Рішення № 4844740, 06.08.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

06.08.2009

Справа №2-22/1828-2009

За позовом – ТОВ «Інтербудліфт», м. Київ, вул. Ракетна, 26

до відповідача – ТОВ «Консоль ЛТД», м. Сімферополь, вул. Бородіна, 16

про стягнення 13561,59 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача – не з’явився

від відповідача – не з’явився

Обставини справи:

Позивач - ТОВ «Інтербудліфт» звернулась до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - ТОВ «Консоль ЛТД», просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 13561,59 грн., у тому числі: сума основного боргу – 11866,80 грн., збитки від інфляції - 977,40 грн., 3% річних – 139,48 грн., пеня – 577,91 грн., мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач, у порушення умов договору на монтаж та пусконалагоджування ліфту гідравлічного, не здійснив належним чином оплату виконаних позивачем монтажних та пусконалагоджувальних робіт.

В процесі розгляду справи позивач надав суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача основну заборгованість у розмірі 11866,80 грн., збитки від інфляції – 1157,22 грн., 3% річних – 177,52 грн., пеня – 710,06 грн. та реальні збитки у розмірі 439,54 грн., всього – 14351,14 грн.

Вказані уточнення прийнято судом до розгляду.

Позивач в судове засідання не з’явився, 03.08.2009 року до суду надійшла заява, відповідно до якої позивач надав суду додаткові пояснення по суті спору.

Відповідач в судове засідання не з’явився, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, про причини відсутності суду не повідомив. Відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності, суду не надав.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд –

встановив:

17 квітня 2008 року між ТОВ «Інтербудліфт» та ТОВ «Консоль ЛТД» був укладений договір на монтаж та пусконалагоджування ліфта гідравлічного в/п 630 кг на 2 зупинки з непрохідною кабіною, із швидкістю руху кабіни 0,63 м/с на об’єкті: Філія ВАТ «Укрексімбанк» по вул. Набережній - провулок Совнаркомовський в м. Сімферополі на загальну суму 24934,80 грн.

Відповідно до вимог договору роботи позивачем були виконані в повному обсязі, що підтверджується підписаними сторонами актами прийому виконаних робіт за формою №№ КБ-2в за травень 2008 року - монтаж ліфта, жовтень 2008 року - пусконалагоджувальні роботи та довідками про вартість виконаних робіт на загальну суму 24934,80 грн.

Розділом 4. договору передбачено, що відповідач повинен був здійснювати оплату виконаних робіт після передачі позивачем документів по обліку робіт за актами приймання робіт (форма № КБ-2в) та довідками про вартість виконаних робіт (форма № КБ-3).

Однак, у порушення умов укладеного договору, відповідач здійснив лише частковий розрахунок у сумі 13068,00 грн., що становить оплату монтажних робіт, та підтверджується платіжним дорученням № 6080 від 20 червня 2008 року.

Але, за виконані позивачем пусконалагоджувальні роботи відповідач відповідно до умов договору вчасно не розрахувався, тому заборгованість відповідача становить 11866,80 грн.

Крім того, суд вважає за необхідне зауважити наступне.

Пунктом 4.3. договору встановлено, що остаточні взаєморозрахунки сторін у сумі різниці вартості прийнятих та сплачених робіт здійснюються протягом 10 банківських днів після прийому змонтованого ліфтового обладнання Інспекцією Держнаглядохоронпраці та експлуатуючою організацією, підписання паспорту ліфту та підсумкового акту здачі – приймання робіт за цим договором.

Так, в процесі розгляду справи суду був наданий акт приймання ліфта, датований 14.10.2008 року, скріплений підписами та печатками монтажної організації, представника ген підрядної будівельної організації, організації – власника ліфту, а також, іншими членами комісії, окрім Інспектора Держнаглядохоронпраці України.

Так, суд звертає увагу на те, що п. 4.3. договору є підставою для остаточних розрахунків між сторонами, в той час як позивач, відповідно до наданих суду пояснень, зауважує, що акти прийому - виконаних робіт КБ-2в за травень 2008 року – монтаж ліфту, жовтень 2008 року – пусконалагоджувальні роботи та довідки про вартість виконаних робіт, є підставою для здійснення поточних розрахунків за фактично виконані роботи.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 11866,80 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача збитки від інфляції – 1157,22 грн., 3% річних – 177,52 грн., пеню – 710,06 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача 439,54 грн. витрат, суд вважає її обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

В обґрунтування даної вимоги позивач посилається на те, що у зв’язку з невиконанням відповідачем своїх зобов’язань, позивач змушений був звернутись за захистом порушеного права у судовому порядку, що обумовило виникнення у позивача додаткових витрат, зокрема, на відрядження представника позивача під час розгляду даної справи.

Так, суду були надані копії залізничних квитків, а.с. 43, які підтверджують прибуття представника позивача до суду для участі в судовому засіданні 12 травня 2009 року. Загальна вартість двох залізничних квитків склала 439,54 грн.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

У п. 1 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» зазначається, що відповідно до розділу VI ГПК судовими витратами є пов'язані з розглядом справи в господарському суді витрати, які складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи (аудиту), призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, сплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. До інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема, суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 12 серпня 2009 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ТОВ «Консоль ЛТД» (м. Сімферополь, вул. Бородіна, 16, рахунок № 26008277620063в Київській регіональній філії АКІБ «Укрсіббанк», МФО 300733, ЄДРПОУ 20676633) на користь ТОВ «Інтербудліфт» (м. Київ, вул. Ракетна, 26, рахунок № 26000380702091 в Київській міській філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012, ЄДРПОУ 33296023) основну заборгованість у розмірі 11866,80 грн., збитки від інфляції – 1157,22 грн., 3% річних – 177,52 грн., пеня – 710,06 грн. та реальні збитки у розмірі 439,54 грн., всього – 14351,14 грн.

3. Стягнути з ТОВ «Консоль ЛТД» (м. Сімферополь, вул. Бородіна, 16, рахунок № 26008277620063в Київській регіональній філії АКІБ «Укрсіббанк», МФО 300733, ЄДРПОУ 20676633) на користь ТОВ «Інтербудліфт» (м. Київ, вул. Ракетна, 26, рахунок № 26000380702091 в Київській міській філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012, ЄДРПОУ 33296023) 143,52 грн. державного мита.

4. Стягнути з ТОВ «Консоль ЛТД» (м. Сімферополь, вул. Бородіна, 16, рахунок № 26008277620063в Київській регіональній філії АКІБ «Укрсіббанк», МФО 300733, ЄДРПОУ 20676633) на користь ТОВ «Інтербудліфт» (м. Київ, вул. Ракетна, 26, рахунок № 26000380702091 в Київській міській філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012, ЄДРПОУ 33296023) 118,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Калініченко А.А.