Рішення № 4838027, 11.04.2008, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 2-395/2008 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2008 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської

області в складі:

головуючого судді - Ротар М. М. .,

при секретарі - Попенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вознесенського районного споживчого товариства про стягнення доплати до розміру мінімальної заробітної плати і її компенсації,

ВСТАНОВИВ:

15 січня 2008 року позивачка ОСОБА_1звернулася до суду з позовом до Вознесенського районного споживчого товариства про стягнення доплати до розміру мінімальної заробітної плати і її компенсації, в якому вказувала що з 01.07.2004 по 01.10.2007 роки вона працювала у Вознесенському районному споживчому товаристві на посаді завідуючої магазину № 80 с Дорошівка.

З 01.10.2007 року була звільнена з товариства у зв'язку з переводом в підприємство споживчої кооперації «Лотос».

З січня 2007 по вересень 2007 року за повний робочий день і при повністю відпрацьованій місячній нормі часу позивачці була нарахована та виплачена заробітна плата в розмірі нижчому від мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством. Згідно розрахунку всього було недоплачена позивачці 1480 грн.68 копійок заробітної плати за січень вересень 2007 року.

Позивачка також просила суд стягнути з відповідача компенсацію втрати частини заробітної плати в зв'язку з затримкою виплати їй передбаченої законодавством мінімальної заробітної плати з вини відповідача, згідно розрахунку розмір компенсації становить 152, 65 грн.

Крім цього неправомірними діями відповідача позивачці була спричинена моральна шкода, яка полягала у тому, що було порушене її конституційне право на одержання своєчасно винагороди за працю у встановленому розмірі, що призвело до моральних страждань, які в свою чергу призвели до загострення її хвороби на гіпертонію і компенсацію спричинено моральної шкоди вона оцінює в 1500 гривень. Також просить стягнути витрати на юридичну допомогу в розмірі 30 гривень.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 вимоги, викладені в позовній заяві підтримали в повному обсязі.

Представники відповідача голова правління ОСОБА_2- позовні вимоги не визнав, зазначив, що умови оплати праці були визначені колективним договором системи Вознесенського РСТ, з якими позивачка була ознайомлена, крім цього

2

 позивачка неналежним чином виконувала свої трудові обов'язки і таким чином не може претендувати на отримання мінімальної заробітної плати

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Так, судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 з 01.07.2004 року по 01.10.2007 року працювала у Вознесенському районному споживчому товаристві на посаді завідуючої магазином АДРЕСА_1. Відповідно до довідки № 124 від 02.11.2007 року вона за січень 2007 році при 7 відпрацьованих дні -отримала заробітну платню в розмірі - 80, 32 гривні; за лютий 2007 року за 24 дні -257, 57 грн; за березень 2007 за 25 дні - 301, 04; за квітень 2007 за 24 дні - 284, 55 грн; за травень 2007 року за 23 дні - 325, 59 грн.; за червень 2007 року за 24 дні - 300, 46; за липень 2007 року за 26 дні 285, 76 грн.; за серпень 2007 року за 26 дні - 268, 27 грн.; за вересень 2007 року 211, 28 грн. Всього було отримано заробітної плати в розмірі 2299, 32 гривні.

Відповідно до  ст. 3 Закону України «Про оплату праці» № 108/95ВР від 24.03.1995 року мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці.

Таким чином у будь-якому випадку оплата праці позивачки не може бути нижчою від встановленої законом мінімальної заробітної плати .

Відповідно до частини 3 ст. 3 вищезазначеного Закону, у разі коли працівникові, який виконав місячну (годинну) норму праці, нарахована заробітна плата нижче встановленого розміру мінімальної заробітної плати, підприємство провадить доплату до її рівня.

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності.

Таким чином необхідно врахувати, що норми і гарантії оплати праці, визначені законодавством для працівників підприємств, установ, організацій усіх форм власності, є мінімальними державними гарантіями і тому при договірному регулюванні вони не можуть бути погіршені. В зв'язку з цим заперечення представника відповідача з посиланням на те, що такий розмір оплати праці, який отримувала позивачка був передбачений колективним договором підприємства необгрунтоване і не може бути взяте до уваги.

Відповідно до  ст. . 14 Закону України «Про оплату праці» норми колективного договору, що допускають оплату праці нижче від норм, визначених генеральною, галузевою або регіональною угодами, але нижче від державних норм і гарантій в оплаті праці, можуть застосовуватися лише тимчасово на період подолання фінансових труднощів підприємства терміном не більше як шість місяців.

Доказів, які б свідчили про наявність у підприємства фінансових труднощів та їх подолання суду не надано.

Що стосується виписки з розпорядження по Вознесенському РПО від 03.07.2007 року № 26, то відповідно до розпорядження на позивачку було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани, а виплату заробітної плати їй нижче за встановлений мінімальний розмір заробітної плати цим розпорядженням не передбачено.

3

Законом України «Про державний бюджет на 2006 рік» № 3235 від 20.12.2005 року встановлена мінімальна заробітна плата на період з 01.12.2006 по 31.03.2007 рік у розмірі 400 гривень.

Законом України «Про державний бюджет на 2007 рік» № 489 від 19.12.2006 року мінімальний розмір заробітної плати на період з квітня по червень 2007 року становить 420 гривень, на період з липня по вересень 2007 року становить 440 гривень.

Таким чином розмір доплати до мінімальної заробітної плати позивача становить :

- за січень 2007 року при відпрацьованих 7 днях ( витяг з розпорядження по

Вознесенському РСТ № 86 від 28.12.2006 року про відпустку ОСОБА_1 з 28.12.2006 по 23.01.2007 роки та довідки про доходи) розмір

доплати становить 133, 33 грн. ( 400 грн. : 21 раб. дні х 7 відпрацьованих дня

);

· за лютий 400 грн.- 257, 57 грн.= 142, 43 гривні;

· за березень 400 грн. - 301, 04 грн. = 98, 96 гривні;

· за квітень 420 грн. - 284, 55 грн. = 135, 45 гривень;

· за травень 420 грн. - 325, 59 грн. = 94, 41 гривні;

· за червень 420 грн. - 300, 46 грн. = 119, 54 гривні;

· за липень 440 грн. - 285, 76 грн. = 154, 24 гривні;

· за серпень 440 грн. - 254, 75 грн. = 185, 25 гривні;

· за вересень 440 грн. - 211, 28 грн. = 228, 72 гривні.

Всього розмір доплати, які повинен здійснити відповідач на користь позивачки становить 1292, 23 гривень.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача компенсації втрати частини заробітної плати в зв'язку з затримкою виплати у розмірі 152, 65 копійок, то суд приходить до наступного. Компенсація втрати частини заробітної плати провадиться згідно зі ст. .34 Закону України «Про оплату праці» і Закону України „Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 року, підприємствами усіх форм власності своїм працівникам у будь-якому разі затримки виплати нарахованої заробітної плати на один і більше календарних місяців, незалежно від того чи була в цьому вина роботодавця.

Таким чином оскільки в судовому засіданні було встановлено, що позивачка не отримувала частину заробітної плати з вини відповідача, то вона має право на компенсацію втрати частини заробітної плати в розмірі 127, 30 гривень.

Відповідно до  ст. .237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Таким чином суд приходить до переконання, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню, тому що судом встановлено порушення трудових прав позивача, які підлягають відновленню.

Визначаючи її розмір, суд враховує характер спору, задоволення основних вимог, що частково компенсує моральні страждання позивача і вважає, що 100 гривень будуть достатньою сумою для її відшкодування.

4

 Згідно  ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд

присуджує з другої сторони понесені і документально підтверджені судові витрати.

Тому, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові

витрати по оплаті за юридичну допомогу у сумі 30 гривень, сплата, яких позивачем

підтверджується квитанцією № 644 від 10.01.2008 року.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212, 213, 204, 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Вознесенського районного споживчого товариства про стягнення доплати до розміру мінімальної заробітної плати і її компенсації - задовольнити частково.

Стягнути з Вознесенського районного споживчого товариства р/р 26006301150515 АК ПІБ м. Вознесенська, МФО 326289, код ОКПО 01760204 ) на користь ОСОБА_1 доплату до розміру мінімальної заробітної плати в сумі 1292, 23 ( одна тисяча двісті дев'яносто дві гривні 23 копійки) гривень, компенсацію втрати частини заробітної плати в сумі 127, 30 (сто двадцять сім гривень 30 копійок) гривень, витрати на правову допомогу в сумі 30 (тридцять) гривень, відшкодування моральної шкоди в сумі 100, 00 гривень, а всього стягнути 1549, 53 гривень (одну тисячу п'ятсот сорок дев'ять гривень 53 копійки).

Стягнути з Вознесенського районного споживчого товариства р/р 26006301150515 АК ПІБ м.  Вознесенська, МФО 326289, код ОКПО 01760204 ) судовий збір на користь держави в особі місцевого бюджету м. Вознесенська ( Банк УДК в Миколаївській області код банку 23406957, МФО 826013, код платежу 22090100, р/р 31415537700007) в сумі 51 (п'ятдесят одна) гривня.

Стягнути з Вознесенського районного споживчого товариства (р/р 26006301150515 АК ПІБ м. Вознесенська, МФО 326289, код ОКПО 01760204 ) витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на користь держави в особі місцевого бюджету м. Вознесенська ( Банк УДК в Миколаївській області, МФО 826013, код платежу 23406957, р/р 31210259700007) в сумі 08 (вісім) гривень 50 копійок.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.