодування сум витрат за жовтень - листопад 2014 року, та як наслідок, підставою для стягнення витрат в розмірі 19183,75 грн.

Крім того, судом встановлено, що відповідно до графи № 4 розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах УПФУ в м. Івано-Франківську та УПФУ в Тисменицькому районі, які надсилалися ДП «ВО «Карпати» до 01.11.2013 року, датами набуття права на пенсію за віком (досягнення пенсійного віку, а саме - 55 років відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення») по ОСОБА_3 є 17.10.2013 року, ОСОБА_2 - 20.03.2014 року, ОСОБА_4 -17.07.2014 року, ОСОБА_1 - 04.07.2014 року, ОСОБА_5 - 01.10.2013 року, ОСОБА_6 - 28.08.2013 року, ОСОБА_7 20.03.2014 року відповідно, отже, відшкодування ДП «ВО «Карпати» фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по зазначених особах повинно здійснюватись тільки до зазначених дат.

З графи № 4 розрахунків УПФУ в м.Івано-Франківську та розрахунків УПФУ в Тисменицькому районі за жовтень-листопад 2014 року випливає, що датами набуття права на пенсію за віком ОСОБА_3 є 17.04.2016 року, ОСОБА_2 - 20.09.2016 року, ОСОБА_4 - 17.07.2017 року, ОСОБА_1 - 04.07.2017 року, ОСОБА_5 - 01.04.2016 року, ОСОБА_6 - 28.08.2015 року та ОСОБА_7 - 09.09.2016 року.

Таким чином, позивачем у розрахунках за жовтень-листопад 2014 року було перевизначено (збільшено) пенсійний вік застрахованих осіб, зокрема ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1Є, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Тому суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги щодо стягнення витрат на виплату і доставку пільгових пенсій по вказаних пенсіонерах в розмірі 14387 грн., не підлягають до задоволення.

Крім того, розрахунками за листопад 2014 року позивачем визначено суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсії за період з дати призначення пенсії до дати формування розрахунків по пенсіонерам ОСОБА_8 в розмірі 30,60 грн., ОСОБА_15 - 30,36 грн., ОСОБА_10- 19,38 грн., ОСОБА_16 - 30,36 грн., ОСОБА_12 - 16,55 грн., ОСОБА_13 - 30,36 грн., ОСОБА_14 - 25,74 грн.

На думку суду, оскільки пільгові пенсії ОСОБА_15, ОСОБА_10, ОСОБА_16, ОСОБА_12, ОСОБА_13 ОСОБА_8 вже нараховувались, виплачувались позивачем та відшкодовувались ДП «ВО «Карпати» протягом тривалого періоду, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями розрахунків (графа № 3), то вказані виплати не є новопризначеними.

Крім цього, як вбачається з примітки з позначкою «***» у додатку № 6, № 7 до п. 6.4 Інструкції, сума за період з дати призначення пенсії до дати формування розрахунку сплачується одночасно із сплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій тільки за перший поточний місяць, однак, листопад 2014 року не є першим поточним місяцем в якому ДП «ВО «Карпати» виставлено до відшкодування суми пільгових пенсій ОСОБА_15, ОСОБА_10, ОСОБА_16, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_8, що підтверджується розрахунками за 2013 - 2014 рік.

Як наслідок, суд зазначає, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в розмірі 183,35 грн., не підлягають до задоволення також.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування пільгових пенсій за період з 01.10.2014 року по 01.12.2014 року в розмірі 35009,69 грн., а в задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, апеляційний суд виходить із таких міркувань.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обовязкове державне пенсійне страхування є субєкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх обєднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, обєднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи субєкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Пунктом 1 статті 2 вказаного Закону визначено, що обєктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону є фактичні витрати на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Крім того, порядок відшкодування фактичних витрат по виплаті та доставці пенсій передбачений Інструкцією про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1.

Згідно з пп. 6.4 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до п. 6.5 Інструкції, розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Згідно з п.6.7 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Відповідно до п. 6.8 Інструкції, у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Виходячи з аналізу зазначених правових норм, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що підставою для відшкодування ДП «ВО «Карпати» витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за серпень-жовтень 2014 року є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових, які згідно вимог норм Інструкції повинні бути оформлені за формою, встановленою додатками № 6, 7 Інструкції та надіслані ДП ВО «Карпати» до 20 січня 2014 року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Тому пред'явлені до відшкодування витрати, які не підтверджені розрахунками, є безпідставними та відшкодуванню не підлягають.

Таким чином, слід погодитися з думкою суду першої інстанції, що позивачем не підтверджена відповідними розрахунками сума фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за жовтень 2014 року в розмірі 9618,92 грн. та за листопад 2014 року в розмірі 9564,83 грн., оскільки, розрахунок УПФУ в Тисменицькому районі № 7047/04 від 03.12.2013 року, поданий позивачем на підтвердження заявлених позовних вимог, вказує лише на подання до відшкодування позивачем суми в розмірі 12255,64 грн. за грудень місяць 2013 року та не може слугувати підставою для відшкодування сум витрат за жовтень - листопад 2014 року, та, як наслідок, підставою для стягнення витрат в розмірі 19183,75 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (у редакції станом на час призначення пенсій) жінки мають право на призначення пенсії за віком після досягнення ними 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років. Аналогічна норма існувала і у Законі України «Про пенсійне забезпечення», відповідно до статті 12 якого право на пенсію за віком мають жінки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

01 жовтня 2011 набрав чинності Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI від 08.07.2011 року, яким до наведеної статті було внесено зміни, та, зокрема, було здійснено підвищення пенсійного віку для жінок.

Як встановлено судом першої інстанції, пільгові пенсії ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1Є, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 призначені до 01.10.2011 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що УПФУ в м. Івано-Франківську не мало права на збільшення строку відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій зазначених осіб до досягнення ними пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зі змінами та доповненнями, оскільки останні вийшли на пенсію до прийняття Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», а тому його дія у частині встановлення віку, з настанням якого виникає право виходу на пенсію, на них не розповсюджується. .

Крім того, постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.02.2014 року у справі № 809/348/14 за позовом ДП «ВО «Карпати» до УПФУ в м. Івано-Франківську, УПФУ в Тисменицькому районі, УПФУ в Богородчанському районі Івано-Франківської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії прийнято постанову та додатковою постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.04.2014 року у цій же справі, які залишені без змін ухвалами Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2015 року, визнано неправомірними дії УПФУ в м. Івано-Франківську щодо перепризначенню дат досягнення пенсійного віку в розрахунках сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за листопад та грудень 2013 року пенсіонерам ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та по включенню до розрахунків сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за листопад та грудень 2013 року по пенсіонерах ОСОБА_20, ОСОБА_3Д, ОСОБА_21, ОСОБА_4 Н,Д„ та ОСОБА_22 відповідно в розмірі 2164,10 грн., 2059,14 грн., 1,04 грн., 9,84 грн. та 2838,59 грн. і зобов'язано УПФУ в м. Івано-Франківську виключити зазначені суми з даних розрахунків. Визнано неправомірними дії УПФУ в Тисменицькому районі по включенню до розрахунків за № 6684/04 від 18.11.2013 та № 7047/04 від 03.12.2013 року сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за листопад та грудень 2013 року по пенсіонерах ОСОБА_5, ОСОБА_6 відповідно в розмірі 2735,38 грн., 1367,69 грн. та 1510,41 грн., 25483,68 грн., ОСОБА_23 в розмірі 37208,83 грн., а до розрахунку за № 6580/04 від 08.11.2013 сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах, за листопад та грудень 2013 року по пенсіонеру ОСОБА_6 JI.B. в розмірі 4980,80 грн. та зобов'язано УПФУ в Тисменицькому районі виключити зазначені суми з даних розрахунків. Визнано неправомірними дії УПФУ в Тисменицькому районі по перепризначенню дат досягнення пенсійного віку в розрахунках сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за листопад та грудень 2013 року пенсіонерам ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_7, ОСОБА_15, ОСОБА_27

Як слідує з матеріалів справи, розрахунками за листопад 2014 року, позивачем визначено суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсії за період з дати призначення пенсії до дати формування розрахунків по пенсіонерам: ОСОБА_8 в розмірі 30,60 грн., ОСОБА_15 - 30,36 грн., ОСОБА_10- 19,38 грн., ОСОБА_16 - 30,36 грн., ОСОБА_12 - 16,55 грн., ОСОБА_13 - 30,36 грн., ОСОБА_14 - 25,74 грн.

Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України встановлено підстави для донарахування підприємству додаткових витрат понад місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, зокрема: - за новопризначеними пенсіями (за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку); - за результатом звірки за попередній рік (відшкодовується недоплачена сума).

Додатком № 7 до Інструкції передбачено визначення цих витрат у графі № 17 розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», тобто за Списком № 1.

Додатком № 6 до Інструкції передбачено визначення цих витрат у графі № 15 розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», тобто за Списком № 2.

У примітках до розрахунків вказано, що зазначена сума сплачується одночасно із сплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Отже, Інструкцією передбачено подання до відшкодування витрат за попередній період лише відносно осіб, яким призначені пенсії напередодні періоду відшкодування за період з дати призначення пенсій до дати складання розрахунку, тобто за новопризначеними пенсіями. Інших підстав для стягнення донарахувань за попередній період діючим законодавством не передбачено.

Таким чином, слід погодитися з думкою суду першої інстанції, що оскільки пільгові пенсії ОСОБА_15, ОСОБА_10, ОСОБА_16, ОСОБА_12, ОСОБА_13 ОСОБА_8 вже нараховувались, виплачувались позивачем та відшкодовувались ДП «ВО «Карпати» протягом тривалого періоду, то вказані виплати не є новопризначеними в розумінні наведених положень Інструкції. Тому у задоволенні вимог про стягнення витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в розмірі 183,35 грн. відмовлено правомірно.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,

УХВАЛИВ :

апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2015 року у справі № 809/1340/15 без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддяТ.В.Онишкевич

СуддіР.П.Сеник

ОСОБА_28