Ухвала суду № 48342705, 17.01.2014, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/760/14-к

Провадження № 1-кс/161/245/14

У Х В А Л А

м. Луцьк 17 січня 2014 року

Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Ковтуненко В.В.,

при секретарі Соколовій К.Ю.,

з участю слідчого Данильчук Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду м. Луцька клопотання слідчого СУ УМВС України у Волинській області Данильчук Т.В. про тимчасовий доступ до речей і документів,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СУ УМВС України у Волинській області ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням, погодженим із старшим прокурором відділу прокуратури Волинської області ОСОБА_2, про тимчасовий доступ до речей і документів, які знаходяться у володінні Шевченківської районної у місті Києві Державної адміністрації.

В обґрунтування клопотання посилається на те, що 22.07.2013 в УМВС України у Волинській області звернувся із заявою директор ТзОВ «Техно-Сервіс Плюс» ОСОБА_3 з приводу неправомірних дій службових осіб відділу державної виконавчої служби Любомльського управління юстиції, які зловживаючи службовим становищем, незаконно звільнили з-під арешту майно, а саме-малий комплекс обслуговування автомобілів, який належав на праві приватної власності ТзОВ «Техно-Сервіс Плюс», та в подальшому був незаконно відчужений, чим було даному товариству завдано матеріальних збитків, які у двісті пятдесят і більше разів перевищують неоподаткований мінімум доходів громадян та становлять тяжкі наслідки.

Дані відомості було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12013020100000301 від 22.07.2013, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

З матеріалів провадження вбачається, що 14.09.2012 відбулися збори співзасновників ТзОВ «Техно Сервіс Плюс», на яких було вирішено питання про вихід одного з засновників, а саме ТзОВ «Вірго Україна ЛТД». Разом з тим, згідно зазначеного протоколу вбачається, що хоча на зборах 14.09.2013 було вирішено питання про реорганізацію ТзОВ «Техно Сервіс плюс» шляхом виділення, але ніякої реорганізації ні фактично ні юридично не відбулося. Оскільки, відповідно до законодавства, нової юридичної особи створено не було (правонаступника майна, прав та обовязків), не було складено розподільчого балансу, в якому повинні зазначатися усі активи і пасиви, що передаються з окремим доданням докладного розшифрування кожного рядка балансу в гривнях з копійками, для забезпечення достовірності даних, які будуть відображені на рахунках у бухгалтерському обліку. Після цього при наявності розподільчого балансу, його необхідно було затвердити учасниками товариства (згідно ч.3 ст.107 Цивільного кодексу України, ст.37 Закону України «Про реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців) і після цього розподільчий баланс (оригінал або нотаріально завірена копія), мав бути переданий на реєстрацію до органів реєстрації, що здійснюють реєстрацію нової юридичної особи правонаступника. Тим більше, в самому протоколі № 25 від 14.09.2013 зазначено, що виділення частки майна та зобовязань підприємства та їх розподіл повинен здійснюватися за розподільчим балансом між учасниками підприємства.

Але, не зважаючи на те, що ТзОВ «Вірго Україна ЛТД» не мали права на оформлення права власності на малий комплекс обслуговування автомобілів, що за адресою: Волинська область, Любомльський район, с. Старовойтово, вул. Прикордонників, 7а, звернулися для оформлення права власності в Рівненську сільську раду Любомльського району, надавши пакет документів, а саме копію протоколу зборів від 14.09.2013 №25, копію акту прийому передачі, копію технічного паспорту від 23.10.2012, копію статуту тощо. 30.10.2012, виконкомом Рівненської сільської ради на підставі зазначеного звернення ТзОВ «Вірго Україна ЛТД», було прийнято рішення № 56 «Про оформлення права власності на малий комплекс обслуговування автотранспорту ТзОВ «Вірго-Україна».

Оскільки право власності на малий комплекс обслуговування автотранспорту було за ТзОВ «Вірго-Україна», а на даний обєкт нерухомості наклали арешт у звязку з боргами ТзОВ «Техно Сервіс Плюс», то в травні 2013 року представники ТзОВ «Вірго-Україна ЛТД» звернулися до відділу виконавчої служби Любомльського управління юстиції про зняття арешту з майна, що належить їм, а не ТзОВ «Техно Сервіс Плюс». 27.05.2013 заступником начальника відділу державної виконавчої служби Любомльського управління юстиції було винесено постанову про звільнення майна боржника з-під арешту.

Внаслідок зняття арешту з майна, 09.07.2013 малий комплекс обслуговування автомобілів (за адресою: Волинська обл., Любомльський р-н, с.Старовойтове, вул. Прикордонників, 7а), ТзОВ «Вірго-Україна ЛТД» був відчужений ТзОВ «ОСОБА_4 Україна» за 5 614 931, 00 грн. В договорі купівлі продажу зазначено, що грошові кошти сплачені покупцем повністю на поточний рахунок продавця № 2600932665301 в ПАТ «Банк Петрокомерц-Україна» у місті Києві, під час укладення договору, хоча це не відповідає дійсності.

Відповідно до реєстраційних справ ТзОВ «Вірго-Україна ЛТД» та ТзОВ «ОСОБА_4 Україна», стало відомо, що вказані товариства зареєстровані за однією юридичною адресою, засновниками зазначених товариств є одні і ті ж особи, довіреності на представництво інтересів обох товариств надані також одній особі.

Крім того, вищенаведене дає підстави вважати про існування реальної загрози зміни або знищення документів при повідомленні про тимчасовий доступ до них, у звязку з цим необхідним є отримання тимчасового доступу до оригіналів документів, які перебувають у володінні Шевченківської районної у місті Києві Державної адміністрації, та їх вилучення без повідомлення про це осіб, у володінні яких вони знаходяться.

Просить надати тимчасовий доступ в Шевченківській районній у місті Києві Державній адміністрації (юридична адреса: 01030, м.Київ, вул. Б. Хмельницького, 24), та можливість вилучення оригіналів документів, зокрема податкової звітності за 2011-2013 роки та усіх документів юридичної справи ТзОВ «Вірго Україна ЛТД» (код ЄДРОПУ 35466282, юридична адреса: м.Київ, Шевченківський р-н, вул. Старовокзальна, 13, офіс 2).

У звязку з наявністю достатніх підстав вважати, що існує реальна загроза зміни або знищення документів, дане клопотання розглянути без виклику особи, у володінні якої вони знаходяться.

Також в обґрунтування задоволення клопотання слідчий посилається на те, що документи до яких планується здійснити тимчасовий доступ та провести їх вилучення, не входять в перелік, визначений ст.162 КПК України, а тому не містять охоронюваної законом таємниці.

Разом з тим, документи, до яких планується здійснити тимчасовий доступ, містять відомості, що будуть використані як доказ факту та обставин, які досліджуються під час розслідування кримінального провадження. При цьому, іншим способом довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих документів, є не можливим, так як вони містяться лише у Шевченківській районній у місті Києві Державній адміністрації (юридична адреса: 01030, м.Київ, вул. Б. Хмельницького, 24).

Зазначені документи мають значення речових доказів у даному кримінальному провадженні, оскільки зберегли на собі сліди та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту і обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось у відповідності до вимог ч.1 ст.107 КПК України.

В судовому засіданні слідчий підтримав своє клопотання з підстав викладених в самому клопотанні. Просив клопотання задовольнити.

Заслухавши пояснення слідчого, дослідивши письмові матеріали клопотання, приходжу до висновку про часткове задоволення клопотання з наступних підстав.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Відповідно до ст.85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Відповідно до ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню:

1)подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);

2)винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;

3)вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;

4)обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи помякшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;

5)обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Відповідно до ст.92 КПК України обовязок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого. Обовязок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру потерпілого. Обовязок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.

Відповідно до ч.1 ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Відповідно до ч. 5 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи:

1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;

2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у звязку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні;

3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

При розгляді клопотання встановлено, що у провадженні СУ УМВС України у Волинській області знаходиться кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.364 КК України. Так, 27.05.2013 року службові особи ДВС Любомльського РУЮ, незаконно зняли арешт з майна, яке в подальшому було відчужено.

Також встановлено, що документи, до яких слідчий просить надати тимчасовий доступ та можливість їх вилучення, в дійсності перебувають у володінні Шевченківської районної у місті Києві Державної адміністрації (юридична адреса: 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 24).

Також встановлено, що стороною кримінального провадження доведено, що документи, до яких проситься тимчасовий доступ та можливість вилучення, самі по собі та в сукупності з іншими документами кримінального провадження, у звязку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні і довести іншими способами обставини вчинення правопорушення та отримати вказані документи не можливо.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що стороною кримінального провадження доведено наявність підстав, передбачених ч. 5 ст.163 КПК України для надання тимчасового доступу, оскільки іншими способами довести обставини, вчинення кримінального правопорушення не можливо. А тому за таких обставин приходжу до висновку про часткове задоволення клопотання.

При цьому не може прийматися до уваги та підлягати до задоволення вимога про виїмку документів у Шевченківській районній у місті Києві Державній адміністрації. Так як маючи доступ до документів з можливістю їх копіювання, немає потреби у їх вилученні, оскільки всі копії будуть належним чином завірені і матимуть силу оригіналу. А тому за таких обставин, приходжу до висновку про відмову у задоволенні вимоги про виїмку документів.

Керуючись ст. ст. 162-164 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СУ УМВС України у Волинській області Данильчук Т.В. про тимчасовий доступ до речей і документів та їх вилучення задовольнити частково.

Надати слідчому СУ УМВС України у Волинській області Данильчук Т.В. тимчасовий доступ до документів, що знаходяться у Шевченківській районній у місті Києві Державній адміністрації за юридичною адресою: 01030, м.Київ, вул. Б. Хмельницького, 24 з можливістю копіювання, а саме податкової звітності за 2011-2013 роки та усіх документів юридичної справи ТзОВ «Вірго Україна ЛТД» (код ЄДРОПУ 35466282, юридична адреса: м.Київ, Шевченківський р-н, вул. Старовокзальна, 13, офіс 2).

В решті клопотання відмовити.

Строк дії ухвали один місяць з дня постановлення ухвали.

У разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, згідно ст. 166 КПК України, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями цього Кодексу з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддяВ.В. Ковтуненко