Рішення № 4844688, 09.09.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2009 р. Справа № 42/78-09

вх. № 2501/4-42

Суддя господарського суду Светлічний Ю.В.

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Молочко Н.Г. - довіреність №1275 від 04 березня 2009 року;

відповідача - не з`явився

розглянувши справу за позовом Комунального підприємства "Міський інформаційний центр", м. Харків

до Проектно - будівельного концерну "Прогрес", м. Харків

про стягнення 28014,91 грн.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Міський інформаційний центр" (позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Проектно-будівельного концерну "Прогрес" (відповідач) про стягнення заборгованості за щомісячне користування місцем за договором № 7428 від 26.06.2008 р. у розмірі 13503,40 грн., пені за неповну сплату платежів за договором № 7428 від 26.06.2008 р. у розмірі 1544,32 грн., неустойки за прострочення повернення місць за договором № 7428 від 26.06.2008 р. у розмірі 5837,91 грн., витрат за проведення демонтажу спеціальної конструкції за договором № 7428 від 26.06.2008 р. у розмірі 4412,54 грн., витрат за зберігання демонтованої спеціальної конструкції у розмірі 2716,74 грн., а також зобов'язання відповідача повернути позивачеві на підставі акту прийому-передачі місце, що знаходиться у комунальній власності, для розміщення спеціальної конструкції за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 314.

Ухвалою заступника голови господарського суду Харківської області від 03.08.2009р. у зв`язку з знаходженням на лікарняному судді Чистякової І.О., справу №42/78-09 було передано судді Светлічному Ю.В.

У судовому засіданні позивач просить суд задовольнити позовні вимоги на підставах, викладених у позовній заяві.

Відповідач у призначене судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що норми ст.38 ГПК України щодо обов’язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а також вважає за можливе розгляд справи за позовною заявою позивача за наявними у справі матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне, що між позивачем та відповідачем було укладено 26 червня 2008 року договір №7428 про надання у користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до умов договору, а саме п.1.1. позивач надає відповідачу в користування місця, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій, згідно додатку №1, який є невід`ємною частиною договору.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач належним чином виконував умови договору та додатку №1 до нього, а саме надав відповідачу місця у користування для розташування спеціальних конструкцій, що підтверджується актом прийому - передачі місць, які перебувають у комунальній власності для розташування спеціальних конструкцій по договору №7428 від 26.06.2008р. від 01.07.2008р.

Відповідно до п.3.4.6. договору відповідач зобов`язався здійснювати платежі за користування місцями в порядку, передбаченому розділом 4 Договору.

Згідно ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно п.4.1. Договору розмір плати за користування всіма місцями, які надані в користування за цим договором, складає 2138,40 грн.

Пунктом 4.5. Договору встановлено, що внесення плати за користування місцями здійснюється авансом до 25 числа місяця, що передує місяцю, за який здійснюється оплата.

Відповідач свої зобов`язання по оплаті виконував неналежним чином, у зв`язку з чим станом на день подачі позову до суду залишилася несплачена плата за користування місцями у розмірі 13503,40 грн., що підтверджено матеріалами справи.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі 13503,40 грн. (сума основного боргу) правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Окрім того, позивач просить суд стягнути на його користь 1544,32 грн. пені.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.6.1. Договору за несплату, несвоєчасну або неповну сплату платежів, передбачених розділом 4 цього Договору, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого (або не повністю сплаченого ) платежу за кожен день прострочення.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Перевіривши нарахування позивачем пені, суд прийшов до висновку, що даний розрахунок є вірним та обґрунтованим, з урахуванням чого позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 1544,32 грн. підлягають задоволенню, оскільки підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству.

Відповідно до п.8.1.2. Договору даний договір припиняє свою дію у разі несплати, несвоєчасної сплати або не в повному обсязі оплати відповідачем платежів за користування місяцями, передбаченими розділом 4 цього Договору.

Згідно п.8.2. Договору у разі припинення дії цього договору на підставах, передбачених п.п. 8.1.2, 8.1.3 пункту 8.1 розділу 8 цього договору, він вважається таким, що припинив свою ді. через 10 днів з дати відправлення (за допомогою поштового зв`язку) письмового повідомлення відповідача про припинення дії договору (або його частини), при цьому позивач залишає за собою право відкликати своє погодження у дозволі на розміщення зовнішньої реклами.

Позивачем було направлено відповідачу повідомлення №322 26.01.2009р., яке було направлено відповідачу 28.01.2009р., тому суд приходить до висновку, що станом на 07.02.2009р. спірний договір припинив свою дію.

Відповідно до п.5.1. Договору протягом семи календарних днів після припинення дії договору на будь - яких підставах, передбачених п.8.1, 8.3 Договору, відповідач зобов`язаний звільнити надані в користування місця і передати їх відповідачу. Повернення місць, наданих в користування, здійснюється позивачем на підставі актів прийому - передачі, які складаються позивачем та підписуються уповноваженими представниками позивача. При цьому демонтаж спеціальних конструкцій і приведення місць у належний стан (прибирання місць, вивіз сміття) здійснюється позивачем за власний рахунок.

Згідно п.6.2. Договору у разі прострочення повернення місць, наданих у користування, позивач сплачує відповідачу неустойку, яка складає 7% від розміру плати за використання місць, встановленої додатком №1 до договору за кожен день прострочення виконання зобов`язання щодо повернення місць за цим договором.

За розрахунками позивача, розмір неустойки з 15.02.2009р. по 25.03.2009р. складає 5837,91 грн., судом даний розрахунок перевірений, він є вірним та таким, що підлягає задоволенню, а зазначена сума стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до п.п.а) п.2.3. "Порядку демонтажу, обліку та зберігання спеціальних конструкцій, встановлених на місцях, які перебувають у комунальній власності" спеціальні конструкції підлягають демонтажу у випадках, передбачених договором про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій.

Згідно п.п.б) п.2.8. цього Порядку демонтаж спеціальних конструкцій здійснюється у випадку, передбаченому п.п. а) п.2.3. Порядку за наказами директора позивача.

Судом встановлено, що позивачем було направлено відповідачу повідомлення за №5314 від 07.10.2008р. про сплату заборгованості, у разі несплати якої спеціальну конструкцію буде демонтовано, однак відповідачем дій направлених на сплату заборгованості здійснено не було.

На підставі наказу директора департаменту зовнішньої реклами позивача "Про проведення демонтажу спеціальних конструкцій" 20.01.2009р. позивачем було демонтовано спеціальні конструкції, що підтверджується актом проведення демонтажу спеціальних конструкцій від 20.01.2009р.

Відповідно до п.2.13 Порядку демонтовані спеціальні конструкції зберігаються позивачем у спеціально відведених для цього місцях (сховищах, складах тощо).

Згідно п.2.15 Порядку власник або інший законний користувач спеціальних конструкцій має право на повернення демонтованих спеціальних конструкцій лише після звернення до позивача і надання документа, що підтверджує оплату вимушених витрат позивачем, пов`язаних з демонтажем спеціальних конструкцій та їх зберіганням.

Зважаючи на вищевикладене, перевіривши нарахування понесених позивачем збитків у розмірі 4412,54 грн. та витрат, понесених за зберігання демонтованої спеціальної конструкції у розмірі 2716,74 грн., суд приходить до висновку про обгрунтованість вимог позивача, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

В частині зобов`язати відповідача повернути позивачу на підставі акту прийому - передачі місць, що знаходяться у комунальній власності, для розміщення спеціальної конструкції за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 314 суд приходить до висновку про наступне.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. ст. 193, 198 ГК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, тому суд визнає вимогу позивача про зобов`язання відповідача повернути позивачу на підставі акту прийому - передачі місць, що знаходяться у комунальній власності, для розміщення спеціальної конструкції за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 314 належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 366,00 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 гривень слід покласти на відповідача, з вини якого виник спір.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 625, 626 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 173, 174, 193, 216, 217, 230, 231 Господарського кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю в сумі 28014,91 грн.

2. Стягнути з Проектно - будівельного концерну "Прогрес" (61003, м. Харків, пров. Івана Дубового, 9-в, р/р №260020012416 в АК РБ "Регіон - банк", МФО 351254, код ЄДРПОУ 24344247) на користь Комунального підприємства "Міський інформаційний центр" (61166, м. Харків, пр. Леніна, 38, оф. 618, р/р №2600030114375 в АКБ "Золоті ворота", м. Харків, МФО 351931, код ЄДРПОУ 32135675) 13503,40 грн. основного боргу, 1544,32 грн. пені, 5837,91 грн. неустойки, 4412,54 грн. витрат за проведення демонтажу, 2716,74 грн. витрат за зберігання демонтованої спеціальної конструкції, 366,00 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. Зобов`язати Проектно - будівельний концерн "Прогрес" (61003, м. Харків, пров. Івана Дубового, 9-в, р/р №260020012416 в АК РБ "Регіон - банк", МФО 351254, код ЄДРПОУ 24344247) повернути Комунальному підприємству "Міський інформаційний центр" (61166, м. Харків, пр. Леніна, 38, оф. 618, р/р №2600030114375 в АКБ "Золоті ворота", м. Харків, МФО 351931, код ЄДРПОУ 32135675) на підставі акту прийому - передачі місце, що знаходиться у комунальній власності, для розміщення спеціальної конструкції за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 314.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення 09.09.2009р.

Суддя Светлічний Ю.В.

справа №42/78-09