Рішення № 4844623, 09.06.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/399-31/169-47/232

09.06.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасизалізобетонбуд»

До 1. Підприємства «Ресурс»Всеукраїнської організації інвалідів

«Союз організацій інвалідів України»

2. Громадської організації «Народна кредитна спілка «Добробут»

Про стягнення 1 973 343,60 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

Від позивача Ніколаєв О.В. –представник за довіреністю;

Від відповідача-1 не з’явився;

Від відповідача -2 Губаненко Ю.П. –представник за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача-1 суму загалом у розмірі 1 973 343,60 грн., в тому числі 684 467,68 грн. орендної плати, 45 427,49 грн. пені, 18 876,17 грн. 3% річних від простроченої суми, 57 906,76 грн. інфляційних нарахувань за весь час прострочення та 1 166 665,50 грн. неустойки у зв’язку з неналежним виконанням зобов’язання за договором.

За заявленим клопотанням позивача, Господарський суд міста Києва ухвалою від 15.08.2007 залучив до участі у справі в якості другого відповідача –Громадську організацію “Народна кредитна спілка “Добробут”.

04.09.2007 позивач подав до Господарського суду уточнення до позовних вимог, в якому вимагається стягнути солідарно з Підприємства “Ресурс” Всеукраїнської організації інвалідів “Союз організацій інвалідів” та Громадської організації “Народна кредитна спілка “Добробут”на користь позивача 1 973 343,60 грн., в тому числі 684 467,68 грн. орендної плати, 45 427,49 грн. пені, 18 876,17 грн. 3% річних від простроченої суми, 57 906,76 грн. інфляційних нарахувань за весь час прострочення та 1 166 665,50 грн. неустойки.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.09.2007 № 32/399 позов задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2007 рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2007 № 32/399 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.03.2008 № 32/399 рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2007 № 32/399 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2007 № 32/399 - скасовані, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Свою постанову Вищий господарський суд України мотивував тим, що судами попередніх інстанцій не було повно та обєктивно досліджено обставини справи, дано помилкову юридичну оцінку встановленим фактичним обставинам справи, а тому ухвалені судові рішення по справі не можна вважати законними та обґрунтованими.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2008 справу було прийнято до нового розгляду, присвоєно № 32/399-31/169.

Ухвалою Верховного Суду України від 22.05.2008 відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду в касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 13.03.2008 № 32/399.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.09.2008 № 32/399-31/169 у позові відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2008 № 32/399-31/169 рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2008 № 32/399-31/169 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.03.2009 № 32/399-31/169 рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2008 № 32/399-31/169 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2008 № 32/399-31/169 - скасовані, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Свою постанову Вищий господарський суд України мотивував тим, що судами попередніх інстанцій не було повно та обєктивно досліджено обставини справи, дано помилкову юридичну оцінку встановленим фактичним обставинам справи, а тому ухвалені судові рішення по справі не можна вважати законними та обґрунтованими.

Згідно резолюції Голови Господарського суду міста Києва справу № 32/399-31/169 передано на новий розгляд судді Станіку С.Р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2009 справу № 32/399-31/169 прийнято суддею Станіком С.Р. до свого провадження, присвоєно № 32/399-31/169-47/232 та призначено розгляд справи на 13.05.2009.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2009 розгляд справи відкладено до 26.05.2009, а ухвалою від 26.05.2009 –до 09.06.2009.

В судовому засіданні 09.06.2009 представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі. Просив суд позов задовольнити посилаючись на нижчевикладені обставини. Представник позивача в судовому засіданні 09.06.2009 просив суд стягнути з відповідача-1 та відповідача-2 солідарно суму заборгованості загалом в розмірі 1 973 343,60 грн. Вимоги позивача мотивовані тим, що згідно умов укладеного між позивачем та відповідачем-1 договору оренди-підряду крана від 25.09.2005 у відповідача-1 рахувалась перед позивачем заборгованість загалом в сумі 1 973 343,60 грн., яка складалась з 684 467,68 грн. орендної плати за період з 10.01.2006 по 18.10.2006, 45 427,49 грн. пені, 18 876,17 грн. 3% річних від простроченої суми, 57 906,76 грн. інфляційних нарахувань, 1 166 665,50 грн. неустойки, яка відповідачем-1 не погашена. Але згідно укладеної між відповідачем-2 та позивачем Угоди про співпрацю від 15.08.2008, відповідач-2 визнав заборгованість перед позивачем -2 у розмірі 1 973 343,60 грн., в тому числі 684 467,68 грн. орендної плати, 45 427,49 грн. пені, 18 876,17 грн. 3% річних від простроченої суми, 57 906,76 грн. інфляційних нарахувань, 1 166 665,50 грн. неустойки, але зазначену заборгованість всупереч вимог закону - не погасив.

Відповідач-1 в судове засідання 09.06.2009 своїх представників не направив, витребуваних ухвалами суду від 23.04.2009, 13.05.2009, 26.05.2009 - документів та відзиву не надав. Через канцелярію Господарського суду міста Києва заяв та клопотань не подавав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином. Також, суд враховує те, що відповідач-1 не був позбавлений права надати витребувані документи та відзив через канцелярію суду або направленням їх поштовим відправленням на адресу суду.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні 09.06.2009 проти заявлених вимог заперечив. Просив суд у позові відмовити. Відповідач-2 свої заперечення мотивував тим, що заборгованість загалом в сумі 1 973 343,60 грн., яка заявлена позивачем до стягнення, виникла внаслідок невиконання саме відповідачем-1 своїх зобов’язань по договору оренди-підряду крана від 25.09.2009, який укладений між позивачем та відповідачем-1, і стороною якого він не був. Угода про співпрацю від 15.08.2008, яка укладена між відповідачем-2 та позивачем, не породжує у відповідача-2 зобов’язань по погашенню заявленої позивачем до стягнення суми заборгованості в розмірі 1 973 343,60 грн.

Також, відповідач-2 заявив про застосування до вимог позивача про стягнення неустойки строку позовної давності, передбаченого статтею 258 Цивільного кодексу України та застосування п. 6 статті 232 Господарського кодексу України щодо шестимісячного строку нарахування пені.

Згідно вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача-2, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.01.2002 між відповідачем -2 –Громадською організацією «Народна кредитна спілка «Добробут», як замовником –генінвестором, та відповідачем -1 –Підприємством «Ресурс»Всеукраїнської організації інвалідів, як генпідрядником-інвестором, було укладено Генеральний довгостроковий інвестиційно-підрядний контракт № 1/Б/02 про будівництво житлового комплексу з громадсько-побутовими приміщеннями за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська, 208 та підключення його до інженерних мереж міста, який підписано представниками відповідача-2 та відповідача-1 і посвідчено печатками підприємств.

22.09.2005 між відповідачем -1 –Підприємством «Ресурс»Всеукраїнської організації інвалідів, як генпідрядником, та позивачем –ТОВ «Черкасизалізобетонбуд», як виконавцем, було укладено Договір підряду –оренди крану (далі –Договір підряду-оренди крану б/н від 22.09.2005), який підписано представниками відповідача-1 та позивача і посвідчено печатками підприємств.

Умовами Договору підряду-оренди крану б/н від 22.09.2005 сторони погодили, що генпідрядник (відповідач-1) для механізації будівництва та виконання будівельно-монтажних робіт замовляє баштовий кран КБ-674, а виконавець за письмовою заявою виконує монтаж, демонтаж та перебазування баштового крану та підкранових колій в обидва кінці згідно ПВР (п. 1.1), вартість експлуатації баштового крану становить 100 000,00 грн. у місяць, в т.ч. ПДВ 20%(п. 1.2), вартість перебазування крану становить 88 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% (п. 1.3), вартість монтажу крану становить 80 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% (п. 1.4), вартість демонтажу крану становить 75 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% (п. 1.5), розрахунки за виконані роботи проводяться щомісячно за договірною ціною на підставі актів вартості виконаних робіт (надання послуг), підписаних уповноваженими представниками генпідрядника, виконавця і завірених печаткою (п. 2.1), термін дії договору датами не визначений, але зазначено що до завершення будівельних робіт (п. 4.1), в разі несвоєчасної сплати орендної плати генпідрядник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,1 % від суми несплати за кожний день несплати (п. 5.4).

Також, судом встановлено, що Договір - оренди крану б/н від 22.09.2005 погоджено Замовником будівництва – Громадською організацією «Народна кредитна спілка «Добробут»шляхом проставлення печатки підприємства та посвідчення підписом Голови правління Є.Б. Мандровським.

Також, між відповідачем -1 – Підприємством «Ресурс»Всеукраїнської організації інвалідів, як генпідрядником, та позивачем –ТОВ «Черкасизалізобетонбуд», як виконавцем, було укладено Додаткові угоди № 1 від 21.06.2006 та № 2 від 11.08.2006 до Договору підряду-оренди крану б/н від 22.09.2005.

Відповідно до Акту приймання –передачі від 10.01.2006 по Договору підряду-оренди крану б/н від 22.09.2005, підписаного представниками відповідача-1 та позивача і посвідченого печатками підприємств, на виконання умов Договору підряду-оренди крану б/н від 22.09.2005 виконавець (позивач) передав у строкове платне користування баштовий кран КБ-674, а генпідрядник (відповідач) прийняв зазначений кран і зобов’язався сплачувати орендну плату та інші платежі, передбачені договором, до 5 числа місяця наступного за звітним.

Згідно Акту приймання –передачі наданих послуг від 31.01.2006, підписаного представниками відповідача-1 та позивача і посвідченого печатками підприємств, на виконання умов Договору підряду-оренди крану б/н від 22.09.2005 виконавець (позивач) надав послуги по оренді баштового крану КБ-674 у січні 2006 року, а генпідрядник (відповідач) прийняв надані послуги і зобов’язався їх оплатити протягом 7 днів з моменту отримання акту. Вартість наданих послуг складає: монтаж крану - 80 000,00 грн., в т.ч. ПДВ –20%, орендна плата –70 967,74 грн., в т.ч. ПДВ –20%., а всього: 150 967,74 грн.

Згідно Акту приймання –передачі наданих послуг від 28.02.2006, підписаного представниками відповідача-1 та позивача і посвідченого печатками підприємств, на виконання умов Договору підряду-оренди крану б/н від 22.09.2005 виконавець (позивач) надав послуги по оренді баштового крану КБ-674 у лютому 2006 року, а генпідрядник (відповідач) прийняв надані послуги і зобов’язався їх оплатити протягом 7 днів з моменту отримання акту. Вартість наданих послуг складає: орендна плата –100 000,00 грн., перебазування крану –88 000,00 грн. в т.ч. ПДВ –88000,00 грн., а всього: 188 000,00 грн.

Як зазначав позивач у позові, відповідачем -1 було здійснено часткове погашення заборгованості по Договору підряду-оренди крану б/н від 22.09.2005, а саме: 30.09.2005 перераховано 140 000,00 грн., а 25.05.2006 –349 500,00 грн., а загалом –489 500,00 грн.

31.07.2006 позивачем на адресу відповідача-1 було надіслано вимогу № 244, відповідно до якої позивач посилаючись на те, що у відповідача наявна заборгованість по сплаті орендної плати за 4 місяці по Договору підряду-оренди крану б/н від 22.09.2005, просив сприяти демонтажу крану та після його демонтажу оплатити вартість демонтажу в сумі 75 000,00 грн. та погасити заборгованість по сплаті орендної плати.

Також, позивач листом № 36 від 08.02.2007 просив відповідача-1 забезпечити доступ до крану КБ-647 для його демонтажу 13.02.2007.

09.10.2006 позивачем відповідачу -1 було надіслано повідомлення –вимогу № 298, відповідно до якої позивач на підставі ч. 1 статті 782 Цивільного кодексу України відмовився від Договору підряду-оренди крану б/н від 22.09.2005 та просив відповідача на виконання умов зазначеного Договору оплатити орендну плату за січень-вересень 2006 року на загальну суму 549 467,60 грн., вартість демонтажу крану – 75 000,00 грн., пеню на підставі п. 5.4 Договору –80 594,00 грн.

У відповідь на повідомлення –вимогу № 298 від 09.10.2006, відповідачем-1 було надіслано позивачу лист № 141 від 18.10.2006, відповідно до якого відповідач-1 зазначав про те, що замовником будівництва на об’єкті, де використовується кран, є Громадська організація «Народна кредитна спілка «Добробут», а тому просив погодити вимоги, заявлені у повідомленні – вимозі № 298 від 09.10.2006, саме з замовником будівництва, який є відповідальним за розрахунки по будівництву на об’єкті.

Як зазначав відповідач-2 у письмовому відзиві на позов, за період з 2001 –2006р.р., відповідачем-2 на виконання Контракту № 1/Б/02 від 18.01.2002 було перераховано 17 774 195,29 грн., з яких відповідачем-1 було використано 13 636 347,00 грн. і 544 855,00 грн. є витратами відповідача-1, неосвоєний залишок склав 5 592 993,29 грн. і з цих коштів відповідач-1 мав змогу розрахуватись з позивачем згідно Договору підряду-оренди крану б/н від 22.09.2005.

15.08.2008 між відповідачем -2 –Громадською організацією «Народна кредитна спілка «Добробут», з однієї сторони, та позивачем –ТОВ «Черкасизалізобетонбуд», з іншої сторони, було укладено Угоду про співпрацю (далі –Угода від 15.08.2008), яку підписано представниками відповідача-2 та позивача і посвідчено печатками підприємств.

Умовами Угоди від 15.08.2008 сторони погодили, що враховуючи те, що Господарським судом міста Києва розглядається спір між відповідачем-2, відповідачем -1 та позивачем про сплату орендної плати та штрафних санкцій по Договору підряду-оренди крану б/н від 22.09.2005, відповідач-2 визнає заборгованість перед позивачем у розмірі 1 973 343,60 грн., в тому числі 684 467,68 грн. орендної плати, 45 427,49 грн. пені, 18 876,17 грн. 3% річних від простроченої суми, 57 906,76 грн. інфляційних втрат за весь час прострочення, 1 166 665,50 грн. неустойки (п.1.1), в рахунок погашення заборгованості по Договору підряду-оренди крану б/н від 22.09.2005 відповідач-2 зобов’язується передати позивачу у власність не менше 140 кв.м. нежитлових приміщень вартістю не менше 14 100 грн. за 1 кв.м. на 19 поверсі у житловому будинку, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська, 208, характеристики приміщень, строки та порядок передачі будуть визначені сторонами у окремій угоді (п. 1.2).

Як зазначав представник позивача в судових засіданнях, і що не заперечувалось представником відповідача-2 в судових засіданнях по справі, умови пункту 1.2 Угоди від 15.08.2008 виконані сторонами не були, приміщень позивачу –не передано, жодної угоди щодо зазначених приміщень –між сторонами у встановленому законом порядку –не укладено і станом на момент вирішення спору належних та допустимих доказів в розумінні статті 33, 34 Господарського процесуального кодексу України укладення зазначеної угоди або погашення відповідачем –2 перед позивачем заборгованості в сумі 1 973 343,60 грн. –суду надано не було.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

У відповідності до ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Стаття 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Стаття 853 Цивільного кодексу України встановлює обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, в іншому випадку він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Вимогами статті 854 Цивільного кодексу України визначено, що замовник зобовязаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк.

Статтею 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором оренди наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно статті 761 ч.1 Цивільного кодексу України встановлює, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Відповідно до статті 762 Цивільного кодексу України встановлює, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що між відповідачем -1 –Підприємством «Ресурс»Всеукраїнської організації інвалідів, як генпідрядником, та позивачем –ТОВ «Черкасизалізобетонбуд», як виконавцем, було укладено Договір підряду –оренди крану від 22.09.2005, який за своєю правовою природою є змішаним договором, оскільки в ньому між сторонами були обумовлені правовідносини як щодо оренди крану КБ-674, так і виконання робіт і надання послуг з перебазування, монтажу та демонтажу крану КБ-674. Також, строк дії зазначеного договору залежав від завершення будівельних робіт на об’єкті: будівництві будинку за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська, 208, будівництво якого здійснювалось на підставі Генерального довгострокового інвестиційно-підрядного контракту № 1/Б/02 від 18.01.2002.

Як встановлено судом, заявлена позивачем до стягнення сума заборгованості в розмірі 1 973 343,60 грн., що складається з 684 467,68 грн. заборгованості з орендної плати, 45 427,49 грн. пені, 18 876,17 грн. 3% річних від простроченої суми, 57 906,76 грн. інфляційних втрат за весь час прострочення, 1 166 665,50 грн. неустойки –виникла на підставі Договору підряду –оренди крану від 22.09.2005 внаслідок невиконання відповідачем-1 своїх зобов’язань по зазначеному договору.

Але внаслідок укладення між відповідачем -2 та позивачем Угоди від 15.08.2008, відповідач-2 визнав заборгованість перед позивачем у розмірі 1 973 343,60 грн., в тому числі 684 467,68 грн. орендної плати, 45 427,49 грн. пені, 18 876,17 грн. 3% річних від простроченої суми, 57 906,76 грн. інфляційних втрат за весь час прострочення, 1 166 665,50 грн. неустойки, яка виникла по Договору підряду-оренди крану б/н від 22.09.2005, таким чином відповідач -2 своїми діями шляхом підписання Угоди від 15.08.2008 та погодження її суттєвої умови –визнання заборгованості перед позивачем у розмірі 1 973 343,60 грн., погодив прийняття на себе зобов’язання погасити зазначену заборгованість перед позивачем саме в сумі 1 973 343,60 грн. Жодних заперечень або зауважень щодо суми боргу або нарахованих позивачем штрафних санкцій загалом в сумі 1 973 343,60 грн. –відповідачем-2 у Угоді від 15.08.2008 не висловлено і станом на момент вирішення спору суду не надано належних та допустимих доказів того, що відповідачем-2 будь-яким чином заперечувалось прийняте на себе зобов’язання погасити перед позивачем заборгованість по Договору підряду-оренди крану б/н від 22.09.2005, або заперечувався її розмір, строки нарахування, тощо.

Таким чином, внаслідок укладення Угоди від 15.08.2008 між позивачем та відповідачем-2, саме у відповідача-2 з 15.08.2008 виник перед позивачем обов’язок погасити заборгованість в сумі 1 973 343,60 грн., яка виникла по Договору підряду-оренди крану б/н від 22.09.2005, а враховуючи те, що умови пункту 1.2 Угоди від 15.08.2008 виконані сторонами не були, приміщень позивачу –не передано, жодної угоди щодо зазначених приміщень –між сторонами у встановленому законом порядку –не укладено і станом на момент вирішення спору належних та допустимих доказів в розумінні статті 33, 34 Господарського процесуального кодексу України укладення зазначеної угоди або погашення відповідачем –2 перед позивачем заборгованості в сумі 1 973 343,60 грн. –суду надано не було, суд дійшов висновку, що заборгованість в розмірі 1 973 343,60 грн., яка виникла по Договору підряду-оренди крану б/н від 22.09.2005, підлягає стягненню саме з відповідача –2 на користь позивача.

Також, відповідач-2 заявив про застосування до вимог позивача про стягнення неустойки строку позовної давності, передбаченого статтею 258 Цивільного кодексу України та застосування п. 6 статті 232 Господарського кодексу України щодо шестимісячного строку нарахування пені.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 258 Цивільного кодексу України (п.2 ч. 1) визначено, що позовна давність в 1 рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Статтею 267 Цивільного кодексу України визначено, що заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про необґрунтованість посилань відповідача-2 щодо застосування до вимог позивача про стягнення неустойки строку позовної давності, передбаченого статтею 258 Цивільного кодексу України та застосування п. 6 статті 232 Господарського кодексу України щодо шестимісячного строку нарахування пені, оскільки правовідносини між позивачем та відповідачем –2 виникли внаслідок укладення Угоди від 15.08.2008, згідно якої відповідач-2 прийняв на себе зобов’язання погасити заборгованість загалом в сумі 1 973 343,60 грн., яка зокрема складається і з неустойки в розмірі 1 166 665,50 грн. яка виникла внаслідок Договору підряду-оренди крану б/н від 22.09.2005, який укладено між позивачем та відповідачем –1, а тому до правовідносин саме між позивачем та відповідачем-1 застосування строку позовної давності, передбаченого статтею 258 Цивільного кодексу України та застосування п. 6 статті 232 Господарського кодексу України щодо шестимісячного строку нарахування пені –саме за заявою відповідача –2 - не підлягає. До того ж, як зазначалось вище, жодних заперечень або зауважень щодо суми боргу або нарахованих позивачем штрафних санкцій загалом в сумі 1 973 343,60 грн., відповідачем-2 у Угоді від 15.08.2008 не висловлено і станом на момент вирішення спору суду не надано належних та допустимих доказів того, що відповідачем-2 будь-яким чином заперечувалось прийняті на себе зобов’язання погасити перед позивачем заборгованість по Договору підряду-оренди крану б/н від 22.09.2005, яка складається з суми орендної плати та штрафних санкцій, або заперечувався їх розмір, строки нарахування штрафних санкцій, тощо.

З огляду на викладене, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме: щодо задоволення вимоги про стягнення з відповідача –2 заборгованості в розмірі 1 973 343,60 грн., яка виникла по Договору підряду-оренди крану б/н від 22.09.2005. В частині вимог позивача до відповідача-1 суд відмовляє у їх задоволенні.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача-2.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 80, 81, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Громадської організації «Народна кредитна спілка «Добробут»(код ЄДРПОУ 21655871, місцезнаходження: 01000 м.Київ, вул. Полева, 19/8) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасизалізобетонбуд»(код ЄДРПОУ 31041120, місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, пров. Хіміків, буд. 2) суму заборгованості в розмірі 1 973 343 (один мільйон дев’ятсот сімдесят три тисячі триста сорок три) грн. 60 коп., а також 19 733 (дев’ятнадцять тисяч сімсот тридцять три) грн. 44 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині позовних вимог до Підприємства «Ресурс»Всеукраїнської організації інвалідів –відмовити.

4. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Станік С.Р.

Дата підписання рішення –14.08.2009