Ухвала суду № 48429595, 12.08.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

провадження № 22ц/790/5095/15 Головуючий 1 інст. Хайкін В.М.

Справа №2011/12968/12 Доповідач - Шаповал Н.М.

Категорія: договірні

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого Шаповал Н.М.,

суддів: Котелевець А.В.,

ОСОБА_1,

за участю секретаря Макаренко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 07 листопада 2012 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2012 року ПАТ «Альфа Банк» звернулось до суду з вказаним позовом, в якому просило стягнути солідарно з відповідачів на користь Банку заборгованість у розмірі 287772,18 грн. та судові витрати 2877,72 грн.

В обґрунтування позову посилалось на те, що 19.03.2008 року ЗАТ «Альфа Банк» (після перейменування ПАТ «Альфа Банк») та ОСОБА_3 уклали кредитний договір № 700004778 з подальшим внесенням змін та доповнень, відповідно до умов якого позивач (кредитор) зобов»язується надати відповідачеві (позичальнику) кредит у сумі 45576,36 грн., а відповідач (позичальник) зобов»язується в порядку та на умовах, визначених договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі у сумі, строки і на умовах. Передбачених вказаним кредитним договором та Додатком №1 до нього Графіком погашення кредиту.

В забезпечення виконання зобов»язань за вище зазначеним кредитним договором, 19.03.2008 року ЗАТ «Альфа Банк» та ОСОБА_2 уклали договір поруки № 700004778-П з подальшим внесенням змін та доповнень, відповідно до умов якого ОСОБА_2 як поручитель поручається за виконання ОСОБА_3 обов»язків, які виникли на підставі договору або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому.

Позивач свої зобов»язання за договором виконав, надавши ОСОБА_3 кредит. У порушення умов договору, ОСОБА_3 свої зобов»язання належним чином не виконала, в результаті чого станом на 20.06.2012 року має прострочену заборгованість за кредитом 277561, 63 грн., за відсотками 9227,17 грн., пеня 8939,78 грн. Зважаючи на викладене, позивач вимушений був звернутись до суду з вказаним позовом.

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 07 листопада 2012 року позов ПАТ «Альфа Банк» - задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором в розмірі 287772,18 грн. та судові витрати по 1438,86 грн. з кожного.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 травня 2015 року заяву ОСОБА_4 представника ОСОБА_2 про перегляд вище зазначеного заочного рішення, залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування заочного рішення суду першої інстанції.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вказує, що він є колишнім чоловіком ОСОБА_3 та поручителем по кредитному договору від 19 березня 2008 року, вважав, що остання належним чином виконує умови кредитного договору, не погоджується з розрахунком суми заборгованості.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_4 представник ОСОБА_2 підтримав доводи апеляційної скарги.

ОСОБА_3 направила на адресу суду заяву про слухання справи у її відсутність.

Представник ПАТ «Альфа-Банк» проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами зобовязання за кредитним договором виконані не належним чином, в звязку з чим утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню.

Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає правильними.

Відповідно до вимог ст.ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України, за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього кодексу.

Судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що 19 березня 2008 року між ЗАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір за умовами якого остання отримала кредит у розмірі 45576,36 доларів США строком до 20 березня 2015 року для придбання транспортного засобу.

При цьому, кредит надається однією сумою в безготівковій формі, шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок Позичальника, який відкритий ним у кредитора ЗАТ « Альфа Банк» у сумі 227859 грн. - на рахунок Продавця ТОВ «Техно Арт» з метою оплати за транспортний засіб за договором купівлі продажу. (а.с. 5)

Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою, порукою, заставою.

На забезпечення виконання кредитного зобовязання 19 березня 2008 року між ЗАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_2 укладено договір поруки (а.с.13).

Відповідно до ст.ст. 553, 554 ЦК, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

18 лютого 2010 року між сторонами укладені договори про внесення змін і доповнень до кредитного договору, а також до договору поруки (а.с.6,14).

Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору у встановлені строки і боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать, що станом на 20 червня 2012 року сума заборгованості за кредитним договором складає 287772, 18 грн., з яких: 277561,63 грн. заборгованість за кредитом, 9227,17 грн. заборгованість по відсоткам, 983,38 грн. пеня.

В суді апеляційної інстанції сторонам надавався час для встановлення відповідності сум, зазначених у квитанціях, по яким оплату проводила ОСОБА_3 за кредитним договором та розрахунку заборгованості, наданого позивачем.

Сторони не заперечували, що при цьому суми по вказаним платежам і дати їх внесення збігаються.

Однак, остаточна сума заборгованості у сторін не співпадає за тих підстав, що ОСОБА_3, як вбачається з графіку платежів, починаючи з 2008 року по 20. 06. 2012 року майже щомісячно погашала заборгованість за кредитним договором, однак не в повному обсязі, а тому, послідуюча, внесена нею сума, розподілялась таким чином, що спочатку погашались штрафні санкції, пеня, відсотки і лише в останню чергу тіло кредиту.

Так, згідно частини 1 статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтями 10, 11, 60 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів.

Суд повно та всебічно з»ясував обставини по справі, наданим доказам дав належну оцінку і постановив законне рішення.

Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Заочне рішенняДзержинського районного суду м. Харкова від 07 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий /підпис/

Судді: /підписи/

Згідно з оригіналом,

Суддя -