Рішення № 4844686, 21.05.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/33

21.05.09

За позовом Акціонерного товариства закритого типу «Страхова компанія «Форміка»

до Відкритого акціонерного товариства «Банк «Біг Енергія»

про стягнення 399274,51 грн.

за зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства «Банк «Біг Енергія»

до Акціонерного товариства закритого типу «Страхова компанія «Форміка»

про внесення змін до договору

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Денисенко А.В.

Представники:

від позивача за первісним позовом : Примак А.О. (представник за довіреністю)

Сорокін О.М. (директор)

від відповідача за первісним позовом: Щадко М.В. (представник за довіреністю)

В судовому засіданні 21 травня 2009 року за згоди представників сторін було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

Акціонерне товариство закритого типу «Страхова компанія «Форміка»(надалі –позивач за первісним позовом) звернулося до суду з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства «Банк «Біг Енергія»(надалі – відповідач за первісним позовом) про стягнення заборгованості в сумі 399274,51 грн., в тому числі заборгованість в сумі 390000,00 грн., пеню в сумі 3992,75 грн.

Позовні вимоги мотивовано невиконанням відповідачем за первісним позовом своїх зобов’язань за договором №31/24-03-05 від 24.03.2005р.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, звернувся до суду з зустрічною позовною заявою про внесення змін до договору №31/24-03-05 від 24.03.2005р., а саме до пункту 1.1 та пункту 1.2.

В судовому засіданні 21.05.2009р. судом було прийнято до провадження зустрічну позовну заяву в даній справі.

Позивач за первісним позовом проти задоволення зустрічної позовної заяви заперечував, мотивуючи це тим, що він не надає згоди на внесення змін до договору №31/24-03-05 від 24.03.2005р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

24 березня 2005 року між позивачем за первісним позовом (Вкладник) і відповідачем за первісним позовом (Банк) було укладено договір банківського вкладу №31/24-03-05 (надалі - Договір), за умовами якого позивач за первісним позовом вносить грошові кошти, які надалі є депозитним вкладом, а відповідач за первісним позовом приймає їх на строковий депозитний рахунок.

Станом на 18 березня 2009 року на рахунку позивача, відкритому відповідачем, знаходилось 400000,00 грн., що підтверджується банківською випискою (належним чином копія міститься в матеріалах справи).

Згідно із п. 2.4.6 Договору відповідач за первісним позовом зобов’язаний повернути вкладнику депозитний вклад та проценти протягом 5 календарних днів з моменту одержання письмової заяви від вкладника.

Пунктом 2.1.3 договору передбачене право позивача на звернення до банку про повернення депозитного вкладу раніше терміну, обумовленого в цьому договорі.

Сторонами було укладено додаткову угоду №2 відповідно до якої мінімальна сума депозитного вкладу складає 10000,00 грн.

Відповідно до положень пункту 3.7 договору дострокове повернення вкладу здійснюється протягом 1 банківського дня з моменту подачі заяви позивача про дострокове повернення вкладу (його частини).

05.11.2008р. позивач за первісним позовом звернувся до відповідача за первісним позовом з вимогою про повернення вкладу в розмірі 200000,00 грн.

19.11.2008р. позивач за первісним позовом звернувся до відповідача за первісним позовом з вимогою про повернення вкладу в розмірі 350000,00 грн.

Відповідач відмовив позивачу в поверненні посилаючись на положення постанови Правління НБУ №319 від 11.10.2008р., пунктом 2.4 якої встановлено, що банки мають виконувати свої зобов’язання за усіма типами договорів із залучення коштів у будь –якій валюті лише в разі настання строку завершення зобов’язань.

09.12.2008р. позивач за первісним позовом звернувся до відповідача за первісним позовом з вимогою про повернення вкладу в розмірі 390000,00 грн., тобто з урахуванням мінімальної суми депозитного вкладу, яка складає 10000,00 грн.

Відповідач відмовив позивачу в поверненні посилаючись на положення постанови Правління НБУ №413 від 04.12.2008р., якою встановлено, що банкам дозволено повертати грошові кошти з депозитного рахунку лише в разі настання строку завершення зобов’язань за депозитним договором.

Згідно із ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

У відповідності до ст. 1061 ЦК України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав. У разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти.

Згідно з п.2.4 глави 2 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами»№ 516 від 03.12.2003 року, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від іншої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові цю суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, установлених договором.

Частиною 1 статті 1060 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі сплином встановленого договором строку (строковий вклад).

Згідно з п.3.3 глави 3 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами»№ 516 від 03.12.2003 року банки повертають вклади (депозити) та сплачують нараховані проценти у строки, що визначені умовами договору банківського вкладу (депозиту) між вкладником і банком.

Відповідно до частини першої ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Враховуючи наведені положення законодавства України, а також той факт, що договором було передбачено дострокове повернення вкладу, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі залишкової суми вкладу, а саме в сумі 390 000,00 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (надалі –ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

У відповідності до частини третьої ст. 1066 ЦК України банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Крім того, статтею 1074 ЦК України встановлені обмеження права розпоряджатись рахунком, за якою обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Таким чином, враховуючи все вищезазначене та беручи до уваги те, що договором було передбачено дострокове повернення вкладу, а банком остаточна сума депозитного вкладу не повернута, чим порушено вимоги договору та чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми вкладу в розмірі 390 000,00 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до положень статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ (12%) за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Враховуючи термін затримки повернення частин вкладу в сумі 200000,00 грн. (81 день), 350000,00 грн. (67 днів) та 390000,00 грн. (49 днів), відсутність контррозрахунку відповідача, сума пені, що підлягає стягненню на користь позивача становить 9274,51 грн.

З урахуванням викладеного, первісні позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні зустрічної позовної заяви відповідача за первісним позовом через наступне:

Відповідач за первісним позовом звернувся до суду з зустрічною позовною заявою про внесення змін до договору №31/24-03-05 від 24.03.2005р., а саме:

- пункт 1.1 викласти в наступній редакції «на строковому депозитному рахунку обліковується сума грошових коштів, що належить вкладнику, в розмірі 411945,20 грн., складається з суми депозиту та нарахованих відсотків. Сума нарахованих відсотків в розмірі 11954,20 грн. приєднується до основної суми депозиту та перераховується на строковий депозитний рахунок на підставі заяви вкладника»;

- пункт 1.2 викласти в наступній редакції «термін дії договору встановлюється до 16 березня 2010 року. Дата повернення коштів вкладнику –16 березня 2010 року»;

- перше речення пункту 1.3 викласти в такій редакції: «за використання грошових коштів, розміщених на депозитному рахунку, банк сплачує вкладнику проценти виходячи зі ставки 12% річних, по закінченню терміну дії договору».

Положеннями статті 651 Цивільного кодексу України встановлено наступне:

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Таким чином, відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України законодавцем передбачено як підстави для змінення договору згоду сторін або істотного порушення однією з сторін порушення договору.

Відповідачем за первісним позовом не було надано суду доказів істотного порушення вкладником умов договору №31/24-03-05 від 24.03.2005р.

Пунктом 5.2 договору №31/24-03-05 від 24.03.2005р. передбачено, що всі доповнення і зміни за даним договором проводяться за угодою сторін. Позивач за первісним позовом не надав своєї згоди на внесення змін до договору, крім того, представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні заперечував проти внесення таких змін.

Відповідно до положень частини четвертої статті 652 Цивільного кодексу України зміна договору у зв’язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках.

Суд вважає, що обґрунтування, наведені відповідачем за первісним позовом, не підтверджують істотної зміни обставин. Посилання на важкий фінансовий стан судом не приймається до уваги, оскільки відповідно до положень статті 42 Господарського кодексу України підприємництвом є здійснення господарської діяльності на власний ризик.

Стосовно посилання відповідача за первісним позовом на те, що повернення 390000,00 грн. призведе до неможливості виконання зобов’язань перед іншими клієнтами та сплати податкових зобов’язань, суд бере до уваги той факт, що позивач за первісним позовом також здійснює підприємницьку діяльність, має зобов’язання перед третіми особами та є платником податків.

Судові витрати позивача у розмірі 4110,75 грн. (3992,75 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Первісний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Банк «Біг Енергія»(ідентифікаційний код: 20023463, адреса: 01032, м. Київ, вул. Комінтерну 15) на користь Акціонерного товариства закритого типу «Страхова компанія «Форміка»(ідентифікаційний код 22917331, адреса: 01042, м. Київ, вул. Саперне поле 28) 399274,51 грн. (триста дев’яносто дев’ять тисяч двісті сімдесят чотири гривні 51 копійку), судові витрати в розмірі 4110,75 (чотири тисячі сто десять гривень 75 копійок) грн. Видати наказ.

В задоволенні зустрічного позову Відкритого акціонерного товариства «Банк «Біг Енергія»до Акціонерного товариства закритого типу «Страхова компанія «Форміка»про внесення змін до договору №31/24-03-05 від 24.03.2005р. відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя

С.М. Морозов

Дата підписання повного тексту рішення 05.06.2009р.