Рішення № 4845004, 21.05.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/36

21.05.09

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Ен Ес Ай буд»

до

Акціонерного комерційного банку «Київ»

про

стягнення заборгованості

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Денисенко А.В.

Представники:

від позивача : Чуприна О.В. (довіреність від 31.03.2009р.)

від відповідача : не з’явились

В судовому засіданні 21 травня 2009 року за згоди представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ен Ес Ай буд»(надалі - позивач) звернулося до суду з позовом до Акціонерного комерційного банку «Київ»(надалі –відповідач, Банк) про стягнення боргу з повернення депозиту в сумі 7900000,00 грн., процентів за користування коштами в розмірі 232268,49 грн., 159129,52 грн. пені, відшкодування за використання коштів в розмірі 152767,12 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконане зобов’язання щодо повернення коштів з депозитного рахунку згідно з умовами договору банківського вкладу.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що постановою правління Національного банку України (надалі - НБУ) від 06.02.2009 № 53 було призначено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а тому Банк повинен виконувати кредиторські вимоги по своїх зобов’язаннях лише після припинення дії мораторію

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

31 березня 2008 року між позивачем (Вкладник) і відповідачем (Банк) було укладено Договір банківського вкладу (депозиту) № 08/421 (надалі - Договір), за умовами якого відповідач відкриває позивачу вкладний (депозитний рахунок), а позивач розміщує кошти зі свого поточного рахунку на вкладний. Відповідач зобов’язується повернути суму вкладу і сплатити нараховані проценти на умовах і в порядку, передбачених цим договором і додатковими угодами до нього.

На виконання умов Договору позивачем було перераховано на депозитний рахунок, відкритий відповідачем, 7900000,00 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача та не заперечується відповідачем.

16 січня 2009 року між сторонами було укладено додаткову угоду №8, відповідно до якої датою повернення 3900000,00 грн. є 25.02.2009р.

16 січня 2009 року між сторонами було укладено додаткову угоду №9, відповідно до якої датою повернення 2000000,00 грн. є 23.02.2009р.

16 січня 2009 року між сторонами було укладено додаткову угоду №10, відповідно до якої датою повернення 2000000,00 грн. є 24.02.2009р.

Згідно із п. 2.4 Договору у день повернення відповідач має перерахувати суму вкладу та нарахованих за останній період процентів на поточний рахунок позивача.

Відповідно до п.3.3.2 Договору вкладник має право на отримання суми нарахованих процентів, відповідно до умов цього договору.

Як стверджує позивач та не заперечується відповідачем в терміни, встановлені додатковими угодами №8 (25.02.2009р.), №9 (23.02.2009р.), №10 (24.02.2009р.) відповідач не повернув позивачу суму вкладу в розмірі 7900000,00 грн., та залишок нарахованих процентів за користування вкладом. Заборгованість по сплаті процентів складає 232268,49 грн.

Враховуючи закінчення терміну виконання зобов’язання по поверненню суми вкладу 23.02.2009р., 24.02.2009р., 25.02.2009р., а також той факт, що у строки та в порядку, визначеними договором, сума вкладу позивача в розмірі 7900000,00 грн. та сумі процентів за користування вкладом не була повернута позивачу, а саме не зарахована на його поточний рахунок, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі суми вкладу, а саме в сумі 7900000,00 грн. та сумі процентів за користування коштами в розмірі 232268,49 грн.

Згідно із ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

У відповідності до ст. 1061 ЦК України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав. У разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти.

Згідно з п.2.4 глави 2 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами»№ 516 від 03.12.2003 року, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від іншої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові цю суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, установлених договором.

Частиною 1 статті 1060 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Згідно з п.3.3 глави 3 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами»№ 516 від 03.12.2003 року банки повертають вклади (депозити) та сплачують нараховані проценти у строки, що визначені умовами договору банківського вкладу (депозиту) між вкладником і банком.

Відповідно до частини першої ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

У відповідності до ст. 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність»(надалі –Закон про банки) у разі істотної загрози платоспроможності банку Національний банк України призначає тимчасову адміністрацію.

Згідно із ст. 85 цього закону з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців.

Постановою Правління НБУ № 53 від 06.02.2009 року у Акціонерному комерційному банку «Київ»призначено тимчасову адміністрацію та з метою створення сприятливих умов для фінансового стану банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 09.02.2009 року до 09.08.2009 року.

У відповідності до ст. 2 Закону про банки мораторій –це зупинення виконання банком майнових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Згідно з ч.2 статті 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність»банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.

Частиною другою ст. 85 Закону про банки визначено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов’язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Матеріалами справи підтверджується, що зобов’язання відповідача перед позивачем щодо перерахування суми вкладу та процентів виникло після призначення адміністрації та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, а саме 23.02.2009р., 24.02.2009р., 25.02.2009р., в той час, як адміністрація банку була введена з 09.02.2009.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (надалі –ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

У відповідності до частини третьої ст. 1066 ЦК України банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Крім того, статтею 1074 ЦК України встановлені обмеження права розпоряджатись рахунком, за якою обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Таким чином, враховуючи все вищезазначене та беручи до уваги те, що термін дії договору закінчився, тобто строк повернення вкладу настав, а банком сума депозитного вкладу не повернута, нараховані проценти на суму вкладу не сплачені, чим порушено вимоги договору та чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми вкладу в розмірі 7900000,00 грн. та суми процентів за користування вкладом в розмірі 232268,49 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»протягом дії мораторію не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення пені у сумі 159129,52 грн. та 152767,12 грн. відшкодування за використання не підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача у сумі 25618,00 грн. (25500,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача, оскільки спір виник за його вини.

Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного комерційного банку «Київ»(ідентифікаційний код: 14371863, адреса: 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького 16-22) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕН ЕС АЙ БУД» (ідентифікаційний код 33785199, адреса: 01021, м. Київ, вул. Грушевського 28/2, н/п №43) 8132268,49 грн. (вісім мільйонів сто тридцять дві тисячі двісті шістдесят вісім гривень 49 копійок) та судові витрати в розмірі 25618,00 грн. (двадцять п’ять тисяч шістсот вісімнадцять гривень). Видати наказ.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя

С.М. Морозов

Дата підписання повного тексту рішення 05.06.2009р.