Постанова № 48401321, 27.07.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

27 липня 2015 р. № 820/6323/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

при секретарі судового засідання - Самігулліній К.В.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення Держаної податкової інспекції у Балаклійському районі головного управління Міндоходів у Харківській області від 23.04.2015року № 2 про нарахування земельного податку з фізичних осіб в сумі 17098,46 грн. ОСОБА_3; судовий збір стягнути з відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ДПІ у Балаклійському районі ГУ Міндоходів у Харківській області податковим повідомленням-рішенням №2 від 23.04.2015 р. визначив позивачу до сплати земельний податок з фізичних осіб за 2013 рік у розмірі 17096,46 грн. за земельні ділянки, які згідно інформації з Державного Реєстру речових прав на нерухоме майно належать ОСОБА_3 Однак, по-перше, станом на 23.04.2015 року позивач не є власником земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомості, що підлягають оподаткуванню, а, по-друге, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2014р. по справі №820/13745/13-а припинено підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 Вважаючи податкове повідомлення-рішення №2 від 23.04.2015 року незаконним позивач просить суд прийняти рішення про його скасування, тобто задовольнити позов.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в позовній заяві, просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Представник відповідача - Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, позов не визнав.

У письмових запереченнях (а.с.44-46) та у судовому засіданні представник ДПІ вказав, що спірне податкове повідомлення-рішення №2 від 23.04.2015 р. ДПІ у Балаклійському районі ГУ ДФС у Харківській області прийняте на підставі і в межах повноважень ДПІ, на виконання норм чинного податкового законодавства, і тому позовні вимоги є необґрунтованими. Так, земельний податок був нарахований на земельні ділянки, які знаходяться під будівлями, що підтверджено інформацією з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно та даними Бюро технічної інвентаризації та у строки, встановлені п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України. За таких підстав, відповідач просив суд прийняти рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що позивач - ОСОБА_3, була зареєстрована як суб'єкт господарювання - фізична особа-підприємець 24.02.2009 року, ідентифікаційний номер:НОМЕР_1.

18.08.2014р. державним реєстратором на підставі постанови Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.14р. у справі № 820/13745/13-а (а.с. 66) був внесений запис № 24470100002003323 про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_3, НОМЕР_1 (а.с. 65).

При цьому суд відзначає, що вказане вище рішення суду прийнято за позовом Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області до ФОП ОСОБА_3 про припинення підприємницької діяльності. ДПІ у даній справі було ініціатором звернення до суду з позовом та надало суду довідку, що ФОП ОСОБА_3 боргу перед бюджетом немає. (а.с. 66).

Разом з тим, 23.04.2015року, після припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, ДПІ приймає спірне рішення № 2, яким нараховує відповідачу земельний податок з фізичних осіб у сумі 17098, 46 грн. за 2013р. за земельні ділянки, що розташовані за адресою: с. Залиман, вул. Центральна, буд. 146 та вул. Центральна, буд. 150, на яких розташовані нежитлові об'єкти (а.с. 23).

Судом встановлено, що податковою інспекцією на підставі Інформації з Державного Реєстру речових прав на нерухоме майно №398033449 та №39803552 (а.с.47-49, 49-50) та листів Бюро технічної інвентаризації №174 від 17.06.2014 р. та №16 від 21.01.2015 р. (а.с.52,55) позивачу нараховано податковим повідомленням-рішення №2 від 23.04.2015 року земельний податок за 2013 рік у розмірі 17098,46 грн. на земельні ділянки під будівлями, що знаходяться за адресою: с.Залиман, вул. Центральна, буд. 146 та буд. 150. (а.с.23).

Матеріалами справи підтверджено та не спростовано відповідачем під час розгляду справи, що право власності на нежитлові об'єкти, що розташовані за адресою: Харківська область, Балаклійський район, с.Залиман, вул. Центральна, буд. 146 та буд. 150 зареєстровані Балаклійським БТІ 26.05.2010р. за ОСОБА_3 на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 28.04.2009р. та ухвали Господарського суду Харківської області від 10.03.2010р. у справі № 29/174-09. При цьому, державні акти про право власності на вказані земельні ділянки ОСОБА_3 не видавались.

Наведене свідчить, що речові права на земельну ділянку за ОСОБА_3 не оформлено у встановленому порядку.

Суд також відзначає, що постановою Вищого господарського суду України від 08.06.2010 року у справі №29/174-09 задоволено касаційну скаргу ОСОБА_4 та скасовано рішення Господарського суду Харківської області від 28.04.2009 року, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. (а.с.17-18).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.11.2010 р. позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 03.03.2009 року залишено без розгляду. (а.с.19).

Вирішуючи спір по суті суду зазначає, що відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визначення і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до статті 270 Податкового кодексу України, об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Пунктом 287.1 статті 287 Податкового кодексу України визначено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Враховуючи наведене, оподаткування земельних ділянок має здійснюватись з урахуванням положень пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України, тобто після проведення державної реєстрації відповідних речових прав.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні (ч. 1 ст. 86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідачем - ДПІ у Балаклійському районі ГУ ДФС у Харківській області не доведено вчинення дій на підставі, в межах та спосіб, передбачений законодавством України.

Оскільки в ході судового розгляду відповідачем не було доведено правомірності мотивів винесення спірного податкового повідомлення - рішення, що зумовлює висновок про необґрунтованість визначення платнику податків додаткових податкових зобов'язань і, як наслідок, наявність факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів ОСОБА_3, позов слід задовольнити.

Судові витрати слід розподілити відповідно до вимог ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161ст. 162, ст. 163, ст. 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Держаної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області від 23.04.2015 року № 2 про нарахування земельного податку з фізичних осіб в сумі 17098,46 грн. ОСОБА_3

Стягнути з державного бюджету України на користь ОСОБА_3 (місцезнаходження: 64271, Харківська обл., Балаклійський р-н, с.Заліман, вул.Центральна, буд.120, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 31 липня 2015 року.

Суддя О.В. Панченко