Рішення № 4844906, 21.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 44/226

21.07.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково –

виробничого підприємства “Восток”

До Державного підприємства “Дарницький вагоноремонтний завод”

про стягнення 6 326 519,92 грн.

Суддя Чеберяк П.П.

Представники:

від позивача Невзорова Я.В. (довіреність б/н від 21.05.2009 р.)

Легостаєва Л.І. (довіреність б/н від 21.05.2009 р.)

від відповідача Донченко О.Г. (довіреність № 2941 від 20.12.2008 р.)

Рішення прийняте 21.07.2009 p., оскільки в судовому засіданні 26.05.2009 р. розгляд справи відкладався в порядку ч. 1 ст. 77 ГПК України, в судових засіданнях 23.06.2009 р. та 07.07.2009 р. оголошено перерву в порядку ч. 3 ст. 77 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю науково –виробниче підприємство “Восток” (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва із позовною заявою про стягнення з державного підприємства “Дарницький вагоноремонтний завод” 6 326 519,92 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.04.2009 року порушено провадження та призначено розгляд справи на 26.05.2009 року.

Представник позивача в судовому засіданні надав усні пояснення по суті заявленого позову, підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві б/н від 17.03.2009 р., та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнає та просити суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Представниками сторін було надано суду клопотання від 02.06.2009 р. про продовження строку розгляду справи № 44/226. Клопотання задоволено судом та продовжено строк вирішення спору.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.05.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 05/08/30/08-Т (далі –договір), за умовами якого позивач зобов’язався поставити і передати у власність відповідачеві товар, номенклатура, кількість та ціна вказані у Специфікації № 1 до договору, а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити за поставлений товар на умовах договору.

30.05.2008 р. між позивачем та відповідачем було підписано Специфікацію № 1 щодо постачання запчастин вантажних вагонів на загальну суму 42 922 704,00 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 5.3. договору датою поставки товару вважається дата отримання товару відповідачем. На отриманий товар відповідач повинен надати позивачеві довіреність.

Згідно з п. 6.1. договору оплата за поставлений товар по договору проводиться відповідачем в сумі вартості кожної поставленої партії товару відповідно до рахунку –фактури на дану партію протягом 25-ти календарних днів після дати надходження вантажу на адресу відповідача у місті Києві.

На виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачеві товар на суму 17 370 574,14 грн., а відповідачем прийнято вказаний товар, що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними № 0276/1 від 30.05.2008 р., № 0275 від 30.05.2008 р., № 0291 від 06.06.2008 р., № 0296 від 06.06.2008 р., № 0325 від 01.07.2008 р., № 0361 від 15.07.2008 р., № 0364 від 17.07.2008 р., № 0388 від 31.07.2008 р., № 0438/1 від 29.08.2008 р., № 0439/2 від 29.08.2008 р., № 0438/2 від 29.08.2008 р., № 0438/3 від 29.08.2008 р., № 0439/3 від 29.08.2008 р., № 0439/4 від 29.08.2008 р., № 0450 від 04.09.2008 р., № 0475 від 15.09.2008 р., № 0482 від 17.09.2008 р., № 0496 від 24.09.2008 р., № 0499 від 29.09.2008 р., № 0500 від 01.10.2008 р., № 0501 від 01.10.2008 р., № 0502 від 01.10.2008 р., № 0505 від 03.10.2008 р., № 0515 від 08.10.2008 р., № 0516 від 09.10.2008 р., № 0518 від 13.10.2008 р., № 0525 від 20.10.2008 р., № 0535 від 03.11.2008 р., № 0541 від 18.11.2008 р., № 0564 від 26.12.2008 р., а також рахунками позивача № 0276/1 від 30.05.2008 р., № 0275 від 30.05.2008 р., № 0291 від 06.06.2008 р., № 0296 від 06.06.2008 р., № 0325 від 01.07.2008 р., № 0361 від 15.07.2008 р., № 0364 від 17.07.2008 р., № 0388 від 31.07.2008 р., № 0438/1 від 29.08.2008 р., № 0439/2 від 29.08.2008 р., № 0438/2 від 29.08.2008 р., № 0438/3 від 29.08.2008 р., № 0439/3 від 29.08.2008 р., № 0439/4 від 29.08.2008 р., № 0450 від 04.09.2008 р., № 0482 від 17.09.2008 р., № 0496 від 24.09.2008 р., № 0499 від 29.09.2008 р., № 0500 від 01.10.2008 р., № 0501 від 01.10.2008 р., № 0502 від 01.10.2008 р., № 0505 від 03.10.2008 р., № 0515 від 08.10.2008 р., № 0516 від 09.10.2008 р., № 0518 від 13.10.2008 р., № 0525 від 20.10.2008 р., № 0535 від 03.11.2008 р., № 0541 від 18.11.2008 р., № 0564 від 26.12.2008 р., підписаними сторонами актами прийому –передачі № 0276/1 від 30.05.2008 р., № 0275 від 30.05.2008 р., № 0291 від 06.06.2008 р., № 0296 від 06.06.2008 р., № 0325 від 01.07.2008 р., № 0361 від 15.07.2008 р., № 0364 від 17.07.2008 р., № 0388 від 31.07.2008 р., № 0438/1 від 29.08.2008 р., № 0439/2 від 29.08.2008 р., № 0438/2 від 29.08.2008 р., № 0438/3 від 29.08.2008 р., № 0439/3 від 29.08.2008 р., № 0439/3 від 29.08.2008 р., № 0450 від 04.09.2008 р., № 0475 від 15.09.2008 р., № 0482 від 17.09.2008 р., № 0496 від 24.09.2008 р., № 0499 від 29.09.2008 р., № 0500 від 01.10.2008 р., № 0501 від 01.10.2008 р., № 0502 від 01.10.2008 р., № 0505 від 03.10.2008 р., № 0515 від 08.10.2008 р., № 0516 від 09.10.2008 р., № 0518 від 13.10.2008 р., № 0525 від 20.10.2008 р., № 0541 від 18.11.2008 р., довіреностями серії ЯОШ № 795289 від 26.12.2008 р., серії ЯОШ № 795139 від 31.10.2008 р.

В порушення умов договору відповідач частково сплатив за поставлений товар у розмірі 11 527 460,26 грн.

Між позивачем та відповідачем було підписано акт звірки взаєморозрахунків, згідно з яким відповідач визнав наявність заборгованості перед позивачем за договором станом на 30.11.2008 р. у розмірі 5 660 713,88 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, після підписання акту звірки взаєморозрахунків від 30.11.2008 р. позивачем було поставлено ще одну партію товару на суму 182 400,00 грн., а відтак, заборгованість відповідача перед позивачем за договором станом на момент подання позовної заяви у цій справі становить 5 843 113,88 грн.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов’язання.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Статтею 230 ГК України визначено що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

З урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” пеня обчислюється, виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

В порядку п. 9.4. договору за порушення строків оплати відповідач сплачує позивачеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 404 254,65 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 50 531,83 грн. та інфляційних втрат в сумі 28 619,56 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито у сумі 25 500,00 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610 - 612, 625, 626, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 2 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” та ст. ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з державного підприємства ”Дарницький вагоноремонтний завод” (09092, м. Київ, вул. Алма-Атинська, 74, код ЄДРПОУ 14294471) на користь товариства з обмеженою відповідальністю науково –виробничого підприємства “Восток” (49027, м. Дніпропетровськ, вул. Фучика, 18, код ЄДРПОУ 30548606) 5 843 113 (п’ять мільйонів вісімсот сорок три тисячі сто тринадцять) грн. 88 коп. основного боргу, 404 254 (чотириста чотири тисячі двісті п’ятдесят чотири) грн. 65 коп. пені, 28 619 (двадцять вісім тисяч шістсот дев’ятнадцять) грн. 56 коп. інфляційних втрат, 50 531 (п’ятдесят тисяч п’ятсот тридцять одна) грн. 83 коп. трьох процентів річних, 25 500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. 00 коп. державного мита і 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя П.П.Чеберяк

Дата підписання рішення 21.07.2009р.