Ухвала суду № 48375384, 28.10.2014, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/3241/14-ц

Провадження № 2-п/265/39/14

У Х В А Л А

28 жовтня 2014 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Мельник І.Г.,

при секретарі Тушкановій Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 29 липня 2014 року за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд, -

В С Т А Н О В И В :

Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 29 липня 2014 року, ухваленим у справі за позовом ПАТ «Державний Ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, позовні вимоги позивача задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний Ощадний банк України» заборгованість за кредитним договором №К-А-220316140 від 26 березня 2008 року у розмірі 62 923,13 грн., а також судовий збір у розмірі 629,23 грн.

22 вересня 2014 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду, посилаючись на те, що його неявка в судове засідання була викликана поважними причинами, а саме тим, що він за місцем реєстрації не мешкає, натомість за фактичною адресою проживання, викликів до суду він не отримував. При цьому фактична адреса його місця мешкання позивачу була відома. Крім того, згідно його розрахунку, який було виконано за формулою, передбаченою законодавством, суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми та пеня в розмірі 0,1% за кожний день прострочення значно менші, ніж ті, які надано позивачем без обґрунтування їх розрахунку. Тому посилання суду в рішенні виключно на розрахунок, який надано позивачем, не базується на доказах, які згідно ст.. 10 ЦПК України, повинен був надати позивач. На підставі викладеного, посилаючись на норми законодавства, просить суд переглянути заочне рішення суду від 29 липня 2014 року.

Заявник до судового засідання не зявився, надав заяву з проханням розглянути справи за його відсутності, також вказав, що заявлені вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник зацікавленої особи ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності, надала до суду заяву з проханням розглянути справу без участі представника зацікавленої особи, з урахуванням наданих заперечень.

Згідно наданих суду письмових заперечень представник зацікавленої особи вважає, що заочне рішення є законним та обґрунтованим, а заява відповідача про перегляд заочного рішення повинна бути залишена без задоволення з наступних підстав. Про місце, день та час судового розгляду відповідач ОСОБА_1 був повідомлений належним чином, згідно вимог діючого законодавства, що підтверджується матеріалами справи. Що стосується доказів, на які посилається відповідач, то їх не можна взяти до уваги, оскільки при здійсненні розрахунку позичальник помилково опирається на твердження щодо суми заборгованості станом на 13.05.2013 р. в розмірі 26 359,50 грн., суми що підлягають сплаті на підставі ч.2 ст. 625 ЦПК України, штрафні санкції, а також пені за ставкою 0,1% річних. При розрахунку штрафних санкцій (пені), а також грошових сум, що підлягають стягненню відповідно до ч.2 ст. 625 ЦПК України, базою для такого розрахунку слугує сума несвоєчасно виконаного (простроченого) зобовязання позичальника. Відповідно до виписки з особистого розрахунку №22073505137959, що належить відповідачу, станом на 13.05.2013 року розмір заборгованості дорівнює 43 956,50 грн., а не як не 26 359,50 грн. Встановлення строку позовної давності тривалістю один рік виправдано тільки для пені, оскільки такий період прямо регламентований чинним законодавством. В той же час для позовних вимог щодо застосування відповідальності, встановлений загальний строк позовної давності у три роки. При здійсненні розрахунку пені, відповідач неправильно застосував розмір ставки пені, а саме 0,1% річних замість 0,1 % за кожен день прострочення, що встановлено в п.5.2 кредитного договору. Таким чином, відповідач у своїй заяві про перегляд заочного рішення суду не довів існування двох підстав, визначених у ст. 232 ЦПК України. На підставі викладеного, просить заяву про перегляд заочного рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 29.07.2014 року залишити без задоволення, а заочне рішення залишити без змін.

Зясувавши думку сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

В своїй заяві про перегляд заочного рішення суду, заявник ОСОБА_1. посилається на те, що він не отримував судові повістки, таким чином не був повідомлений про дату та час судового засідання.

Суд критично відноситься до даних доводів заявника з огляду на те, що в матеріалах цивільної справи № 265/3241/14-ц мається розписка відповідача про отримання судової повістки на 29.07.2014 року о 09-30 годині, яка була надіслана за зареєстрований місцем проживання, що відповідає вимогам ст. 74, 76 ЦПК України та свідчить про належне повідомлення про розгляд справи. Будь-яких заяв про відкладення розгляду справи, відповідачем до суду надано не було.

Водночас, зясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього заявник має вказати докази, які мають суттєве значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Однак доказів, які б мали суттєве значення для вирішення справи по суті заявник ОСОБА_1 суду не надав.

Таким чином, суд вважає що заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Орджонікідзевського районного суду від 29 липня 2014 року задоволенню не підлягає.

Згідно до ч. 4 ст. 231 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Керуючись ст. ст. 228, 231, 232 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 29 липня 2014 року за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без задоволення.

Розяснити, що заочне рішення суду може бути оскаржене у загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом десяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ____