Рішення № 4844685, 31.08.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/167

31.08.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мануфактура»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестер Україна»

про стягнення заборгованості

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Сивець Я.В. (довіреність № 12/01/09-01Ю від 12.01.2009р.);

від відповідача: не з’явились;

В судовому засіданні 31.08.2009р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мануфактура»(надалі ТОВ «Мануфактура», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестер Україна»(надалі ТОВ «Вестер Україна», відповідач) заборгованості в сумі 26 890, 73 грн., яка складається з суми основного боргу 24 994, 12 грн., суми збитків з урахуванням встановленого індексу інфляції, що складає 324, 92 грн., трьох відсотків річних, що складає 30, 51 грн..

В ході розгляду справи, у зв’язку із допущенням описки при написанні позовної заяви та невиконанням вимог суду з приводу обґрунтування здійснених розрахунків штрафних санкцій, позивачем подано заяву згідно з якою на розгляд суду передані вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 26 515, 52 грн., а від нарахування 3% річних та суми збитків з урахуванням індексу інфляції позивач відмовився.

Вказана заява розглядається судом як заява про зменшення позовних, у зв’язку з чим відсутні підстави припинення провадження щодо розгляду вимог від яких позивач відмовився. Зазначена позиція викладена у п. 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду від 13.08.2008р. № 01-8/482, п. 17 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006р. № 01-8/2351 в яких зазначалося, зокрема, що в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір; факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи, при цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем не у повному обсязі виконані зобов’язання щодо оплати поставленої продукції згідно видаткової накладної № ХМ-0310-05 від 03.10.2008р.. Заборгованість перед позивачем за поставлений товар була визнана відповідачем, та згідно складеного сторонами акту звірки від 13.02.2009р. складає 26 515, 52 грн.. Враховуючи несплату в повному обсязі суми боргу, що утворився за відповідачем, позивач просить стягнути її в судовому порядку.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява направлені на юридичну адресу ТОВ «Вестер Україна»(довідка про знаходження в єдиному державному реєстрі підприємств та організацій станом на 07.02.2009р. наявна в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в матеріалах справи доказами, про що відповідача попереджено ухвалою від 05.06.2009р..

Дослідивши матеріали справи, враховуючи пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно досягнутих між позивачем та відповідачем домовленостей щодо поставки товарів ТОВ «Мануфактура»на користь ТОВ «Вестер Україна»було передано товар за видатковою накладною ХМ-0310-05 від 03.10.2008р. на суму 32 942, 06 грн..

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Статтею 638 Цивільного кодексу України та ч. 2 статті 180 Господарського кодексу визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 2 цієї ж статті визначено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Вчинення відповідного правочину підтверджується видатковою накладною ХМ-0310-05 від 03.10.2008р. на підставі якої отримано товар, яка у належним чином засвідченій копії міститься в матеріалах справи.

Отримані товари відповідачем у повному обсязі не оплачено, згідно акту звірки взаємних розрахунків складеного станом на 13.02.2009р. за філією у місті Хмельницькому заборгованість складає 26 515, 52 грн., та на час вирішення спору у вказаній сумі не погашена, доказів які б спростовували визначену суму заборгованості відповідачем не представлено.

Акт звірки складений станом на 13.02.2009р. підписаний обома сторонами, скріплений печатками підприємств, у належним чином засвідченій копії міститься в матеріалах справи.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Досягнення згоди щодо продажу товарів за правовою природою підтверджує виникнення між сторонами зобов’язань, що виникають з договору поставки.

Укладений між сторонами договір, фактично є договором поставки, а згідно положень ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов’язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У зв’язку з неотриманням коштів за поставлений товар, позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою за вих. 23/02/09-01ю від 23.02.2009р. у якій просив перерахувати суму боргу в розмірі 26 515, 55 грн. (направлення відповідачу вимоги підтверджується поштовим чеком № 7890 від 04.03.2009р. з описом-вкладенням до рекомендованого відправлення які у належним чином засвідчених копіях містяться в матеріалах справи).

Строк виконання зобов’язань по оплаті поставленого товару є таким, що настав 11.03.2009р., розрахунку за отриманий товар відповідачем не здійснено, заборгованість в сумі 26 515, 55 грн. відповідачем не погашена, доказів зворотнього суду не представлено.

Заявлені позовні вимоги відповідачем не спростовані, відзиву на позов та документів в підтвердження заперечень на вимоги ухвали суду не надано, доказів здійснення розрахунків з позивачем за переданий згідно накладної ХМ-0310-05 від 03.10.2008р. товар у повному обсязі суду не представлено. Враховуючи відсутність доказів перерахування коштів за поставлену продукцію в розмірі 26 515, 52 грн., обов’язок по оплаті якої виник у відповідача згідно надісланої вимоги, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в розмірі 265, 15 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118, 00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ч. 2 п. 4.2 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України»якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Вестер Україна” (04112, м. Київ, вул. Ризька, 8-А, р/р 26005074011501 в ВАТ „Сведбанк”, МФО 300164, р/р 26005000114756 в ВАТ «Укрексімбанк»в м. Тернополі, МФО 338879, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 35073676) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мануфактура»(юрид. адреса: 07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Шолуденка 1, р/р 26003301014027 в ВАТ ВТБ Банк, МФО 321767, ідент. код 31513808) 26 515, 52 грн. (двадцять шість тисяч п’ятсот п'ятнадцять гривень 52 копійки) основного боргу, 265, 15 грн. (двісті шістдесят п’ять гривень 15 копійок) витрат по сплаті державного мита та 118 грн. (сто вісімнадцять гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 10.09.2009