Ухвала суду № 48452307, 12.08.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/5018/15 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

12 серпня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аксент Пром» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аксент Пром» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними дії відповідача з невизнання податковою звітністю декларацій з податку на додану вартість ТОВ «Аксент Пром» за грудень 2014 та січень 2015 року; зобов'язання відповідача прийняти податкові декларації ТОВ «Аксент Пром» з податку на додану вартість за грудень 2014 року - з 19.01.2015 року та за січень 2015 року - з 18.02.2015 року; зобов'язання відповідача відобразити показники декларацій ТОВ «Аксент Пром» за грудень 2014 та січень 2015 року в обліковій картці платника податку з ПДВ.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 30 червня 2015 року адміністративний позов задовольнив частково.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2015 року та постановити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.01.2015 року, 20.01.2015 року, 26.01.2015 року, 27.01.2015 року, 29.01.2015 року та 09.02.2015 року ТОВ «Аксент Пром» (ідентифікаційний код 39369822, місцезнаходження: м. Київ, пров. Червоноармійський, буд. 14, корпус 1, офіс 3-Б) надсилало відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2014 року з доданими до неї додатком № 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» та реєстром виданих та отриманих податкових накладних (надалі - Податкова декларація з ПДВ за грудень 2014 року) в електронному вигляді, про що отримано підтвердження у вигляді електронних квитанцій № 2 від 19.01.2015 року, 20.01.2015 року, 26.01.2015 року, 27.01.2015 року та 09.02.2015 року з відомостями про доставку документів до відповідного районного органу державної фіскальної служби без зауважень.

Своїми листами № 387/26-50-15-01-10 від 23.01.2015 року, № 460/26-50-15-01-10 від 27.01.2015 року та № 834/26-50-15-01-10 від 18.02.2015 року «Щодо відмови у прийнятті податкової звітності» відповідач повідомив ТОВ «Аксент Пром» про те, що надіслані ним засобами електронного зв'язку податкові декларації з ПДВ за звітний (податковий) період грудень 2014 року з додатками за реєстраційними № 907839807 від 19.01.2015 року, № 9079257587 від 27.01.2015 року, № 9080374278 від 09.02.2015 року, вважаються неподаними. Відповідач обґрунтував рішення про відмову у прийнятті податкових декларацій нормами п. 48.1 і 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України.

18.02.2015 року ТОВ «Аксент Пром» надіслало відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2015 року з доданими до неї додатком 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість», додатком № 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» та реєстром виданих та отриманих податкових накладних (надалі - Податкова декларація з ПДВ за січень 2015 року) в електронному вигляді, про що отримано підтвердження у вигляді електронної квитанції № 2 від 18.02.2015 року з відомостями про доставку документу до центрального та відповідного районного органу державної фіскальної служби без зауважень.

Позивачем була надана суду копія податкової декларації з ПДВ за січень 2015 року з додатками 1 і 5, що датовані 18.02.2015 роком, яка, згідно наявної у матеріалах справи роздруківки квитанції № 2, була отримана ДПІ 18.02.2015 року та зареєстрована нею цього ж дня за № 9018047856.

Разом з тим, відповідач направив на адресу позивача лист № 848/26-50-15-01-10 від 19.02.2015 року «Щодо відмови у прийнятті податкової звітності», аналогічний за змістом вищеописаним листам від 23.01.2015 року, від 27.01.2015 року та від 18.02.2015 року, але вже стосовно відмови у прийнятті податкової декларації позивача з ПДВ за січень 2015 року (реєстр. № 9018047856 від 18.02.2015 року).

Вважаючи такі дії контролюючого органу щодо невизнання податкової звітності поданих ТОВ «Аксент Пром» податкових декларацій з ПДВ за грудень 2014 року та за січень 2015 року протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п. 46.5 ст. 46 цього Кодексу) на підставі наказу Міністерства фінансів України від 23.09.2014 року № 966 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 жовтня 2014 року за № 1267/26044 та був чинний на момент виникнення спірних правовідносин.

Також, нормами п. 48.1 і 48.3 ст. 48 ПК України встановлено, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Згідно п. 48.4 ст. 48 ПК України, у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Відповідно до пп. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 ПК України, податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.

Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.

Згідно п. 48.7 ст. 48 ПК України, податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають (п. 49.8 ст. 49 ПК України).

У силу норм п. 49.9 ст. 49 ПК України, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом. За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою:

- за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою (пп. 49.9.1 цього пункт статті 49 Кодексу);

- у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк (49.9.2 цього пункт статті 49 Кодексу).

Аналогічні положення містяться у пп. 4.9.2 п. 4.9 Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених Наказом Державної податкової служби України від 14.06.2012 року № 516 (що мають для контролюючого органу рекомендаційний характер).

З наведених законодавчих положень вбачається, що стадія прийняття податкової декларації контролюючим органом є, по суті, формальним рівнем податкового контролю, під час якого працівник контролюючого органу здійснює візуальну перевірку декларації та її аналіз за формальними ознаками. При цьому, підставою для невизнання податкової декларації податковою звітністю є такі дефекти її заповнення, які впливають на порядок адміністрування податку.

Як вбачається з поданих ТОВ «Аксент Пром» засобами електронного зв'язку податкових декларацій з ПДВ за грудень 2014 року та за січень 2015 року з додатками, то вони дійсно містять незначні дефекти, а саме: 1) в ряд. 04 таких Декларацій замість повного найменування платника «Товариство з обмеженою відповідальністю «Аксент Пром» наведене скорочене - «ТОВ «Аксент Пром»; 2) в Деклараціях зазначено найменування контролюючого органу, до якого подається звітність - «ДПІ у Голосіївському р-ні міста Києва Голосіївський р-н міста Києва».

Разом з тим, з наявних матеріалів справи вбачається, що подані позивачем податкові декларації з ПДВ за грудень 2014 року та січень 2015 року були прийняті контролюючим органом датою їх фактичного надходження до податкової інспекції, тобто, 19.01.2015 року та 09.02.2015 року) та зареєстровані в ті ж самі дні.

Щодо тверджень представника відповідача про прийняття ДПІ податкової декларації ТОВ «Аксент Пром» з ПДВ за січень 2015, то колегія суддів вважає їх необґрунтованими, оскільки згідно з витягу з АІС «Податковий блок» даний факт не підтверджується.

Крім того, податкові декларації за грудень 2014 та січень 2015 року невизнані відповідачем як податкова звітність у зв'язку з виявленням описаних вище недоліків.

Виходячи з положень наведених вище норм ПК України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що виявлені контролюючим органом недоліки спірних податкових декларацій, не стали перепоною для отримання відповідачем надісланих податкових декларацій та за своєю суттю не перешкоджають ідентифікації позивача як платника податків, а також не є перешкодою для формування показників податкової звітності та їх подальшої перевірки контролюючим органом.

Таким чином, зазначені дефекти заповнення податкової звітності не можуть слугувати виключними підставами для невизнання спірних декларацій ТОВ «Аксент Пром» документами податкової звітності.

Згідно п. 49.13 ПК України, у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Таким чином, оскільки під час судового розгляду даної справи встановлений факт неправомірної відмови відповідачем у прийнятті податкової декларації з ПДВ за січень 2015 року, а її фактичне прийняття відбулося 18.02.2015 року, що підтверджується роздруківкою електронної квитанції № 2 та не заперечується відповідачем, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимога позивача щодо визнання податкової декларації з ПДВ за січень 2015 року поданою станом на 18.02.2015 року є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо посилань позивача на факт відмови відповідача прийняти податкову декларацію з ПДВ за грудень 2014 року датою її фактичного подання, а саме 19.01.2015 року, то дані обставини документально не підтверджуються.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача відобразити показники податкових декларацій ТОВ «Аксент Пром» за грудень 2014 та січень 2015 року в обліковій картці платника податку з ПДВ, суд зазначає наступне.

Згідно п. 4.9 розд. 4 Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених Наказом ДПС України від 14.06.2012 року № 516, за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності, зазначених у пункті 4.7 Методичних рекомендацій, інспектори, що здійснюють приймання такої звітності, реєструють датою її фактичного отримання ОДПС.

Така податкова звітність вважається прийнятою. Цей факт засвідчують відповідні відмітки: штамп, дата реєстрації документа та реєстраційний номер.

Відповідач, вважаючи позовну вимогу позивача про зобов'язання відобразити показники податкових декларацій ТОВ «Аксент Пром» за грудень 2014 та січень 2015 року в обліковій картці платника податку з ПДВ такою, що не підлягає задоволенню, надав суду витяг з інтегрованої картки ТОВ «Аксент Пром», але без зазначення дати, коли такий витяг було сформовано; витяг з АІС «Податковий блок», де наявні відомості про виставлення позивачу податкової вимоги № 560-23 від 04.02.2015 року на суму боргу з ПДВ у розмірі 768, 00 грн.

Колегія суддів звертає увагу на те, що інших документальних доказів, таких як витяг з інтегрованої картки платника ТОВ «Аксент Пром» по ПДВ за 2015 рік представник відповідача суду не надав та про причини неможливості надання останніх не повідомив.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про невиконання відповідачем, всупереч норм чинного законодавства, своїх обов'язків по занесенню до інтегрованої картки платника податку ПДВ позивача інформації зі спірних податкових декларацій з ПДВ за грудень 2014 року та січень 2015 року.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлений 13.08.2015 року.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Файдюк В.В.

Мєзєнцев Є.І.