Постанова № 48340245, 11.08.2015, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

11.08.2015 справа №908/2524/15-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Зубченко І.В., Марченко О.А., Попков Д.О.за участю представників: від позивача:не з'явився від відповідача :не з'явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ Донецької областіна рішення господарського суду Запорізької областівід11.06.2015р. (повний текст підписано 19.06.2015р.) у справі№908/2524/15-г (суддя Мойсеєнко Т.В.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Промметсплав», м.Харків до Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ Донецької області простягнення 287700,00грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промметсплав», м.Харків, позивач звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ Донецької області про стягнення заборгованості в сумі 287700,00грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 11.06.2015р. (повний текст підписано 19.06.2015р.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Промметсплав» задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промметсплав" 287700,00грн. основного боргу.

Рішення суду мотивоване тим, що 15.12.2014р. між сторонами був укладений договір поставки №15/2014, на виконання умов якого позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 287700,00грн., а відповідач, відповідно, прийняв цей товар. У зв'язку із невиконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати отриманого товару, за ним утворилась заборгованість у сумі 287700,00грн., яка і була стягнута судом.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство «Енергомашспецсталь» звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм процесуального та матеріального права. Рішення прийнято судом за наслідками неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи. Так, скаржник зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази направлення позивачем на адресу відповідача відповідно до п.9.3 договору оригіналів рахунків на оплату поставленої продукції та оригіналів сертифікатів. Це, на думку апелянта, свідчить про ненастання строку оплати і,відповідно, про відсутність заборгованості.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 23.07.2015р. поновлено строк на подання апеляційної скарги та прийнято апеляційну скаргу до провадження, розгляд справи призначено на 11.08.2015р.

Представники сторін у судове засідання 11.08.2015р. не з'явилися.

Представником позивача разом з відзивом на апеляційну скаргу було надано клопотання про розгляд справи без його участі у зв'язку з відрядженням.

Представник відповідача про причини неявки суд не повідомив, своїми правами, передбаченими ст.22 ГПК України, не скористався.

Явка представників сторін ухвалою суду від 23.07.2015р. не визнавалась обов'язковою. Вказана ухвала отримана сторонами, про що свідчать поштові повідомлення про вручення поштових відправлень з цією ухвалою.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З урахуванням вищенаведеного, судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників сторін.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України складено протокол судового засідання.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

15.12.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Промметсплав" (далі - постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Енергомашспецсталь" (далі - покупець) було укладено договір поставки №15/2014.

Відповідно до п.1.1 договору в порядку та на умовах, визначених даним договором, постачальник передає у власність покупця, а покупець приймає та оплачує товар (продукцію), загальна кількість, одиниці виміру, ціна за одиницю виміру та загальна ціна, виробник якого визначені сторонами у специфікаціях, що є невід'ємною частиною даного договору.

Пунктом 2.1 передбачено, що ціна на продукцію зазначається в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.

Орієнтовна сума договору на момент його укладання складає 1650000,00грн. без ПДВ, ПДВ - 330000,00грн., всього з ПДВ - 1980000,00грн. Загальна сума договору є величиною змінною та складається із сум усіх специфікацій, оформлених до даного договору (п.2.2).

Згідно з п.5.1 строки та умови поставки товару зазначаються в специфікаціях.

Датою поставки товару вважається дата його передачі покупцю постачальником у встановленому в специфікаціях місці (п.5.2).

Умовами п.5.3 сторони передбачили, що постачальник зобов'язаний повідомити покупця про ймовірну дату поставки товару (продукції) не пізніше 3 днів до дати поставки.

За приписами п. 6.1 договору постачальник зобов'язується надати покупцю одночасно з продукцією наступні документи: а) рахунок; б) сертифікат якості (паспорт, технічний паспорт, сертифікат відповідності); в) накладну (в накладній обов'язково посилання на отримувача продукції); г) податкову накладну; д) товарно-транспортну накладну.

Відповідно до п.9.3 покупець здійснює оплату за поставлену продукцію протягом строку, зазначеного в специфікації, від дня отримання оригіналів рахунку на оплату та сертифікату якості, якщо інше не передбачено специфікацією.

Згідно з п.13.1 даний договір вважається укладеним та вступає в силу з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін.

Строк дії договору - до 31.12.2016 р. (п. 13.2).

15.12.2014р. сторонами була підписана специфікацію № 1 до договору, в якій вони погодили поставку алюмінію для розкислення АВ87 в кількості 10 тон за ціною 22833,33 грн. без ПДВ на загальну суму 273999,96грн. з ПДВ. Умови поставки: FCA, м. Харків, склад постачальника (Інкотермс 2010). Строк поставки - протягом 3 календарних днів від дати письмової заявки покупця. Умови оплати: 100% оплата протягом 14 календарних днів від дати поставки та проходження контролю товару, а також передачі документів, зазначених в п. 6.1 договору. Період поставки товару: грудень 2014 року.

Відповідно до ст.11 ЦК України, договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків. Таким чином, відповідно до умов договору №15/2014 від 15.12.2014р., між сторонами у справі виникли певні взаємні зобов'язання.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 662 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частиною 1 ст.692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Саме такі взаємні права та обов'язки були передбачені договором між сторонами.

Згідно з п.4 ст.129 Конституції України, статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу продукцію відповідно до специфікації на загальну суму 287700,00 грн. згідно видаткових накладних: № РН-0000538 від 18.12.2014 р. на суму 54800,00грн. та № РН-0000550 від 25.12.2014 р. на суму 232900,00грн.

Зазначені видаткові накладні підписані представниками відповідача за довіреностями, які наявні в матеріалах справи.

Разом з тим, в матеріалах справи наявні товарно-транспортні накладні №0000538 від 18.12.2014р. на суму 54800,00грн., №0000546 від 25.12.2014р. на суму 232900,00грн., сертифікати якості №18/12-03 від 18.12.2014р. та №25/12-02 від 25.12.2014р., податкові накладні № 25 від 18.12.2014р. на суму 54800,00грн. та №35 від 25.12.2014р. на суму 232900,00грн.

Судова колегія встановила, що відповідач прийняв зазначену продукцію загальною вартістю 287700,00грн., не відмовився від неї. Крім того, факт отримання товару відповідачем не заперечується.

Для оплати товару позивач виписав відповідачу відповідні рахунки-фактури №СФ-0000547 від 18.12.2014р. на суму 54800,00грн. та №СФ-0000556 від 25.12.2014р. на суму 232900,00грн.

Відповідно до п.9.3 договору та специфікації №1 від 15.12.2014р. повна оплата товару здійснюється протягом 14 календарних днів від дати поставки та проходження контролю товару, а також передачі документів, зазначених в п. 6.1 договору.

Всупереч умовам договору, відповідач не оплатив товар, який був поставлений згідно видаткових накладних: №РН-0000538 від 18.12.2014р. та №РН-0000550 від 25.12.2014р.

В своїй апеляційній скарзі відповідач зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази направлення позивачем на його адресу відповідача відповідно до п.9.3 договору оригіналів рахунків на оплату поставленої продукції та оригіналів сертифікатів, що свідчить про ненастання строку оплати.

Проте, відповідно до п.8.1 договору приймання товару (продукції) по кількості здійснюється згідно з вимогами Інструкції, затвердженої постановою Держарбітражу від 15.06.1965р. №П-6 зі змінами та доповненнями, а також у відповідності до вимог ТУ та ДСТ для даного виду товару (продукції).

Умовами п.8.2 договору сторони передбачили, що приймання товару (продукції) по якості здійснюється одним із наступних способів, що обираються покупцем: згідно з вимогами Інструкції, затвердженої постановою Держарбітражу від 25.04.1966р. №П-7 зі змінами та доповненнями, а також у відповідності до вимог ТУ та ДСТ для даного виду товару (продукції); за участю незалежної експертної організації, залученої покупцем.

Згідно з пунктом 12 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного вжитку по кількості (№ П-6) приймання продукції за кількістю здійснюється по транспортним та супровідним документам (рахунку-фактурі, специфікації, опису, пакувальним ярликам тощо) відправника (виробника). Відсутність вказаних документів або деяких із них не зупиняє приймання продукції. В цьому випадку складається акт про фактичну наявність продукції та в акті вказується, які документи відсутні.

Пунктом 14 Інструкцій про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного вжитку по якості (№П-7) передбачено, що приймання продукції за якістю та комплектністю здійснюється у точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, основними та особливими умовами поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також по супровідним документам, що засвідчують якість та комплектність продукції, що поставляється (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація тощо). Відсутність вказаних супровідних документів або деяких із них не зупиняє приймання продукції. В цьому випадку складається акт про фактичну якість та комплектність продукції, що надійшла, і в акті вказується, які документи відсутні.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач актів про відсутність будь-яких документів суду не надав, жодних письмових заперечень позивачу не направив, доказів того, що вказана продукція ним не отримана, не пред'явив.

Разом з тим судовою колегією встановлено, що 23.03.2015р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія №1 про необхідність сплатити борг у розмірі 287700,00грн. З опису вкладення у цінний лист вбачається, що разом з претензією були направлені видаткові накладні, рахунки на оплату, податкові накладні, товаро-транспортні накладні, сертифікати якості. Зазначене ще раз спростовує твердження скаржника про неотримання сертифікатів якості та рахунків на оплату.

Згідно зі ст. 666 ЦК України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Проте відповідач не направляв позивачу вимогу про надання будь-яких документів, від договору не відмовлявся, товар продавцеві не повертав.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару. Доказів погашення заборгованості в сумі 287700,00грн. суду не надав. Тому місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов до висновку про доведеність підстав для стягнення з відповідача суми боргу за придбаний товар у вказаному розмірі.

Матеріали справи свідчать про те, що виносячи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та прийняв рішення відповідно до вимог закону та обставин справи.

Посилання скаржника на порушення норм матеріального та процесуального права при винесенні рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Рішення господарського суду Запорізької області від 11.06.2015р. (повний текст підписано 19.06.2015р.) у справі №908/2524/15-г підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ Донецької області на рішення господарського суду Запорізької області від 11.06.2015р. (повний текст підписано 19.06.2015р.) у справі №908/2524/15-г - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 11.06.2015р. (повний текст підписано 19.06.2015р.) у справі №908/2524/15-г - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Судді:Зубченко І.В. Марченко О.А. Попков Д.О. Надрук. 5 прим.: 1-позивачу; 1-відповідачу; 1-ГСЗО; 1-до справи; 1-ДАГС