Ухвала суду № 48345493, 12.08.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/6060/15 Справа № 183/8511/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Березюк В. В. Доповідач - Петренко І.О.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Петренко І.О.

суддів - Романюк М.М. ,Максюта Ж.І.

при секретарі - Безрукавому Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на заочне рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 листопада 2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом та просив ухвалити рішення, яким стягнути солідарно з відповідачів на його користь суму заборгованості за кредитним договором №8/2006/840-К/532-Н, який було укладено 17 жовтня 2006 року у розмірі 45 025,86 доларів США, що у еквіваленті за курсом НБУ станом на 30.07.2013 року (7,993 гривень за 1 долар США) складає 359 891,69 грн., яка складається з: основного боргу у розмірі 10 912,77 доларів США, що у еквіваленті за курсом НБУ станом на 30.07.2013 року (7,993 гривень за 1 долар США) складає 87 225,77 грн., відсотків у розмірі 4 818,23 доларів США, що у еквіваленті за курсом НБУ станом на 30.07.2013 року (7,993 гривень за 1 долар США) складає 38 512,11 грн., пені у розмірі 25 969,81 доларів США, що у еквіваленті за курсом НБУ станом на 30.07.2013 року (7,993 гривень за 1 долар США) складає 207 576,69 грн., штрафу у розмірі 1 120,00 доларів США, що у еквіваленті за курсом НБУ станом на 30.07.2013 року (7,993 гривень за 1 долар США) складає 8 952,16 грн., комісії у розмірі 2 205,05 доларів США, що у еквіваленті за курсом НБУ станом на 30.07.2013 року (7,993 гривень за 1 долар США) складає 17 624,96 грн. та судові витрати по справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 17 жовтня 2006 року між ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 8/2006/840-К/532-Н, відповідно до якого банк надав відповідачу кредит у розмірі 11 200,00 доларів США з виплатою процентної ставки 10,00 % річних строком до 15 жовтня 2024 року.

Позивач зазначає, що зі своєї сторони, банк виконав всі умови підписаного договору, а відповідач, в порушення умов договору, не виконує умови кредитного договору стосовно своєчасного повернення сум отриманого кредиту та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків у встановленні кредитним договором терміни, в результаті чого станом на 30 липня 2013 року виникла заборгованість у розмірі 45 025,86 доларів США, що у еквіваленті за курсом НБУ станом на 30 липня 2013 року (7,993 гривень за 1 долар США) складає 359 891,69 грн., яка складається з: основного боргу у розмірі 10 912,77 доларів США, що у еквіваленті за курсом НБУ станом на 30 липня 2013 року (7,993 гривень за 1 долар США) складає 87 225,77 грн., відсотків у розмірі 4 818,23 доларів США, що у еквіваленті за курсом НБУ станом на 30 липня 2013 року (7,993 гривень за 1 долар США) складає 38 512,11 грн., пені у розмірі 25 969,81 доларів США, що у еквіваленті за курсом НБУ станом на 30.07.2013 року (7,993 гривень за 1 долар США) складає 207 576,69 грн., штрафу у розмірі 1 120,00 доларів США, що у еквіваленті за курсом НБУ станом на 30 липня 2013 року (7,993 гривень за 1 долар США) складає 8 952,16 грн., комісії у розмірі 2 205,05 доларів США, що у еквіваленті за курсом НБУ станом на 30 липня 2013 року (7,993 гривень за 1 долар США) складає 17 624,96 грн.

Крім того, 17 жовтня 2006 року між банком та ОСОБА_5 укладено договір поруки, відповідно до якого остання поручилася перед банком за виконання ОСОБА_2 своїх зобов'язань по кредитному договору.

Також, 17 жовтня 2006 року між банком та ОСОБА_4 укладено договір поруки, відповідно до якого остання поручилася перед банком за виконання ОСОБА_2 своїх зобов'язань по кредитному договору.

Заочним рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 листопада 2014 року позовні вимоги ПАТ КБ «Надра» задоволені частково та стягнено солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором № 8/2006/840-К/532-Н від 17 жовтня 2006 року у розмірі 350 939,53 грн., яка складається з: основного боргу у розмірі 87 225,77 грн., відсотків у розмірі 38 512,11 грн., пені у розмірі 207 576,69 грн., комісії у розмірі 17 624,96 грн., а також пропорційно з кожного окремо судовий збір у розмірі 3 441,00 грн., а всього на суму 354 380,53 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ПАТ «КБ «Надра».

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 17 жовтня 2006 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_5 укладено договір поруки, відповідно до якого остання поручилася перед банком за виконання ОСОБА_2 своїх зобов'язань по кредитному договору (а.с.7).

Згідно свідоцтва про шлюб, укладеного 19 квітня 2013 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_5, ОСОБА_5 змінила прізвище з «Чуприна» на «Шульгіна» (а.с.31).

Також, 17 жовтня 2006 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_4 укладено договір поруки, відповідно до якого остання поручилася перед банком за виконання ОСОБА_2 своїх зобов'язань по кредитному договору (а.с.11).

Вказані висновки суду відповідають нормам матеріального та процесуального права. Так, ст. ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства у встановлений договором строк, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається. Договір являється обов'язковим для виконання сторонами. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Стаття 625 Цивільного кодексу України встановлює, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Згідно ч.2 ст. 1050 ЦКУ кредитор має право вимагати дострокового повернення всієї суми позики та сплати відсотків, у випадку, якщо позичальник прострочив повернення чергової частини позики, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Вказані висновки зроблені судом без порушення норм матеріального та процесуального права, а оскаржуване рішення, є законним та обґрунтованим й відповідає вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги являються надуманими та суперечать один одному.

Так , твердження про те , що позивач втратив право вимоги погашення зобов»язань , оскільки сплинув строк позовної давності , про що було відповідачами заявлено в суді першої інстанції , визнати обґрунтованими не можна , виходячи і з тверджень самих апелянтів , які вказують на те , що суми на погашення тілу кредиту вони сплачували до 30 жовтня 2007 року , але відсотки за користування кредитом платили до 16 листопада 2011 року. При тому , що до суду позивач звернувся 5 листопада 2013 року ( ар. сп. 2) , строк позовної давності ним не було пропущено.

Згідно до роз»яснень , що містяться в п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України « Про судове рішення» від 29 грудня 1976 року , з наступними змінами та доповненнями, суд , встановивши , що строк для звернення з позовом пропущений без поважних причин у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав , крім випадків коли позов не доведений. Виходячи з наведеного відповідачі мали визнати заявлені позовні вимоги , однак в зв»язку з пропуском строку просити суд про відмову в задоволенні його саме в зв»язку з цими обставиними.

Однак , відповідачі позовні вимоги не визнають , зазначають в апеляційній скарзі на те , що кредитний договір не було укладено , оскільки грошове зобов»язання не було визначено в національній валюті - гривні, а тому вважають , що оскільки не було укладено основного зобов»язання , то не укладено і договір поруки.

Однак , з такими доводами погодитись не можна.

Так , статтею 99 Конституції встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому Основний Закон держави не встановлює обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 1054 ЦК передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 2 Закону № 2121-ІІІ « Про банки і банківську діяльність» кошти є грошима в національній або іноземній валюті чи їх еквівалентом. У статтях 47 та 49 цього Закону визначені операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Ці операції здійснюються на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу.

З огляду на це уповноважені банки на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.

Тому при розгляді спору про надання кредиту в іноземній валюті суд правильно виходив із того , що при наявності у банку відповідної генеральної ліцензії та письмового дозволу Національного банку України здійснення кредитних операцій у валюті не суперечить вимогам чинного законодавства України.

Отже, судом 1 інстанції у досить повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни рішення - не встановлено, справа розглянута в межах позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, і його слід залишити без змін.

Керуючись ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - відхилити.

Заочне рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 листопада 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя - І.О. Петренко

Судді - М.М. Романюк

-Ж.І.Максюта