Ухвала суду № 48406655, 06.08.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/4270/15-ц Провадження № 22-ц/772/1553/2015Головуючий в суді першої інстанції Федчишен С. А.Категорія 30Доповідач Луценко В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2015 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого - Луценка В.В.,

суддів - Денишенко Т.О., Зайцева А.Ю.,

при секретарі - Торбасюк О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом Вінницької районної державної адміністрація Вінницької області до управління Держземагенства України у Вінницькому районі Вінницької області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Вінницької міської ради, про стягнення заподіяної шкоди, за апеляційною скаргою представника Вінницької районної державної адміністрація Вінницької області - Дерун Альони Сергіївни на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 08 квітня 2015 року,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2015 року Вінницька РДА Вінницької області звернулась в суд з позовом до управління Держземагенства України у Вінницькому районі Вінницької області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Вінницької міської ради, про стягнення заподіяної шкоди.

Позов мотивовано тим, що розпорядженням голови Вінницької РДА від 06.09.2006 року №1407 «Про затвердження технічної документації щодо складення документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку громадянину ОСОБА_4 для гаражного будівництва на території Якушинецької сільської ради, за межами населеного пункту» ОСОБА_4 було передано у власність земельну ділянку для індивідуального гаражного будівництва.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 12.12.2012 року скасовано зазначене вище розпорядження Вінницького РДА від 06.09.2006 року №1407.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 20.09.2013 року стягнуто з Вінницької РДА на користь ОСОБА_4 заподіяну майнову шкоду в розмірі 70232 гривні, моральну шкоду в розмірі 2000 гривень та суму судового збору в розмірі 722,32 гривень.

Позивач вказує, що проект відведення земельної ділянки був погоджений з управлінням Держземагенства України у Вінницькому районі Вінницької області, відповідно до висновку якого спеціальних обмежень на використання земельної ділянки, яку виділено ОСОБА_4 виявлено не було, однак, як виявилось пізніше, ця обставина не відповідає дійсності. У зв'язку з чим постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 12.12.2012 року й було скасовано розпорядженням голови Вінницької РДА від 06.09.2006 року №1407 про передачу у власність ОСОБА_4 земельної ділянки для індивідуального гаражного будівництва, а рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 20.09.2013 року стягнуто з Вінницької РДА на користь ОСОБА_4 70232 гривні майнової та 2000 гривень моральної шкоди.

Тому позивач просила стягнути з управління Держземагенства України у Вінницькому районі Вінницької області на свій рахунок 70232 гривні матеріальної шкоди та 2000 гривень моральної шкоди для задоволення вимог ОСОБА_4 щодо відшкодування йому майнової та моральної шкоди.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 08 квітня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуюсь з зазначеним рішенням, представник Вінницької РДА - Дерун А.С. оскаржує його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі зазначає, що рішення не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому просила його скасувати.

Заслухавши доповідача, пояснення та заперечення сторін, які з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення, у зв'язку з наступним.

Судом встановлено, що згідно розпорядження Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області №1407 від 06.09.2006 року «Про затвердження технічної документації щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку громадянину ОСОБА_4 для гаражного будівництва на території Якушинецької сільської ради, за межами населеного пункту» передано ОСОБА_4 у власність земельну ділянку площею 0,0026га для ведення гаражного будівництва з видачею державного акта на право власності на землю на території Якушинецької сільської ради за межами населеного пункту (а.с.6).

Згідно висновку Вінницького районного відділу земельних ресурсів Державного комітету України по земельних ресурсах від 14.08.2006 року відділ земельних ресурсів Вінницького району не виявив інформацію про наявні спеціальні обмеження на користування ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,0025га на території Якушинецької сільської ради (а.с.7).

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 12.12.2012 року визнано протиправним та скасовано розпорядження Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області від 06.09.2006 року №1407 яким ОСОБА_4 передано у власність земельну ділянку для індивідуального гаражного будівництва площею 0,0026га.

Постановою цього ж суду від 12.12.2012 року встановлено, що Вінницькою районною державною адміністрацією не доведено правомірність своїх розпоряджень щодо передачі земельних ділянок у власність ОСОБА_4, доказів надання згоди на вилучення земельних ділянок для передачі у власність іншим особам не надано, а тому суд дійшов висновку про протиправність їх передачі у власність громадянам Вінницькою районною державною адміністрацією, оскільки ними не було дотримано вимог пункту 12 Перехідних положень ЗК України. Вінницькою РДА дана постанова не оскаржувалась, тобто позивач визнав свою вину у видачі незаконного розпорядження, щодо передачі земельної ділянки ОСОБА_4

Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрали законної сили, не доказуються при розгляді інших справ у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

На підставі рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20.09.2013 року стягнуто з Вінницької РДА за рахунок державного бюджету на користь ОСОБА_4 спричинену майнову шкоду в розмірі 70232 гривень та моральну шкоду в розмірі 2000 гривень (а.с.9-11). Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 04.02.2014 року рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20.09.2013 року в частині задоволення позовних вимог скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 до Вінницької РДА про відшкодування майнової шкоди в розмірі 70232грн. відмовлено. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20.09.2013 року в частині стягнення моральної шкоди змінено. Стягнуто з Вінницької РДА за рахунок державного бюджету на користь ОСОБА_4 3000 гривень моральної шкоди (а.с.12-18). Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25.06.2014 року рішення Апеляційного суду Вінницької області від 04.02.2014 року скасовано, рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20.09.2013 року залишено в силі (а.с.19-23).

До цього часу зазначене вище рішення Вінницького міського суду від 20.09.2013 року про стягнення з Вінницької РДА на користь ОСОБА_4 70232 гривень майнової та 2000 гривень моральної шкоди не виконано.

Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Враховуючи, що Вінницькою РДА не надала суду належних та допустимих доказів заподіяння з вини управління Держземагенства України у Вінницькому районі Вінницької області матеріальної шкоди, а рішення Вінницького міського суду від 20.09.2013 року про стягнення з Вінницької РДА на користь ОСОБА_4 матеріальної та моральної шкоди не виконано до цього часу, позивачу не завдано будь-якої майнової шкоди. За таких обставин суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що підстави для стягнення коштів з відповідача на користь Вінницької РДА відсутні.

Право на відшкодування моральної шкоди виникає за наявності передбачених законом умов або підстав відповідальності за заподіяну шкоду.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року №4 у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями (бездіяльністю) її заподіяно та якими доказами вона підтверджується, факт заподіяння шкоди повинен довести позивач.

Як вбачається з рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20.09.2013 року моральна шкода у розмірі 2000 гривень була спричинена ОСОБА_4 саме внаслідок незаконного рішення Вінницької РДА.

Окрім того, позивач не надав жодних належних та допустимих доказів наявної вини управління Держземагенства України у Вінницькому районі Вінницької області в заподіянні матеріальної шкоди, а вимоги щодо відшкодування моральної шкоди, в даному випадку, є похідними від позовної вимоги про відшкодування матеріальної шкоди.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи наведене судова колегія приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на обставинах та матеріалах справи, відповідає нормам матеріального та вимогам процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника Вінницької районної державної адміністрація Вінницької області - Дерун Альони Сергіївни відхилити, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 08 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі 20 днів.

Головуючий суддя: __ Луценко В.В.

Судді: __ Денишенко Т.О.

__ Зайцев А.Ю.