Постанова № 48384601, 12.10.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/3163/2011

12 жовтня 2011 року 11год. 15хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Кривчук К.І., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

представник позивача: ОСОБА_1,

представник відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Відкритого акціонерного товариства "Рівненська друкарня" до Державної податкової інспекції у м.Рівне про визнання незаконними та скасування наказу, податкового повідомлення- рішення , -ВСТАНОВИВ :

Відкрите акціонерне товариство «Рівненська друкарня» (далі ВАТ «Рівненська друкарня») звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівне (далі ДПІ у м.Рівне) про визнання незаконним та скасування наказу про призначення перевірки від 21.06.2011р. №826, визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.07.201 1р. №0002092342 про збільшення грошового зобовязання з податку на додану вартість на суму 1326334,33грн. (1326333,33грн. за основним платежем, 1,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновок відповідача про порушення позивачем податкового законодавства є безпідставним та таким, що не ґрунтується на жодній нормі, факти, викладені в акті перевірки, не свідчать про таке порушення та ухилення підприємства від оподаткування, а сама перевірка проведена без достатніх правових підстав.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та пояснив суду, що оспорюване податкове повідомлення-рішення прийнято ДПІ у м.Рівне на підставі акта перевірки від 29.06.2011р. №9809/23-100/02468463. Відповідно до акта перевірки податковим органом встановлено порушення пп.185.1 ст.185, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.14, п.201.15 ст.201 Податкового кодексу України (далі ПК України), внаслідок чого підприємством занижено податок на додану вартість за травень 2011 року в сумі 1326333,33грн. Такий висновок відповідача є безпідставним, а проведена перевірка - незаконною. Зокрема, п.78.1 ст.78 ПК України, на який посилається податковий орган, містить перелік підстав для проведення саме виїзної перевірки, проте у даному випадку ДПІ у м.Рівне було проведено невиїзну перевірку. Крім того, пояснення та копії документів були надані відповідачу листом від 03.06.2011р. №295 на 8-й робочий день після отримання запиту від 24.05.2011р. №18116/15-235. Ст.79 ПК України визначає особливості проведення документальної невиїзної перевірки, проте зазначені відповідачем у наказі пункти 79.1 та 79.2 цієї норми не містять підстав для її проведення. ДПІ у м.Рівне вимагала у ВАТ «Рівненська друкарня» документи та пояснення за період з 01.05.2011р. по 24.05.2011р., натомість перевірку було проведено за період з 01.05.2011р. по 31.05.2011р., що є порушенням вимог ПК України. Під час перевірки не було дотримано вимог ч.2 п.78.4 ст.78 ПК України, яка передбачає право податкового органу на проведення документальної позапланової перевірки платника податків лише у випадку вручення останньому до початку проведення перевірки копії наказу про проведення документальної позапланової перевірки під розписку. Вказане стосується як виїзних, так і невиїзних перевірок. Зазначені документи були надані позивачу лише 22.06.2011р., хоча перевірку було проведено 21.06.2011р. ВАТ «Рівненська друкарня» вважає висновки акта перевірки незаконними, оскільки: віднесення податку на додану вартість у сумі 1236333,33грн. до податкового кредиту у декларації за травень 2011 року було здійснене за першою подією, відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України, у дату списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів, як це передбачено умовами договору поставки; підставою для включення вказаної суми до податкового кредиту є податкова накладна від 23.05.2011р. №2, копія якої надавалася відповідачу як відповідь на запит; за період з 01.05.2011р. по 24.05.2011р. відвантаження товарно-матеріальних цінностей від ТзОВ «Арт-Інвест» для ВАТ «Рівненська друкарня» не здійснювалося; перевірка за період з 24.05.2011р. по 31.05.2011р. проведена за відсутності законних підстав та без врахування документів бухгалтерського, податкового та складського обліку; віднесення податку на додану вартість в сумі 90000,00грн. до податкового кредиту було здійснене за операціями за період з 24.05.2011р. по 31.05.2011р., копії документів за вказаний період у позивача не вимагалися, відтак у податкового органу відсутні підстави стверджувати про незаконність формування податкового кредиту у цій частині. Вказав, що у червні 2011 року, між ВАТ «Рівненська друкарня» та ТзОВ «Арт-Інвест» було укладено угоди про розірвання договорів поставок у звязку зі значною кредиторською заборгованістю ВАТ «Рівненська друкарня», по якій настав термін погашення. Перераховані позивачем кошти ТзОВ «Арт-Інвест» повернуто не було, оскільки між сторонами було укладено угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог. За наслідками вказаних угод позивачем на підставі наданих ТзОВ «Арт-Інвест» розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної було скориговано податковий кредит з податку на додану вартість у податковій декларації за червень 2011 року, з врахуванням часткової поставки паперу. Таким чином, ВАТ «Рівненська друкарня» не порушено жодної норми ПК України. Просив позовні вимоги задовольнити повністю: визнати незаконним та скасувати наказ про призначення перевірки від 21.06.2011р. №826 та податкове повідомлення-рішення від 07.07.2011р. №0002092342 про збільшення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість на суму 1326334,33грн. (1326333,33грн. за основним платежем, 1,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)).

ДПІ у м.Рівне адміністративний позов не визнала з підстав, викладених у письмових запереченнях.

У судовому засіданні представник відповідача пояснив суду, що перевірку позивача ДПІ у м.Рівне було здійснено на законних підставах, висновки, викладені в акті перевірки, відповідають фактичним обставинам, оспорюване податкове повідомлення-рішення є правомірним. Так, відповідно до ст.2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обовязкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством. Пунктом 79.1 ст.79 ПК України встановлено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених ст.ст.77 та 78 цього Кодексу. Згідно з п.79.2 ст.79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату та місце проведення такої перевірки. У даному випадку ДПІ у м.Рівне було дотримано порядку проведення перевірки. Зазначив, що перед проведенням невиїзної перевірки, податковий орган намагався провести виїзну перевірку позивача, проте працівники відповідача не були допущені до проведення такої перевірки без законних на те підстав. Під час проведення невиїзної перевірки ВАТ «Рівненська друкарня» податковим органом було виявлено завищення позивачем показників у рядку 120.1 декларації з податку на додану вартість у сумі 1236333,33грн. Вказане завищення виникло у звязку з тим, що позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту податок на додану вартість по господарській операції з придбання паперу у ТзОВ «Арт-Інвест» у сумі 1236333,33грн. При цьому, у позивача жодних інших документів (договір на відповідальне зберігання, довіреність на отримання товару, товарно-транспортні накладні, маршрутні листи, довіреності, специфікації тощо), крім накладних та податкових накладних, які б підтверджували транспортування та факт передачі товару від продавця до покупця, не було. Папір, за який було здійснено оплату, у позивача відсутній. Первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-XIV. Операції з придбання паперу у ТзОВ «Арт-Інвест», відображені у бухгалтерському обліку позивача, мали нереальний товарний характер, товар не перевозився і не зберігався. Господарські зобовязання, що виникли між ВАТ «Рівненська друкарня» та ТзОВ «Арт-Інвест», є такими, що суперечать інтересам держави та суспільства, оскільки умисел двох сторін був спрямований на ухилення від сплати податків та як наслідок вчинення зазначених зобовязань позивач сформував собі податковий кредит, занизивши тим самим податкові зобовязання. Крім того, згідно з поданою декларацією з податку на додану вартість за травень 2011 року та журналом звірки податкових зобовязань та податкового кредиту (додатку №5) ВАТ «Рівненська друкарня» задекларувало податкового кредиту по взаєморозрахункам з ТзОВ «Арт-Інвест» щодо придбання паперу на суму податку на додану вартість 1326333,33грн. У відповідь на запит податкового органу позивачем було надано виписану ТзОВ «Арт-Інвест» податкову накладну від 23.05.2011р. №2 на суму 1236333,33грн., тобто на 90000,00грн. менше від задекларованого податкового кредиту. ВАТ «Рівненська друкарня» на 90000,00грн. податкової накладної, виписок банку, довіреностей на отримання товару, товарно-транспортних накладних та інших підтверджуючих документів по взаєморозрахунках з ТзОВ «Арт-Інвест» надано не було. Таким чином, враховуючи вимоги п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.14, п.201.15 ст.201 ПК України ВАТ «Рівненська друкарня» безпідставно віднесено до складу податкового кредиту податок на додану вартість по господарським операціям з ТзОВ «Арт-Інвест» в загальній сумі 1326333,33грн., чим завищено показники рядка 10.1 декларації з податку на додану вартість «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою». Той факт, що згодом позивач скоригував показники податкового кредиту по взаєморозрахункам з ТзОВ «Арт-Інвест», не впливає на правомірність оспорюваного податкового-рішення, оскільки вправлення помилок відбулося після проведення податковим органом перевірки та прийняття вказаного рішення. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, повно і всебічно зясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 21.06.2011р. ДПІ у м.Рівне було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ВАТ «Рівненська друкарня» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ТзОВ «Арт-Інвест» за період з 01.05.2011р. по 31.05.2011р., за наслідками якої складено акт від 29.06.2011р. №9809/23-100/02468463 (а.а.с.8-15).

Зазначену перевірку було проведено старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків ІПС II рангу управління податкового контролю юридичних осіб ОСОБА_3 на підставі наказу начальника ДПІ у м.Рівне від 21.06.2011р. №826 «Про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ВАТ «Рівненська друкарня» (код 02468463) з питань взаєморозрахунків з ТзОВ «Арт-Інвест» (код 35721163) за період з 01.05.2011р. по 31.05.2011р.» (а.а.с16-17).

Згідно з висновками акта від 29.06.2011р. №9809/23-100/02468463 перевіркою встановлено порушення п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.14, п.201.15 ст.201 розділу V ПК України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами і доповненнями) внаслідок чого підприємством занижений податок на додану вартість у сумі 1326333,33грн. за травень 2011 року.

01.07.2011р. на вказаний акт перевірки ВАТ «Рівненська друкарня» було подано заперечення (а.а.с.91-92), які ДПІ у м.Рівне до уваги прийнято не було.

На підставі вказаного акта перевірки ДПІ у м.Рівне прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.07.2011р. №0002092342 про збільшення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість на суму 1326334,33грн. (1326333,33грн. за основним платежем, 1,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)) (а.с.7).

Оспорюючи наказ на проведення перевірки від 21.06.2011р. №826, позивач посилається на відсутність будь-яких правових підстав для винесення вказаного наказу, а оспорюючи податкове повідомлення-рішення від 07.07.2011р. №0002092342 додатково ще й на норми ПК України, які дають платнику податку право формувати податковий кредит за однією з перших подій, зокрема, датою списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, на факт часткової поставки паперу на суму 7275,00грн. та наступне розірвання договору, а також на коригування показників податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2011 року в частині зменшення податкового кредиту по господарським операціям з ТзОВ «Арт Інвест» на суму 1235121,33грн.

Суд не погоджується з такими доводами позивача.

Що стосується незаконності наказу на проведення перевірки від 21.06.2011р. №826, суд зазначає таке.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. N509-XII (далі Закон N509-XII) серед завдань органів державної податкової служби є, зокрема: здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Статтею 10 Закону N509-XII передбачено функції державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних спеціалізованих державних податкових інспекцій, до яких зокрема належать: здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів, забезпечення правильності обчислення і своєчасності надходження цих податків, платежів, контроль своєчасності подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевірка достовірності цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Пунктом 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 ПК України, в межах їх повноважень (п.61.2 ст.61 ПК України).

Приписами статті 41 ПК України визначено, що контролюючими органами є, зокрема, органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Перевірка - це спосіб здійснення контролю органами державної податкової служби правильності нарахування, своєчасності та повноти сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотримання якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.75.1 ст.75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Частиною 3 підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що документальна позапланова перевірки не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч.5 пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Відповідно до п.79.1 ст.79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

При цьому, пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України як одну з обставин проведення перевірки передбачає наступну обставину: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Пунктом 79.2 ст.79 ПК України встановлено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, 24.05.2011р. до ДПІ у м.Рівне надійшло окреме доручення голови ДПА в Рівненській області від 24.05.2011р. №8 про забезпечення проведення комплексу заходів по відпрацюванню операцій ВАТ «Рівненська друкарня» з ТзОВ «Арт-Інвест» щодо унеможливлення формування схемного податкового кредиту (а.с.95).

24.05.2011р. на підставі ст.20, ст.73 ПК України та п.п.9,14,15 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом» від 27.12.2010р. №1245 ДПІ у м.Рівне звернулася до ВАТ «Рівненська друкарня» з письмовим запитом №18116/15-235 про надання в десятиденний термін від дня отримання листа письмових пояснень та завірених належним чином копій всіх первинних документів щодо взаєморозрахунків з ТзОВ «Арт-Інвест» за період з 01.05.2011р. по 24.05.2011р. Вказаний запит позивачем отримано 24.05.2011р. (а.а.с.18-19).

На цей запит листом від 03.06.2011р. №295 ВАТ «Рівненська друкарня» надано пояснення та копії документів в кількості 15 листків, а саме видаткову накладну на продаж виробничого корпусу від 17.05.2011р. №РД-00011, акт прийому-передачі від 17.05.2011р., протокол спостережної ради від 21.01.2011р. №11, договір поставки паперу від 19.04.2011р. №4, протокол спостережної ради від 18.04.2011р., податкову накладу від 17.05.2011р. №53, податкову накладну від 23.05.2011р.№2 (а.с.21). Жодних інших документів позивачем відповідачу надано не було.

21.06.2011р. начальником ДПІ у м.Рівне прийнято наказ №819 «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ВАТ «Рівненська друкарня» (код 02468463) з питань взаєморозрахунків з ТзОВ «Арт-Інвест» (код 35721163) за період з 01.05.2011р. по 31.05.2011р. (а.а.с.56-57).

У констатуючій частині вказаного наказу зазначені підстави та приводи для проведення позапланової виїзної документальної перевірки позивача, а саме: «На підставі пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, керуючись п.78.4 ст.78, п.81.1 ст.81, п.82.2 ст.82, глави 8 розділу II Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, у звязку з ненаданням письмових пояснень та підтверджуючих документів у повному обсязі від ВАТ «Рівненська друкарня» (код 02468463) протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту (лист №181116/15-235 від 24.05.2011р.) на підтвердження взаємовідносин з ТзОВ «Арт-Інвест» (код 35721163)».

Як пояснив у ході судового розгляду представник відповідача, на виконання наказу від 21.06.2011р. №819 працівники ДПІ у м.Рівне намагалися провести позапланову виїзну документальну перевірку позивача, однак не були допущені керівником підприємства до проведення такої перевірки.

Ці обставини не заперечуються і представником позивача та підтверджені також власноруч вчиненим керівником ВАТ «Рівненська друкарня» ОСОБА_4 написом на оригіналі наказу про відмову в допуску посадових осіб ДПІ у м.Рівне до проведення позапланової виїзної документальної перевірки у звязку з відсутністю законних підстав (а.с.57).

У цей же день, 21.06.2011р. начальником ДПІ у м.Рівне прийнято наказ №826 «Про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ВАТ «Рівненська друкарня» (код 02468463) з питань взаєморозрахунків з ТзОВ «Арт-Інвест» (код 35721163) за період з 01.05.2011р. по 31.05.2011р. (а.а.с.16-17).

У констатуючій частині вказаного наказу зазначені підстави та приводи для проведення позапланової виїзної документальної перевірки позивача, а саме: «На підставі пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.1, п.79.2 ст.79 глави 8 розділу II Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, у звязку з ненаданням письмових пояснень та підтверджуючих документів у повному обсязі від ВАТ «Рівненська друкарня» (код 02468463) протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту (лист №181116/15-235 від 24.05.2011р.) на підтвердження взаємовідносин з ТзОВ «Арт-Інвест» (код 35721163)».

Посилання позивача на те, що жодна з цитованих в оспорюваному наказі норм ПК України не містить правових підстав для проведення невиїзної перевірки таких, як ненадання письмових пояснень та підтверджуючих документів у повному обсязі, спростовуються наступним.

Порядок отримання податкової інформації органами державної податкової служби встановлено ст.73 ПК України.

Відповідно до пунктів 73.2 та 73.3 статті 73 ПК України Кабінетом Міністрів України постановою від 27.12.2010р. N1245 затверджено Порядок періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом (далі Порядок N1245).

Згідно з п.1 Порядку N1245 податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі діяльності і необхідні для реалізації покладених на органи державної податкової служби завдань і функцій.

Пункт 15 Порядку N1245 передбачає, що лист суб'єкта інформаційних відносин, що надсилається на запит органу державної податкової служби, повинен містити: номер та дату запиту органу державної податкової служби, на який надається відповідь; інформацію, що запитується органом державної податкової служби.

Проаналізувавши зміст запиту ДПІ у м.Рівне від 24.05.2011р. №18116/15-235 (а.а.с.18-19) та листа ВАТ «Рівненська друкарня» від 03.06.2011р. №295 (а.с.21), та врахувавши встановлені під час розгляду справи обставини щодо господарських взаємовідносин підприємства з ТзОВ «Арт-Інвест», суд прийшов до висновку, що позивачем на запит податкового органу надано неповну інформацію та документи первинного обліку не в повному обсязі щодо взаємовідносин з вказаним контрагентом, що унеможливило відповідача реалізувати покладені на органи державної податкової служби завдання і функції в частині здійснення податкового контролю.

Відтак, зазначення у наказі від 21.06.2011р. №826 пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України є законним та цілком обґрунтованим.

Крім того, позивачем не враховано тих обставин, що п.79.1 ст.79 ПК України, якою встановлено особливості проведення документальної невиїзної перевірки, є відсилочною нормою права, яка містить посилання, зокрема на ст.78 цього Кодексу щодо наявності обставин для проведення документальної перевірки.

Отже, твердження позивача в адміністративному позові та його представника в судовому засіданні про незаконність посилань в оспорюваному наказі на п.78.1 ст.78 ПК України у звязку з тим, що даною нормою визначено обставини, за наявності яких здійснюється лише документальна позапланова виїзна перевірка, суд відхиляє як безпідставні та необґрунтовані.

Таким чином, зважаючи на викладені фактичні обставини та наведені норми ПК України, суд вважає, що оспорюваний наказ ДПІ у м.Рівне від 21.06.2011р. №826 про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ВАТ «Рівненська друкарня» прийнято відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначених чинними законодавством України. Відтак, підстави для задоволення позову у цій частині у суду відсутні.

Що стосується незаконності оспорюваного податкового повідомлення-рішення від 07.07.2011р. №0002092342, суд зазначає наступне.

Однією з підстав для скасування вказаного податкового повідомлення-рішення позивач вказує незаконність проведення перевірки, за наслідками та на підставі акта якої прийнято це повідомлення-рішення.

Правомірність наказу на проведення невиїзної позапланової документальної перевірки обґрунтована судом вище.

На підставі вказаного наказу від 21.06.2011р. №826 відповідачем було сформовано письмове повідомлення про проведення документальної невиїзної перевірки ВАТ «Рівненська друкарня» від 21.06.2011р. №21680/23118, у якому зазначено підстави, дата початку та місце проведення такої перевірки (а.с.20).

Як вбачається з відтиску штампа вхідної кореспонденції на вказаному повідомленні, останнє отримане позивачем 22.06.2011р. (№11).

Вказаний факт не заперечувався представником відповідача в судовому засіданні та був пояснений тим, що повідомлення від 21.06.2011р. №21680/23118 та копія наказу від 21.06.2011р. №826 були надіслані ВАТ «Рівненська друкарня» рекомендованим листом з повідомленням про вручення після відмови посадових осіб позивача отримати зазначені документи безпосередньо від працівників ДПІ у м.Рівне за місцезнаходженням позивача: м.Рівне, вул.Київська, 10.

Ці пояснення представника відповідача підтверджуються долученими до матеріалів справи актом від 21.06.2011р. та розпискою (а.а.с.96-97), з яких вбачається, що головному бухгалтеру ВАТ «Рівненська друкарня» в присутності понятих було зачитано наказ та повідомлення про проведення позапланової невиїзної перевірки, від отримання під розписку яких остання відмовилася у звязку з відсутністю в неї права підпису.

Відповідно до ч.7 ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. N996-XIV (далі Закон N996-XIV) головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства: забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності; організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій; бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства; забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.

З системного аналізу норм ПК України вбачається, що податковий облік субєкта господарювання ґрунтується на даних бухгалтерського обліку й фінансової звітності та пов'язаний з ними.

Згідно з Класифікатором професій ДК 003:2010, затвердженим наказом Державного комітету з питань технічного регулювання і споживчої політики від 28.07.2010р. №327, професія головного бухгалтера належить до підрозділу «Керівники підприємств, установ і організацій» (код КП 12), підклас «Керівники фінансових, бухгалтерських, економічних, юридичних та адміністративних підрозділів» (код КП 1231).

Отже, головний бухгалтер субєкта господарювання є посадовою особою, що уповноважена виступати від імені підприємства платника податків, у податкових правовідносинах.

Вказаним спростовується посилання позивача на неповідомлення його відповідачем про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки, оскільки головний бухгалтер підприємства була повідомлена про таку перевірку.

Крім того, як зазначалося судом вище, у ході судового розгляду встановлено, що до проведення позапланової невиїзної документальної перевірки працівники ДПІ у м.Рівне намагалися провести позапланову виїзну документальну перевірку позивача на виконання наказу від 21.06.2011р. №819, однак не були допущені керівником підприємства до проведення такої перевірки. Як зазначено керівником ВАТ «Рівненська друкарня» ОСОБА_4 на оригіналі наказу від 21.06.2011р. №819 (а.с.57) посадовим особам відповідача було відмовлено у допуску до проведення перевірки у звязку з відсутністю законних підстав.

Ч.2 п.81.1 ст.81 ПК України містить вичерпний перелік підстав для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки, а саме: непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом. При цьому в ч.3 цієї ж норми передбачено, що відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

Таким чином, стверджуючи про неправомірність дій відповідача, позивач не допустив ДПІ у м.Рівне до проведення перевірки без законних для таких дій підстав.

За таких обставин, суд вважає непереконливим твердження позивача про відсутність повідомлення ДПІ у м.Рівне про проведення позапланової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаєморозрахунків з ТзОВ «Арт-Інвест».

Відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобовязання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України).

Пунктом 198.3 ст.198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною

Згідно з п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, законодавчо установлений порядок формування податкового кредиту не передбачає його автоматичне виникнення за наслідками першої з подій у розумінні п.198.2 ст.198 ПК України. Така перша подія лише визначає виникнення субєктивного права платника на формування податкового кредиту, реалізація якого є можливою у разі виконання певних умов.

За змістом наведених правових норм необхідною умовою для включення податку на додану вартість до складу податкового кредиту є, зокрема, фактичне здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг). При цьому, правові наслідки у податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто дії або події, які викликають зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.04.2011р. ВАТ «Рівненська друкарня» (покупець) було укладено договір поставки №4 з ТзОВ «Арт-Інвест» (постачальник) про поставку паперу на умовах передоплати на загальну суму 7450000,00грн., зокрема: офсетний папір 351,1т по ціні 11,3 з ПДВ за 1 кг; газетний папір 500т по ціні 6,75 з ПДВ за кг; крейдований папір: 6,045т по ціні 12,5 з ПДВ за кг (а.а.с.25-26).

Розрахунки з постачальником позивачем здійснено у повному обсязі 04.05.2011р. у безготівкові формі, що підтверджується відповідним банківськими виписками (а.а.с.27-30).

На підтвердження факту часткового отримання паперу від ТзОВ «Арт-Інвест» ВАТ «Рівненська друкарня» надано суду видаткову накладну від 31.05.2011р. №РН-0000002 на суму 7275,00грн., у т.ч. ПДВ 1212,00грн. (а.с.68).

За господарськими операціями згідно з вказаним договором ТзОВ «Арт-Інвест» для позивача було виписано податкову накладну від 23.05.2011р. №2 на суму 7418000,00грн., у т.ч. ПДВ 12363333,33грн. (а.с.34).

Суми податку на додану вартість за вказаною податковою накладною від 23.05.2011р. №2 ВАТ «Рівненська друкарня» включено до складу податкового кредиту за травень 2011 року (а.а.с.71-74).

03.06.2011р. між ВАТ «Рівненська друкарня» та ТзОВ «Арт-Інвест» укладено угоду №4/2 про розірвання договору поставки від 19.04.2011р., згідно з якою сторони дійшли взаємної згоди розірвати вказаний договір поставки у звязку зі значною кредиторською заборгованістю ВАТ «Рівненська друкарня» на умовах повернення ТзОВ «Арт-Інвест» попередньо оплачених коштів за товар у сумі 7410725,00грн. (зважаючи на часткову поставку товару на суму 7275,00грн.). Датою повернення позивачу попередньо сплачених коштів визначено 06.06.2011р. (а.с.64).

Відповідно до вимог ст.192 ПК України та п.18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010р. N969, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.12.2010р. за N1401/18696 (далі Порядок N969), ТзОВ «Арт-Інвест» 06.06.2011р. було виписано та надано позивачу розрахунок №2 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 23.05.2011р. №2 (а.с.69).

08.06.2011р. між ВАТ «Рівненська друкарня» та ТзОВ «Арт-Інвест» укладено угоду №1 про зарахування зустрічних однорідних вимог, згідно з якою зобовязання за угодою від 03.06.2011р. №4/2 про розірвання договору поставки від 19.04.2011р. №4 припиняються у повному обсязі (а.а.с.114-115).

Крім того, 30.05.2011р. ВАТ «Рівненська друкарня» (покупець) було укладено договір поставки №5 з ТзОВ «Арт-Інвест» (постачальник) про поставку товару на умовах передоплати на загальну суму 540000,00грн., зокрема: фарба чорна 7000кг по ціні 25,80грн. з ПДВ за 1 кг; фарба кольорова 1000кг по ціні 132,00грн. з ПДВ за 1 кг; пластини офсетні 608*890 8000шт. по ціні 25,30грн. з ПДВ за 1 шт.; пластини офсетні 370*450 2600шт. по ціні 5,81грн. з ПДВ за 1 шт.; плівка для лазерних принтерів 20 пачок по ціні 495,00грн. з ПДВ за 1 пачку (а.с.66).

Розрахунки з постачальником позивачем здійснено у повному обсязі 31.05.2011р. у безготівкові формі, що підтверджується відповідним банківськими виписками (а.с.81).

За господарськими операціями згідно з вказаним договором ТзОВ «Арт-Інвест» для позивача було виписано податкову накладну від 31.05.2011р. №6 на суму 540000,00грн., у т.ч. ПДВ 90000,00грн. (а.с.67).

Суми податку на додану вартість за вказаною податковою накладною від 31.05.2011р. №6 ВАТ «Рівненська друкарня» включено до складу податкового кредиту за травень 2011 року (а.а.с.71-74).

03.06.2011р. між ВАТ «Рівненська друкарня» та ТзОВ «Арт-Інвест» укладено угоду №5/2 про розірвання договору поставки від 30.05.2011р. №5, згідно з якою сторони дійшли взаємної згоди розірвати вказаний договір поставки у звязку зі значною кредиторською заборгованістю ВАТ «Рівненська друкарня» на умовах повернення ТзОВ «Арт-Інвест» попередньо оплачених коштів за товар у сумі 540000,00грн. Датою повернення позивачу попередньо сплачених коштів визначено 06.06.2011р. (а.с.65).

Відповідно до вимог ст.192 ПК України та п.18 Порядку N969 ТзОВ «Арт-Інвест» 06.06.2011р. було виписано та надано позивачу розрахунок №3 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 31.05.2011р. №6 (а.с.70).

08.06.2011р. між ВАТ «Рівненська друкарня» та ТзОВ «Арт-Інвест» укладено угоду №2 про зарахування зустрічних однорідних вимог, згідно з якою зобовязання за угодою від 03.06.2011р. №5/2 про розірвання договору поставки від 30.05.2011р. №3 припиняються частково, на суму 525504,04грн. Залишок непогашеної заборгованості складає 14495,96грн. (а.а.с.116-117).

08.06.2011р. між ВАТ «Рівненська друкарня» та ТзОВ «Арт-Інвест» укладено угоду №3 про зарахування зустрічних однорідних вимог, згідно з якою зобовязання за угодою від 03.06.2011р. №5/2 про розірвання договору поставки від 30.05.2011р. №3 припиняються частково, на суму 10000,00грн. Залишок непогашеної заборгованості складає 4495,96грн. (а.а.с.112-113).

ВАТ «Рівненська друкарня» було здійснено коригування (зменшення) сум податкового кредиту по господарським операціям з ТзОВ «Арт-Інвест» у розмірі 1325121,00грн. у податковій декларації за червень 2011 року, поданій відповідачу 19.07.2011р. (а.а.с.76-79).

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону №996-XIV бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Пунктом 8 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженому наказом ДПА України від 25.01.2011р. N41, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.02.2011р. за №197/18935 (далі Порядок N41), передбачено, що дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Статтею 9 Закону №996-XIV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з вимогами Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, установи, від імені яких складений документ; зміст та обсяг господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, які дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. N88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за N168/704 (далі Положення №88), первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Також необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена і п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення №88.

Відповідно до п.2.1 Положення №88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів

Таким чином, підставою для формування бухгалтерського обліку та, відповідно, податкового обліку, є наявність у субєкта господарювання первинних документів, що засвідчують факт здійснення господарської операції.

Як встановлено податковим органом у ході проведення перевірки, позивачем не було надано жодних документів, які б підтверджували реальних характер господарських операцій з ТзОВ «Арт-Інвест» (маршрутних листів, довіреностей, специфікацій та будь-яких інших документів, що підтверджують транспортування та зберігання товарів, реалізацію їх зі складу).

Судом у ході розгляду справи встановлено фактичну відсутність поставок товарів ТзОВ «Арт-Інвест» для ВАТ «Рівненська друкарня» згідно з договорами від 19.04.2011р. №4 та від 30.05.2011р. №5.

Посилання позивача про часткову поставку паперу на суму 7275,00грн. (у т.ч. ПДВ 1212,00грн.) згідно з договором від 19.04.2011р. №4 не підтверджені жодними іншими первинними документами, крім видаткової накладної від 31.05.2011р. №РН-0000002 та податкової накладної від 23.05.2011р. №2. Фактів транспортування, зберігання, прийому на склад паперу на суму 7275,00грн. та використання цього товару у господарській діяльності суду не доведено, жодних первинних документів щодо таких обставин позивачем не надано.

Відтак, суд прийшов до висновку про відсутність часткової поставки позивачу паперу 7275,00грн. (у т.ч. ПДВ 1212,00грн.)

За змістом ст.ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.712 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

З системного аналізу положень ЦК України випливає, що договір поставки вважається укладеним, коли між сторонами досягнуто згоди за всіма істотними умовами, до яких належать: кількість, номенклатура (асортимент), якість, строки поставки, ціна товару, відвантажувальні та платіжні реквізити.

Як вбачається з тексту договорів поставки від 19.04.2011р. №4 та від 30.05.2011р. №5, ні строків поставки, ні строків дії вказаних договорів у них не зазначено.

Тобто, позивач, згідно з умовами договорів, які не містять положень про строки поставки товару та дії самих договорів, проте мають вимоги щодо здійснення передоплати, здійснив таку передоплату на суми відповідно 741800,00грн. та 540000,00грн. Вказані обставини ставлять під сумнів розумний економічний зміст та вказану у цих договорах господарську мету вчинених господарських операцій. Особливо з огляду на те, що після отримання запиту від ДПІ у м.Рівне з вимогою про надання усіх підтверджуючих документів щодо взаємовідносин позивача з ТзОВ «Арт-Інвест» (від 24.05.2011р.) вже 03.06.2011р. між сторонами було укладено угоди про розірвання таких договорів. При цьому, угода від 30.05.2011р. №5 була розірвана на четвертий день після її укладення та на третій день після здійснення передоплати на суму 540000,00грн.

З окремого доручення голови ДПА в Рівненській області від 24.05.2011р. №8 вбачається, що ТзОВ «Арт-Інвест» зареєстровано в ДПІ у Галицькому районі м.Львова, стан платника місцезнаходження не встановлено, основний вид діяльності інше фінансове посередництво, працюючих 1 особа (а.с.95).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що господарські операції ВАТ «Рівненська друкарня» з ТзОВ «Арт-Інвест» були вчинені без належної господарської мети, для отримання податкової вигоди.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, податкова декларація з податку на додану вартість за травень 2011 року з відображенням податкового кредиту за господарськими операціями з ТзОВ «Арт-Інвест» у сумі 1326333,33грн. була подана позивачем податковому органу 20.06.2011р. На момент подання декларації угоди про поставку товарів сторонами було розірвано (03.06.2011р.). Не зважаючи на факт розірвання угод, ВАТ «Рівненська друкарня», володіючи інформацією про неможливість виконання вимог ст.193 ПК України, все ж відображає податок на додану вартість у складі податкового кредиту. Відповідні коригування позивачем були здійснені вже після проведення відповідачем перевірки та прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Суд зазначає, що посилаючись на формальне виконання вимог статей ПК України, якими врегульовано порядок сплати податку на додану вартість та формування податкового кредиту, позивач не врахував змісту вказаних норм. Податок на додану вартість це частина новоствореної вартості на кожному етапі виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг), що надходить до бюджету після їх реалізації. Чистий податок, що підлягає сплаті до бюджету, враховується як різниця між сумою податку, нарахованого при реалізації товарів (робіт, послуг) і сумою податку, що сплачений або підлягає сплаті постачальникам за придбані товари (виконані роботи, надані послуги) матеріальні ресурси, паливо, вартість яких відноситься на витрати виробництва та обігу відповідно до розд. ІІІ ПК України. Об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України. Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду. При цьому, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів. Встановлені в ході судового розгляду обставини спростовують обґрунтованість включення позивачем до складу податкового кредиту податку на додану вартість по господарським операціям ВАТ «Рівненська друкарня» з ТзОВ «Арт-Інвест».

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч.1 ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, у той час як відповідачем правомірність оспорюваних наказу та податкового повідомлення-рішення доказана повністю.

Відтак, у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Відповідно до вимог ст.94 КАС України понесені позивачем судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства "Рівненська друкарня" до Державної податкової інспекції у м.Рівне про визнання незаконними та скасування наказу про призначення перевірки від 21.06.2011р. №826 та податкового повідомлення-рішення від 07.07.2011р. №0002092342, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах на загальну суму 1326334,33грн. (1326333,33грн. - основний платіж, 1,00грн. - штрафні (фінансові) санкції) відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дудар О.М.