Рішення № 48451347, 10.08.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" серпня 2015 р.Справа № 916/2227/15

За позовом: Товариства з додатковою відповідальністю „Страхове товариство „Домінанта;

до відповідача: Публічного акціонерного товариства „Одесавтотранс;

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 та ОСОБА_2;

про стягнення 394,43 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

від третіх осіб: не з'явилися;

СУТЬ СПОРУ: Товариство з додатковою відповідальністю „Страхове товариство „Домінанта звернулося до господарського суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства „Одесавтотранс, в якій згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог (а.с.74-75) просить суд стягнути з відповідача в якості відшкодування шкоди в порядку регресу суму у розмірі 394,43 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1827,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 14.04.2013р. між ним та ОСОБА_1 було укладено поліс обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/2502822, забезпечений транспортний засіб «БАЗ Ф 079», державний № НОМЕР_1.

14.10.2013р. в смт. Авангард відбулась ДТП за участю вищевказаного транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2А, що скоїв ДТП при виконанні трудових (службових) обовязків за дорученням роботодавця ПАТ «Одесавтотранс».

Згідно постанови Овідіопольського районного суду Одеської області від 24.10.2013р. вищевказана ДТП відбулася внаслідок порушення водієм ПАТ «Одесавтотранс» ОСОБА_2 правил дорожнього руху та вказану особу притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Позивач вказує, що ним належним чином було виконано зобовязання згідно полісу АВ/0308556 та здійснено виплату постраждалій стороні страхового відшкодування у розмірі 3456,32 грн.

Проте, приймаючи до уваги, що страхувальником не було виконано свого обовязку щодо своєчасного письмового повідомлення про настання страхового випадку, позивач відповідно до статей 993 та 1191 ЦК України і звернувся до відповідача із вказаними регрес ними вимогами.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.06.2015р. було порушено провадження у справі №916/2227/15 із призначенням її до розгляду в судовому засіданні 08.07.2015р.

Вказаною ухвалою до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було залучено ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Ухвалою суду від 08.07.2015р. строк розгляду справи за клопотанням третьої особи (ОСОБА_1В.) було продовжено на пятнадцять днів та, з огляду на нез'явлення в судове засідання представників сторін, від яких не надходило клопотання про розгляд справи за їх відсутності, а також з урахуванням неподання витребуваних ухвалою суду доказів, розгляд справи було відкладено на 10.08.2015р.

20.07.2015р. до канцелярії суду від представника позивача, з огляду на значну завантаженість відділу судової роботи ДТВ «СТ «Домінанта», надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності позивача (а.с.71). Зазначеним клопотанням позивач в повному обсязі підтримує заявлені позовні вимоги.

У судове засідання 10.08.2015р. представники сторін не зявилися, про місце та час розгляду справи повідомлялися належним чином шляхом направлення на їх адреси відповідних судових ухвал, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с.56,59,69,70).

Треті особи про місце та час судового розгляду справи повідомлялися належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою від 08.07.2015р. (а.с.65).

Розглянувши матеріали справи, надані під час розгляду справи, суд встановив:

Як свідчать матеріали справи, постановою Овідіопольського районного суду Одеської області від 24.10.2013р. (а.с.21) встановлено, що 14.10.2013р. о 16 год. 10 хв. на території автостанції « 7 км» в смт. Авангард Овідіопольського району Одеської області гр. ОСОБА_2, керуючи автомобілем «БАЗ», державний № НОМЕР_1, при виїзді з місця стоянки не надав перевагу в русі, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем «ВАЗ», д/н ВН 3690АТ під керуванням ОСОБА_3 Вказаною постановою водія ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні названого вище ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. на користь держави.

Згідно звіту №5015 від 12.11.2013р. (а.с.22-30), вартість матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди власнику автомобіля «ВАЗ», державний номер ВН 3690АТ ОСОБА_3 становить 4456,32 грн. (а.с.35-52).

На виконання умов полісу №АС/2502822, на підставі страхового акту №539 ЦВ від 26.11.2013р. (а.с.45) та заяви від 16.10.2013р. (а.с.39-41) про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, позивачем на користь ОСОБА_4 було сплачено страхове відшкодування у розмірі 3456,32 грн., згідно платіжного доручення №5081 від 13.12.2013р. (а.с.46).

Згідно розрахунку суми страхового відшкодування, наданого представником позивача (а.с.45), сума страхового відшкодування становить різницю між фактично понесеною матеріальною шкодою власника автомобіля «ВАЗ», державний номер ВН 3690АТ встановленою згідно звіту №5015 від 12.11.2013р. без ПДВ, та розміром франшизи, визначеної у п.5 полісу №АС/2502822, що складає 1000 грн.

Як встановлено судом, про настання дорожньо-транспортної пригоди позивача було письмово повідомлено ОСОБА_1 тільки 30.10.2014 року (через шістнадцять днів після її настання) (а.с.11-14), що і зумовило звернення позивача до суду.

При цьому, позивачем на адресу ПАТ „Одесавтотранс було направлено претензію (а.с.47), яка була задоволена на суму 3061,89 грн. (платіжне доручення від 25.06.2015р.) (а.с.63), тобто після порушення провадження у справі, в результаті чого залишилася несплаченою сума по відшкодуванню шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у сумі 394,43 грн., що і зумовило зменшення позивачем розміру заявлених вимог.

Дослідивши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Приписами ч.1 ст.1166 ЦК України передбачені загальні підстави відповідальності за завдану шкоду, згідно з якими майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.35 ГПК України, вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, постанова Овідіопольського районного суду Одеської області від 24.10.2013р. у справі № 509/4666/13-п (а.с.21), якою водія ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні ДТП, є преюдиціальною у розумінні ст.35 ГПК України.

У відповідності до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Як встановлено судом, а виконання умов полісу №АС/2502822, на підставі страхового акту №539 ЦВ від 26.11.2013р. (а.с.45) та заяви від 16.10.2013р. (а.с.39-40) про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, позивачем на користь ОСОБА_4 було сплачено страхове відшкодування у розмірі 3456,32 грн., згідно платіжного доручення №5081 від 13.12.2013р. (а.с.46).

Статтею 993 ЦК України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За приписами пункту 5 частини 1 статті 989 Цивільного кодексу України страхувальник зобов'язаний повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором.

Згідно вимог підпункту "ґ" пункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Тобто зазначена правова норма передбачає у випадку неповідомлення страховика про настання дорожньо-транспортної пригоди наявність у нього права на пред'явлення регресного позову до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, а не відсутність такого права.

Відповідно до підпункту 33.1.4 пункту 33.1. статті 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції Закону України від 17.02.2011 р. N 3045-VI) у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Наведеними правовими нормами встановлено обов'язок страховика повідомити письмово страхувальника про настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання цієї дорожньо-транспортної пригоди.

Отже, право страховика подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду регламентовано положеннями Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" і пов'язується саме із встановленим фактом неповідомлення страховика у встановлені законом строки.

При цьому неузгодженість пунктів статей 33 та 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" після внесених змін згідно із Законом України від 17.02.2011 р. N 3045-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування" не може обмежувати встановлене статтею 38 цього Закону право страховика подати регресний позов у разі недотримання строків і умов повідомлення його про дорожньо-транспортну пригоду, а відтак і не може бути підставою для відмови у позові.

Вказані висновки викладені також у Постанові Верховного Суду України по справі №6-1цс14 від 12.02.2014 року, яка згідно до вимог ст.111-28 ГПК України, є обовязковою для застосування.

Як встановлено судом, про настання дорожньо-транспортної пригоди, водієм транспортного засобу у передбачений законом триденний строк не було повідомлено позивача, оскільки таке повідомлення мало місце лише 30.10.2013р. (а.с.11-14), тоді як дорожньо-транспортна пригода відбулася 14.10.2013р. При цьому відповідачем не було надано суду належних доказів в підтвердження поважності причин такого несвоєчасного повідомлення.

Згідно ст.1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Таким чином, приймаючи до уваги, що винуватець дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_2А спричинив її при виконанні трудових (службових) обовязків, що підтверджується наявним в матеріалах справи подорожнім листом службового автомобіля № 000489 (а.с.17-18), суд доходить висновку, що позивачем вірно предявлено позов до ПАТ «Одесавтотранс», як до роботодавця особи, яка завдала шкоду.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно ст. 9 Закону України «Про страхування» та ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» встановлено, що франшиза це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Отже, сума заявленої позовної вимоги в розмірі 394,43 грн., з урахуванням часткового перерахування ПАТ «Одесавтотранс» коштів в якості оплати шкоди у сумі 3061,89 грн. (3456,32 грн. - 3061,89 грн.), визнана судом обґрунтованою та є такою, що підлягає задоволеню.

Приймаючи до уваги вищевикладене, позов підлягає задоволенню в повному обсязі, у зв'язку з чим, з урахуванням вимог ст.ст.44,49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Одесавтотранс (65039, м. Одеса, Приморський район, вул. Транспортна, буд. 5, код ЄДРПОУ 22479374) на користь Товариства з додатковою відповідальністю „Страхове товариство „Домінанта (01032, м. Київ, вул. Саксаганського,119, код ЄДРПОУ 35265086) 394 /триста девяносто чотири/ грн. 43 коп. страхового відшкодування, 1 827 /одна тисяча вісімсот двадцять сім/ грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14 серпня 2015 р.

Суддя Ю.М. Щавинська