Постанова № 48393538, 18.08.2009, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

18:29

18.08.2009 р. Справа № 2а - 1756/09/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Мельника О.М.

при секретарі судового засідання Меленчук М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомЗакритого акціонерного товариства "Магазин №115", вул.Веселинівська, 18, м.Миколаїв,54036

до1. Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва, вул. Потьомкінська, 24/2, м.Миколаїв,54030 2. Державної податкової адміністрації у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м.Миколаїв,54009

провизнання дій протиправними та скасування рішення про застосування штрафних санкцій від 05.05.2009 р. №0014392350, За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність дійсна по перше грудня 2009 року;

від відповідача 1: ОСОБА_2 дов.№4/9/10-011 від 08.01.2009 року;

від відповідача 1: ОСОБА_3, дов.№3122/9/10-011 від 09.06.2009 року;

від відповідача 2: ОСОБА_2 дов. №8573/7/10-112 від 12.08.2009 року

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з адміністративним позовом про визнання протиправними дій ДПА у Миколаївській області щодо проведення планової виїзної перевірки та скасування рішення ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05.05.2009 року №0014392350.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що представники податкової служби провели перевірку всупереч вимогам діючого законодавства, тому їх дії є протиправними. А податкове повідомлення рішення від 05.05.2009 року №0014392350, що прийняте на підставі акту перевірки, підлягає скасуванню, з огляду на відсутність порушень законодавства з боку позивача.

Відповідачі заперечували проти задоволення позову з підстав викладених в письмових запереченнях, вважають доводи позивача щодо протиправності перевірки хибними, а податкове повідомлення рішення від 05.05.2009 року №0014392350 таким, що не підлягає скасуванню.

Суд заслухав думку представників сторін, встановив фактичні обставини справи, перевірив їх доказами та дійшов висновку про відмови в задоволенні позову з огляду на наступне.

З 16 квітня 2009року по 17 квітня 2009року фахівцями ДПА у Миколаївській області була проведена планова виїзна перевірка за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товар (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій .

За результатами перевірки складений акт № 0433/14/00/23/13859741. від 17.04.2009 року, згідно якого встановлені порушення позивачем п.1, п.2, п.12 ст. З Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме не проведення розрахункових операцій через РРО на загальну суму 3150, 00 грн. та ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарів за місцем реалізації та зберігання на 62, 00 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № НОМЕР_1 від 05.05.2009р. на суму 15920, 00 грн.

Щодо доводів позивача про неправомірність дій фахівців ДПА у Миколаївській області суд дійшов висновку про їх помилковість з огляду на наступне.

Стаття 11 Закону України Про державну податкову службу в Україні серед повноважень податкової служби окремо розрізняє повноваження щодо перевірок, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (п.1 ст.11), та контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку; наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону (п.2 ст.11).

Відповідно до ст.ст.8, 9, 10 Закону України Про державну податкову службу в Україні перевірка правильності нарахування і сплати податків і зборів та контроль за порядком проведення готівкових розрахунків, також віднесені до різних функцій податкових органів.

Стаття 11-1 Закону України Про державну податкову службу в Україні стосується перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), а тому обмеження, встановлені в цій статті стосуються лише саме цих перевірок.

Відповідно до п.2 ст. 11 Закону України №509-ХП „Про державну податкову службу в Україні", органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції га у порядку, встановленому Законами України, мають право, здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Згідно ст.11-2 Закону України „Про державну податкову податкову службу в Україні" від 04.12.1990р. №510-ХП посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України.

Згідно зі ст.15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" контроль за дотриманням порядку проведення розрахунків суб'єктами підприємницької діяльності здійснюється податковими органами шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до законодавства України. Обовязку податкового органу попередньо попереджати субєкта підприємницької діяльності про проведення перевірки щодо порядку проведення готівкових розрахунків, обігу готівки, та наявності торгових патентів та ліцензій, не передбачено ні Законом України Про державну податкову службу в Україні, ні Законом України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Таким чином ч.2 ст. 16 Закону України „ Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" стосується планових перевірок фінансово-господарської діяльності платника податків

На підставі п. 3.1 п. З Наказу ДПА України від 27.05.2008 р. №355 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків", планові перевірки проводяться за окремими планами органами державної податкової служби, при цьому план формується та затверджується щомісячно.

Відповідно до ст. 15, 16 Закону про РРО контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України. Планова перевірка здійснюється органами, уповноваженими законом нараховувати або стягувати податки і збори (обов'язкові платежі) з осіб, що використовують спрощену систему оподаткування (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку) при продажу товарів (наданні послуг).

Перевірку проведено на підставі направлень на перевірку від 15.04.2009р. № 1105/23-517 і № 1106/23-517 фахівцями ДПА у Миколаївській області

Вказані направлення видані на підставі п. 2 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та відповідно до плану проведення перевірок на квітень 2009 р. відділу контролю за суб'єктами господарювання, що здійснюють розрахунки у готівковій формі ДПА у Миколаївській області. Копії вказаних направлень вручені Позивачеві.

За таких обставин, планову перевірку позивача з питань дотримання вимог Закону про РРО, що оформлена актом № 0433/14/00/23/13859741 від 17.04.2009року здійснено з дотриманням необхідних вимог законодавства, тому дії ревізорів щодо проведення перевірки позивача були правомірними.

Щодо доводів про протиправність рішення ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05.05.2009 року №0014392350 суд встановив.

Позивача протягнуто до відповідальності на підставі встановлених актом №0433/14/00/23/13859741 від 17.04.2009 року, порушень п.1, п.12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме не проведення розрахункових операцій через РРО на загальну суму 3150, 00 грн. та ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарів за місцем реалізації та зберігання на 62, 00 грн.

Позивач заперечує факт порушення п.1 статті 3 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР та вважає, що законодавством не встановлено обовязку проводити операцію на загальну суму 3150 грн., згідно приходних касових ордерів (за оренду приміщення) через реєстратор розрахункових операцій.

Суд не погоджується з даною позицією позивача з огляду на наступне.

Відповідно до п.1 статті 3 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуг) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункової операції.

За порушення вищеказаної норми Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР встановлено відповідальність:у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів, на які виявлено невідповідність (п. 1 ст. 17 ЗУ № 265).

Згідно даних, що не заперечуються позивачем, ЗАТ "Магазин № 115" є підприємством торгівлі (що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, де зазначено вид діяльності за КВЕД 71.25.0 "роздрібна торгівля недержавних організацій крім споживчої кооперації"") та окрім основної діяльності здає в оренду приміщення.

Згідно п. 1 ст. 9 ЗУ № 265 реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ, організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановлено порядку.

Відповідно до підкатегорії 70.20.12 «Послуги зі здавання під найм власної нежитлової нерухомості» затвердженого наказом Держстандарту від 30.12.97 р. N 822 Державного класифікатора продукції та послуг (ДК 016-97), який є складовою частиною Державної системи класифікації і кодування техніко-економічної та соціальної інформації, здавання під найм (в оренду) приміщень відноситься до сфери послуг.

Ця підкатегорія включає: здавання під найм (в оренду) контор, заводів, складів, торговельних приміщень, торговельних підприємств, туристських баз, конференц-залів, місць для проведення зборів, спектаклів чи прийомів тощо; здавання під найм (в оренду) на місяць чи рік місць для розташування фургонів, боксів чи місць під гаражі для транспортних засобів; здавання під найм (в оренду) сільськогосподарських земель і лісів; концесію на гірничі розробки.

Відповідно до завдань правового акту затвердженого наказом Держстандарту від 30.12.97 р. N 822 Державного класифікатора продукції та послуг (ДК 016-97), Державний класифікатор продукції та послуг призначено для використання органами центральної та місцевої державної виконавчої влади, фінансовими органами, органами статистики та всіма суб'єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) в Україні. Крім того, використання ДКПП забезпечує умови для вирішення такого завдання, як організація та забезпечення функціонування системи оподаткування суб'єктів господарювання.

Нормами п. 2.1 розділу 2 Державного класифікатора зазначено, що послуга - наслідок безпосередньої взаємодії між постачальником та споживачем і внутрішньої діяльності постачальника для задоволення потреб споживача. Постачання чи використання матеріальних видів продукції може бути частиною надання послуги.

Враховуючи наведене, підприємство торгівлі. Яким є підприємство позивач, при наданні послуг, у тому числі зі здавання в оренду приміщень, повинно проводити розрахункові операції із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або у безготівковій формі через установи банків.

Щодо позовних вимог про скасування рішення ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва від 05.05.2009 року №0014392350 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення п.12 статті 3 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

В акті перевірки № 0433/14/00/23/13859741. від 17.04.2009 року встановлено порушення встановленого порядку обліку товарів за місцем реалізації та зберігання на 62, 00 грн., а саме горілки «Медовуха» 4 пляшки, на які виявлено нестачу.

Щодо зазначеного порушення п.12 статті 3 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР позивачем не наведено жодних доказів щодо спростовування даного факту.

Натомість відповідачем доведено факт порушення належним доказом, а саме його зафіксовано актом перевірки № 0433/14/00/23/13859741. від 17.04.2009 року.

Таким чином, позивачем було допущено порушення норм п.1,12 статті 3 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме не проведення розрахункових операцій через РРО на загальну суму 3150, 00 грн., та порушення встановленого порядку обліку товарів за місцем реалізації та зберігання на 62, 00 грн., тому рішення ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05.05.2009 року №0014392350-не підлягає скасуванню.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя О.М. Мельник