Постанова № 48424837, 12.08.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2015 р. Справа№ 910/5823/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Корсакової Г.В.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі судового засідання Котовський С.О.

за участю представників:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: не з'явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах»

на рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2015 року

у справі № 910/5823/15-г (суддя Нечай О.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Наста»

про стягнення 9663,69 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інгосстрах», звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Наста» про стягнення 9663,69 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.06.2015 року у справі № 910/5823/15-г (Суддя Нечай О.В.) позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» задоволено повністю, а саме: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Наста» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» страхове відшкодування в розмірі 9663,69 грн. та покладено судовий збір на позивача.

Не погодившись з вказаним рішенням, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інгосстрах» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні судового збору з відповідача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2015 року у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді - Скрипка І.М., Шаптала Є.Ю., апеляційна скарга прийнята до розгляду, порушено апеляційне провадження у справі, розгляд справи призначено на 12.08.2015 року.

У зв'язку з перебуванням суддів Скрипки І.М., Шаптали Є.Ю. у відпустці, розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 12.08.2015 року, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Гончаров С.А.; судді Корсакова Г.В, Пономаренко Є.Ю.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що позивач має право вільно обирати спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий.

Сторони до судового засідання, що відбулось 12.08.2015 року, не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011 року Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судовою колегією встановлено, що неявка представників сторін не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, та, за таких обставин, розгляд справи за відсутності сторін є можливим.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, присутніх в судовому засіданні, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне.

26.03.2012 року між Мельником В.П. та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Інгосстрах» було укладено Договір страхування наземного транспорту № IN88IIV121546, відповідно до умов якого позивачем були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля «Citroen», державний номерний знак ВК 7942 АС.

21.04.2012 року Парфелюк В.В., керуючи автомобілем «Hyundai», д.н.з. АА 4812 НВ, не дотримався безпечної дистанції внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем «Citroen» д.н.з. ВК 7942 АС під керуванням Мельника В.П., що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Як слідує із матеріалів справи, постановою Святошинського районного суду міста Києва від 28.04.2012 року Парфелюка В.В. було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та призначено до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.

Відповідно до Звіту № 2236 про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, а саме автомобіля марки «Citroen» державний номерний знак ВК 7942 АС, внаслідок його пошкодження при вищезазначеній ДТП, складає 9 663,69 грн.

Внаслідок чого складено страховий акт № И-1811 від 21.05.2012 року, згідно з яким пошкодження автомобіля марки «Citroen», державний номерний знак ВК 7942 АС, внаслідок ДТП, яка сталась 21.04.2012 року, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 9663,69 грн.

На підставі сформованого страхового акту № И-1811 від 21.05.2012 року позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 9663,69 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 5372 від 21.05.2012 року.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат (затрат) переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як вбачається з Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/1345614, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Hyundai», державний номерний знак АА 4812 НВ, на момент скоєння вищезазначеної ДТП була застрахована у Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Наста».

Згідно з п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Тобто, виходячи з вищевикладеного, судом першої інстанції вірно встановлено, що оскільки цивільно-правову відповідальність власника автомобіля марки «Hyundai», державний номерний знак АА 4812 НВ, на момент скоєння вищезазначеної ДТП було застраховано відповідачем (підтверджується полісом № АВ/1345614), відповідач згідно з статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України «Про страхування» зобов'язаний в межах ліміту відповідальності виплатити страхове відшкодування позивачу.

Отже, враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Наста» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» страхового відшкодування в розмірі 9663,69 грн.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивач має право вільно обирати спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий, а відповідно судовий збір повинен бути покладений на відповідача, колегією суддів відхиляються, виходячи з наступного.

Відповідно до пунктів 35.1 та 35.2 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Отже, з наведеного слід зробити висновок, що право на відшкодування настає з моменту подачі заяви про страхове відшкодування.

Проте, всупереч викладеному, позивач не направляв відповідачу заяву про виплату страхового відшкодування в порядку, передбаченому статтею 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, жодні права позивача не були порушені відповідачем, при цьому відповідач навіть не мав можливості в досудовому порядку здійснити виплату страхового відшкодування, оскільки така можливість виникає саме з моменту повідомлення його шляхом подачі позивачем заяви про страхове відшкодування, що останнім не було зроблено.

Отже, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про відсутність підстав покладення сплати судового збору на відповідача, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій позивача.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду міста Києва від 10.06.2015 року у справі № 910/5823/15-г відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Разом з тим, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» на рішення господарського суду міста Києва від 10.06.2015 року у справі № 910/5823/15-г є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» на рішення господарського суду міста Києва від 10.06.2015 року у справі № 910/5823/15-г - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2015 року у справі № 910/5823/15-г - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/5823/15-г повернути до суду першої інстанції.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді Г.В. Корсакова

Є.Ю. Пономаренко