Рішення № 4844652, 14.09.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 203

РІШЕННЯ

Іменем України

14.09.2009

Справа №2-29/1676-2009

За позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримнафтозбуд», (95023, м. Сімферополь, вул. Ялтинське шосе, 12, код ЄДРПО України 32100548).

До відповідача – Відкритого акціонерного товариства «АТП - 1263», (95022, м. Сімферополь, вул. Глінки, 63, код ЄДРПО України 05423225).

Про розірвання договору, спонукання повернути майно та стягнення 7 681,40 грн.

Суддя О.І. Башилашвілі

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Іотковський А. Г., довіреність б/н від 12.01.2009р., представник.

Від відповідача – Міркін А. Л., довіреність №88 від 24.06.2009р., представник.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримнафтозбуд», звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача – Відкритого акціонерного товариства «АТП - 1263» про стягнення заборгованості в розмірі 7 681,40 грн., з яких: 6 300,00 грн. – основна сума боргу, 172,98 грн. – 3% річних та 1 208,10 грн. – індекс інфляції; розірвати договір оренди №3/05 від 22.04.2005р. та спонукати ВАТ «АТП - 1263» повернути позивачу орендоване майно, а саме: будівлю ПТО, стіл – верстак, колонку масляну та силовий щит.

25.06.2009р. позивач подав суду заяву про доповнення позовних вимог, у якій із посиланням на ст. 22 ГПК України фактично змінив предмет позову та просить суд стягнути з відповідача: 6 300,00 грн. – основна сума боргу, 172,98 грн. – 3% річних та 1 208,10 грн. – індекс інфляції та спонукати ВАТ «АТП - 1263» повернути позивачу орендоване майно, а саме: будівлю ПТО, стіл – верстак, колонку масляну та силовий щит.

Заява прийнята судом.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконує грошові зобов’язання за договором оренди, у зв’язку з чим за ним виникла заборгованість, яку він самостійно не сплачує.

Відповідач проти позову заперечує, посилається на те, що договір від 22.04.2005р. № 3/05 не підписувався уповноваженою особою відповідача, також не підписувався акт прийму передачі майна.

Відповідач посилається на те, що він користується спірним майном на підставі іншого договору - від 12.08.2005р. № 186, заборгованість за яким відсутня.

Крім того, відповідач посилається на те, що у двох вказаних договорах вказані різні адреси на яких розташований об’єкт оренди та позивач не є власником цього майна.

За клопотанням сторін строк вирішення спору продовжувався відповідно до ст. 69 ГПК України.

В судовому засіданні оголошувалась перерва, розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

22 квітня 2005р. між ТОВ «Кримнафтосбут» та ВАТ «АТП 1263» укладений договір оренди пункту технічного обслуговування, що складається з: будівлі ПТО; столу - верстака; колонки мастильної; щита силового, розташованого за адресою: м. Саки, вул. 2-ої Гвардійської армії, площею 128 кв.м. (том 1, а.с. 13).

Майно передано відповідачу по акту прийому – передачі від 01 вересня 2005р. (том 1, а.с. 14).

Згідно пункту 3.1 договору, орендна плата визначена у розмірі 300 грн. в місяць.

Пунктом 3.2. договору, орендар зобов'язаний щомісячно проводити оплату шляхом 100% передоплати на поточний рахунок орендодавця.

Позивач посилається на те, що відповідач систематично порушував пункт 3.2 вказаного договору в частині 100% передоплати, а з серпня 2007р. перестав сплачувати орендну плату, у зв’язку з чим станом на 01.02.2009р. за відповідачем склалась заборгованість в сумі 6300,00 грн.

Згідно статті 526 ГК України, зобов'язання повинні бути виконані належним чином відповідно до умов договору.

Згідно частини 1 статті 193 ХК України, суб'єкти господарювання і інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до договору.

Згідно статті 525 ГК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов зобов'язання не допускається.

Згідно частини 1 статті 530 ГК України, якщо в зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконання у встановлений термін.

Згідно статті 610 ГК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно статті 625 ГК України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний виплатити суму довга з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Позивач розрахував 3% річних у розмірі 172,98 грн. та індекс інфляції у розмірі 1208,10 грн.

На листи позивача від 22 травня 2008р. і 15 вересня 2008р. з проханням погасити заборгованість, відповідач не реагував, заборгованість не погасив. У зв’язку з чим, позивач листом від 13.01.2009р. запропонував відповідачу розірвати договір і повернути орендоване майно. Відповідач також не відповів на цей лист позивача.

Відповідач у свою чергу не згоден з позовними вимогами, посилається на те, що договір оренди від 22 квітня 2005 року за № 3/05 не підписувався Лопушинським Богданом Гавриловичем - особою яка вказана у преамбулі, як така, що підписала договір від імені відповідача.

На думку відповідача, вказаний договір не може вважатися укладеним, бо його не підписував представник відповідача, а також він не був укладений шляхом здійснення оплати чи проведенням інших необхідних для укладення дій у 20-ти денний термін, що передбачений відповідним законодавством.

Відповідач також вважає, що акт прийому передачі від 01 вересня 2005р. (том 1, а.с. 14), не був підписаний головою правління відповідача та цей акт не є частиною договору оренди 22 квітня 2005р., оскільки він складався до іншого договору оренді між сторонами (№ 186 від 12 серпня 2005 року) і не може прийматися до уваги, у зв’язку з тим, що об'єктом оренди, згідно договору від 22 квітня 2005р., є пункт технічного обслуговування, який знаходиться за адресою: м. Саки, вул. 2-ї Гвардійської Армії без номеру будинку, а за актом від 01 вересня 2005 року, адреса майна, що передається знаходиться у м. Саки по вул. Євпаторійське шосе, 46, що є адресою майна, яке передавалося за договором оренди № 186 від 12 серпня 2005 року.

Крім того, відповідач посилається на те, що договір 22 квітня 2005 року за № 3/05 не містить у собі обов’язкових суттєвих умов, тому є неукладеним.

Щодо перерахуванням відповідачем орендної плати, то останній зазначив, що в рахунках на сплату орендної плати не вказувалося, що це рахунки за оренду приміщення що розташоване в м. Саки по вул. 2-ї Гвардійської Армії, а в призначенні платежу відповідачем просто зазначалося за оренду майна в м. Саки по рахунку. Крім того, відповідач посилається на те, що ні в рахунку, а ні платіжному документі відповідач не зазначав за яким саме договором здійснювалась орендна плата.

Однак, суд не може погодитися з доводами відповідача, у зв’язку з наступним.

Згідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно статті 181 ГК України, господарський договір укладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Згідно ч.3 ст. 92 ЦК України, орган або особа, що виступає від імені юридичної особи, зобов'язана діяти на користь цієї юридичної особи, сумлінно і розумно і не перевищувати своїх повноважень.

Відповідно до ст. 241 ГК України, операція, здійснена представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права і обов'язки особи, яких він представляє, лише у разі подальшого схвалення операції цією особою. Операція вважається схваленою, зокрема, у випадку, якщо особа, яку воно представляє, зробила дії, що свідчать про прийняття її до виконання.

Оглянувши договір оренди від 22 квітня 2005р., та акт прийому - передачі від 01 вересня 2005р., суд встановив, що ці документи підписані і скріплені печатками сторін, у тому числі і відповідачем.

Згідно пункту 3.4.1 Інструкції про порядок видачі міністерствам і іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням і громадянам дозволів на право відкриття і функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядку видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, і затвердженні Умов і правил проведення діяльності по відкриттю і функціонуванню штемпельно-граверних майстерень, виготовленню печаток і штампів (затверджена наказом МВС України від 11 січня 1999 року N 17 і зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 28 квітня 1999 року під N 264/3557), відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів підприємницької діяльності, інших організаційних форм підприємництва, діяльність яких передбачена чинним законодавством України, громадян-підприємців.

Таким чином, саме керівник підприємства відповідає за використання печатки підприємства, відповідно позивач не повинен був перевіряти та не міг знати чи є у відповідній посадовій особи відповідача повноваження ставити відтиск печатки на вказаному договір та акти прийому-передачі майна.

При цьому суд не приймає посилання відповідача на постанову начальника Київського РВ СМУ ГУ МВС України в АР Крим від 23.09.2005р. про відмову у порушенні кримінальної справи, як на доказ того, що уповноважена посадова особа відповідача не ставила печатку на договорі від 22 квітня 2005р. та на акті прийому - передачі від 01 вересня 2005р., у зв’язку з наступним.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Стаття 34 ГПК України, передбачає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 35 ГПК України, обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування.

Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку.

Так, вказана постанова про відмову у порушенні кримінальної справи не має для суду обов’язкового характеру.

Крім того, якщо і допустити, що посадова особа відповідача і допустила пропажу печатки ВАТ «АТП - 1263», то це могло відбутися значно пізніше, тобто після підписання вказаних договорів оренди та акту прийому-передачі, оскільки відповідач посилається на те, що у нього пропала печатка 20.09.2005р., тобто після підписання та скріплення печаткою ВАТ «АТП - 1263» вказаних договорів та акту.

Під час розгляду справи, суд встановив, що пункт технічного обслуговування, що складається з: будівлі ПТО; столу - верстака; колонки мастильної; щита силового, який є предметом договору оренди, знаходиться у володінні відповідача, проти чого не заперечує останній. При цьому суд враховує, що відповідач здійснював дії для юридичного закріплення своїх прав на цей об'єкт.

Зокрема, 16 серпня 2005р. відповідач надіслав лист у виконавський комітет Сакського міської ради з проханням укладення договір оренди земельної ділянки, на якій розташоване ПТО (том 1, а.с. 92).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем з жовтня 2005р. по липень 2007р. щомісячно підписувалися акти виконаних послуг з оренди ПТО і щомісячно перераховувалася обумовлена сторонами сума орендної плати (том 1, а.с. 50-63).

З зазначених актів виконаних робіт та банківських виписок вбачається, що відповідач здійснював орендній платежі на підставі рахунків відповідача у сумах по 300,00 грн.

Сума орендної плати у розмірі 300,00 грн., передбачена п. 3.1 саме договору оренди від 22.04.2005р. № 3/05, а не договором № 186 від 12 серпня 2005 року.

Оглянувши положення договору № 186 від 12 серпня 2005 року (том 1, а.с. 84), суд дійшов висновку про його нікчемність з огляду на те, що він укладений строком на 49 років строком до 12.08.2054р., при цьому цей договір не посвідчений нотаріально та не зареєстрований у встановленому законом порядку, що у свою чергу прямо суперечить приписам ст.ст. 793-794 ЦК України, які діяли під час укладення цього договору.

Так, станом на 12.08.2005р. вказані статті ЦК України встановлювали:

«Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі.

Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше одного року, підлягає державній реєстрації.»

Частина 1 ст. 220 ЦК України встановлює, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Викладене повністю спростовує посилання відповідач на договір № 186 від 12 серпня 2005 року.

Як висновок, суд вважає за необхідне зазначити, що договір оренди від 22.04.2005р. № 3/05 не можна вважати неукладеним, з огляду на наступні, встановлені судом факти:

- відповідач досі користується майном позивача;

- відповідач сплачував суму орендної плати встановлену, саме договором від 22.04.2005р. № 3/05.

Таким чином, договір від 22.04.2005р. № 3/05 виконувався сторонами.

Щодо відсутності, у договорі від 22.04.2005р. № 3/05 суттєвих умов передбачених ГК України та Законом України «Про оренду державного та комунального майна», то суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач не був позбавлений можливості ініціювати перед позивачем питання приведення вказаного договору відповідно до вимог діючого законодавства.

Стаття 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Суд встановив, що договір оренди від 22.04.2005р. № 3/05 не визнаний недійсним у встановленому законом порядку.

Крім того, слід зазначити, що відсутність у договорі таких умов як: розмір орендної плати з урахуванням індексу інфляції, порядок амортизаційних відрахувань, може порушувати законні інтереси лише орендодавця, та такий висновок суду підкріплений відсутністю у матеріалах справи доказів, які б свідчили, що відповідач не згоден з розміром орендної плати та відповідно він ініціював питання зменшення невеликого розміру орендної плати (300,00 грн. на місяць).

Щодо адреси об’єкту оренди, зазначеної у договорі від 22.04.2005р. № 3/05, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Суд встановив, що одним із засновників позивача було ВАТ «Кримнофтопродукт». При створенні ВАТ «Кримнафтопродукт» одним із засновників підприємства виступила держава в особі регіонального відділення фонду Державного майна України в АР Крим.

В якості внеску до статутного фонду ВАТ «Кримнофтопродукт» було внесено майно, зокрема АЗС № 24, до якої відносився пункт технічного обслуговування.

Судом встановлено, що АЗС № 24 розташована на перехресті вулиць Євпаторійське шосе і 2-га Гвардійська Армія (викопіювання том 2, а.с. 6).

Юридична адреса АЗС № 24 - м. Саки, Євпаторійське шосе 46. Пункт технічного обслуговування фактично, знаходиться по вул. 2-ої Гвардійської армії, між АЗС № 24 і Сакськой нафтобазою. У 2002р., виступаючи одним з засновників ТОВ «Кримнафтозбут», ВАТ «Кримнафтопродукт» передало цей об'єкт по акту прийому - передачі в статутний фонд ТОВ «Кримнафтозбут» /(том 2, а.с. 13-15).

Після реконструкції, АЗС № 24 була привласнена адреса: м. Саки, вул. 2-ої Гвардійської армії, 2, що підтверджується рішенням виконавчого комітету Сакської міської ради від 28.11.2003р. (том 2, а.с. 16), у зв’язку з чим фактичне знаходження пункту технічного обслуговування по вул. 2-ої Гвардійської армії, між об'єктами з номерами 2 (АЗС) і 4 (нафтобаза), вносить плутанину з визначенням адреси пункту технічного обслуговування, що і стало наслідком помилкового зазначені в договорі оренди від 22.04.2005р. № 3/05 адреси на якій розташований ПТО.

Так, позивач є власником одного пункту технічного обслуговування, розташованого по вул. 2-ої Гвардійській армії, якому привласнена адреса – м. Саки, Євпаторійське шосе, 46, відповідно до рішення виконавчого комітету Сакської міської ради від 27.05.2005р. № 183 про оформлення права власності (том 2, а.с. 78).

Враховуючи викладені обставини, відповідач повинен був виконувати грошові зобов’язання за користування об’єктом оренди, у розмірі та у строк встановлені договором оренди від 22.04.2005р. № 3/05, однак у зв’язку з не виконанням грошових зобов’язань за договором, за ним виникла заборгованість в сумі 6300,00 грн. на яку позивачем нараховані в порядку ст. 625 ЦК України 3% річних у розмірі 172,98 грн. та індекс інфляції у розмірі 1208,10 грн.

Відповідач не виконав свого права наданого йому ст. 33 ГПК України та не представив суду доказів сплати боргу, 3% річних та індексу інфляції, у зв’язку з чим позов в цій частині підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про спонукання ВАТ «АТП - 1263» повернути позивачу орендоване майно, а саме: будівлю ПТО, стіл – верстак, колонку масляну та силовий щит, то суд вважає, що позов в цій частині також підлягає задоволенню, у зв’язку з наступним.

Відповідно до п. 7.1 договору від 22.04.2005р. № 3/05, цей договір укладений строком до 31.03.2006р. та діє з моменту його підписання сторонами.

Відповідно до ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Враховуючи наведену норму та відсутність з боку позивача заяв про розірвання або зміну умов договору до 13.01.2009р., договір оренди від 22.04.2005р. № 3/05 кожен рік поновлювався на той самий строк на який був укладений, у зв’язку з чим суд не приймає посилання відповідача на те, що цей договір не міг продовжуватися в силу закону.

Суд встановив, що 13.01.2009р. позивач надіслав на адресу відповідача листа з пропозицією розірвати договірні відносити та повернути об’єкт оренди.

Згідно ст. 782 ЦК України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач отримав листа позивача 17.01.2009р., що підтверджується поштовим повідомленням ( том 1, а.с. 15), однак відповідач досі не повернув відповідачу об’єкт оренди.

Викладене свідчить про відсутність у відповідача правових підстав для подальшого користування об’єктом оренди, що свідчить про обґрунтованість вимоги позивача про спонукання відповідача повернути об’єкт оренди.

З урахуванням викладеного позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Витрати по оплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу суд покладає на відповідача, згідно зі ст. 49 ГПК України.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені – 14.09.2009р.

Повний текст рішення оформлений відповідно до ст. 84 ГПК України – 14.09.2009р.

Керуючись статтями 49,82–85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «АТП - 1263», (95022, м. Сімферополь, вул. Глінки, 63, код ЄДРПО України 05423225) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримнафтозбуд» (95023, м. Сімферополь, вул. Ялтинське шосе, 12, код ЄДРПО України 32100548) 6 300,00 грн. – заборгованість, 172,98 грн. – 3% річних та 1208,10 грн. – збитки від знецінення коштів внаслідок інфляції.

3. Спонукати Відкрите акціонерне товариство «АТП - 1263», (95022, м. Сімферополь, вул. Глінки, 63, код ЄДРПО України 05423225) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Кримнафтозбуд» (95023, м. Сімферополь, вул. Ялтинське шосе, 12, код ЄДРПО України 32100548) майно: будівлю пункту технічного обслуговування, стіл – верстак, колонку мастильну та силовий щит, розташовані за адресою: м. Саки, Євпаторійське шосе, 46.

4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «АТП - 1263», (95022, м. Сімферополь, вул. Глінки, 63, код ЄДРПО України 05423225) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримнафтозбуд» (95023, м. Сімферополь, вул. Ялтинське шосе, 12, код ЄДРПО України 32100548) витрати по сплаті державного мита в сумі 187,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

5. Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Башилашвілі О.І.