Ухвала суду № 48449638, 03.08.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"03" серпня 2015 р.

справа № 808/939/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чумака С. Ю.,

суддів: Гімона М.М. Юрко І.В. ,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 травня 2015 року у справі № 808/939/15 за позовом Державного підприємства «Мелітопольський завод «Гідромаш» до Мелітопольського управління Державної казначейської служби України Запорізької області (відповідач 1) та Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (відповідач 2) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення пені,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача 2 щодо несвоєчасного виконання вимог законодавства при поверненні бюджетного відшкодування у розмірі 1 179 167 гривень, а саме, п. 200.12 Податкового кодексу України, відповідно до якого відповідач 2 був зобов’язаний в п’ятиденний строк після закінчення перевірки подати до відповідача 1 висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню із бюджету; стягнути з Державного бюджету України на свою користь пеню за неповернуту бюджетну заборгованість з ПДВ за січень 2014 року, березень 2014 року, серпень 2014 року за період з моменту виникнення заборгованості по день повернення бюджетного відшкодування у розмірі 96062 гривні.

В обґрунтування позову зазначив, що внаслідок порушення відповідачами приписів Податкового кодексу України, позивач отримав суми бюджетного відшкодування із значним простроченням встановленого законодавством терміну для такого відшкодування, у зв’язку з чим має право на відшкодування пені за вказаний період прострочення.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27 травня 2014 року адміністративний позов задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Державного підприємства “Мелітопольський завод “Гідромаш” пеню за несвоєчасно повернуту бюджетну заборгованість по деклараціям з податку на додану вартість за січень 2014, березень 2014 року, серпень 2014 року у розмірі 94 996,98 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач 2 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду в частині задоволених позовних вимог скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В частині відмови в задоволенні позову постанова суду не оскаржувалась.

Сторони в судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв’язку з чим справу розглянуто відповідно до вимог ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що загальна сума заявленого позивачем бюджетного відшкодування ПДВ становила 1 179 167 гривень.

Відповідачем-2 щодо кожного заявленого бюджетного відшкодування, проведені позапланові виїзні перевірки правомірності нарахування ДП Мелітопольський завод «Гідромаш" таких бюджетних відшкодування ПДВ та складені відповідні довідки:

- від 18.04.2014 № 548/15-03/00240106 “Про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування Державним підприємством “Мелітопольський завод “Гідромаш” від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2014р.”, відповідно до якої перевіркою не встановлено порушень при декларуванні ДП “МЗ “Гідромаш” у декларації за січень 2014 року від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 399900грн.;

- від 19.06.2014 № 939/15-03/00240106 “Про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування Державним підприємством “Мелітопольський завод “Гідромаш” від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2014р.”, відповідно до якої перевіркою не встановлено порушень при декларуванні ДП “МЗ “Гідромаш” у декларації за березень 2014 року від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 299285грн.;

- від 21.11.2014 № 2924/15-03/00240106 “Про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування Державним підприємством “Мелітопольський завод “Гідромаш” від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2014р.”, відповідно до якої перевіркою не встановлено порушень при декларуванні ДП “МЗ “Гідромаш” у декларації за серпень 2014 року від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 479982грн.;

Відповідно до вказаних довідок відповідачем 2 не встановлено порушень при декларуванні позивачем бюджетного відшкодування ПДВ та підтверджено право на таке відшкодування

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується колегія суддів.

Згідно п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України визначено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

У відповідності до п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

З огляду на наявність у позивача від'ємного значення податку на додану вартість, було заявлено до бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника, шляхом подання відповідної декларації, розрахунку та заяви, а отже, позивачем вчинено всі необхідні дії для отримання заявленого бюджетного відшкодування ПДВ.

Відповідно до п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

В п. 200.12 та п. 200.13 ст. 200 ПК України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 2 проведені перевірки позивача щодо правомірності нарахування від’ємного значення, за результатами яких складені довідки від 18.04.2014 № 548/15-03/00240106, від 19.06.2014 № 939/15-03/00240106, від 21.11.2014 № 2924/15-03/00240106, якими підтверджено правомірність заявлення позивачем сум бюджетного відшкодування до деклараціям за січень 2014 року, березень 2014 року та серпень 2014 року. Відповідні висновки за результатами перевірок податковий орган до органу казначейства надав 27.03.2015. Сума бюджетного відшкодування у повному обсязі перерахована на рахунок позивача 03.04.2015 у повному обсязі.

Пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Таким чином, вказаною нормою визначено період часу, за який платник податку має право на отримання пені за несвоєчасне виконання Державою зобов'язань з перерахування підтверджених сум бюджетного відшкодування ПДВ та передбачено, що розрахунок пені розпочинається з першого дня, з якого порушено права платника податку на отримання бюджетного відшкодування.

Судом першої інстанції прийнято рішення про стягнення на користь позивача з Державного бюджету України пені за несвоєчасне відшкодування ПДВ за січень, березень та серпень 2014 року, розмір якої визначено в сумі 94996,98 грн. за наступним розрахунком:

По декларації за січень 2014 року:

1. сума бюджетної заборгованості 399900грн.,

2. облікова ставка на момент виникнення пені складала 9,5%

3. період прострочення складав 340 днів (позивачем визначено 341 день).

Сума пені за декларацією за січень 2014 року складає 42466,09грн.: 399900 грн. х 340 /100% х 9,5% х 120% / 365 (сума пені = сума боргу х кількість днів прострочення / 100% х розмір ставки НБУ х 120 % ставки НБУ / кількість днів у році).

По декларації за березень 2014 року:

1. сума бюджетної заборгованості 299285грн.,

2. облікова ставка на момент виникнення пені складала 9,5%

3. період прострочення складав 276 днів (позивачем визначено 279 дні).

Сума пені за декларацією за березень 2014 року складає 25799,19грн.

По декларації за серпень 2014 року:

1. сума бюджетної заборгованості 479982грн.,

2. облікова ставка на момент виникнення пені складала 14%

3. період прострочення складав 121 днів (позивачем визначено 124 дні).

Сума пені за декларацією за серпень 2014 року складає 26731,70грн.

Здійснений судом першої інстанції розрахунок пені апелянтом не оскаржується, доводів щодо його невідповідності закону в апеляційній скарзі не наведено.

Єдиним доводом правомірності своїх дій апелянт зазначає виконання ним вимог Наказу ДПС України від 06.11.2012 № 991 в частині інформування вищестоящого податкового органу про можливі обсяги відшкодування ПДВ суб’єктам господарювання. При цьому апелянт зазначає, що вказану інформацію він надіслав до ГУ ДФС у Запорізькій області листом від 14.11.2014 року, відповідь отримав лише 27.03.2015 року, після чого у встановлений законом термін надав до органів казначейства відповідний висновок.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що діючим законодавством передбачений обов’язок податкового органу скласти та подати такий висновок до органів казначейства протягом п’яти днів після закінчення перевірки, а не після отримання від вищестоящого податкового органу згоди на відшкодування ПДВ конкретному платнику податків.

Виконання відповідачем певного Наказу ДПС України не звільняє його від обов’язку виконувати вимоги Податкового Кодексу України в частині строків подання до органів казначейства висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету та не відтерміновує дату відшкодування ПДВ, зазначену в пунктах 200.12 та 200.12 Податкового Кодексу України.

Таким чином, доводи відповідача щодо своєчасності відшкодування позивачу з бюджету податку на додану вартість є безпідставними.

За таких обставин, враховуючи наведені норми законів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування не вбачається, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України,суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 травня 2015 року у справі № 808/939/15 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції, прийнята в порядку письмового провадження, набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий: С.Ю. Чумак

Суддя: М.М.Гімон

Суддя: І.В. Юрко