Постанова № 48384090, 11.08.2015, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2971/15

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2015 року м. одеса

09 год. 39 хв.

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Балан Я.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними матеріалами справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Южному Головного управління ДФС в Одеській області до Публічного акціонерного товариства «Автотранспортне підприємство 15142» (код ЄДРПОУ 20984470) про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Автотранспортне підприємство 15142» податкової заборгованості з орендної плати за земельну ділянку у розмірі 103 022 грн. 61 коп. на користь Держави України на р/р 33219812700021, отримувач УДКС у м. Южному Одеської області, код ЄДРПОУ 37894235, банк отримувача ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулась Державна податкова інспекція у м. Южному Головного управління ДФС в Одеській області (надалі - ДПІ у м. Южному ГУ ДФС в Одеській області) до Відкритого акціонерного товариства «Автотранспортне підприємство 15142» про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Автотранспортне підприємство 15142» податкової заборгованості з орендної плати за земельну ділянку у розмірі 103 022 грн. 61 коп. на користь Держави України на р/р 33219812700021, отримувач УДКС у м. Южному Одеської області, код ЄДРПОУ 37894235, банк отримувача ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011.

В судовому засіданні, яке відбулось 23.06.2015 року з урахуванням приписів ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, до матеріалів справи було приєднано Спеціальний Витяг з ЄДР та здійснено заміну найменування відповідача з Відкритого акціонерного товариства «Автотранспортне підприємство 15142» на Публічне акціонерне товариство «Автотранспортне підприємство 15142».

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України та у порушення ст. 16, ст. 57 та ст. 287 Податкового кодексу України не сплачує податкову заборгованість по орендній платі з юридичних осіб, що виникла в результаті несплати самостійно визначеного податкового зобов'язання з орендної плати згідно поданої до податкового органу декларації за період з жовтня 2014 року по грудень 2014 року у розмірі 103 022 грн. 61 коп. Несплата відповідачем визначених податковим законодавством податків та зборів наносить шкоди інтересам держави, органам місцевого самоврядування, правам і свободам громадян. У зв'язку з чим, просить задовольнити позов повністю та стягнути з відповідача заборгованість перед бюджетом у розмірі 103 022 грн. 61 коп. (аркуші 3-5).

Представник позивача у судове засідання не з'явився. Позивач належним чином та своєчасно повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи. Через канцелярію суду за вхід. № ФП/1271/15 від 10.08.2015 року від позивача за підписом представника за довіреністю надійшло клопотання про розгляд справи без участі ДПІ у м. Южному (аркуші справи 52, 58).

Відповідач або його представник у судове засідання не прибули. Відповідач про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений відповідно до ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України належним чином, судову кореспонденцію із викликом у судове засідання відповідача було надіслано за вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців адресою ПАТ «Автотранспортне підприємство 15142», проте поштове відправлення було повернуто за зворотною адресою із довідкою Укрпошти із зазначенням причини повернення: «За зазначеною адресою не проживає».

При цьому, ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З урахуванням вказаних обставин, зважаючи, що судом було здійснено виклик відповідача шляхом надіслання судової повістки на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, відомості якого є дійсними, відповідач вважається належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи у відповідності до ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України. Про причини неприбуття суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надав. Письмові заперечення проти позову відповідачем надано не було (аркуші справи 53-57).

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

На підставі ч. 1 ст. 41 та ч. 6 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто без здійснення фіксування судового засідання.

З урахуванням зазначених обставин, а також наданого представником позивача клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні, згідно з ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, справа розглянута в порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини якими обґрунтовуються вимоги позивача, а також докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Публічне акціонерне товариство «Автотранспортне підприємство 15142» зареєстровано у встановленому законом порядку як юридична особа 29.12.1998 року, дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі про включення відомостей до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичну особу - у разі, коли державна реєстрація юридичної особи була проведена до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»: 27.07.2004 року, № 1 558 120 0000 000004, ідентифікаційний код юридичної особи: 20984470, адреса: 65481, Одеська область, м. Южне, вул. Комунальна, 3-А та знаходиться на обліку як платник податків у ДПІ у м. Южному ГУ ДФС в Одеській області з 18.06.1997 року (аркуші справи 8-23, 28-29).

Судом встановлено, що ПАТ «Автотранспортне підприємство 15142», згідно договорів з Южненською міською радою Одеської області є користувачем земельних ділянок категорії - землі транспорту, нормативну грошову оцінку яких проведено (як у межах населених пунктів, так і за їх межами) площею: 2,9160 га (нормативна грошова оцінка - 369,09); 0,4120 га (нормативна грошова оцінка - 369,09); 0,1100 (нормативна грошова оцінка - 369,09); 0,2260 (нормативна грошова оцінка - 369,09); 0,0530 (нормативна грошова оцінка - 369,09) (аркуш справи 26).

Відповідно до ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Використання землі в Україні, згідно вимог ст. 206 Земельного Кодексу України є платним.

Пунктом 14.1.147 статті 14 Податкового Кодексу України, плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Пунктами 36.1, 36.5 статті 36 Податкового кодексу України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктами 36.1, 36.5 статті 36 Податкового кодексу України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

З урахуванням та на підставі приписів п. 286.2 ст. 286 Податкового Кодексу України, відповідач надав до ДПІ у м. Южному ГУ ДФС в Одеській області податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік, в якій ПАТ «Автотранспортне підприємство 15142» самостійно визначено річну суму земельного податку, яка підлягає сплаті за користування земельними ділянками, а саме:

- за користування ділянкою у розмірі 2,9160 га - річна сума податку - 323 286 грн. 47 коп. із розміром щомісячного земельного податку за період з жовтня 2014 року по листопад 2014 року у сумі 26 940 грн. 54 коп. та у грудні - 26 940 грн. 53 коп.;

- за користування ділянкою у розмірі 0,4120 га - річна сума податку - 45 676 грн. 96 коп. із розміром щомісячного земельного податку за період з жовтня 2014 року по грудень - 3 806 грн. 41 коп.;

- за користування ділянкою у розмірі 0,1100 га - річна сума податку - 12 195 грн. 31 коп. із розміром щомісячного земельного податку за період з жовтня 2014 року по листопад 2014 року у сумі 1 016 грн. 28 коп. та у грудні - 1 016 грн. 23 коп.;

- за користування ділянкою у розмірі 0,2260 га - річна сума податку - 25 055 грн. 81 коп. із розміром щомісячного земельного податку за період з жовтня 2014 року по грудень - 2 087 грн. 98 коп.;

- за користування ділянкою у розмірі 0,0530 га - річна сума податку - 5 875 грн. 92 коп. із розміром щомісячного земельного податку за період з жовтня 2014 року по грудень - 489 грн. 66 коп. (аркуші справи 25).

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до даних облікової картки платника податку ПАТ «Автотранспортне підприємство 15142» заборгованість відповідача, як свідчать матеріали справи виникла у зв'язку із несплатою самостійних визначених по строку сум податкового зобов'язання за рахунок нарахування орендної плати за землю, згідно вищевказаної податкової декларації, за період з жовтня 2014 року по грудень 2014 року у розмірі 103 022 грн. 61 коп. (аркуші справи 30-32).

Відповідно пп. 16.1.4, 16.1.9 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи та не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи.

Згідно з пп. 59.1, 59.3, 59.4, 59.5 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплачена у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

З метою погашення заборгованості на адресу відповідача було надіслано податкову вимогу форми «Ю» № 36 від 31.05.2012 року на загальну суму податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 31.05.2012 року - 23 840 грн. 00 коп., яка отримана відповідачем 31.05.2012 року (аркуш справи 27).

Згідно з п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 розділу 1 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, загальна заборгованість відповідача, з урахуванням встановлених судом обставин, по земельному податку з юридичних осіб що підлягає сплаті до бюджету складає 103 022 грн. 61 коп.

Доказів щодо оскарження або оплати відповідачем податкової заборгованості зі сплати земельного податку у розмірі 103 022 грн. 61 коп. повністю або частково, станом на час розгляду справи суду не надано.

З урахуванням встановлених судом обставин та оцінюючи надані у справі докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позивач довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування позовних вимог щодо стягнення податкового боргу у сумі 103 022 грн. 61коп., відповідно позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Згідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 20.1.18 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Тобто, позивач - орган державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує надані йому владні управлінські функції та має право звертатися до суду з відповідними позовними вимогами щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

У відповідності до пункту 95.1 статті 95 Податкового Кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно до вимог п. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінюючи надані у справу докази, виходить із принципів адміністративного судочинства - змагальність, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин справи, згідно із яким розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих позивачем доказів, зважаючи на те, що законодавством України встановлений обов'язок платників податків зі сплати податків (зборів) та інших обов'язкових платежів та такий обов'язок відповідачем у визначеному законодавством порядку та строки не виконаний, а інше ним не доведено, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ДПІ у м. Южному ГУ ДФС в Одеській області про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Автотранспортне підприємство 15142» податкової заборгованості з орендної плати за земельну ділянку у розмірі 103 022 грн. 61 коп. є обґрунтованими, у зв'язку з чим підлягають задоволенню повністю.

Згідно з п. 95.3. ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до приписів Закону України «Про судовий збір», позивач звільнений від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись Податковим кодексом України, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 128, 159-164, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Южному Головного управління ДФС в Одеській області до Публічного акціонерного товариства «Автотранспортне підприємство 15142» (код ЄДРПОУ 20984470, адреса: 65481, Одеська область, м. Южне, вул. Комунальна, 3-А) про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Автотранспортне підприємство 15142» податкової заборгованості з орендної плати за земельну ділянку у розмірі 103 022 грн. 61 коп. на користь Держави України на р/р 33219812700021, отримувач УДКС у м. Южному Одеської області, код ЄДРПОУ 37894235, банк отримувача ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011 - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Автотранспортне підприємство 15142» (код ЄДРПОУ 20984470, адреса: 65481, Одеська область, м. Южне, вул. Комунальна, 3-А) на користь Держави України на р/р 33219812700021, отримувач УДКС у м. Южному Одеської області, код ЄДРПОУ 37894235, банк отримувача ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, податкову заборгованість з орендної плати за земельну ділянку у розмірі 103 022 (сто три тисячі двадцять дві) грн. 61 (шістдесят одна) коп.

Постанова суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Я.В. Балан