Ухвала суду № 48347741, 18.04.2013, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №0604/2-4463/12 Головуючий у 1-й інст. Слюсарчук Н.Ф.

Категорія 48 Доповідач Косигіна Л. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області

в складі: головуючої судді Косигіної Л.М.

суддів: Жигановської О.С., Кочетова Л.Г.

при секретарі Крижанівській М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 12 березня 2013 року,-

в с т а н о в и л а :

У грудні 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, вимоги якого під час розгляду справи уточнила (а.с. 32), та остаточно просила стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі по 400 грн. щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до 30.06.2016 року. В обґрунтування позову посилалася на те, що дочка є студенткою Житомирського державного технологічного університету гірничо-екологічного факультету, денної форми навчання, навчається на бюджетній основі. Відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, хоча є приватним підприємцем та отримує великі прибутки. Оскільки дочка знаходиться на її утриманні, просила позов задовольнити.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 12 березня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне встановлення обставин справи, просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову. Зазначила, що дочка потребує матеріальної допомоги, оскільки має хронічну хворобу нирок, навчається на денній формі і не може у зв'язку з цим працювати. Відповідач є працездатним і не має жодних проблем зі здоров'ям, а тому повинен працювати і платити аліменти. Крім того, ОСОБА_2 має на праві власності квартиру, яку він отримав у спадщину, і за рахунок якої може забезпечити свою дитину. Також, суд безпідставно стягнув з неї судовий збір, оскільки вона звільнена від його сплати на підставі п. 3 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

У зазначеній нормі права законодавець пов'язує обов'язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, коли батьки можуть надавати таку матеріальну допомогу.

Судом встановлено, що відповідач є батьком повнолітньої ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, яка з 01.09.2012 року безоплатно навчається у Житомирському державному технологічному університеті на гірничо-екологічному факультеті, денна форма навчання (а.с. 3, 6).

ОСОБА_3 проживає разом із матір'ю ОСОБА_1, яка працює вчителем у Житомирській гімназії № 3 (а.с. 4, 5). Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано 03.07.2003 року (а.с. 6 зворот).

ОСОБА_2 проживає разом із матір'ю пенсійного віку, є приватним підприємцем, але підприємницьку діяльність не здійснює, що підтверджується податковими деклараціями (а.с. 20, 22-24, 37, 38). Крім того, відповідач у добровільному порядку надає допомогу на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з врахуванням встановлених обставин справи, вимог ст. 199 СК України та роз'яснень, викладених у п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року "Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" правильно виходив з того, що позивачкою не доведено те, що відповідач, з врахуванням його матеріального стану, може надавати матеріальну допомогу. Припущення апелянта про те, що ОСОБА_2 має великі доходи від підприємницької діяльності, нічим не підтверджені та спростовуються матеріалами справи.

Є безпідставними доводи апелянта про те, що відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти, незалежно від його матеріального стану, оскільки лише та обставина, що на батьків покладено обов'язок утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, сама по собі не може бути підставою для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування судового рішення немає.

Керуючись ст. ст. 209, 218, 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 12 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча Судді