Рішення № 4845186, 16.06.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

16.06.2009

Справа №2-2/1961-2009

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КримПрофі" (95006, м. Сімферополь, Залізничний район, вул. Толстого, буд. 2, кв. 31)

до Комунального підприємства житлово-експлуатаційної організації Залізничного району м. Сімферополя (95006, м. Сімферополь, Залізничний район, вул. Дзюбанова, 13)

про стягнення 38 434,40 грн.

Суддя Толпиго В.І.

Представники сторін:

Від позивача : Васютін – представник, довіреність у справі.

Від відповідача :Дробот – представник, довіреність у справі.

Суть спору:

Позивач - ТОВ "КримПрофі" (ВАТ "КримПрофі") звернулось до Господарського суду АР Крим із позовом до відповідача - Комунального підприємства житлово-експлуатаційної організації Залізничного району м. Сімферополя про стягнення 38 434,40 грн. боргу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами було укладено договір підряду на проведення робіт по герметизації швів №33/2007 від 20.12.2007 р. Свої зобов’язання за договором позивач виконав у повному обсязі, проте, відповідач, порушивши вимоги договору, не здійснив повну оплату виконаних робіт, що і стало підставою для звернення позивача із позовом до суду.

Представник відповідача 14.5.2009 р. у судовому засіданні надав суду відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що не погоджується із вказаною у позові сумою та у зв’язку зі складною фінансовою ситуацією погашає виниклу перед позивачем заборгованість. Так 13.5.2009р ним було погашено 1000,00грн.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Відповідно до ст..629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Між Комунальним підприємством житлово-експлуатаційної організації Залізничного району м. Сімферополя, як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "КримПрофі", як підрядником, було укладено договір підряду на проведення робіт по герметизації швів №33/2007 від 20.12.2007 р., відповідно до п.1.1 у порядку та на умовах, визначених договором, підрядник бере на себе зобов’язання своїми силами, на свій страх та ризик виконати роботи по герметизації швів на об’єктах, обумовлених у договорі, відповідно затвердженої кошторисної документації, у відповідності до ГОСТів, ТУ ДБН та в обумовлений цим договором строк, а замовник зобов’язується прийняти скінчений об’єкт та оплати вартість виконаних робіт. По закінченню робіт підрядник здає, а замовник приймає по акту приймання – передачі виконану підрядником роботу. (п.1.1, 1.3 договору).

Оплата виконаних по договору робіт здійснюється замовником у розмірі передбаченому кошторисом, а саме: 58 394грн40коп. Кінцевий розрахунок здійснюється після кінцевої здачі робіт підрядником замовнику за умови, що робота виконана належним чином та у строки, визначені договором або достроково. Відповідно до підписаного акту здачі – приймання виконаних робіт по формі КБ-2. (п.4.1, 4.2 договору).

На виконання умов договору позивачем у грудні 2007 року були виконані вказані у договорі роботи, що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2007р. (форма КБ-2 по договору), підписаним сторонами.

Але Комунальним підприємством житлово-експлуатаційної організації Залізничного району м. Сімферополя у порушення умов договору, зобов’язання по оплаті виконаних робіт належним чином не виконало, виконані роботи оплатило лише частково, а саме сплатив 19 960,00грн, що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку позивача, в результаті чого за відповідачем станом на момент звернення позивача з позовом до суду склалася заборгованість у розмірі 38434грн40коп, що підтверджується матеріалами справи, утому числі актом звірки взаємних розрахунків.

Але судом також встановлено, що сума боргу в розмірі 1 000,00грн, яка була позивачем первісно включена до суми основного боргу була погашена відповідачем 13.5.2009р, що підтверджується платіжним дорученням №1005 від 24.4.2009р та актом звірки взаєморозрахунків станом на 16.6.2009р, які знаходиться у матеріалах справи, тобто після звернення позивача з позовом у суд, у зв’язку із чим суд вважає, що у частині стягнення 1 000,00грн боргу провадження у справі підлягає припиненню за п. 1-1 ст. 80 ГПК України у в’язку із відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, на відповідачі лежить обов'язок доведення виконання зобов'язань, або необґрунтованості позовних вимог, тоді як такі він до суду не надав, оскільки відповідач не довів виконання зобов’язань перед позивачем по сплаті 37 434грн40коп боргу та позивач не підтверджує надходження вказаної суми на його рахунок. Більш того, відповідач визнає наявність заборгованості.

Отже, позовні вимоги у частині стягнення 37 434грн40коп. боргу обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті держмита, витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу відповідно до ст.49 ГПК України віднести на відповідача, оскільки сума боргу у розмірі 1000,00грн була погашена відповідачем 13.5.2009р, тобто після звернення позивача з позовом до суду, оскільки відповідно до штемпелю на позовній заяві позивач звернувся з позовом до суду 07.4.2009р.

Позивачем при зверненні з позовом до суду не в повному об’єму було сплачено державне мито, у зв’язку з чим з позивача підлягає стягненню у бюджет недосплачене державне мито.

За згодою представників сторін в засіданні суду оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення оформлене та підписане 18.6.2009р.

Керуючись ст.ст. 49,п.1-1ст.80,ст.ст.82,84,85 ГПК України

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства житлово-експлуатаційної організації Залізничного району м.Сімферополя (95006, м. Сімферополь, Залізничний район, вул. Дзюбанова, 13, ЗКПО 05480542) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КримПрофі" (95006, м. Сімферополь, Залізничний район, вул. Толстого, буд. 2, кв. 31, ЗКПО 32789192) 37 434грн40коп боргу, 384грн34коп. державного мита, 118,00грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "КримПрофі" (95006, м. Сімферополь, Залізничний район, вул. Толстого, буд. 2, кв. 31, ЗКПО 32789192) у доход державного бюджету м.Сімферополя (р/р31115095700002; у банку одержувача: ГУ ГКУ в АР Крим м.Сімферополь; МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200одержувач: Держбюджет м. Сімферополь чи на інший розрахунковий рахунок) 0,34грн державного мита.

4. У частині стягнення 1 000,00грн боргу припинити провадження по справі у зв’язку з відсутністю предмету спору.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Толпиго В.І.