Постанова № 48452230, 12.08.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 750/6130/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Рахманкулової І.П. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 серпня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л.М.,

Міщука М.С.

при секретарі: Строй Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, справу за апеляційною скаргою позивача - ОСОБА_3 на постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 03 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до інспектора ВДАІ Менського району УДАІ УМВС України в Чернігівській області Білика Миколи Григоровича, УДАІ УМВС України в Чернігівській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2015 року позивач - ОСОБА_3 звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ПС2 №336611 від 11 березня 2015 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 600 грн.

Постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 03 липня 2015 року у задоволенні позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати оскаржувану постанову, та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги - задовольнити. Позивач мотивує свої вимоги тим, що постанова суду першої інстанції була прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши в судовому засіданні суддю доповідача, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга - підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нової постанови, якою позовні вимоги - задовольнити.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нову постанову, якщо судом не доведені обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального чи процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Судом першої інстанції встановлено, що 11 березня 2015 року позивач рухався на своєму автомобілі НОМЕР_1 по м. Мена в бік м. Чернігова та був зупинений працівниками ДАІ.

Внаслідок проведення перевірки документів позивача, 11 березня 2015 року інспектором ВДАІ Менського району УДАІ УМВС України в Чернігівській області Біликом Миколою Григоровичем винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої позивач притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 600 грн. за ч.1 ст.126, ч.3 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Підставою для винесення оскаржуваної постанови стало те, що 11 березня 2015 року о 13 год. 20 хв. в м. Мена по вулиці Леніна біля АГЗС позивач керував транспортним засобом д.н.з НОМЕР_2, який не пройшов обов'язкового технічного контролю та не пред'явив посвідчення водія, чим порушив вимоги п.2.1, 31.3 б ПДР України.

Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, позивач - ОСОБА_3 звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що дії інспектора ВДАІ Менського району УДАІ УМВС України в Чернігівській області Білика Миколи Григоровича є правомірними.

Колегія суддів, не погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», водій зобов'язаний: мати при собі та на вимогу працівників міліції, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

З матеріалів справи вбачається, що протокол, що засвідчує факт непред'явлення позивачем посвідчення водія складено при свідках ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Відповідно до пояснень, відібраних відповідачем - інспектором ВДАІ Менського району УДАІ УМВС України в Чернігівській області Біликом Миколою Григоровичем, свідки були присутні при складанні двох примірників протоколів про адміністративне правопорушення та винесенні постанови. Проте відомості щодо можливості посвідчення факту відмови позивача від пред'явлення посвідчення водія - відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У судовому засіданні у суді першої інстанції відповідач - інспектор ВДАІ Менського району УДАІ УМВС України в Чернігівській області Білик Микола Григорович засвідчив, що факт непред'явлення позивачем посвідчення водія свідки, вказані в протоколах, підтвердити не можуть, оскільки в момент зупинення автомобіля позивача вони не перебували на місці події.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо доведеності факту відмови позивача від пред'явлення посвідчення водія.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову, мотивував своє рішення тим, що позивач є власником фургона маловантажного, який не є легковим автомобілем.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу позивача, автомобіль Renault Master відноситься до типу «Фургон маловантажний» категорія В, повна маса 3300.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року «Про Правила дорожнього руху», транспортні засоби належать до таких категорій: В - автомобілі, дозволена максимальна маса яких не перевищує 3500 кілограмів (7700 фунтів), а кількість сидячих місць, крім сидіння водія, - восьми, состав транспортних засобів з тягачем категорії В та причепом, повна маса якого не перевищує 750 кілограмів.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобіль легковий - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння не більше ніж дев'ять з місцем водія включно.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що транспортний засіб позивача, відповідно до чинного законодавства України, є легковим автомобілем.

Згідно з ч. 2 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух», обов'язковому технічному контролю не підлягають: 1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації.

Таким чином, висновки щодо порушення позивачем правил проходження обов'язкового технічного контролю не відповідають обставинам справи.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Статтею 202 КАС України передбачено, що підстави для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 - підлягає задоволенню, а постанова Деснянського районного суду міста Чернігова від 03 липня 2015 року у справі - скасуванню, з прийняттям нової постанови, якою позовні вимоги - задовольнити. Керуючись ст. ст. ст. ст. 160, 198, 202, 207 КАС України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну ОСОБА_3 на постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 03 липня 2015 року - задовольнити.

Постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 03 липня 2015 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_3 - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 №336611 від 11 березня 2015 року про накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 600 гривень.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів після набрання постановою законної сили.

Повний текст постанови виготовлено 12.08.2015 р.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді: Л.М. Гром

М.С. Міщук

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.