Постанова № 48425112, 10.08.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2015 р. Справа № 922/2117/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Ільїн О.В. , суддя Хачатрян В.С.

при секретарі Кузніцовій І.В.

за участю представників:

позивача ОСОБА_1 (довіреність№ 12, від 18.05.2015 року),

відповідача ОСОБА_2 (довіреність б/н, від 21.07.2015 року), ОСОБА_3 (довіреність б/н, від 20.03.2015 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№3548 Х/1-12) на рішення господарського суду Харківської області від 11 червня 2015 року у справі № 922/2117/15,

за позовом Харківського обласного Територіального відділення Антимонопольного комітету України м. Харків,

до Виробничого кооперативу Житлово експлуатаційний кооператив Новобуд комфорт, м. Харків,

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2015 року позивач - Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - виробничого кооперативу Житлово -експлуатаційний кооператив Новобуд комфорт, в якому просило суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 68000,00 грн. та пеню у розмірі 68000,00 грн. із зарахуванням зазначеної суми до Державного бюджету України на рахунок відповідного управління Державної казначейської служби за місцезнаходженням платника податків по коду класифікації доходів бюджету 21081100 (символ звітності 106). Заявою від 08.06.2015 р. (вх. 23352) було зменшено ціну позову в звязку зі сплатою штрафу у добровільному порядку до подачі позову до суду. Позивач просив стягнути 68000,00 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 11 червня 2015 року у справі № 922/2117/15 (суддя Пономаренко Т.О.) позов задоволено повністю.

Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вважає рішення прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить рішення господарського суду від 11.06.2015 року № 922/2117/15 скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог позивачу відмовити в повному обсязі.

Представник відповідача надав пояснення до апеляційної скарги (вх. №11649, від 06.08.2015 року), в якому зазначає на необґрунтованість рішення суду першої інстанції по даній справі.

Представник позивача надав відзив (вх. №11650, від 06.08.2015 року), в якому просить рішення господарського суду Харківської області від 11.06.2015 року по справі № 922/2117/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача та відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню частково, зважаючи на наступне.

Як свідчать матеріали справи за результатами розгляду справи № 1/02-158-13 про порушення законодавства про захист недобросовісної конкуренції та накладення штрафу адміністративною колегією Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (надалі-Відділення) прийнято рішення від 14.01.2014 № 1-р/к (надалі - рішення).

Пунктом другим резолютивної частини рішення визнано, що Виробничий кооператив "Житлово-експлуатаційний кооператив "Новобуд-Комфорт", розробивши економічно необґрунтовані завищені тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, у спосіб, що унеможливлює зменшення в повному обсязі розміру плати (перерахунку) споживачам за ненадані або неякісні послуги, та не довівши при встановленні цих тарифів до відома споживачів в повному обсязі інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності з метою врахування відповідної позиції споживачів, вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене частиною першою статті 13 та пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

За вчинене порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, згідно з п. 3 резолютивної частини рішення, на відповідача покладено штраф у розмірі 68000,00 грн.

Копія рішення направлена Відділенням (позивачем) відповідачу листом № 02-26/1-268 від 21.01.2014 року для виконання.

Зазначений лист та копія рішення були отримані 27.01.2014 року, про що свідчить лист поштамту - центру поштового зв'язку №1 Харківської дирекції УДППЗ "Укрпошта" від 18.02.2014 р. № 09-07-463.

В звязку із несплатою штрафу позивач нарахував пеню у сумі 68000,00 грн., яку просить стягнути з відповідача.

Суд першої інстанції задовольняючи позов дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення пені у повному обсязі.

Проте колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції задовольняючи позов не повно зясувавши всі обставини справи дійшов до необґрунтованого, передчасного висновку, про те, що строк добровільної сплати накладеного штрафу, встановленого у резолютивній частині рішення закінчився 27.03.2014 р., що і стало підставою стягнення пені у сумі 68000,00 грн.

Відповідно до статті 60 Закону України "Про захист економічно конкуренції" (далі - Закон), заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.

Як свідчать матеріали справи, Виробничий кооператив "Житлово-експлуатаційний кооператив "Новобуд-комфорт" звертався до господарського суду Харківської області з позовом про визнання недійсним рішення адміністративної колегії відділення від 14.01.2014 р. № 1-р/к по справі №1/02-158-13.

Рішенням господарського суду Харківської області від 29.04.2014 р. у справі №922/485/14 в позові відмовлено, тобто залишено в силі Рішення від 14.01.2014 р. №1-р/к.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.08.2014 р. апеляційну скаргу Виробничого кооперативу "Житлово-експлуатаційний кооператив "Новобуд-комфорт" залишено без задоволення, рішення господарського суду Харківської області від 29.04.2014 р. у справі №922/485/14 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.10.2014 р. рішення господарського суду Харківської області від 29.04.2014 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.08.2014 р. зі справи № 922/485/14 залишено без змін.

Виробничий кооператив "Житлово-експлуатаційний кооператив "Новобуд-комфорт" звернувся до господарського суду Харківської області із заявою про перегляд його рішення від 29.04.2014 р. у справі № 922/485/14 за нововиявленими обставинами.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.11.2014 р. було відмовлено у задоволенні заяви Виробничого кооперативу "Житлово-експлуатаційний кооператив "Новобуд-комфорт" про перегляд його рішення від 29.04.2014 р. по справі № 922/485/14 за нововиявленими обставинами.

Таким чином, під час розгляду справи № 922/485/14 рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 1-р/к, прийняте 14.01.2014 р. не було визнано недійсним.

З урахуванням вищевикладеного, рішення Антимонопольного комітету України від 14.01.2014 р. № 1-р/к по справі 1/02-158-13 про порушення законодавства про захист недобросовісної конкуренції та накладення штрафу, визнається правомірним та підлягає обов'язковому виконанню відповідачем.

Платіжними дорученнями №439 від 08.10.2014 та №449 від 10.10.2014 відповідачем було сплачену штраф у розмірі 68000,00 грн.

Відповідно до статті 56 Закону України "Про захист економічно конкуренції", рішення органів позивача є обов'язковими до виконання; особа, на яку накладено штраф за рішенням органу позивача сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладенні штрафу.

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» Порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого: згідно з частиною першою статті 48 цього Закону, частиною першою статті 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"; за результатами перевірки відповідно до частини п'ятої статті 57 цього Закону; за результатами перегляду відповідно до частини третьої статті 58 цього Закону, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до частини третьої статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше.

У пункті 20.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" роз'яснено, що тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснюються.

Враховуючи, що рішення позивача № 1-р/к від 14.01.2014 р. ані самим позивачем, ані господарським судом не визнавалось таким, що не зупиняється, у відповідності до ч. 4 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення позивача № 1-р/к від 14.01.2014 р. зупинило свою дію на час розгляду справи № 922/485/14 в судах першої (з 17.02.2014 р. по 29.04.2014 р.), апеляційної (з 04.06.2014 р. по 13.08.2014 р.) інстанції.

За таких обставин, закінчення строку добровільного виконання рішення позивача № 1-р/к від 14.01.2014 р. про сплату штрафу в розмірі 68000,00 грн. припадає не на 27.03.2014 р. (двохмісячний строк з дня отримання рішення (27.01.2014 р.) без врахування часу зупинення), як це помилково встановлено судом першої інстанції, а на 17.08.2014 р. (ця дата визначена шляхом додавання до кінцевої дати сплати штрафу (27.03.2014 р.) часу зупинення в суді першої (72 дня) та апеляційної (71 день) інстанції).

Як наслідок, прострочення зобов'язання з оплати штрафу за рішенням позивача № 1-р/к від 14.01.2014 р. почалось з 18.08.2014 р., а не з 27.03.2014 р., як було помилково встановлено судом першої інстанції без застосування ч. 4 ст. 60 згаданого Закону України.

Саме такої позиції дотримується Вищий господарський суд України, про що свідчить, зокрема, постанова від 04.06.2013 р. у справі № 12/126-12/6., від 26.11.2013 р. у справі № 910/6347/13, від 24.04.2013 р. у справі № 5011-20/3185-2012.

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу та відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем сплачений штраф у повному обсязі, про що свідчить платіжне доручення № 439 від 08.10.2014 р. на суму 500 грн. та платіжне доручення № 449 від 10.10.2014 р. на суму 67500,00 грн.

При цьому, слід відмітити, що день фактичної сплати суми заборгованості (штрафу) не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені (ця позиція відображена в п. 1.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від (17.12.2013 р. № 14), тому до обрахування не включається 08.10.2014 р. (в розмірі 500 грн., що були сплачені відповідачем за платіжним дорученням № 439 від 08.10.2014 р.) та 10.10.2013 р. (в розмірі 67500,00 грн. за платіжним дорученням № 449 від 10.10.2014 р.).

З у рахуванням викладеного, стягнення пені за прострочення відповідача у сплаті штрафу можливе лише починаючи з 18.08.2014 р. та з урахуванням часу зупинення за період з 18.08.2014 р. по 18.09.2014 р. (за 32 календарні дні пеня в розмірі півтора відсотка від 68000,00 грн. складає 32640,00 грн.) та з 08.10.2014 р. -по 09.10.2014 р. (за 2 календарні дні пеня в розмірі півтора відсотка від 67500,00 грн. складає 2025,00 грн.), в цілому - в розмірі 34665,00 грн. На підставі вищевикладеного слід дійти висновку, що судом першої інстанції не було застосовано ч. 4 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», внаслідок чого помилково задоволено позов в розмірі 33335,00 грн. (68000,00 - 34 665,00).

Щодо судового збору колегія суддів зазначає наступне відповідно до ст. 49, ч. 2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, вирішуючи питання про перерозподіл судового збору пропорційно задоволеним вимогам, враховуючи приписи абз. 4 п. 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" з огляду на те, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про зміну оскаржуваного рішення та часткове задоволення апеляційної скарги, з відповідача підлягає стягненню до Державного бюджету України 931,77 грн. судовий збір за розгляд справи у суді першої інстанції.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області від 11 червня 2015 року у справі № 922/2117/15 підлягає частковому скасуванню.

Керуючись статтями 49, 99, 101, пунктом 3 статті 103, пунктами 3 та 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від Харківської області від 11 червня 2015 року у справі № 922/2117/15 скасувати частково, а саме в частині стягнення пені у сумі 33335,00 грн.

В цій частині прийняти нове рішення.

В частині стягнення пені у сумі 33335,00 грн. відмовити.

В решті рішення залишити без змін.

Стягнути з Виробничного кооперативу "Житлово експлуатаційний кооператив "Ново буд - комфорт" (61184, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 38382221) на користь Державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, 61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 18, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір у розмірі 931,77 грн. за рішення господарського суду першої інстанції.

Повний текст постанови складено 13.08.2015 року

Головуючий суддя Черленяк М.І.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Хачатрян В.С.