Ухвала суду № 48327949, 25.11.2013, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 0538/3343/2012

Провадження № 6/265/336/13

У х в а л а

25 листопада 2013 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Вайновського А.М.,

при секретарі Григор А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Маріуполі подання старшого державного виконавця Орджонікідзевського ВДВС Маріупольського МУЮ у Донецькій області Сидоренко В.Е. про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення суду,

зацікавлені особи Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк», ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, -

В С Т А Н О В И В :

Старший державний виконавець Орджонікідзевського ВДВС Маріупольського МУЮ у Донецькій області Сидоренко В.Е. звернувся до суду із поданням про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення суду. Подання вмотивоване тим, що на примусовому виконанні знаходиться виконавчий лист № 2/0538/1347, виданий Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя Донецької області від 12.02.2013 року, про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «ПроКредит Банк» заборгованості за кредитним договором у сумі 429829,05 гривень. Відповідно до укладеного ОСОБА_1 і ОСОБА_2 договору іпотеки, останні передали в іпотеку ПАТ «ПроКредит Банк» нерухоме майно квартиру АДРЕСА_1. В ході виконання встановлено, що квартирі зареєстрована та проживає малолітня ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Орджонікідзевської районної адміністрації від 24.07.2013 року відмовлено у наданні права на реалізацію зазначеної нерухомості. Просить встановити або змінити спосіб і порядок виконання судового рішення шляхом звернення стягнення на нерухоме майно.

Державний виконавець, а також зацікавлені особи, будучи своєчасно а належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, у судове засідання не прибули, проте їх неявка не перешкоджає вирішенню по суті постановленого перед судом питання.

Дослідивши матеріали цивільної справи, наведені у поданні доводи та перевіривши їх наданими доказами, суд вважає необхідним відмовити у його задоволенні з наступних підстав.

Відповідно до ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення, за заявою державного виконавця або сторони суд, який видав виконавчий документ, може вирішити питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Аналогічні положення закріплені у змісті ч. 1 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження».

При цьому, законодавцем конкретизовані обставини, що перешкоджають або ускладнюють примусове виконання. Так, до них віднесені хвороба боржника або членів його сімї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо. Цій перелік не є вичерпним, зокрема, можуть мати місце інші обставини, що заслуговують на увагу.

Встановлено, що рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 23 жовтня 2012 року з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «ПроКредит Банк» у солідарному порядку стягнуто заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 575284,36 гривень, а також судові витрати у сумі 3219,00 гривень.

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 28 січня 2013 року зазначене рішення суду першої інстанції скасовано та ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на користь ПАТ «ПроКредит Банк» у солідарному порядку стягнуто заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 429829,05 гривень. Крім того, з ОСОБА_1 в дохід держави стягнуто судовий збір у сумі 1849,00 гривень.

Постановами Орджонікідзевського ВДВС Маріупольського МУЮ у Донецькій області від 26.02.2013 року за вказаним судовим рішенням відкрито виконавче провадження, а також заарештовано і оголошено заборону на відчуження майна боржників.

Разом із тим, 18 квітня 2006 року між ПАТ «ПроКредит Банк», з одного боку, та ОСОБА_1 і ОСОБА_2, з іншого, було укладено договір іпотеки № 1207-ІД1, за умовами якого останні надали в іпотеку належне їм на праві спільної часткової власності нерухоме майно квартиру АДРЕСА_2.

17 квітня 2013 року державним виконавцем складено акти опису й арешту майна боржників ОСОБА_1 і ОСОБА_2, а саме квартири АДРЕСА_2.

Згідно із довідкою, наданою ККП «КК «Східна», у квартирі АДРЕСА_2 зареєстрована неповнолітня дитина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Положеннями пункту 4.5.9 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5, передбачено, що у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають неповнолітні, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, державний виконавець звертається до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання. Якщо судом не встановлено (змінено) спосіб і порядок виконання, державний виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 47 Закону.

На виконання зазначеного порядку 14 травня 2013 року державний виконавець звернувся до Орджонікідзевської районної адміністрації про надання дозволу на реалізацію нерухомого майна квартири АДРЕСА_2.

Рішенням Орджонікідзевської районної адміністрації Маріупольської міської ради від 24 липня 2013 року № 223 відмовлено у надані Орджонікідзевському ВДВС Маріупольського МУЮ дозволу на реалізацію квартири АДРЕСА_2.

Відповідно ч. 8 ст. 54 ЗУ «Про виконавче провадження» примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

Згідно із ст. 33 ЗУ «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Як вбачається з п. 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» право вибору способу судового захисту передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасно заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належній іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (ч. 1 ст. 20 ЦК України, ст. ст. 3, 4 ЦПК України).

Відповідно до роз'яснень, що містяться у п. 45 вищезазначеної постанови Пленуму у разі, якщо за судовим рішенням з відповідача стягнуто кредитну заборгованість, то в порядку ст. 373 ЦПК України суд не може змінити спосіб виконання такого рішення на звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки виконання рішення суду про стягнення заборгованості відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» має виконуватись за рахунок усього майна, що належить боржнику.

Під зміною способу і порядку виконання рішення, передбаченого ст. 373 ЦПК України, слід розуміти заміну одного заходу примусового виконання іншим, зокрема, шляхом звернення стягнення на майно або грошові кошти боржника у разі неможливості виконання рішення суду за відсутністю у боржника майна або грошей у межах виконавчого документу, виданого на підставі рішення суду.

За наявності зумовлених обставин суд вправі змінити встановлений ним же або законом спосіб і порядок виконання рішення на інший спосіб і порядок виконання, передбачені законодавством. Суд не може встановити новий спосіб захисту порушеного права, його дії, спрямовані на зміну чи встановлення способу і порядку виконання, повинні бути спрямовані лише на забезпечення виконання резолютивної частини рішення, відповідати його меті, не спотворювати його змісту.

При вирішенні подібного питання суд не має права вийти за межі судового розгляду і заявлених вимог та ухвалити рішення, яким державний виконавець позбавляється можливості провести виконавчі дії відповідно до вимог закону.

Отже, в сенсі викладених обставин та наведених норм суд приходить до висновку про необґрунтованість подання державного виконавця та відмовляє у його задоволенні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 208, 209, 212, 218, 373 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

У задоволенні подання старшого державного виконавця Орджонікідзевського ВДВС Маріупольського МУЮ у Донецькій області Сидоренко В.Е. про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення суду відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області шляхом подачі в 5-денний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги.

Суддя _____