Рішення № 48350818, 12.08.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 378/319/15 Головуючий у І інстанції Гуртовенко Р. В. Провадження № 22-ц/780/4127/15 Доповідач у 2 інстанції Таргоній Д. О.Категорія 46 12.08.2015

РІШЕННЯ

Іменем України

12 серпня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді - Таргоній Д.О.,

суддів: Гуля В.В., Антоненко В.І.,

за участю секретаря Якимчук Ю.С.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та Головного управління Держземагенства України в Київській області на рішення Ставищенського районного суду Київської області від 22 травня 2015 року у справі за позовом прокурора Ставищенського району Київської області до ОСОБА_2, Головного управління Держземагенства України в Київській області, треті особи: відділ Держземагенства України в Ставищенському районі Київської області, реєстраційна служба Ставищенського районного управління юстиції в Київській області, селянське фермерське господарство «Одікон» про визнання недійсними та скасування наказів, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб - учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи, колегія суддів,

ВСТАНОВИЛА :

У березні 2015 року прокурор Ставищенського району Київської області звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що прокуратурою району встановлено порушення земельного законодавства під час відведення земельних ділянок в оренду на території Ставищенського району в адміністративних межах Сухоярської сільської ради для ведення фермерського господарства ОСОБА_2

Зокрема, Головним управлінням Держземагенства України в Київській області передано в оренду на 49 років ОСОБА_2 на підставі договору оренди від 04.11.2014 року земельну ділянку площею 43,8938 га на території Сухоярської сільської ради для ведення фермерського господарства.

Вказаний договір укладений на підставі наказу Головного управління Держземагенства України в Київській області №10-8743/15-14-сг від 28.10.2014 року про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки. Згідно з п. 5 вказаного договору оренди, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 43,8938 га складає 936 275, 82 грн. Відомості про надання ОСОБА_2 в оренду земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 27.11.2014 року, цього ж дня до реєстру внесено відомості про інше речове право, а саме: право оренди земельної ділянки за вищевказаним договором оренди землі із ОСОБА_2 Однак, межі земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, наданої в оренду ОСОБА_2, співпадають із межами земельної ділянки, яка надана СФГ «Одікон» на праві постійного користування згідно державного акту на право постійного користування землею від 17.06.1997 року серії КВ №00025.

СФГ «Одікон» використовує земельну ділянку на праві постійного користування із моменту його державної реєстрації, тобто з 10.10.1997 року і по даний час, що підтверджується листом СФГ «Одікон» від 05.02.2015 року про те, що жодних заяв до державних органів про відмову від використання земельної ділянки не направлялось.

В листі начальника відділу Держземагенства України в Ставищенському районі №10-1024-0.2-212/2-15 від 19.02.2015 року зазначено, що інформація про вилучення земельних ділянок, наданих засновнику СФГ «Одікон» у відділі відсутня. Вищевикладене вказує на порушення встановленого державою порядку щодо надання земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

Головним управління Держземагентства України в Київській області прийнято наказ від №6265/15-14 від 01.10.2014 року всупереч вимогам ст. ст. 6, 14, 19 Конституції України, ст. 116 ЗК України та ст. ст. 7, 8 Закону України «Про фермерське господарство».

Зокрема, в поданому ОСОБА_2 клопотанні про надання дозволу на розробку документації із землеустрою не обґрунтовано розміри вищевказаних земельних ділянок з урахуванням можливості їх обробітку, необхідність отримання таких великих площ земельних ділянок, не зазначено при цьому, самі перспективи діяльності фермерського господарства.

Прокурор також зазначає, що ОСОБА_2 не має можливості займатися фермерським господарством, так, як в останнього відсутня сільськогосподарська техніка та інші засоби для обробітку земель, що підтверджується листом державного інспектора відділу Державної інспекції сільського господарства в Київській області.

Відповідач ОСОБА_2 із заявами про отримання (придбання) у власність або оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства до Ставищенської районної державної адміністрації не звертався (лист №06-20/174 від 11.02.2015 року).

Реєстрація селянських фермерських господарств, засновником яких є, зокрема ОСОБА_2, державним реєстратором юридичних та фізичних осіб-підприємців Ставищенського районного управління юстиції впродовж 2013-2015 років не проводилась (лист № 03.03-02/1 від 11.02.2015).

Прокурор зазначає, що наказ Головного управління Держземагенства України в Київській області №10-8743/15-14-сг від 28.10.2014 року про затвердження документації із землеустрою та передачу в оренду ОСОБА_2 земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 загальною площею 43, 8938 га, прийнято з порушенням ст. 116 ч. 5, ст. 123 ч. 2 ЗК України, оскільки вказана земельна ділянка в СФГ «Одікон» у встановленому законом порядку не вилучалась, відмова від права користування останнім не надавалась.

Крім цього, порушено встановлений Законом України «Про фермерське господарство» порядок отримання земельних ділянок для здійснення фермерського господарства, що в свою чергу свідчить про недотримання встановленого законом порядку набуття і реалізації права на землю, а також принципу верховенства права закріпленого в ст. 8 Конституції України та порушення вимог ст. 19 Конституції України.

Таким чином, наказ Головного управління Держземагенства України в Київській області №10-8743/15-14-сг від 28.10.2014 року прийнято в порушення вимог ст. ст. 13, 14, ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. ст. 116, 123 ЗК України і повинен бути визнаним недійсним та скасованим на підставі ст.ст. 16, 21, 393 ЦК України, ст. 152 ЗК України, для відновлення становища, яке існувало до порушення. У зв'язку з тим, що на підставі вказаного наказу укладено договір оренди земельних ділянок, останній відповідно до ст.ст. 16, 203, 215 ЦК України, ст. 152 ЗК України підлягає визнанню недійсним. Застосування саме таких способів захисту забезпечить досягнення мети щодо захисту порушених прав та інтересів держави.

Вищевикладені порушення Конституції та законів України у сфері земельних відносин та порушення принципів земельного законодавства, закріплених у ст. 5 ЗК України, у відповідності до п. 2 ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» дають підстави для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом пред'явлення позову.

Прокурор просив суд визнати недійсним та скасувати наказ Головного управління Держземагентства України у Київській області «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» від 01.10.2014 року № 6265/15-14; визнати недійсним та скасувати наказ Головного управління Держземагенства України в Київській області «Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки» від 28.10.2014 року № 10-8743/15-14-сг; визнати недійсним договір оренди землі від 04.11.2014 року, укладений між Головним управлінням Держземагенства України у Київській області та ОСОБА_2 та зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, щодо об'єкта нерухомого майна на підставі рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень державного реєстратора реєстраційної служби Ставищенського районного управління юстиції Київської області Совича С.П. індексний номер: 17549542 від 27.11.2014 року; скасувати рішення державного реєстратора реєстраційної служби Ставищенського районного управління юстиції Київської області Совича С.П., індексний номер: 17549542 від 27.11.2014 року про державну реєстрацію інших речових прав - право оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1.

Рішенням Ставищенського районного суду Київської області від 22 травня 2015 року позов задоволено.Визнано недійсним та скасовано наказ Головного управління Держземагентства України у Київській області «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» від 01.10.2014 року № 6265/15-14. Визнано недійсними та скасовано наказ Головного управління Держземагенства України в Київській області «Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки» від 28.10.2014 року № 10-8743/15-14-сг. Визнано недійсним договір оренди землі від 04.11.2014 року, укладений між Головним управлінням Держземагенства України у Київській області та ОСОБА_2 та зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, щодо об'єкта нерухомого майна на підставі рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень державного реєстратора реєстраційної служби Ставищенського районного управління юстиції Київської області Совича С.П. індексний номер: 17549542 від 27.11.2014 року. Скасовано рішення державного реєстратора реєстраційної служби Ставищенського районного управління юстиції Київської області Совича С.П., індексний номер: 17549542 від 27.11.2014 року про державну реєстрацію інших речових прав - право оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1.

З апеляційними скаргами на вищевказане рішення звернулись відповідачі ОСОБА_2 та Головне управління Держземагенства у Київській області.

Відповідач ОСОБА_2 у своїй апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити ухвалу про закриття провадження у даній справі. В обгрунтування апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, зокрема не перевірено на якій правовій підставі спірна земельна ділянка перебувала на праві постійного користування СФГ «Одікон». Вважає також хибними висновки суду першої інстанції щодо неможливості ОСОБА_2 обробляти земельну ділянку, надану йому в оренду, у зв'язку з відсутністю у нього сільськогосподарської техніки. Так, судом не взято до уваги, що 15.03.2014 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Агрофірма «Інтерагросервіс» укладено договір № 15/03-14 на виконання комплексу сільськогосподарських робіт. Зазначає також, що прокурором Ставищенського району не наведено жодних підстав та доказів для свого звернення до суду із даним позовом в інтересах держави.

Головне управління Держземагентсва в Київській області в своїй апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати з підстав неповного з'ясування усіх фактичних обставин справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Зокрема, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не з'ясовано в чому саме вбачається порушення інтересів держави, яке стало підставою для звернення до суду з даним позовом прокурора. В той же час, рішення суду містить суперечиливі твердження щодо обгрунтування прокуратурою підстав подачі позову в інтересах держави. Крім того, судом належним чином не досліджено обставин справи щодо передачі Головним управління Дерземагенства в Київській області земельної ділянки ОСОБА_2, в результаті чого суд дійшов хибного висновку щодо порушення процедури надання земельної ділянки в оренду. Також, судом не з'ясовано, чи було припинено право постійного користування спірною земельною ділянкою у зв'язку із смертю ОСОБА_4

Перевіряючи рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Головного управління Держземагенства в Київській області підлягає до задоволення, а скарга ОСОБА_2 - до часткового задоволення з наступних підстав.

Задовольняючи позов прокурора Ставищенського району Київської області, суд першої інстанції виходив з того, що накази ГУ Держземагенства в Київській області № 6265/15-14 від 01.10.2014 року та № 10-8743/15-14-сг від 28.10.2014 року прийняті з порушенням вимог Конституції України, ст. ст. 116, 123 ЗК Ураїни, спірний договір оренди землі від 04.11.2014 року, укладений між ГУ Держземагенства України у Київській області та ОСОБА_2має бути визнаний недійсним відповідно до ст.ст. 16, 203, 215 ЦК України. Порушення Конституції та Законів України у сфері земельних відносин та порушення принципів земельного законодавства, закріплених у ст. 5 ЗК України, у відповідності до п. 2 ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» дають вмотивовані підстави для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом пред'явлення даного позову.

Колегія суддів апеляційного суду з такими висновками не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі державного акту на право постійного користування землею від 17.06.1997 року серії КВ №00025 ОСОБА_4 для ведення селянського фермерського господарства було надано у постійне користування земельну ділянку площею 47 га, що знаходиться на території Сухоярської сільської ради Ставищенського району Київської області (а. с. 11-12).

10.10.1997 року розпорядженням голови Ставищенської РДА №356 зареєстровано селянське фермерське господарство «Одікон», головою якого став ОСОБА_4 Рішенням Ставищенської районної ради від 17.04.1997 року №143 йому було надано в постійне користування земельну ділянку площею 47 га із земель запасу Сухоярської сільської ради Ставищенського району Київської області та перенесено в натуру її межі (а. с. 195-210).

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 помер (а. с. 170). Ще за життя останнього 16.07.2012 року головою СФГ «Одікон» на зборах членів господарства було обрано ОСОБА_5, зареєстровано відповідні зміни в статут СФГ «Одікон» та затверджена його нова редакція (а. с. 10, 84-92, 116-121, 211-213).

Встановлено також, що 13.04.2014 року відповідач ОСОБА_2 подав до Головного управління Держземагентства України у Київській області клопотання про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства, яка розташована на території Сухоярської сільської ради Ставищенського району Київської області, орієнтовною площею 60 га на 49 років.

Наказом Головного управління Держземагентства України у Київській області від 01.10.2014 року №6265/15-14 ОСОБА_2 було надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства, яка розташована на території Сухоярської сільської ради Ставищенського району Київської області (а. с. 18-19).

28.10.2014 року Головним управлінням за №10-8743/15-14-сг видано наказ про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки відповідачу ОСОБА_2 загальною площею 43, 8938 га з кадастровим номером НОМЕР_1, яка розташована на території Сухоярської сільської ради Ставищенського району Київської області (а. с. 193).

04.11.2014 року було укладено договір оренди землі (а. с. 225-228). Речове право відповідача ОСОБА_2 на нерухоме майно, а саме: оренда земельної ділянки в установленому порядку 27.11.2014 року зареєстровано в Державному реєстрі речових прав (а. с. 9).

Відповідно до довідок ПП «Земля» від 19.02.2015 року №34 та від 20.05.2015 року №100 земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1, площею 43,8938 га, що надана в оренду ОСОБА_2, накладається на земельну ділянку, яка перебуває у постійному користуванні СФГ «Одікон» згідно державного акту на право постійного користування землею від 17.06.1997 року серії КВ №00025 (а. с. 14, 191-192).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зокрема, у ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно з ч. 4 ст. 122 ЗК України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до положень частин 2,3 ст. 123 ЗК України, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення щодо відведення ОСОБА_2 земельної ділянки в оренду приймалось центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин відповідно до повноважень, визначених ст. 122 ЗК України.

На підставі прийнятого рішення ОСОБА_2 уклав договір на створення (передачу) проектно-вишукувальних робіт із землеустрою, передбачених ст. 26-28 та ст. 50 ЗУ «Про землеустрій».

Погоджені проекти землеустрою в порядку, встановленому ст. 186-1 ЗК України направлялись до Головного управління Дерземагенства у Київській області для затвердження у відповідності до визначених повноважень ст. 122-123 ЗК України.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, допустив неправильне застосування зазначених положень закону, а також дійшов хибного висновку стосовно незаконності процедури оформлення договору оренди землі з підстав відсутності у заявника зареєстрованої спеціальної техніки, необхідної для обробітку землі, оскільки на стадії надання дозволу на виготовлення проекту відведення Головне управління Дерземагенства не може та не повинно перевіряти навність чи відсутність такої техніки, а також це не впливає на прийняття рішення розпорядником землі.

Ще однією з підстав задоволення вимог прокуратури суд першої інстанції вказує на лист Реєстраційної служби Ставищенського районного управління юстиції про відсутність відомостей про державну реєстрацію фермерського господарства, засновником якого є ОСОБА_2 Вказане не може бути взято до уваги, оскільки відповідно до вимог закону, земельну ділянку отримує фізична особа без проведення аукціону з метою створення фермерського господарства, тобто вказана процедура вже відбувається після оформлення належним чином права на земельну ділянку.

Підставою для задоволення позову стало також те, що спірна земельна ділянка, передана в оренду ОСОБА_2 перебуває на праві постійного користування у СФГ «Одікон».

Виходячи з доведеності зазначеної обставини, суд першої інстанції у своєму рішенні зазначив, що наказ Головного управління Держземагенства в Київській області № 10-8743/15-14-сг від 28.10.2014 року про затвердження документації із землеустрою та передачу в оренду відповідачу ОСОБА_2 земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 загальною площею 43, 8938 га, прийнято з порушенням ст. ст. 116 ч. 5, 123 ч. 2 ЗК України, оскільки вказана земельна ділянка у СФГ «Одікон» у встановленому законом порядку не вилучалась, відмова від права користування останнім не надавалась.

Колегія суддів апеляційного суду вважає такі висновки необгрунтованими, оскільки суд першої інстанції дійшов до них без належної перевірки обставин справи.

Так, матеріалами справи підтверджено, що на підставі рішення Ставищенської районної ради від 17.04.1997 року №143 ОСОБА_4 було надано в постійне користування земельну ділянку площею 47 га із земель запасу Сухоярської сільської ради Ставищенського району для ведення селянського фермерського господарства, що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею від 17.06.1997 року серії КВ №00025.

Як вбачається з п. 1.1 Статуту СФГ «Одікон» (нова редакція від 16.07.2012 року), господарство створено ОСОБА_4 на землях запасу Сухоярської сільської ради, які надані йому в постійне кориистування згідно державного акту на право постійного користування землею від 17.06.1997 року серії КВ №00025. (т. 1 а.с. 172)

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. (т. 1 а.с. 170)

Відповідно до положень ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 92 ЗК України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній чи комунальній власності без встановлення строку.

З цього слідує, що право постійного користування земельною ділянкою не дає права користувачу земельної ділянки розпоряджатись нею, а відповідно, спадкоємці не мають права успадкувати її за заповітом або за законом.

Громадянин-фермер має право передати у спадщину, оренду чи заставу, лише будівлі та споруди, інше майно фермерського господарства, яке належало йому на праві власності. При цьому, до нового власника не переходить право на користування земельною ділянкою, яку використовував громадянин для ведення фермерського господарства на праві постійного користування. Для отримання цієї земельної ділянки новий власник має право звернутись до відповідного органу влади з заявою про передачу йому землі в оренду.

Суд першої інстанції на зазначені обставини уваги не звернув та не перевірив на якій правовій підставі СФГ «Одікон» кристується земельною ділянкою після смерті ОСОБА_4

Крім того, колегія суддів оцінює як недопустимий доказ листи ПП «Земля» від 19.02.2015 року №34 та від 20.05.2015 р. № 100 щодо накладення земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 43,8938 га на земельну ділянку, надану СФГ «Одікон» згідно державного акту на право постійного користування землею від 17.06.1997 року на ім'я ОСОБА_4, оскільки такі обставини можуть бути встановлені лише висновком земельно-технічної експертизи.

Колегія суддів апеляційного суду вважає також обгрунтованими доводи апеляційних скарг щодо відсутності правових підстав для звернення прокурора до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 ЦПК України, у випадках, встановлених законом, до суду можуть звернутися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

Згідно з п.2 ст.121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції на момент звернення до суду із даним позовом), представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави. Обираючи форму представництва, передбачену частиною п'ятою цієї статті, прокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави чи громадянина, обґрунтовує необхідність їх захисту.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, прокурор Ставищенського району зазначив, що порушення інтересів держави у зв'язку з прийняттям оспорюваних наказів ГУ Дерземагенства у Київській області полягає у їх невідповідності принципам регулювання земельних відносин в Україні, закріпленим в ст. 14 Конституції України та ст. 5 Земельного кодексу України.

Однак, таке обгрунтування є неконкретним, в той час як вбачається з матеріалів справи, що позовна заява, подана прокуратурою в інтересах держави, фактично подана в інтересах юридичної особи - селянського фермерського господарства «Одікон», яке наділене самостійною правосуб'єктністю. Звернення до суду прокурора в даному випадку суперечить положенням статті 5 Закону України «Про прокуратуру», у зв'язку з тим, що відсутній факт порушення інтересів держави.

При вирішенні спору суд першої інстанції на зазначені вимоги закону уваги не звернув та дійшов хибного висновку про те, що прокурор наділений правом пред'явити зазначений позов.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, ухваленим на основі неповного і всебічно не з'ясованих обставин справи, за неправильного застосування норм матеріального права, у зв'язку з чим рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі про відмову в задоволенні позовних вимог.

При цьому, колегія суддів задовольняє апеляційну скаргу ОСОБА_2 частково, оскільки підстав для закриття провадження у даній справі не встановлено.

Керуючись ст.ст. 303, 309, 312, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Апеляційну скаргу Головного управління Держземагенства України в Київській області - задовольнити.

Рішення Ставищенського районного суду Київської області від 22 травня 2015 року - скасувати. Ухвалити у справі нове рішення, яким в задоволенні позову прокурора Ставищенського району Київської області до ОСОБА_2, Головного управління Держземагенства України в Київській області, треті особи: відділ Держземагенства України в Ставищенському районі Київської області, реєстраційна служба Ставищенського районного управління юстиції в Київській області, селянське фермерське господарство «Одікон» про визнання недійсними та скасування наказів, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: