Рішення № 4844862, 21.05.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/29

21.05.09

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Мармуровий палац»

до

Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»

про

стягнення коштів

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Денисенко А.В.

Представники:

від позивача : Ноготкова С.В. (довіреність від 27.04.2009р.)

від відповідача : Коваленко О.Д. (довіреність від 12.02.2009р.)

В судовому засіданні 21 травня 2009 року за згоди представників сторін було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мармуровий палац»(надалі - позивач) звернулося до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»(надалі –відповідач, Банк) про стягнення залишку на рахунку в розмірі 59829,36 грн., 2826,31 грн. пені, 59,82 грн. штрафу.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач не виконує свої зобов’язання за договором банківського рахунку №73 від 08.08.2006р.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що постановою правління Національного банку України (надалі - НБУ) від 09.02.2009 № 59 було призначено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а тому Банк повинен виконувати кредиторські вимоги по своїх зобов’язаннях лише після припинення дії мораторію. Крім того відповідач заперечував проти нарахування пені і штрафу, оскільки у відповідності до ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»під час дії мораторію не нараховуються неустойка та інші фінансові санкції.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

8 серпня 2006 року між позивачем (Клієнт) і відповідачем (Банк) було укладено Договір банківського рахунку №73 (надалі - Договір), за умовами якого відповідач відкриває позивачу поточний рахунок №26002004636001 для зберігання коштів та здійснення розрахунково –касових операцій.

В період з 09.01.2009р. по 16.01.2009р. позивач надав відповідачу платіжні доручення №896, №897, №898, №908, №905, №904, №907, №906, №901, №903, №902 на загальну суму 83978,96 грн.

Відповідно до п. 2.3.3 Договору відповідач зобов’язаний своєчасно здійснювати розрахунково –касове обслуговування позивача.

Положеннями статті 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»передбачено обов’язок банку виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження, а міжбанківський переказ коштів виконується у строк до 3-х операційних днів.

Як стверджує позивач та не заперечується відповідачем станом на день розгляду спору вказані вище платежі з рахунку позивача списані, але не надійшли за призначенням, вказаним в платіжних дорученнях.

Відповідно до частини першої ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

У відповідності до ст. 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність»(надалі –Закон про банки) у разі істотної загрози платоспроможності банку Національний банк України призначає тимчасову адміністрацію.

Згідно із ст. 85 цього закону з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців.

Постановою Правління НБУ № 59 від 10.02.2009 року «Про призначення тимчасової адміністрації у відкритому акціонерному товаристві комерційний банк «Надра»у Відкритому акціонерному товаристві комерційний банк «Надра»призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік - з 10.02.2009 до 10.02.2010 та з метою створення сприятливих умов для фінансового стану банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 10.02.2009 року до 10.08.2009 року.

У відповідності до ст. 2 Закону про банки мораторій –це зупинення виконання банком майнових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Згідно з ч.2 статті 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність»банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.

Частиною другою ст. 85 Закону про банки визначено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов’язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Відповідач повинен був виконати платіжні доручення позивача до 10.02.2009, але порушив договірне зобов’язання, а після введення мораторію перерахування стало неможливим, оскільки мораторій поширюється на зобов’язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасового адміністратора. Таким чином, зобов’язання за договором було порушене відповідачем до введення мораторію.

Однак дана обставина не впливає негативно на права позивача щодо судового захисту своїх прав. Так, згідно із частиною третьою ст. 85 Закону України про банки протягом дії мораторію: 1) забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України; 2) не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).

Отже, мораторій не впливає на право кредитора (позивача) звернутися до суду із позовними вимогами та на право суду розглянути та задовольнити їх, оскільки стадія судового розгляду не є стягненням за виконавчими документами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (надалі –ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

У відповідності до частини третьої ст. 1066 ЦК України банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Крім того, статтею 1074 ЦК України встановлені обмеження права розпоряджатись рахунком, за якою обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Станом на день розгляду спору залишок позивача на поточному рахунку, відкритому у відповідача, складає 59829,36 грн.

Таким чином, враховуючи все вищезазначене та беручи до уваги те, що платіжні доручення було зроблено позивачем до 10.02.2009р., позовні вимоги позивача щодо стягнення 59829,36 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»протягом дії мораторію не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення пені у сумі 2826,31 грн. та 59,82 грн. штрафу не підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача пропорційно сумі задоволених вимог у розмірі 711,05 грн. (598,45 грн. Державного мита, 112,60 грн. Витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариство «Комерційний банк «Надра»(ідентифікаційний код: 20025456, адреса: 04053, м. Київ, вул. Артема 15) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мармуровий палац»(ідентифікаційний код 25273609, адреса: 04210, м. Київ, вул. Лайоша Гавро 20) 59829,36 грн. (п’ятдесят дев’ять тисяч вісімсот двадцять дев’ять гривень 36 копійок) та судові витрати в розмірі 711,05 грн. (сімсот одинадцять гривень 5 копійок). Видати наказ.

В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя

С.М. Морозов

Дата підписання повного тексту рішення 05.06.2009р.