Рішення № 48429474, 11.08.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22ц/790/4892/15 Головуючий 1 інст.- Горбунова Я.М.

Справа № 643/9921/14-ц Доповідач - Кругова С.С.

Категорія: договірні

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого Кругової С.С.,

суддів Костенко Т.М., Гальянової І.Г.

секретаря Шпарага О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» на заочне рішення Московського районного суду міста Харкова від 04 грудня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» про стягнення суми страхового відшкодування, -

в с т а н о в и л а :

Позивач звернулась з вказаним позовом, в якому просила стягнути страхове відшкодування з ПРАТ "Українська транспортна страхова компанія" в розмірі 33915 грн., пеню в сумі 940,34 грн., інфляційні 1285,24 грн., три відсотки річних в сумі 148,48 грн., витрати на проведення експертного дослідження в сумі 705,60, витрати на правову допомогу 3000 грн. і судовий збір в сумі 398,82 грн.

Заочним рішенням Московського районного суду міста Харкова від 04 грудня 2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою в якій просить рішення скасувати, позовні вимоги задовольнити частково, посилаючись на те, що суд помилково стягнув з відповідача вартість відновлювального ремонту з ПДВ, з сумою втрати товарної вартості і франшизою, які не підлягають сплаті.

Також не погоджується з сумою витрат на правову допомогу, які вважає не доведеними і безпідставним розрахунок штрафних санкцій. Наполягає на розрахунку штрафних санкцій виходячи з дати отримання відповідачем заяви про виплату страхового відшкодування, а саме з 03 березня 2014 року, а не з 30 січня 2014 року, як вважав суд.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Постановляючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що витрати, пов"язані з відновлювальним ремонтом автомобіля позивача підтверджуються квитанцією ФОП ОСОБА_2 про внесення грошових коштів та квитанцією ФОП ОСОБА_3 на оплату робіт. Згідно висновку експертного дослідження від 24.01.2014 року вартість відновлювального ремонту без ПДВ складає 27656,42 грн. При цьому , суд дійшов висновку про стягнення шкоди (суми страхового відшкодування) у розмірі 33915,00 грн.

Датою початку для відрахування 90 днів суд вважав 30.01.2014 року з дня направлення позивачем заяви і нарахування пені, 3% річних і інфляції розрахував виходячи з цієї дати.

З таким висновком суду, судова колегія не погоджується з наступних підстав.

Позивач звернувся з позовом про стягнення страхового відшкодування і не довів суду, що саме 30 січня 2014 року заява була вручена відповідачу, а тому дата реєстрації 03 березня 2014 року не спростовується матеріалами справи .

Також, суд помилково стягнув страхове відшкодування в розмірі більшому за вартість відновлювального ремонту і відповідно в більшому розмірі штрафні санкції. Не містять матеріали справи розрахунку правової допомоги .

Відповідно до п.1, 3 ч.1 ст.309 ЦПК підставами для скасування рішення суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи і невідповідність висновків суду обставинам справи.

За таких обставин, рішення підлягає скасуванню , а позов частковому задоволенню.

Судовим розглядом встановлено, що 10 грудня 2013 року о 14.15. год. по провулку Піскунівському в м.Харкові сталася ДТП, в результаті якої автомобілю позивача завдано механічні пошкодження.

Постановою Ленінського райсуду м.Харкова від 30 грудня 2013 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП , а саме, що він керуючи автомобілем ВАЗ держ. № НОМЕР_1 порушив правила дорожнього руху і допустив зіткнення з автомобілем ФОРД , Держ.№ НОМЕР_2, який належить на праві власності ОСОБА_1

Згідно ч.4 ст.61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду , з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, судом встановлено, що мале місце дії, саме водієм ОСОБА_4 вчинено правопорушення.

Цивільна відповідальність водія ОСОБА_4 застрахована відповідачем поліс №АС/8545669 від 07.102013 року (а.с.45).

Позивач звернулась із заявою до відповідача в якій просила виплатити їй страхове відшкодування. Заява датована 30 січня 2014 року, але зареєстрована відповідачем 03 березня 2003 року.

Судова колегія погоджується з доводами відповідача, і вважає, що оскільки заява написана в 2014 році , то вона не монла бути зареєстрована в 2003 році, а тому це є опискою і дату реєстрації заяви слід вважати 03 березня 2014 року, що відповідає вимогам п.36.2 ст.36 ЗУ "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" яка зазначає " не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування страховик зобов"язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його".

Відповідно до ст.22 ЗУ "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст.29 вищеназваного Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Таким чином, відповідач винен позивачу вартість відновлювального ремонту, який згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 12890 від 24.01.2014 року складає без ПДВ 27 656,42 грн. ( а.с.12) і з врахуванням франшизи до сплати належить 26 656 грн. 42 коп.

До теперішнього часу відповідач не виплатив позивачу страхове відшкодування.

Згідно п. 36.5. ст.36 Закону за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, сума страхового відшкодування підлягає стягненню з нарахуванням пені і 3% річних які відповідно складають 55,31 грн. та 8,73 грн. Інфляційне збільшення суми боргу за зазначений період не відбулося.

Згідно п. 34.3. ст.34 Закону якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Судовим розглядом встановлено, що страховик в цій частині не виконав вимоги Закону і потерпілий змушений був обрати самостійно експерта для оцінки шкоди. Розмір витрат на експертне дослідження складає 705 грн. 60 коп., які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача (а.с.19).

Сторони зобов'язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обгрунтовують ці вимоги й заперечення (ч.1 ст.60 ЦПК України), крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема, звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Згідно ч.1 ст.64 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Що стосується розміру відшкодування фактично понесених витрат позивачем, то відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала .

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Водій ОСОБА_5 на відповідній правовій основі керував транспортним засобом.

По данній справі правовідносини виникли на підставі договору страхування , які підлягають вирішенню у відповідності до ЗУ "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Позов про фактичні витрати позивач вправі подати до винної особи, яка зобов"язана відшкодувати ті витрати, які не покриті страховим відшкодуванням.

Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві -пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Судом задоволено позовні вимоги в розмірі (26 656,42 грн. + 8,73 грн. + 55,31 грн.) = 26720,46 грн. Судовий збір складає 1% від суми в розмірі 267 грн. 20 коп.

Згідно ч.1 ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Матеріали справи містять квитанції про сплату судового збору в сумі 398,82 грн.

Відповідно до п.48 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у пункті 2 частини третьої статті 79, статтях 84, 88, 89 ЦПК.

Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Матеріали справи не містять документального підтвердження понесених витрат. Розрахунку не наведено щодо витраченого часу і вартості наданих послуг.

Розписка про отримання грошових коштів (а.с.65) не може вважатися належним підтвердженням, оскільки адвокат є самозайнятою особою та повинен обліковувати зазначені кошти в журналі доходів та витрат.

Не можна погодитися із оплатою зазначених в розписці послуг, а саме "здійснення інших юридично значимих дій в інтересах Клиєнта". Вони не конкретизовані.

Щодо витраченого часу представництва в суді, то справа була розглянута у відсутності сторін. Представник позивача ОСОБА_6 приймала участь лише в одному судовому засіданні 07.10.2014 року , яке тривало з 10.30 год. до 10.34 год. справу було відкладено.

Судова колегія не вважає за можливе на свій розсуд визначати витрачений час на інші послуги, зазначені в розписці і тому відмовляє в задоволенні позову в цій частині.

Керуючись ст.ст. 1166,1187 ЦК України, Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» ,ЗУ "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" ст. ст. 57,60,61,64,79,88, 303, 304, 307, п.1,3 ч. 1 ст. 309, ст. ст. 313, 316, 317, 319,324 ЦПК України, судова колегія

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» - задовольнити частково.

Заочне рішення Московського районного суду міста Харкова від 04 грудня 2014 року - скасувати.

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» про стягнення суми страхового відшкодування, - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в сумі 26 656 (двадцять шість тисяч шістсот п"ятдесят шість) грн. 42 коп. , 3% річних в сумі 8 (вісім) грн. 73 коп., пеню в сумі 55(п"ятдесят п"ять) грн. 31 коп. і судовий збір в сумі 267 (двісті шістдесят сім) грн. 20 коп., всього в сумі 26 987 (двадцять шість тисяч дев"ятсот вісімдесят сім) грн. 66 коп. В іншій частині позову-відмовити.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді