Постанова № 48411960, 12.08.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 серпня 2015 року 11 год. 21 хв. № 826/7865/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕ-ПЛАЗА»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС м. Києва

про скасування податкового повідомлення-рішення

Суддя - Вовк П.В.,

при секретарі судового засідання Хайло А.А.

Представники:

від позивача Петрівська-Іваніченко О.С., довіреність № б/н, від 05 липня 2014 року

від відповідача Галик О.В., довіреність № 8033/926-59-10-01-11, від 26 червня 2015 року

На підставі ч. 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в судовому засіданні 12 серпня 2015 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст складено і підписано 13 серпня 2015 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕ-ПЛАЗА» (далі також - ТОВ «АВЕ-ПЛАЗА», позивач) до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби, в якому позивач просив скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби № 0003415626 від 14 травня 2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 липня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2014 року, у задоволенні вказаного позову було відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2015 року зазначені рішення судів першої та апеляційної інстанцій було скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час розгляду справи в судовому засіданні 12 серпня 2015 року судом було замінено Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби на належного відповідача - Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління ДФС м. Києва (далі також - ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС м. Києва, відповідач).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту перевірки, на підставі яких було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, і тому позивач вважає спірне рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

У ході судового розгляду справи представник позивача позов підтримав та просив задовольнити його повністю.

В наданих суду запереченнях представник відповідача вказав, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки та запереченнях проти адміністративного позову.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується подання, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

За результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки достовірності декларування ТОВ «АВЕ-ПЛАЗА» суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту по податку на додану вартість за лютий 2010 року, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2011 року, лютий 2012 року, квітень, червень, липень, серпень, вересень 2012 року, січень 2013 року, яка проводилась в період з 11 квітня 2013 року по 24 квітня 2013 року, співробітниками відповідача було складено акт № 111/15-6-27/34755123 від 29 квітня 2013 року, в якому, зокрема, зафіксовано порушення позивачем: п. 201.10 статті 201, п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого завищено податковий кредит з ПДВ за серпень 2012 року у розмірі 247 629, 83 грн., за вересень 2012 року у розмірі 64 721, 08 грн., за січень 2013 року у розмірі 360 801, 59 грн. та, як наслідок, порушення п. 200.1 статті 200 ПК України, що призвело до завищення від'ємного значення з ПДВ за серпень 2012 року на суму 247 629, 83 грн., за вересень 2012 року на суму 64 721, 08 грн. та за січень 2013 року на суму 360 801, 59 грн.

На підставі результатів проведеної перевірки, 14 травня 2013 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003415626, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ ТОВ «АВЕ-ПЛАЗА» на 673 152, 50 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «АВЕ-ПЛАЗА» до податкового органу подавались податкові декларації з ПДВ за серпень, вересень 2012 року та січень 2013 року. До складу суми податкового кредиту з ПДВ, зазначеного у таких податкових деклараціях, позивачем було включено суми ПДВ, сплачені ним згідно податкових накладних, складених його контрагентами в періоди, що передували звітним та, відповідно, отриманих ТОВ «АВЕ-ПЛАЗА» з запізненням.

Зазначена обставина, згідно відомостей акту перевірки № 111/15-6-27/34755123 від 29 квітня 2013 року, з огляду на відсутність документального підтвердження отримання таких податкових накладних з запізненням, і стала підставою для визнання податковим органом порушення вимог податкового законодавства з боку ТОВ «АВЕ-ПЛАЗА».

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 статті 14 ПК України (тут і далі нормативно-правові акти наведені в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно положень п. 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Відповідно до п. 201.10 статті 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виходячи з системного налізу зазначених положень законодавства вбачається, що за платником податків зберігається право протягом 365 календарних днів, з дати виписки податкових накладних, на включення до податкового кредиту сум ПДВ на підставі отриманих накладних у відповідному звітному періоді, в якому вони були отримані, за умови реєстрації накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як вбачається з ухвали Вищого адміністративного суду України від 07 липня 2015 року, підставою для повернення даної справи на новий розгляд до суду першої інстанції було те, що суди не з'ясували: 1) моменту отримання позивачем податкових накладних, які стали підставою для формування ним податкового кредиту по періодах: серпень 2012 року у розмірі 247 629, 83 грн., вересень 2012 року у розмірі 64 721, 08 грн. та січень 2013 року у розмірі 360 801, 59 грн., з урахуванням меж для формування такого кредиту - 365 календарних днів з дати складання податкових накладних; 2) факту включення таких податкових накладних до Єдиного реєстру податкових накладних.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з наявних у справі реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, які є додатками до декларації з податку на додану вартість, відповідно, за серпень, вересень 2012 року та січень 2013 року, ТОВ «АВЕ-ПЛАЗА»:

- до складу податкового кредиту, визначеного ним в податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року було включено суми ПДВ, сплачені товариством згідно податкових накладних, виписаних, в тому числі, 27 квітня 2012 року, 12 червня 2012 року, 11 липня 2012 року, 16 липня 2012 року, 18 липня 2012 року та 23 липня 2012 року;

- до складу податкового кредиту, визначеного ним в податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року було включено суми ПДВ, сплачені товариством згідно податкових накладних, виписаних, в тому числі, 09 лютого 2012 року, 02 березня 2012 року, 06 березня 2012 року, 14 березня 2012 року, 23 березня 2012 року, 28 березня 2012 року, 03 травня 2012 року, 24 травня 2012 року, 11 червня 2012 року, 26 червня 2012 року, 30 червня 2012 року, 06 липня 2012 року, 26 липня 2012 року, 30 липня 2012 року, 31 липня 2012 року, 06 серпня 2012 року, 10 серпня 2012 року, 15 серпня 2012 року, 27 серпня 2012 року та 28 серпня 2012 року;

- до складу податкового кредиту, визначеного ним в податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2013 року було включено суми ПДВ, сплачені товариством згідно податкових накладних, виписаних, в тому числі, 10 травня 2012 року, 31 липня 2012 року, 15 серпня 2012 року, 31 серпня 2012 року, 30 вересня 2012 року, 03 жовтня 2012 року, 26 жовтня 2012 року, 06 листопада 2012 року, 20 листопада 2012 року, 27 листопада 2012 року, 30 листопада 2012 року, 03 грудня 2012 року, 11 грудня 2012 року, 21 грудня 2012 року, 24 грудня 2012 року та 26 грудня 2012 року.

Суд звертає увагу на те, що отримання податковим органом вказаних вище реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, поданих ТОВ «АВЕ-ПЛАЗА», підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями про отримання податкової звітності та не заперечується відповідачем.

Крім того, складання відповідних податкових накладних саме зазначеними датами, підтверджується їх належним чином засвідченими копіями, долученими позивачем до справи.

Таким чином, виходячи з аналізу зазначених документів вбачається, що ТОВ «АВЕ-ПЛАЗА» до податкових декларацій з податку на додану вартість за серпень, вересень 2012 року та січень 2013 року було включено суми податкового кредиту, сплачені товариством за податковими накладними, складеними в строк, що не перевищує 365 днів до настання відповідних звітних періодів.

При цьому, суд звертає увагу на те, що положення ПК України не ставлять право платника податку на віднесення сум сплаченого ним ПДВ до свого податкового кредиту в залежність від дати отримання ним відповідних податкових накладних. Водночас, як вже зазначалось вище, і на чому було наголошено в ухвалі Вищого адміністративного суду України, за платником податків зберігається право протягом 365 календарних днів, з дати виписки податкових накладних, на включення до податкового кредиту сум ПДВ на підставі отриманих накладних.

Щодо питання реєстрації в Єдиному реєстрі тих податкових накладних, які стали підставою для формування позивачем податкового кредиту по періодах: серпень 2012 року у розмірі 247 629, 83 грн., вересень 2012 року у розмірі 64 721, 08 грн. та січень 2013 року у розмірі 360 801, 59 грн., суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до п. 11 підрозділу 2 Розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних. Податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних не залежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній.

Позивачем до матеріалів справи були долучені витяги з Єдиного реєстру податкових накладних, згідно відомостей яких, податкові накладні, які стали підставою для формування ним податкового кредиту у серпні, вересні 2012 року та січні 2013 року, у яких сума податку на додану вартість становить більше 10 тисяч гривень або які виписані при здійсненні операцій з постачання товарів, ввезених на митну територію України, були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Факт реєстрації таких податкових накладних, відповідачем під час розгляду справи заперечено не було.

Окремо суд зазначає про необґрунтованість посилання податкового органу на вимоги абз. 11 п. 201.10 статті 201 ПК України, яким передбачається, що у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту, оскільки з матеріалів справи не вбачається як факт відмови продавця товарів/послуг надати позивачу податкові накладні, так і факт порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі.

Отже, враховуючи зазначені обставини та відповідні їм положення законодавства, з огляду на те, що позивачем до свого податкового кредиту, визначеного ним в податкових деклараціях з податку на додану вартість за серпень, вересень 2012 року та січень 2013 року було включено суми податкового кредиту, сплачені товариством за податковими накладними, складеними в строк, що не перевищує 365 днів до настання відповідних звітних періодів, та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних, суд вважає необґрунтованими висновки акту перевірки № 111/15-6-27/34755123 від 29 квітня 2013 року в частині встановлення порушення позивачем п. 201.10 статті 201, п. 198.6 статті 198 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит з ПДВ за серпень 2012 року у розмірі 247 629, 83 грн., за вересень 2012 року у розмірі 64 721, 08 грн., за січень 2013 року у розмірі 360 801, 59 грн. та, як наслідок, порушення ТОВ «АВЕ-ПЛАЗА» п. 200.1 статті 200 ПК України, що призвело до завищення від'ємного значення з ПДВ за серпень 2012 року на суму 247 629, 83 грн., за вересень 2012 року на суму 64 721, 08 грн. та за січень 2013 року на суму 360 801, 59 грн.

А як наслідок, протиправним та таким, що підлягає скасуванню, є оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача, що ґрунтується на зазначених висновках акту перевірки.

Суд звертає увагу на те, що позивачем в своєму позові ставиться питання лише про скасування оскаржуваного повідомлення-рішення відповідача.

Водночас, згідно п. 1 ч. 2 статті 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Враховуючи зазначене, беручи до уваги протиправність оскаржуваного рішення відповідача, що була встановлена вище, виходячи з передбаченого ч. 2 статті 11 КАС України права суду вийти за межі позовних вимог в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять, суд вважає за необхідне вийти за межі заявлених ТОВ «АВЕ-ПЛАЗА» позовних вимог, з метою повного захисту прав та інтересів позивача, шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення податкового органу № 0003415626 від 14 травня 2013 року

Згідно статті 161 КАС України, під час прийняття постанови суд вирішує наступні питання, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень ч. 1 статті 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів та висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-12, 71, 94, 122, 158-163 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕ-ПЛАЗА» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС м. Києва №0003415626 від 14 травня 2013 року.

Постанова, відповідно до ч. 1 статті 254 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя П.В. Вовк