Ухвала суду № 48446008, 10.04.2013, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/8689/13-к

Провадження № 1-кс/127/2202/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2013 року м. Вінниця

Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області Чернюк І.В., при секретарі Курутіній О.В., з участю прокуратура ОСОБА_1, слідчого Литвинюка Р.В., захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ УМВС України у Вінницькій області підполковника міліції ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, українки, громадянки України, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, жительки м. Вінниці, вул. І. Савченко, 12,

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий в ОВС СУ УМВС України у Вінницькій області підполковник міліції ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням погодженим з прокурором прокуратури Вінницької області про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту щодо підозрюваної ОСОБА_4 Клопотання мотивовано тим, що службові особи Державного навчального закладу «Вінницький центр професійно-технічної освіти переробної промисловості» (м. Вінниця, вул. Ватутіна, 72, код ЄДРПОУ 20096887) (далі Центр), а саме директор Центру ОСОБА_4, заступник директора ОСОБА_5, головний бухгалтер ОСОБА_6 та бухгалтер-касир ОСОБА_7, зловживаючи своїм службовим становищем всупереч інтересам служби, з корисливих мотивів, діючи в складі організованої групи, створеної та очолюваної директором ОСОБА_4, з метою заволодіння бюджетними коштами, в період з 2008 року по 2011 року складали завідомо неправдиві накази про зарахування на навчання осіб, якими було подано документи на вступ до начального закладу, але в подальшому відмовились від вступу, після нетривалого навчання відмовились навчатись надалі, або ж взагалі вигаданих осіб.

Після цього, включали таких осіб до списків навчальних груп та, шляхом психологічного тиску на викладачів і майстрів Центру, організовували виставлення їм задовільних оцінок і не виставлення пропусків, нараховували їм стипендії та індексації стипендій, шляхом підроблення підписів у відомостях на їх виплату заволодівали вказаними призначеними для цього бюджетними коштами.

Всього, за вказаний період часу ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заволоділи таким чином бюджетними коштами на загальну суму 238194,71 грн. Однак, в кінці 2011 року вимушено припинили свою злочинну діяльність, оскільки їх було викрито працівниками правоохоронних органів.

09.04.2013 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності, передбачених ст. 191 ч. 5, ст. 28 ч. 3, ст. 366 ч. 2 КК України.

Згідно наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 29.08.2011 № 408-к та наказу Міністерства освіти і науки України від 24.02.2003 № 132-к відповідно, Мартинюк

JI.B. перебуває на посаді директора Державного навчального закладу «Вінницький центр професійно-технічної освіти переробної промисловості» (до17.08.2011 Вінницький професійний ліцей переробної промисловості).

Відповідно до займаної посади, визначеної посадової інструкції директора Державного навчального закладу «Вінницький центр професійно-технічної освіти переробної промисловості», Статуту Державного навчального закладу «Вінницький центр професійно-технічної освіти переробної промисловості», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту від 15.09.2011 року №1069 та контракту директора від 22.08.2011 року, підозрювана ОСОБА_4 уповноважена самостійно вирішувати всі питання управління (керівництва) діяльністю навчального закладу, визначати структуру управління закладом, штатний розклад, планувати наукові, навчально-методичні, адміністративні, фінансові, господарські та інші питання, планувати, координувати та контролювати роботу структурних підрозділів, педагогічних та інших працівників закладу, здійснювати прийом на роботу, підбір і розстановку педагогічних кадрів і обслуговуючого персоналу, розпоряджатися майном та коштами закладу, приймати рішення та видавати накази, розпорядження і давати вказівки, обовязкові для всіх підрозділів та працівників ліцею, приймати самостійні рішення без погодження або за погодженням з керівництвом, укладати, розривати трудові угоди із своїми працівниками та керівниками структурних підрозділів та контракти з педагогічними працівниками, накладати на працівників стягнення.

ОСОБА_4 відповідно до підпункту «а» п. 2 частини 1 статті 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», як посадова особа юридичної особи публічного права, що не зазначена в п. 1 ч. 1 ст. 4 даного закону (особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), являється субєктом встановлених ст. 6 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» обмежень, яка згідно з чинним законодавством притягується до відповідальності за адміністративні правопорушення у разі вчинення корупційних діянь та інших правопорушень, повязаних з корупцією, несе відповідальність, передбачену ст. 21 Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції».

Перебування на вказаній посаді підозрюваної ОСОБА_4 JI.B. сприяло вчиненню вказаних вище кримінальних правопорушень, оскільки вона, будучи наділеною повноваженнями по здійсненню керівництва навчальним закладом, тобто посадовою особою уповноваженою державою на здійснення організаційно-розпорядчих функцій,керувала діями організованої нею групи з підлеглих їй працівників, надавала вказівки щодо складання неправдивих наказів про зарахування на навчання учнів, які фактично не навчались, контролювала виставлення майстрами та викладачами їм задовільних поточних та підсумкових оцінок та не виставлення пропусків, нарахування їм стипендій та її отримання, забезпечувала безпосередній контроль за складанням фіктивних документів, їх підписанням, самостійно підписувала їх як директор, контролювала надходження готівкових коштів, виділених для виплат стипендій та індексацій.

Крім цього, досудовим слідством у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що в період вчинення злочину та під час досудового розслідування ОСОБА_8, перебуваючи на посаді директора Центру, зловживаючи своїм службовим становищем, чинила та продовжує незаконно впливати шляхом тиску на підпорядкованих працівників Центру та інших свідків по справі, у даному провадженні, намагаючись їх схилити до дачі слідству неправдивих показів з приводу обставин вчиненого нею злочину. Працівникам Центру, які відмовлялись сприяти Мартинюк JI.B. у її злочинних діях, а також які надавали слідству правдиві показання, вона створювала та продовжує створювати несприятливі умови роботи.

Поряд з цим у матеріалах кримінального провадження наявні достатні докази, що свідчать про намагання ОСОБА_4 знищити (сховати) документи Центру, які мають істотне значення для встановлення кримінального правопорушення, а також її намагання вчинити інше кримінальне правопорушення.

На думку слідчого Мартинюк Л.В., яка підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покарання за яке передбачає позбавлення волі на строк до дванадцяти років може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, вагомість наявних доказів у скоєнні кримінальних правопорушень, міцність її соціальних звязків, як директора очолюваної нею установи, розмір майнової шкоди, який у шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, а також наявність ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, а саме те, що підозрювана перебуваючи на посаді директора Центру

може надалі негативно впливати на хід досудового розслідування та судового розгляду шляхом тиску на підлеглих їй працівників, які є свідками у цьому провадженні, намагатися знищити та підробити документи, які можуть мати значення для досудового розслідування, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам та забезпечити належну поведінку підозрюваної.

У звязку з вищевикладеними обставинами слідчий просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, українки, громадянки України, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, жительки: м. Вінниця, вул. І. Савченко, 12, строком на шістдесят днів.

Слідчий подання підтримав, просив його задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні просив обрати підозрюваній ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Підозрювана ОСОБА_4 та її захисник заперечували щодо обрання її запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили застосувати запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.

Суд, дослідивши вказане клопотання, матеріали кримінальної провадження № 12013010060000009 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.01.2013 року, заслухавши пояснення слідчого, думку прокурора, підозрюваної та її захисника, дійшов висновку, що клопотання задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобовязаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ст. 194 ч. 2 КПК України слідчий суддя, суд зобовязаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин передбачених частиною першою цієї статті.

Так, на час розгляду клопотання підозри щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 ч. 5, ст. 28 ч. 3, ст. 366 ч. 2 КК України обґрунтовані, про що свідчать докази, які зібрані в кримінальному провадженні та доведені прокурором при розгляді даного клопотання.

В клопотанні слідчим в обґрунтування необхідності застосування щодо підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зазначається наявність ризиків, а саме: те, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, перебуваючи на посаді директора Центру може надалі негативно впливати на хід досудового розслідування та судового розгляду шляхом тиску на підлеглих їй працівників, які є свідками у цьому провадженні, намагатися знищити та підробити документи, які можуть мати значення для досудового розслідування, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш мяких запобіжних заходів, які підтримані прокурором в судовому засіданні.

Однак слідчим та прокурором в ході розгляду даного клопотання не доведено, що вказані обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш мяких запобіжних заходів, не може запобігти зазначеним ризикам, оскільки ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, за місцем роботи характеризується позитивно, має постійне місце проживання,

а також те, що сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою. Також, при досліджені матеріалів клопотання прокурором не доведено, що підозрювана прямо здійснювала тиск на свідків в даному кримінальному провадженні, тому слідчий суддя переконується в доцільності відмови в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою.

Крім того, суд враховує вік та стан здоров'я підозрюваної, наявність постійного місця проживання та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Разом з тим, слідчий суддя враховує вимоги ст. 181 ч. 1 КПК України та вважає за необхідне застосувати до останньої запобіжний захід у вигляді домашнього арешту цілодобово, щоб запобігти ризикам передбачених ст. 177 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 177, 181, 182, 194 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

В клопотанні старшого слідчого в ОВС СУ УМВС України у Вінницькій області підполковника міліції ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_4 відмовити.

Застосувати до ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Покласти на підозрювану ОСОБА_4 наступні обовязки:

1) прибувати до старшого слідчого в ОВС СУ УМВС України у Вінницькій області підполковника міліції ОСОБА_3 за першою вимогою;

2) цілодобово не залишати місце постійного проживання м. Вінниця, вул. І. Савченко, 12 без дозволу слідчого, прокурора, або суду.

Ухвала про застосування домашнього арешту відносно ОСОБА_4 діє до 08.06.2013 року.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя