Рішення № 4844513, 04.08.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 28/145

04.08.09

за позовом відкритого акціонерного товариства „Українська гірничо –металургійна компанія”, м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю “Техстальконстркуція”, м. Київ

про стягнення 540 486,08 грн.

Суддя Копитова О. С.

При секретарі судового засідання Гергардт Т.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Якубовська В.В., предст. за дов. № 206 від 20.01.2009 року, Бойко В.А., предст., дов. б/н від 24.02.2009 року

від відповідача: Калита А.М. за дов. б/н від 01.07.2009 року

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство „Українська гірничо –металургійна компанія”

звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Техстальконстркуція” про стягнення 540 486,08 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на порушення відповідачем умов Договору №114/07-Пр.Др.О від 20.12.2007 року в частині оплати товару, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 470 000,00 грн. Також, за порушення виконання грошового зобов’язання позивач просить стягнути з відповідача, з посиланням на п. 8.3 Договору пеню в розмірі 7 362,92 грн., з посиланням на ст. 625 Цивільного кодексу України індекс інфляції в розмірі 50 469,35 грн. та з посиланням на гарантійні листи відповідача 5% річних в розмірі 12 563,81 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.04.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 19.05.2009 року.

Розгляд справи відкладався, в судовому засіданні оголошувалась перерва.

Відповідач в судовому засіданні 02.07.2009 року надав відзив на позовну заяву, в якому визнав основну суму боргу та не заперечував щодо розрахунку та стягнення пені, яка нарахована відповідно до ст. 8.3 договору. В той же час відповідач просить відмовити позивачу в стягненні інфляційних нарахувань та 5% процентів річних. Відповідач, вважає, що оскільки зазначена міра відповідальності не погоджена в договорі, то і не має підстав для її застосування.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 09.06.2009 року за клопотанням сторін продовжено строк вирішення спору.

В судовому засіданні 04.08.2009 року представник відповідача подав суду докази про часткове погашення заборгованості на суму 10 000 грн. Представники позивача підтвердили факт проплати на зазначену суму.

В судовому засіданні 04.08.2009 року за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ :

20.12.2007 року між відкритим акціонерним “Українська гірничо – металургійна компанія” (Постачальник) (надалі по тексту позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю „Техстальконструкція” (Покупець) (надалі по тексту відповідач) укладено Договір №114/07-Пр.Др.О (надалі по тексту Договір), відповідно до п.1.1 якого Постачальник зобов’язався поставити, а покупець прийняти та оплатити на умовах, викладених в договорі, металоконструкцію, сортамент, кількість та якість якої вказані в специфікаціях, які оформляються у вигляді додатків до договору та є його невід’ємною частиною або у рахунку –фактурі, який надається постачальником відповідно до умов цього договору.

На виконання умов договору, позивач здійснив відповідачу поставку продукції. Поставка підтверджується наступними видатковими накладними:

№ п/п

Номер видаткової накладної

Дата

Сума, грн..

1

115

11.01.2008

84 017,99

2

209

14.01.2008

57 089,62

3

210

14.01.2008

49 013,26

4

481

21.01.2008

91 760,21

5

422

25.01.2008

70 409,54

6

676

25.01.2008

76 682,80

7

1030

06.02.2008

12 029,49

8

1603

22.02.2008

77 258,98

9

1494

27.02.2008

85 516,21

10

2919

15.04.2008

12 890,84

11

4169

22.04.2008

19 170,66

12

4272

24.04.2008

31 899,67

13

4275

24.04.2008

35 315,22

14

4349

25.04.2008

17 585,56

15

3305

05.05.2008

128 868,90

16

4395

05.05.2008

122 809,65

17

4667

14.05.2008

111 419,43

18

4668

14.05.2008

46 952,80

19

3671

14.05.2008

34 967,39

20

4965

20.05.2008

5 374,32

21

4966

20.05.2008

27 342,58

22

4996

20.05.2008

38 044,16

23

5024

20.05.2008

119 616,96

24

5025

20.05.2008

18 567,92

25

4075

23.05.2008

3 000,00

26

5306

26.05.2008

37 135,84

27

5312

26.05.2008

24 151,37

28

5313

26.05.2008

21 579,94

29

5444

29.05.2008

17 250,56

30

5445

29.05.2008

19 823,22

31

5446

29.05.2008

37 501,20

32

5447

29.05.2008

9 904,21

33

5637

02.06.2009

46 263,64

34

6304

18.06.2008

37 447,84

35

6787

08.07.2008

38 698,97

36

7053

15.07.2008

152 416,66

37

7503

24.07.2008

151 520,39

38

7714

28.07.2008

16 646,76

39

7858

31.07.2008

837 332,38

40

7648

06.08.2008

21 910,18

41

8118

07.08.2008

173 538,20

42

7734

08.08.2008

13 824,86

43

8237

12.08.2008

29 228,98

44

8445

18.08.2008

29 511,77

45

8825

27.08.2008

39 780,77

46

9144

04.09.2008

15 927,00

47

9310

09.09.2008

44 368,66

48

10362

07.10.2008

7 603,42

Разом:

3 200 970,98

Відповідно до п.6.6 договору, строк оплати продукції вказується у рахунку –фактурі та здійснюється покупцем шляхом 100% попередньої оплати продукції.

Як встановлено під час судового розгляду справи та не заперечується відповідачем, відповідач в повному обсязі за поставлений товар в установлені договором строки не розрахувався. Відповідно до банківських виписок, відповідач сплатив 2 730 970,98 грн.

При цьому відповідач, на виконання зобов’язання щодо оплати продукції, надав позивачу наступні гарантійні листи:

- №11 від 27.02.2008, яким просить відпустити продукції, вказану в р/ф №УГ-002890 від 21.02.08 на суму 85 548,10 грн. з відстрочкою платежу до 05.03.2008

- №776 від 15.07.2008, яким просить відпустити продукції, вказану в р/ф №УГ-013266 від 15.07.08 на суму 153 128,95 грн. з відстрочкою платежу до 31.07.2008

- №777 від 23.07.2008, яким просить відпустити продукції, вказану в р/ф №УГ-013787 від 22.07.08 на суму 151 520.39 грн. з відстрочкою платежу до 31.07.2008

- №778 від 30.07.2008, яким просить відпустити продукції, вказану в р/ф №УГ-014487 від 30.07.08 на суму 837 332,38 грн. з відстрочкою платежу до 18.08.2008

- №779 від 06.08.2008, яким просить відпустити продукції, вказану в р/ф №УГ-014893 від 06.08.08 на суму 21 910,18 грн. з відстрочкою платежу на 14 календарних днів

- №780 від 07.08.2008, яким просить відпустити продукції, вказану в р/ф №УГ-015013 від 07.08.08 на суму 173 538,20 грн. з відстрочкою платежу на 14 календарних днів

- №871 від 08.08.2008, яким просить відпустити продукції, вказану в р/ф №УГ-018528 від 08.08.08 на суму 13 824,86 грн. з відстрочкою платежу на 14 календарних днів

- №782 від 12.08.2008, яким просить відпустити продукції, вказану в р/ф №УГ-015267 від 12.08.08 на суму 29 228,98 грн. з відстрочкою платежу на 14 календарних днів

- №783 від 18.08.2008, яким просить відпустити продукції, вказану в р/ф №УГ-015578 від 18.08.08 на суму 29 511,77 грн. з відстрочкою платежу на 14 календарних днів

- №787 від 27.08.2008, яким просить відпустити продукції, вказану в р/ф №УГ-016269 від 27.08.08 на суму 39 780,77 грн. з відстрочкою платежу на 14 календарних днів

- №785 від 03.09.2008, яким просить відпустити продукції, вказану в р/ф №УГ-016814 від 03.09.08 на суму 15 927,00 грн. з відстрочкою платежу на 14 календарних днів

- №786 від 08.09.2008, яким просить відпустити продукції, вказану в р/ф №УГ-017081 від 08.09.08 на суму 44 368,66 грн. з відстрочкою платежу на 14 календарних днів

- №787 від 26.09.2008, яким просить відпустити продукції, вказану в р/ф №УГ-018258 від 26.09.08 на суму 7 603,42 грн. з відстрочкою платежу на 14 календарних днів

Відповідно до матеріалів справи, відповідач в повному обсязі за поставлений товар не розрахувався, гарантії, надані в листах не виконав.

Станом на день звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем складала 470 000,00 грн., що підтверджується матеріалами справи, зокрема, актами звіряння взаємних розрахунків станом на 12.05.2009 року підписаними сторонами та визнано представником відповідача під час судового розгляду справи.

Після порушення провадження по справі відповідач частково погасив суму боргу, а саме сплатив 31.07.2009 року 10 000 грн.

Враховуючи викладені обставини, провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 10 000 грн. підлягає припиненню з підстав зазначених п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

Таким чином станом на день прийняття рішення заборгованість відповідача перед позивачем складає 460 000 грн.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи встановлений факт укладання між сторонами договору поставки.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Стаття 691 Цивільного кодексу України визначає, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до положень ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Факт поставки позивачем відповідачеві товару підтверджується матеріалами справи, зокрема підписом уповноважених осіб відповідача на видаткових накладних, які діяли на підставі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей (копії в матеріалах справи) та не заперечується відповідачем.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено вище відповідач зобов’язався оплатити поставлену продукцію шляхом 100% попередньої оплати продукції.

Відповідач 100% попередньої оплати не провів, не розрахувався відповідач з позивачем і після отримання товару.

Враховуючи викладені обставини, господарський суд приходить до висновку щодо підставності вимог позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу та вважає їх такими, що підлягають задоволенню в розмірі 460 000 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

Згідно ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Розмір неустойки, встановлений законом, може бути зменшений у договорі.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої договором та законодавством відповідальності.

Відповідно до п. 8.3 Договору в випадку порушення строку оплати продукції, Покупець зобов‘язується погасити заборгованість та сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочення за кожний календарний день.

Оскільки судом встановлено факт порушення відповідачем його грошових зобов’язань по Договору, а саме: прострочення оплати вартості поставленого позивачем товару, враховуючи приписи діючого законодавства України та положення Договору, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 7 362,92 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладені обставини, вимоги позивача про стягнення з відповідача втрат від інфляції у розмірі 50 469, 35 грн. є правомірними та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 5% річних від простроченої суми, підставою для застосування такої ставки позивач називає гарантійні листи відповідача. Суд враховує зазначені доводи позивача, однак вважає за необхідне зазначити, що ст. 625 Цивільного кодексу встановлює обов’язок боржника на вимогу кредитора сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем не надано суду доказів, що сторонами при укладанні договору погоджувався інший розмір відсотків річних, які підлягають сплаті в разі прострочення грошового зобов’язання, не містять матеріали справи і доказів того, що будь-яким законодавчим актом для відповідних правовідносин встановлювався інший розмір відсотків. Договір №114/07-Пр.Др.О від 20.12.2007 року, укладений між сторонами відповідних положень не містить. Доводи позивача, що відповідач в своїх гарантійних листах зобов’язувався сплатити саме такий розмір відсотків не приймаються судом, оскільки гарантійні листи не є ні договором, ні додатком до нього.

Зважаючи на це, суд вважає правомірними стягнення з відповідача 3% річних від простроченої суми, як то встановлено ст. 625 Цивільного кодексу України в розмірі 7 596, 58 грн.

Посилання відповідача на той факт, що відповідальність у вигляді втрат від інфляції та 3 % річних не передбачені договором, а тому не підлягають стягненню судом не приймаються, оскільки обов'язок боржника відшкодовувати зазначені суми при порушенні грошового зобов'язання чітко передбачений законом.

Враховуючи наведене вище, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними відповідними доказами та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Відповідач наведених позивачем обставин не спростував, доказів погашення заборгованості в повному обсязі не надав, представник в судовому засіданні суму боргу визнав в повному обсязі.

Таким чином, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, урахуванням припинення провадження по справі, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд -

В И Р І Ш И В :

Провадження по справі в частині стягнення суми осново боргу в розмірі 10 000 грн. припинити.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Техстальконструкція” (02068, м. Київ, вул. Кошиця, 10/21, кв.5, р/р 2600215386 в “Райффайзен Бан Аваль”, МФО 300335, код ЄДРПОУ 34968068) на користь відкритого акціонерного товариства “Українська гірничо-металургійна компанія” (01013, м. Київ, вул. Баренбойма, 1, р/р 26005001315843 в ЗАТ “ОТП Банк”, МФО 300528, код ЄДРПОУ 25412086) 460 000,00 грн. (чотириста шістдесят тисяч) основного боргу, 7 362,92 грн. (сім тисяч триста шістдесят дві гривні дев’яносто дві копійки) пені, 7 596,58 грн. (сім тисяч п’ятсот дев’яносто шість гривень п’ятдесят вісім копійок) відсотків річних, 50 469,35 (п’ятдесят тисяч чотириста шістдесят дев’ять гривень тридцять п’ять копійок) інфляційних нарахувань, а також 5 354,29 грн. (п’ять тисяч триста п’ятдесят чотири гривні двадцять дев’ять копійок) державного мита та 116,82 грн. (сто шістнадцять гривень вісімдесят дві копійки) витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В задоволення решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його складання та підписання в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складання та підписання в повному обсязі до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Суддя О. С. Копитова

Дата складання та підписання повного тексту рішення 10.08.2009 року