Постанова № 48331074, 10.08.2015, Луганський окружний адміністративний суд

8.3.13

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 серпня 2015 рокуСєвєродонецькСправа № 812/170/15

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» до Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» (далі за текстом - Позивач, ТОВ «ЛЕО») до Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області (далі за текстом - Відповідач) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 10.12.2014 № 75 у сумі 43066,80 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 12.12.2014 ТОВ «ЛЕО» отримало від Відповідача податкову вимогу від 10.12.2014 за №75 про сплату суми податкового збору за узгодженими грошовими зобов'язаннями в сумі 43066,80 грн., у тому числі: за плату за землю з юридичних осіб - 39 472,30 грн., за орендну плату за землю з юридичних осіб - 3566,09 грн., пені - 28,41 грн. Податковий орган вважає, що зазначена сума на підставі п. 59.1 ст. 59 ПК України підлягає сплаті.

Однак Позивач зазначає, що в силу ст. 6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 15.10.2014 № 1669-VІІ (далі за текстом - Закон № 1669) звільнено від сплати за користування земельними ділянками державної і комунальної власності.

Відповідач в обґрунтування своєї позиції посилається на наступне. По-перше, Законом № 1669 не розроблено порядку застосування вказаних у ст. 6 цього Закону податкових пільг і не внесено стосовно цих пільг відповідних змін до ПК України. По-друге, зупинено дію розпорядження КМУ від 30.10.2014 №1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (далі за текстом - Розпорядження КМУ № 1053-р).

Позивач зазначає, що посилання Відповідача на відсутність спеціального порядку застосування податкових пільг є безпідставним, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону № 1669 закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону. У зв'язку з чим у ТОВ «ЛЕО» існують законні підстави звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Щодо чинності Розпорядження КМУ № 1053-р зазначає, що ТОВ «ЛЕО» скористалося правом на пільги в період дії цього розпорядження до його зупинення Розпорядженням КМУ від 05.11.2014 № 1079-р «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053(далі за текстом - Розпорядження КМУ № 1079-р).

Також, на виконання статті 10 Закону № 1669 Позивач отримав від Торгово-промислової палати України сертифікати щодо встановлення форс-мажорних обставин відносно нього.

У зв'язку з чим Позивач просив визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області від 10.12.2014 № 75 на суму податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» за узгодженими грошовими зобов'язаннями у сумі 43066,80 грн.

Представник Позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином (т. 2 а.с. 24), причину неприбуття не повідомив, у письмових поясненнях, наданих на адресу суду повідомив про скасування податкової вимоги № 75 від 10.12.2014 (т.2 а.с. 2).

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв'язку з тим, що представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, а у суду немає потреби заслухати свідків чи експерта, суд вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Відповідно до податкової вимоги від 10.12.2014 № 75 Позивачу Відповідачем повідомлено про наявність суми податкового боргу за узгодженим грошовим зобов'язанням з орендної плати за землю з юридичних осіб та плати за землю з юридичних осіб на загальну суму 43066,80 грн. (т.1 а.с.9).

Позивач оскаржив Вимогу № 75 від 10.12.2014 в досудовому порядку, скарги були залишені без задоволення (т.1 а.с.10-17).

Торгово-промисловою палатою України засвідчила настання обставин непереборної сили відносно позивача при здійсненні господарської діяльності на території Луганської області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів (т.1 а.с.23-26).

Відповідач Рішенням № 4091/8/12-10-25 від 22.06.2015 на підставі пп.60.1.2 п. 60.1 ст. 60 р. ІІ Податкового кодексу України скасував податкову вимогу № 75 від 10.12.2014, виставлену Позивачу, у зв'язку з некоректним відображенням в ІС «Податковий блок» нарахувань по орендній платі з юридичних осіб (т.2 а.с.3).

Таким чином, позовні вимоги про скасування податкової вимоги Відповідача від 10.12.2014 за № 75 не підлягають задоволенню, оскільки відсутній предмет оскарження внаслідок скасування вказаної вимоги самостійно відповідачем.

Позовні вимоги про визнання оскаржуваної вимоги протиправною також не підлягають задоволенню, оскільки вимога винесена органом, який відповідно до вимог Податкового кодексу України має право приймати вказаний документ, вимога відповідає передбаченій нормативними документами формі, має обов'язкові реквізити, необхідні дані, підписана повноважною посадовою особою та направлена у встановлені законодавством строки.

Оскільки Відповідач до завершення розгляду справи по суті самостійно скасував спірну податкову вимогу, в ході судового розгляду не знайшли свого підтвердження доводи щодо протиправності податкової вимоги, позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Згідно статті 94 КАС України (розподіл судових витрат) якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до приписів статті 7 Закону України «Про судовий збір» (Повернення судового збору) сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням); 5) закриття провадження у справі.

З урахуванням тих обставин, що рішення по справі ухвалюється не на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень (ТОВ «ЛЕО»), враховуючи приписи ст. 94 КАС України та ст. 7 Закону України «Про судовий збір», відсутні підстави для відшкодування судових витрат Позивачу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 9, 17, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» до Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 10.12.2014 № 75 у сумі 43066,80 грн. відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя С.В. Борзаниця